Постанова 4807 № 311/2278/21

Дата документу Справа № 311/2278/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 311/2278/21 Головуючий в 1 інст. Задорожко Д.А. Провадження №33/807/13/22 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2022 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Кари Р.Т., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Василівського районного суду Запорізької області 27 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн. Згідно з постановою суду, 03 червня 2021 року на в`їзді в смт.Степногірськ Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем ЗАЗ 110307 державний реєстраційний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах порушення мови, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння відмовився в Василівській БЛІЛ. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, провадження по справі щодо нього закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що постанова суду не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, а також судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом встановлено, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах порушення мови, почервоніння очей, тремтіння рук). Однак, за матеріалами справи 03 червня 2021 року, працівниками поліції в нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а не алкогольного. Крім того, зазначає, що 03 червня 2021 року працівниками поліції було незаконно зупинено його транспортний засіб. Під час конфлікту з працівником поліції, останній застосувавши до нього фізичну силу, доставив його до Василівської БЛІЛ, вказавши при цьому про наявність ознак наркотичного сп`яніння. В медичному закладі лікар намагалась провести огляд на стан наркотичного сп`яніння за допомогою тест-смужки «Снайпер», яку надав поліцейський, однак він ( ОСОБА_1 ) заперечував проти цього, оскільки це не являється лабораторним дослідженням, а лише якісним скринінгом, який згідно інструкції повинен бути перевірений способом хроматографії та спектрометрії. Таким чином, вважає, що був порушений порядок огляду, а тому його заперечення є правомірними. Разом з тим, зазначає, що проведення огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським є безумовною підставою для проведення такого огляду в закладах охорони здоров`я. Крім того, працівниками поліції не залучено двох свідків. Відеозапис правопорушення фрагментарний та не відображає всіх обставин, які мали місце 03 червня 2021 року. Вважає, що долучені до матеріалів справи докази не можуть бути належними та допустимими. Зазначає, що після складання протоколу він звернувся до КЗНП ЗОР та пройшов лабораторне дослідження на стан наркотичного сп`яніння. Згідно з висновком №2903 від 03 червня 2021 року, він не перебував у стані сп`яніння, ознак сп`яніння не виявлено. На думку апелянта, суд помилково ухвалив рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, хоча в протоколі вказано, що він відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, він не відмовлявся від огляду, а лише вимагав від лікаря дотримання вимог Інструкції. Вважає, що поліцейським мав доставити його до медичного закладу, де проводять саме лабораторне дослідження. Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кару Р.Т., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи убачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №161339 від 03 червня 2021 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 03 червня 2021 року, де зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду; копією посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ; відеозаписом з місця події. Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту інспектора СРПП Василівського РУП ст. л-нта поліції Полєжаєва С., в якому зазначено, що під час несення служби був зупинений автомобіль ЗАЗ 110307 з пошкодженням переднього лівого крила під керуванням гр. ОСОБА_1 . В ході перевірки у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та йому запропонували пройти медичний огляд в Василівській БЛІЛ. Проїхавши до лікарні, гр. ОСОБА_1 відмовився в присутності лікаря від огляду на стан сп`яніння. На даного громадянина був складений адміністративний протокол за ст.130 КУпАП. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, та підтверджуються в т.ч. відеозаписом, з якого убачається, що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що того дня він не перебував в стані наркотичного сп`яніння. В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу та додатково пояснив, що вважає, що з боку працівників поліції щодо нього було упереджене ставлення через конфлікт з працівником поліції. У нього не було довіри до працівників поліції. Він просив, щоб його відвезли до медичного закладу в м. Запоріжжі, однак йому відмовили та направили до Василівської БЛІЛ. Тестів в медичному закладі не було, працівник поліції самостійно хотів придбати тест. Він здав біологічне середовище, однак запідозрив в необ`єктивності проведення огляду та відмовився від обстеження. Однак, фактично він не відмовлявся від проведення огляду та наполягав на доставлені його до медичного закладу в м. Запоріжжі. Самостійно пройшов огляд того ж дня в медичному закладі в м. Запоріжжі. Після цього випадку він декілька разів був направлений до медичного закладу працівниками поліції. Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_1 - адвокат Кара Р.Т. додатково зазначила, що ОСОБА_1 не міг вчасно пройти огляд самостійно в двохгодинний термін, у зв`язку з віддаленістю до м.Запоріжжя та процедурою оформлення працівниками поліції матеріалів справи. За висновком лікаря- нарколога ОСОБА_1 не перебував в стані наркотичного сп`яніння. Крім того, судом притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, не є слушними, оскільки керування автомобілем в такому стані останньому не інкримінується та щодо останнього складено протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є самостійним складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп`яніння, відображено в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який долучено до протоколу. Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння. З будь-якими скаргами на дії працівників поліції та лікаря нарколога у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався. Не погоджується суд апеляційної інстанції також з доводами апеляційної скарги і про те, що долучений до протоколу відеозапис є недопустимим доказом, з огляду на таке. Право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію»(ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Сам ОСОБА_1 не заперечує того факту, що події, що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце. В свою чергу відеозапис не є єдиним доказом вини ОСОБА_1 . Вина останнього підтверджується, перш за все, письмовими доказами, з якими узгоджується відеозапис. З приводу доводів апелянта про відсутність свідків, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, в цьому випадку були відсутні свідки проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить. Більш того, відмова водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння відбувалась в медичному закладі. Посилання апелянта на те, що після складання протоколу він звернувся до КЗНП ЗОР та пройшов лабораторне дослідження на стан наркотичного сп`яніння. Згідно з висновком №2903 від 03 червня 2021 року, ОСОБА_1 не перебуває у стані сп`яніння, ознак сп`яніння не виявлено. Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає, що огляд ОСОБА_1 у вказаній медичній установі проводився без дотримання порядку, передбаченого ст.266 КУпАП, у зв`язку з чим, результати такого огляду не можуть вважатися дійсними. Твердження апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо нього, вимогам закону, є безпідставними та суперечать змісту самого протоколу, який складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. За клопотанням сторони захисту судом апеляційної інстанції отримано на запит Акти огляду на стан сп`яніння з Василівської БЛІЛ та з КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Вказані Акти висновки суду першої інстанції не спростовують, узгоджуються з матеріалами справи. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам належну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає слушними зауваження сторони захисту про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, однак суд першої інстанції помилково зазначив, що - ознаки алкогольного сп`яніння . Отже оскаржувана постанова в цій частині підлягає зміні. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Василівського районного суду Запорізької області 27 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_1 ,за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева