Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2001/19
від 22.01.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2001/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року (головуючий суддя Сіпака А.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (далі - Позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі Відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі Відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 липня 2019 року по справі №280/2001/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено (т. 2, а.с. 219-229). Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» до суду першої інстанції було подано заяву щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі №280/2001/19 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. задоволено частково. Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (вул. Фортечна, буд. 4-а, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 24510970) судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 6000,00 грн. В іншій частині заяви про стягнення витрати на професійну правничу допомогу, - відмовлено. Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, оскаржило його в апеляційному порядку (т. 3, а.с. 10-11). В апеляційній скарзі Відповідач-2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву Позивача задовольнити частково, а саме: стягнути солідарно за рахунок відповідачів судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу у сумі 4500 грн. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином тих обставин, що частина зазначених в акті приймання-передачі дій, зокрема: завіряння документів, роздрукування, виготовлення додатків, тощо, не можуть бути віднесені до правової допомоги, оскільки не потребують спеціальних професійних знань та навичок, у зв`язку з чим сума витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн., на думку Відповідача-2, є необґрунтованою та стягненню не підлягає. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу Відповідача-2 залишити без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції без змін. Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання 06 листопада 2019 року свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив. В судовому засіданні представник Відповідача-1 та Відповідача-2 вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. 06 листопада 2019 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду було зупинено провадження у справі №280/2001/19 за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року. 16 грудня 2019 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду поновлено провадження у справі №280/2001/19 за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року. Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання 22 січня 2020 року свого представника не направив, про причини неявки суд не сповістив. За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представника Відповідача-1 та Відповідача-2, ухвалила розглянути справу без участі учасників справи, які не з`явились. В судовому засіданні представник Відповідача-1 та Відповідача-2 вимоги апеляційної скарги підтримав. Заслухавши пояснення представника Відповідача-1 та Відповідача-2, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Задовольняючи частково заяву Позивача про стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. в адміністративній справі №280/2001/19, суд першої інстанції виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами частково підтверджується сума витрат Позивача на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі на суму 6000 грн. При цьому, Позивач не обґрунтував чим відрізняються інші зазначені в наданих до суду документах послуги (роботи) від послуги з підготовки позовної заяви, в процесі якої, як зазначив представник Позивача, вивчались систематизувались та зазначались всі первинні бухгалтерські та інші документи, які мають відношення до предмету позову. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або Третьою особою. Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Позивачем до суду першої інстанції було надано: - копію Договору-доручення про надання правової допомоги від 22 травня 2017 року б/н (т. 1, а.с. 76-77); - копію додаткової угоди до договору-доручення про надання правової допомоги від 29 грудня 2018 року (т. 1, а.с. 78); - копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги 09 липня 2019 року (т. 2, а.с. 241-242); - копію рахунку-фактури №СФ-0000081 від 09 липня 2019 року. (т. 2, а.с. 240); - копію розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу (т. 2, а.с. 243-244); - копію платіжного доручення №6435 від 09 липня 2019 року на суму 10000 грн. (т. 2, а.с. 245). Проаналізувавши вказані докази, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів ТОВ «Промелекроніка» у справі №280/2001/19 здійснювало Адвокатське бюро «Сергія Жечева». Між Адвокатським бюро «Сергія Жечева» та ТОВ «Промелекроніка» укладено договір-доручення про надання правової допомоги від 22 травня 2017 року б/н. Відповідно до пункту 4.1 вказаного договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Згідно з пунктом 4.2 вказаного договору розрахунок гонорару адвоката здійснюється з урахуванням фактичного часу, витраченого на надання правової допомоги, що оформлюється актом приймання-передачі наданої правової допомоги. В акті приймання-передачі наданої правової допомоги від 09 липня 2019 року вказані наступні послуги: 1) отримання з електронної бази даних програмного забезпечення «Me.doc» первинної бухгалтерської документації за господарськими операціями по кожній податковій накладній (договори, рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні, закупки товару, квитанції про реєстрацію податкових накладних з закупки товару, договори поставки з продажу товару, рахунки та видаткові накладні з продажу товару, експрес-накладні ТОВ «Нова пошта», картки складського обліку з закупки та продажу товару, картки з обліку надходження оплати за товар тощо), друк в одному екземплярі кожного з зазначених документів; 2) правовий аналіз укладених між Клієнтом та його контрагентами договорів, складених первинних та бухгалтерських документів, що подавалися на реєстрацію податкових накладних. Звірка наявності документів на закупку товару, перевірка номенклатури та кількості товару у видаткових накладних на закупку товару, облік купленого товару на складі Позивача, відповідність руху товару договорам та видатковим накладним з продажу товару, складський облік продажу товару зі складу Позивача, наявність податкових повідомлень рішень по здійсненим господарським операціям, перевірка рішень суду з питань притягнення покупців товару за відповідальності за податкові порушення в межах господарських операцій, що подавалися на реєстрацію Позивачем тощо; 3) підготовка позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду про зобов`язання вчинити реєстрацію початкових накладних. Опис господарських операцій з закупки та продажу товару, із виказанням кожного первинного бухгалтерського документу за кожної з податкових накладних, зазначення додатків позовної заяви, складання опису, відправлення кореспонденції, з підрахунком кількості аркушів; 4) підготовка додатків до позовної заяви. Копіювання двох пакетів додатків до позову. Завірення трьох пакетів додатків до позову, а саме кожного з аркушів; 5) підготовка відповіді на відзив. Суд апеляційної інстанції зазначає про те, що послуги, зазначені в п. 1, п. 4 акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 09 липня 2019 року, є суто технічними роботами по підготовці пакетів документів для суду та інших учасників справи та подання (направлення) документів не потребують спеціальних фахових знань, а тому не є правничими послугами та не можуть бути включені у їх вартість, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів. Послуги зазначені в п. 2 акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 09 липня 2019 року взагалі не мають відношення до предмету спору в даній адміністративній справі, оскільки безпосередньо стосуються аналізу та контролю за організацією господарської діяльності ТОВ «Промелектроніка» з його контрагентами, у тому числі щодо перевірки таких контрагентів на предмет дотримання вимог податкового законодавства. Безспірним є факт підготовки та подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви, підготовки та подання до суду відповіді на відзив, участі адвоката в судових засіданнях Запорізького окружного адміністративного суду. При цьому, розмежування в п. 3 акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 09 липня 2019 року підготовки позовної заяви та опису господарських операцій, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки опис господарських операцій, по яким були складені спірні податкові накладні, є однією зі складових процесу підготовки позовної заяви у даній справі. Більш того, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначення у вказаному акті кількості витрачених годин на підготовку позовної заяви у даній справі у розмірі 6 годин, є завищеним, з урахуванням того, що дана справа належить до категорії справ з аналогічними обставинами та предметом позову, по яким існує стала судова практика з позитивним вирішенням спору на користь платників податків. Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що Позивач належним чином документально не підтвердив та не довів у повному обсязі загальну суму витрат, понесених останнім, на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі в розмірі 10000 грн., з огляду на врахування Позивачем в наданих документах послуг, які не є правничими послугами та послуг, які не мають відношення до предмету позову у даній справі та не можуть бути включені у їх вартість. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, з урахуванням співмірності витрат на правову (правничу) допомогу із обсягом складених адвокатом в межах цієї адміністративної справи документів, часу, витраченого адвокатом на надання таких послуг, а також на представництво інтересів у судових засіданнях, складність справи, ціни позову та значення справи для сторони, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. Поряд із вищезазначеним, колегія суддів звертає увагу на те, що Позивач у відзиві на апеляційну скаргу Відповідача-2 просить суд покласти на відповідача витрати з надання професійної правової допомоги в розмірі, які виникнуть після початку розгляду апеляційної скарги. Разом з цим, станом на момент прийняття даної постанови, Позивач до суду апеляційної інстанції не надав жодних доказів на підтвердження витрат з надання професійної правової допомоги під час розгляду справи №280/2001/19 у суді апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, і тому додаткове рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 19 липня 2019 року підлягає скасуванню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - задовольнити. Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 липня 2019 року по справі №280/2001/19 - скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково. Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень. В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. В повному обсязі постанова складена 29 січня 2020 року. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова