Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/7246/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 року справа №200/7246/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченка І.В. при секретарі судового засідання Антонюк А.С. за участю сторін по справі: позивач: не з`явився відповідач: Черніченко І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя Чекменьов Г.А.) від 18 грудня 2019 року (повний текст складено 28 грудня 2019 року) у справі №200/7246/19-а за позовом Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011501200, №0010501200, №0095001200 від 26 лютого 2019 року, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про: -визнання дії щодо нарахування пені за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу «14060100» в сумі 1 854 845,89 грн. протиправними та зобов`язання здійснити коригування в інтегрованій картці за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу «140601 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 1 854 845,89 грн.; -визнання дії щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу «140601 00» в сумі 1 854 845,89 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені протиправними та зобов`язання здійснити коригування в інтегрованій картці за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу «140601 00» шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 1 854 845,89 грн. та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 1 854 845,89 грн. в рахунок оплати податкових зобов`язань; -визнання дії щодо нарахування пені за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» в сумі 9 290,93 грн. протиправними та зобов`язання здійснити коригування в інтегрованій картці за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 9 290,93 грн.; -визнання дії щодо розподілу сплачених грошових коштів в інтегрованій картці за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» в сумі 18 085,65 грн. на оплату (зарахування на погашення (оплату)) пені протиправними та зобов`язання здійснити коригування в інтегрованій картці за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» шляхом розподілу, а саме: виключення (зменшення) зарахованих в рахунок оплати пені грошових коштів в сумі 9 290,93 грн. та зарахування (збільшення) вказаних коштів в сумі 9 290,93 грн. в рахунок оплати податкових зобов`язань; -визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2019 року №0011501200, від 26 лютого 2019 року №0010501200. від 26 лютого 2019 року №0095001200. Основними підставами подання адміністративного позову слугували ті обставини, що відповідачем протиправно проведено камеральну перевірку з питань щодо такої не відносяться, неправомірно нараховується штраф та пеня без урахування розстрочення суми боргу судовим рішенням, неправомірні дії відповідача щодо нарахування (обліку) пені до сплати в ІКП без застосування податкових повідомлень-рішень, а також неправомірні дії щодо розподілу сплачених грошових коштів в рахунок сплати (погашення) пені, що слугував невірному обліку податкового боргу, наявність обставин щодо звільнення від відповідальності у вигляді штрафу та пені, що безпідставно не враховується відповідачем. Відповідно до рішення суду по справі №805/1605/16-а від 08.08.2016 року позивачу надано розстрочення виконання податкових зобов`язань, а тому з дати прийняття рішення суду щодо розстрочення боргу штраф, пеня інші санкції не застосовуються. Крім того, позивач вважав, що в силу приписів ст.10 Закону №1669 він звільнений від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань. Також не було враховано положення п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року в задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України. Між тим, пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за жовтень 2015 року, самостійно задекларованого в декларації від 20.11.2015 року нарахована без врахування правил 90-днів, що свідчить про протиправність нарахування пені та наявність підстав для її вилучення з ІКП. Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019р. №0095001200 позивач вважає, що судом першої інстанції не було враховано положення п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України. Позивач також зазначив, що з розрахунку штрафної санкції до податкових повідомлень-рішень від 26.02.2019р. №0010501200, №0011501200 та акту камеральної перевірки №56/28-10-50-12-07/03361075 від 31.01.2019 року вбачається, що передумовою застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання в сумі 181 808,09 грн. та 919 468,73 грн. стало відображення зменшення боргу шляхом зарахування в рахунок зменшення зобов`язання від`ємного значення податку. В рахунок зменшення податкового боргу, що виник через несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість за березень 2016 року зараховано від`ємне значення податку на додану вартість в сумі 355 935,45 грн. від 16.11.2018 року та 606 173,66 грн., 3 635 234,53 від 11.12.2018 року. На думку позивача, зменшення грошового зобов`язання в обліковій картці внаслідок відображення від`ємного значення податку звітних податкових періодів не є сплатою податкових зобов`язань у розумінні приписів Податкового кодексу України. Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Позивач у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати ПАТ «Донецькоблгаз» узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість згідно: -податкового повідомлення-рішення форми «Н» № 0075501200 від 15.11.2018 р., - податкового повідомлення-рішення форми «Н» №0079501200 від 27.11.2018 р., - податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0063501200 від 22.08.2018 р., - податкового повідомлення-рішення форми «ПІ» № 0062501200 від 22.08.2018 р., -податкової декларації з ПДВ за звітний період березень, квітень 2016 р., - рішення суду про розстрочення податкового боргу, за результатами якої складено акт №55/28-10-50-12-08/03361075 від 31.01.2019р. яким встановлено порушення позивачем вимог п.57.1, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України (а.