Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 1.380.2019.002122

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002122 пров. № 857/12124/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л. П., суддів Онишкевича Т. В., Сеника Р. П., за участю секретаря судового засідання Цар М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (ухвалене головуючим суддею Сподарик Н. І. у м. Львові о 16:23 год) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: 25 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» (далі - ТзОВ «Квінто-Плюс») звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 0019075212. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом поза межами встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України строку, а саме, після спливу 15 робочих днів з дня вручення йому акта перевірки. Також, зазначає, що акт перевірки та податкове повідомлення-рішення містять різні підстави нарахування податкового зобов`язання, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Квінто-Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує обставинами, викладеними в позовній заяві. Зазначає, що пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України встановлює імперативний порядок прийняття повідомлень-рішень, зокрема, щодо строків його прийняття. Оскільки, з дня вручення позивачу акту перевірки, а саме з 04 січня 2019 року, строк на винесення податкового повідомлення-рішення минув, у відповідача було відсутнє право на його прийняття 11 березня 2019 року. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін. Учасники справи в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Личаківського управління Головного управління ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ТзОВ «Квінто-Плюс» з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на підставі податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2017 року № 0008891410, за результатами проведення якої складено акт від 18 грудня 2018 року № 65/13-01-52-12/31897102. На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 0019075212, згідно з яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати позивачем суми грошового зобов`язання в сумі 108551,45 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%, а саме 21710 грн. 29 коп. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк винесення податкового повідомлення-рішення контролюючим органом не порушено, оскільки таке може бути прийняте не раніше, ніж через 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, та не пізніше 1095 днів. При цьому, рішення щодо розстрочення податкового боргу не впливає на факт вчинення позивачем правопорушення, оскільки порушення є вчиненим до моменту відповідного розстрочення. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України. Так, пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, шо камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітності суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під часі проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Отже, виходячи зі змісту приписів пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Як підтверджується матеріалами справи, 18 грудня 2018 року акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати визначеного податкового зобов`язання до бюджету ТзОВ «Квінто - Плюс» від 18 грудня 2018 року року № 65/13-01-52-12/31897102 було відправлено Головним управлінням ДФС у Львівській області рекомендованим поштовим відправленням № 7900309813304 на адресу позивача: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу. Відповідно сайту ПАТ «Укрпошта» згідно індентифікатора міжнародного поштового відправлення № 7900309813304 підтверджується факт надсилання листа органом ДФС позивачеві та отримання позивачем за довіреністю такого листа 04 січня 2019 року, як вбачається з витягу із веб-сайту «Укрпошта». 11 березня 2019 року на підставі акта перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від № 0019075212, згідно з яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати позивачем суми грошового зобов`язання в сумі 108551,45 грн зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%, а саме 21710 грн. 29 коп. Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2019 року № 0019075212 є прийнятим відповідачем поза межами строку встановленого пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, тобто з порушення вимог чинного законодавства. Покликання відповідача на приписи пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, як на правову підставу своєчасності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не заслуговують на увагу, оскільки, положення пункту 102.1 статті 102 Кодексу визначають строки давності проведення перевірок та визначення сум грошових зобов`язань, а не строки прийняття податкових повідомлень-рішень. Враховуючи, що закон пов`язує право податкового органу прийняти податкове повідомлення-рішення з наявністю акта перевірки, та відповідно встановлює граничні строки прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками складання такого акта, апеляційний суд приходить до висновку, що Головне управління ДФС у Львівській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення зобов`язане дотримуватися строків давності проведення перевірок, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, та строків прийняття податкових повідомлень-рішень, передбачених статтею 86 Податкового кодексу України за наслідками складання акта перевірки. Оскільки, діючим законодавством не передбачено право органу доходів і зборів приймати податкові повідомлення-рішення протягом більше ніж п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у податкового органу відсутні повноваження приймати податкові повідомлення-рішення після спливу вказаного строку, та визначати податкові зобов`язання незалежно від дати складання акта перевірки протягом 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань нарахованих контролюючим органом. Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій, зокрема, в постанові від 12 березня 2019 року в справі № 820/4167/17. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про недотримання контролюючим органом приписів пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України щодо строку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що свідчить про його протиправність та наявність підстав для його скасування. За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн згідно з платіжним дорученням від 17 квітня 2019 року № 3409 та за подання апеляційної скарги - судовий збір у розмірі 2881,50 грн згідно з платіжним дорученням від 25 жовтня 2019 року № 3946. Враховуючи, що позов ТзОВ «Квінто-Плюс» задоволений, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області судових витрат в розмірі 4802,50 грн. Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.002122 скасувати та прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 11 березня 2019 року № 0019075212. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто-Плюс» (код ЄДРПОУ 31897102, місце знаходження: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 176) судові витрати в розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн 50 коп. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 29.01.2020