Постанова Донецький апеляційний суд № 229/4665/19

Єдиний унікальний номер 229/4665/19 Номер провадження 22-ц/804/92/20 Номер провадження 22-ц/804/92/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі колегії: судді-доповідача: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщені суду в місті Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 23 вересня 2019 року (постановлену під головуванням судді Грубник О.М. ) у цивільній справі №229/4665/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - В С Т А Н О В И В : В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування посилалася на те,що рішенням Ясинуватського міськрайонного суду від 04.11.2011 року з ОСОБА_3 було стягнуто на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини. В результаті ухилення від виконання судового рішення утворилася заборгованість по сплаті аліментів в сумі 6300 грн.. Просила стягнути з відповідача пеню в сумі 5040 грн. Ухвалою судді Дружківського міського суду від 19 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивач не вказала відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору,якщо такі проводилися; не зазначила у заяві щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів,копії яких додано до заяви; не підтвердила інформацію про факт звернення або не звернення до суду із аналогічним позовом; не вказала підстави для звільнення від сплати судового збору; підстави для звернення до суду в інтересах малолітньої дитини. Копії документів надано в одному екземплярі. У заяві відсутні відомості щодо попереднього розрахунку суми судових витрат,які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Надані документи не засвідчені належним чином. Ухвалою судді Дружківського міського суду від 23 вересня 2019 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку із не усуненням недоліків. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду про повернення позовної заяви та справу направити до місцевого суду для подальшого розгляду. В обґрунтування посилається на те, що суд першої інстанції незаконно повернув її позовну заяву, оскільки вона усунула недоліки, зазначені в ухвалі від 19 серпня 2019 року у п`ятиденний строк із дня отримання копії цієї ухали, що підтверджується доданою до апеляційної скарги квитанцією із відділення поштового зв`язку. Крім того в оскаржуваній ухвалі не конкретизовано підстави, через які їй повернута позовна заява та чи виконала вона всі вимоги ухвали суду першої інстанції від 19.08.2019 року. Від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне рішення, оскільки борг перед позивачем був погашений, судове рішення на підставі якого встановлений обов`язок відповідача сплачувати аліменти скасовано, а також позовна заява подана із пропуском строку позовної давності. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У ч.3 цієї статті зазначено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду про повернення позовної заяви розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У ч. 13 ст. 7 ЦПК України якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, справа підлягає розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Із надісланих матеріалів вбачається,що у серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Ухвалою судді Дружківського міського суду від 19 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху з тих підстав, що позивач не вказала відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору,якщо такі проводилися; не зазначила у заяві щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів,копії яких додано до заяви; не підтвердила інформацію про факт звернення або не звернення до суду із аналогічним позовом; не вказала підстави для звільнення від сплати судового збору; підстави для звернення до суду в інтересах малолітньої дитини. Копії документів надано в одному екземплярі. У заяві відсутні відомості щодо попереднього розрахунку суми судових витрат,які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Надані документи не засвідчені належним чином. 20 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, в якій вона зазначила ціну позову із розрахунком її суми, доводи щодо досудового врегулювання спору, підстави для звернення в інтересах малолітньої дочки, а також надала докази на підставі яких вона заявляє свої вимоги. Щодо належного засвідчення копій наданих документів вказала, що їх оригінали знаходяться у позивача та вразі потреби будуть надані у судовому засіданні під час вирішення справи по суті. А також надано пакет документів для відповідача. Відносно недоліку про те, що в позовній заяві не вказала підстави для звільнення від сплати судового збору позивач зазначила,що суд в своїй ухвалі не визначив суму, яка підлягає сплаті та не зазначив рахунок. Ухвалою судді Дружківського міського суду від 23 вересня 2019 року позовну заяву повернуто позивачеві у зв`язку із не усуненням недоліків. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що 12 вересня 2019 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали від 19.08.2019 року про залишення її позовної заяви без руху, однак вимоги її не виконала. Такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд включає, насамперед, принцип доступу до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява уважаться неподаною і повертається заявникові. У ч.2 вказаної статті ЦПК України зазначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З матеріалів справи вбачається, що хвалою судді Дружківського міського суду від 19 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із недоліками у її оформленні, а саме у зв`язку із не зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; не зазначенням у заяві відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; не підтвердженням інформації про факт (звернення або не звернення) до суду з аналогічним позовом; не зазначенням підстави для звільнення від сплати судового збору; підстави для звернення до суду в інтересах малолітньої дитини. Крім того, копії документів надала в одному екземплярі. Для усунення зазначених недоліків позивачу надано п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 20 вересня 2019 року від ОСОБА_1 на адресу суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій позивач усувала недоліки апеляційної скарги шляхом зазначення ціни позову із розрахунком його суми, наданням доводів щодо досудового врегулювання спору, конкретизації підстав для звернення в інтересах малолітньої дочки, а також надала докази на підставі яких вона заявляє свої вимоги. Щодо належного засвідчення копій наданих документів вказала, що їх оригінали знаходяться у позивача та вразі потреби будуть надані у судовому засіданні під час вирішення справи по суті. Також позивачем було надано пакет документів для відповідача (а.с.22-27). Зазначена заява була здана на відділення поштового зв`язку 17 вересня 2019 року (а.с.28). Згідно із ч.6 ст.124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового направлена позивачу ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано ним 12 вересня 2019 року (а.с. 21) Таким чином строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначений в ухвалі без руху, сплив 17 вересня 2019 року, отже позивач подав усунення недоліків позовної заяви із дотриманням строків, встановлених судом. Вимоги до форми та змісту позовної заяви, передбачені положеннями статей 175, 177 ЦПК України. Якщо позов за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК. Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В силу ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до змісту статей 12, 13, 81, 175 ЦПК України позивач самостійно визначає зміст позовних вимог, зазначає сторони та інших учасників спору, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин. Суддя згідно статей 175, 177, 185-187 ЦПК України перевіряє, чи має особа відповідно до ст. 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі. Виходячи з аналізу наведених норм процесуального права, суддя при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви не вправі давати оцінку наведеним позивачем доказам, їх достатності, вимагати надання доказів, встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, і ставити залежно від цього вирішення питання про прийняття позовної заяви. Крім того, у постанові пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику. Частинною 3 ст. 185 ЦПК України, визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175,177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки позивачем виконані вимоги, зазначені в ухвалі від 19.08.2019 року у строк, встановлений у цій ухвалі. Крім того суд першої інстанції в порушення наведених вище положень процесуального права вдався до оцінки, як обставин, якими обґрунтовувались вимоги позову, так і наведених позивачем доказів, їх достатності. Зазначаючи такий недолік позовної заяви, як те, що в позовній заяві не вказано підстави для звільнення від сплати судового збору, суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не визначив суму судового збору, яка підлягає сплаті та не зазначив рахунок, на який слід її сплатити, у зв`язку із чим не можна вважати,що такий недолік не усунуто позивачем. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дружківського міського суд від 23 вересня 2019 року скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: