Постанова 4807 № 311/3495/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 311/3495/19 Головуючий в 1 інст. Нікандрова С.О. Провадження №33/807/8/20 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.173 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2020 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2019 року, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який працює охоронцем ФОП ОСОБА_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №420265 від 11 вересня 2019 року, 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 на ринку «Південний» м.Василівка висловлювався нецензурною лайкою у бік неповнолітнього ОСОБА_4 2011 року народження, та його матері, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та притягнути останнього до адміністративної відповідальності. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги характеристику правопорушника, який характеризується з негативної сторони, поводиться з мешканцями міста агресивно; судом не долучено документів, які вона надавала на підтвердження того, що її син дуже психологічно постраждав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення не були допитані працівники поліції, які склали протокол. Розгляд справи відбувався однобічно. В судовому засіданні ОСОБА_1 вів себе негідно, ображав її, кричав. Апелянт вважає, що невизнання ОСОБА_1 своєї провини є бажанням останнього уникнути відповідальності за вчинення даного адміністративного правопорушення. Також суд першої інстанції не звернув увагу на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано вимог ст.256 КУпАП, та не повернув протокол для належного оформлення. В той же час, недоліки протоколу були викладені судом першої інстанції як обставини, які унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 не з`явилась, надала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, додатково зазначила, що апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі, просить її задовольнити. Заслухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, додатково пояснив, що в той день (04 вересня 2019 року) на адресу ОСОБА_2 та її дітей нецензурною лайкою він не висловлювався, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Судом першої інстанції при розгляді справи вимоги зазначеної вище норми закону враховані в повній мірі. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГР №420265 від 11 вересня 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 у зазначений час висловлювався нецензурною лайкою у бік неповнолітнього ОСОБА_4 , 2011 року народження, та його матері. Під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не визнав та пояснив, що 04 вересня 2019 року близько 13 години він йшов по території ринку «Південний» у бік адміністративної будівлі. Біля адміністративної будівлі ринку він побачив двох неповнолітніх хлопців, один з яких ногами розгортав купу щебеню і буцав каміння до дверей адміністративної будівлі. Він зробив зауваження хлопцю, проте той не реагував і продовжував буцати щебінь. Після цього він запитав у хлопця де його батьки. В цей же час з приміщення магазину «Пінгвін» вийшла жінка - матір хлопця, яка дуже голосно почала кричати щоб він не робив зауваження і виховував своїх дітей. В цей час дитина почала плакати, мати пригорнула його до себе і висловилась нецензурно на його ( ОСОБА_1 ) адресу. Під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 вони розмовляли на підвищених тонах, проте нецензурною лайкою він не висловлювався. Напроти, ОСОБА_2 виражалася нецензурною лайкою на його адресу. Через деякий час, зрозумівши, що конфлікт не вичерпується, він пішов. На другий день директор ринку повідомив його, що на нього написали заяву до поліції. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не вчиняв дій щодо порушення громадського порядку, не висловлювався нецензурною лайкою на адресу потерпілої та її дитини, а лише зробив зауваження, на яке потерпіла агресивно відреагувала, чим налякала свою дитину. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив провадження у справі закрити. Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 04 вересня 2019 року вона разом з двома дітьми зайшли на ринок «Південний», де знаходиться магазин «Пінгвін». Вона зайшла до магазину, а діти залишилися чекати біля магазину на вулиці. Через деякий час вона почула крик, а коли вийшла з магазину, побачила ОСОБА_1 , який кричав на її дітей, діти були в сльозах. Зміст фраз, якими ОСОБА_1 висловлювався на адресу дітей, вона не пам`ятає, проте вони носили форму образ. Вона заступилася за свої дітей, на що ОСОБА_1 почав кричати на неї та ображати її. Вона на його адресу нецензурною лайкою не висловлювалася. Свідок ОСОБА_5 пояснила, що здійснює торгівлю на ринку «Південний», в вересні 2019 року вона бачила конфлікт, який стався між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_1 зробив зауваження неповнолітньому хлопцю, а саме сказав, щоб той не кидав щебінь у бік лабораторії ринку. В цей час з магазину «Пінгвін» вийшла жінка, яка почала кричати на ОСОБА_1 і висловлюватися нецензурною лайкою. Між ними відбулася розмова на підвищених тонах, проте ОСОБА_1 на адресу жінки нецензурною лайкою не висловлювався. Свідок ОСОБА_6 пояснила, що працює на ринку «Південний». Дружніх або інших особливих стосунків з ОСОБА_1 не має, знає його як працівника ринку. В один з днів у вересні 2019 року, коли вона приходила набирати води біля приміщення лабораторії ринку, вона чула, як ОСОБА_1 зробив зауваження хлопчику і казав йому не горнути каміння щебеню. В цей час з магазину «Пінгвін» вибігла мати хлопця і почала сваритися з ОСОБА_1 Між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 сталася словесна перепалка, під час якої вони голосно з`ясовували стосунки, проте нецензурною лайкою ОСОБА_1 не висловлювався. Під час сварки між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дитина злякалася і заплакала. Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона має власний кіоск на ринку «Південний» в м.Василівка. В один з днів у вересні 2019 року вона стояла напроти магазину «Пінгвін» і чула, як ОСОБА_1 зробив зауваження хлопчику, який кидав каміння. В цей час з магазину вийшла мати хлопця, яка почала кричати і з`ясовувати стосунки з ОСОБА_1 . Під час конфлікту між жінкою і ОСОБА_1 останній не висловлювався нецензурною лайкою. Свідок ОСОБА_8 пояснила, що 04 вересня 2019 року вона проходила стажування продавцем в магазині «Пінгвін». До магазину зайшла її знайома ОСОБА_9 , а її діти залишилися на вулиці. Через деякий час вона почула на вулиці крик. ОСОБА_1 кричав на дітей і казав, що дасть їм віник підмітати. Дитина заплакала. ОСОБА_2 , обурена поведінкою ОСОБА_1 щодо її дітей, вийшла з магазину і почала сперечатися з ОСОБА_1 на вулиці біля магазину. Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 образливо висловлювався на адресу ОСОБА_2 , точний зміст образ вона не пам`ятає, оскільки пройшов значний час. Свідок ОСОБА_10 пояснила, що 04 вересня 2019 року близько 13 години вона проходила через територію ринку «Південний», почула позаду себе крики. Обернувшись назад, побачила чоловіка, який дуже голосно кричить на малолітнього хлопця, який грався ногою з камінням щебеню та казав, що він як куриця, та про те, що дасть йому віник, після цього дитина заплакала. В цей час з магазину «Пінгвін» вийшла ОСОБА_2 , між нею і ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, проте більш детальний зміст їх подальшої розмови вона навести не може у зв`язку з тим, що вона в той час зайшла до магазину. Пояснила, що не чула щоб ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу неповнолітнього або ОСОБА_2 . Вказані пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 повністю узгоджуються з їх письмовими поясненнями. Свої пояснення ОСОБА_1 в цілому підтвердив і при апеляційному розгляді. Дослідивши надані докази, суд дійшов правильного висновку, про те, що вони не підтверджують поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції. Так, пояснення потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_8 , яка є знайомою останньої, є тотожними, проте у повному обсязі суперечать показанням інших свідків. В той же час пояснення інших свідків (ставити під сумнів які жодних підстав не вбачається) узгоджуються з показаннями ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції обґрунтовано прийняв вказані пояснення. Крім того, в оскаржуваній постанові суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленню до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Під нецензурною лайкою, як формою дрібного хуліганства, необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Жодною особою з опитаних в судовому засіданні, включаючи і саму потерпілу, не вказували на те, що на місці події лунали такі вислови. Під образливим ставленням до громадян необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличча диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля. Такого ставлення ОСОБА_1 до будь-якої особи в межах цієї справи не встановлено. Більш того, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Як правильно встановив суд першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, зауваження на адресу неповнолітнього ОСОБА_4 та подальший словесний конфлікт з ОСОБА_2 не були обумовлені хуліганськими мотивами з боку ОСОБА_1 . Фактично доводи ОСОБА_1 , заявлені на свій захист, підтверджується поясненнями інших свідків та ніким не спростовані. Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, є безпідставними. Той факт, що суд мав повернути протокол про адміністративне правопорушення для належного оформлення, а замість цього розглянув справу, правильності висновків суду не спростовують та не свідчать про незаконність винесеної постанови, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом у справі. В свою чергу, докази, що додані до цього протоколу, та які були безпосередньо досліджені судом при розгляді справи, не є достатніми для висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, Документи, надані потерпілою, в т.ч. ті, що додані останньою до апеляційної скарги (в т.ч. стосовно стану здоров`я малолітнього ОСОБА_4 ), не вказують на наявність в діях ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення. В той же час, згідно з характеристикою, виданою ФОП ОСОБА_11 11 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 працює на посаді охоронця на ринку «Південний» з 21 листопада 2017 року. За час роботи останній зарекомендував себе як уважний та сумлінний співробітник, до виконання обов`язків ставиться вкрай відповідально. Під час роботи неодноразово запобігав або попереджав правопорушення. За період роботи ОСОБА_1 не має дисциплінарних стягнень, проявляє особисту ініціативу та користується заслуженим авторитетом в колективі. Таким чином, суд першої інстанції дав правильну оцінку всім наявним доказам та належним чином мотивував у постанові свої висновки. Вказані висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 20 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 311/3495/19