с.43-48). На підставі вказаної перевірки контролюючим органом згідно ст.126 Податкового кодексу України були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.02.2019р., а саме: -№0011501200, яким за затримку на 955 календарних днів сплати податку в сумі 4 597 343,64 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 919 468,73 грн. за платежем податок на додану вартість (код платежу 140 60100): -№0010501200, яким за затримку на 19 календарних днів сплати податку в сумі 181 808,09 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 18 180,81 грн. за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100). Відповідачем також було проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності згідно з податковою декларацією за жовтень 2015 року та відповідно до рішення суду про розстрочення податкового боргу, за результатами якої складено акт №56/28-10-50-12-08/03361075 від 31.01.2019р., яким встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання згідно податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за жовтень 2015 року, погашення грошового зобов`язання за якою проводиться за постановою та ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року та від 29.08.2016 року відповідно у справі №805/1605/16-а, у сумі 18 085,65 грн., протягом строків, визначених ПК України, чим порушено вимоги п.57.1 та 57.3 ст. 57 ПК України. Актом перевірки встановлено, що сума боргу18 085,65 грн. була погашена позивачем 28.01.2019р. платіжним дорученням №4468 від 28.01.2019р.. На підставі вказаної перевірки контролюючим органом згідно ст.126 Податкового кодексу України було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019р. №0095001200, яким за затримку на 1155 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 18 085,65 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3 617,13 грн. за платежем збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (код платежу 170 601 00). Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року та ухвалою від 29.08.2016 року у справі №805/1605/16-а стягнуто з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на користь державного бюджету кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22 166 351, 61 грн. та зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 1 672 273, 91 грн.. Як вбачається з наведеної постанови суду заборгованість з податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до стягнення у сумі 22 166 351 грн. 61 коп., виникла на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість від 21 березня 2016 року № 9039352172 на суму 8 560 694 грн., від 20 квітня 2016 року № 9060264159 на суму 8 056 997 грн., від 19 травня 2016 року №9081113139 на суму 9 097 782 грн., від 17 червня 2016 року в сумі 677 941 грн., від 18 липня 2016 року в сумі 1 416 251 грн. Заборгованість зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у сумі 1 672 273 грн. 91 коп., у тому числі пеня у сумі 65 206 грн. 56 коп., виникла на підставі податкових декларацій зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності від 20 листопада 2015 року №9237802200 на суму 2 318 399 грн. 85 коп., від 20 листопада 2015 року № 9237802024 на суму 48 748 грн. 86 коп. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 року у справі №805/1605/16-а розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року в адміністративній справі № 805/1605/16-а шляхом погашення відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 22 166 351 грн. 61 коп. протягом 60 місяців відповідно до узгодженого між сторонами графіку, у період з серпня 2016 року по червень 2021 року у сумі по 369 439 грн. 19 коп. щомісячно та у липні 2021 року у сумі 369 439 грн. 40 коп., та погашення відповідачем податкового боргу зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у сумі 1 672 273 грн. 91 коп. протягом 60 місяців відповідно до узгодженого між сторонами графіку, у період з серпня 2016 року по червень 2021 року у сумі по 27 871 грн. 23 коп. щомісячно та у липні 2021 року у сумі 27 871 грн. 34 коп.». Наведені обставини сторонами не оспорюються. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України). Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 зазначеного Кодексу визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. З 01.01.2017р. підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 наступного змісту: «предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах». Таким чином, Законом України №1797-VIII від 21.12.2016р. до переліку питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, віднесено і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання. За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що у контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки у березні 2019 року були наявні повноваження досліджувати своєчасність сплати платником податків податкових зобов`язань. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було застосовано положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, чинної саме на час проведення камеральної перевірки, а не на дату граничного строку сплати грошового зобов`язання за жовтень 2015р., як наполягав позивач у позові. Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У відповідності до вимог статті 58 та статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення. За приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У відповідності до вимог п. 76.1 статті 76 Податкового кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу. За приписами п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Як встановлено судом, камеральна перевірка, за результатами якої було складено акт №55/28-10-50-12-08/03361075 від 31.01.2019р. та прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.02.2019р. №0010501200 та №0011501200, була проведена і з дотриманням встановлених строків. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідачем не було порушено порядку та строків проведення камеральної перевірки, за результатами якої було прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.02.2019р. №0010501200 та №0011501200. Щодо камеральної перевірки своєчасності сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов`язань зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності згідно з податковою декларацією за жовтень 2015 року, колегія суддів вважає, що проводячи камеральну перевірку позивача 31 січня 2019 року, відповідач не мав права проводити таку перевірку за жовтень 2015 рік, тобто за період, який не підпадав під дію вказаних вище норм Кодексу, чим вийшов за межі наданих повноважень. Вказані порушення призвели до неправомірного накладення на позивача штрафу щодо вказаного періоду, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.02.2019р. №0009501200, прийняте за результатами такої перевірки, підлягає скасуванню. Верховний суд у постанові від 10 травня 2018 року по справі №820/3544/17 також дійшов висновку про те, що нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. Посилання відповідача на постанову Верховного суду від 03.04.2020р. у справі №640/1091/19 колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки обставини справи не є тотожними. В справі № 640/1091/19 судом було встановлено, що камеральна перевірка була проведена в межах строків, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. У спірних правовідносинах перевірка була проведена з порушенням встановлених строків. З приводу правомірності нарахування пені в сумі 1 854 845,89 грн. колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Згідно інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість позивачеві 16.11.2018р. нараховано пеню в сумі 137206, 47 грн. за період з 04.05.2016р. по 16.11.2018р. ; 20.11.2018р. пеню в сумі 5145,36 грн. за період з 04.05.2016р. по 20.11.2018р.; 11.12.2018р. пеню в сумі 241142,00 грн. за період з 04.05.2016р. по 11.12.2018р.; 11.12.2018р. пеню в сумі 1395577,39 грн. за період з 31.05.2016р. по 11.12.2018р.; 20.12.2018р. пеню в сумі 73371,76 грн. за період з 31.05.2016р. по 19.12.2018р.. Згідно інтегрованої картки платника податків за платежем «Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється за поставлений природний газ споживачам на підставі укладених з ними договорів, код платежу «170601 00» позивачеві 28.01.2019р. нараховано пеню в сумі 5143,90 грн. за період з 01.12.2015р. по 28.01.2019р.; 28.01.2019р. нараховано пеню в сумі 4147,03 грн. за період з 01.12.2015р. по 28.01.2019р.. Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, пеня нарахована на суму податкового боргу, сплата якої була розстрочена ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 року у справі №805/1605/16-а. Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається: 129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); 129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. У відповідності до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Отже, передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п.29 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово до 01 січня 2016 року встановлюється збір у вигляді цільової надбавки до діючої ціни на природний газ для споживачів усіх форм власності. Відповідно до п.п. 1.6 п.29 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю. За приписами п.п.1.7 п.29 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Форма податкової декларації встановлюється у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу. Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про те, що оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то платою за розстрочення, що передбачено статтею 100 ПК України (за договором), є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 ПК України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням - пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 ПК України. Отже, розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись, в тому числі, і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, при такому розстроченні має враховуватись стаття 100 ПК України, яка містить правове регулювання з цього питання. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу шляхом розстрочення сплати боргу та не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, а така пеня фактично і є платою за таке розстрочення. Таким чином, постановлення Донецьким окружним адміністративним судом ухвали про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді його несплати і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку. Відповідно до пункту 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків. Згідно з пунктом 131.2 статті 131 цього Кодексу при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. Станом на час внесення відповідачем даних про нарахування пені на суми податкового боргу, які були розстрочені судовим рішенням, в ІКП позивача діє Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок № 422). Вказаний Порядок № 422 містить спеціальний розділ VІ, яким врегульоване відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску. У главі 3 розділу VІ Порядку № 422 передбачено, зокрема, що відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду). Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення. При нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період: з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного у поданій ним звітності); з 1-ого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов`язання, визначеного органом ДФС). При погашенні розстрочених (відстрочених) сум у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов`язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням) в ІКП здійснюється нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням). З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем правомірно відображена в інтегрованій картці платника (ІКП) пеня, нарахована на суми податкового боргу, які були розстрочені судовим рішенням. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині. Відповідно до статті 308 КАС України, яка визначає межі перегляду апеляційним судом, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Отже, апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати спір з тих підстав, які не були заявлені позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28 травня 2020 року у справі №280/2897/19. Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем були зазначені одні підстави для задоволення позову, а в апеляційній скарзі зовсім інші. Зокрема, не були зазначені такі підстави позову як: пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання за жовтень 2015 року, самостійно задекларованого позивачем в наданій декларації від 20.11.2015 року (вх.9237802200, 92367802024) нарахована без врахування «правил-90-днів», встановлених ст.129 Податкового кодексу України; штрафні санкції були застосовані при зменшенні грошового зобов`язання в обліковій картці внаслідок відображення від`ємного значення податку звітних податкових періодів, що не є сплатою податкових зобов`язань у розумінні приписів Податкового кодексу України. З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції, із врахуванням приписів статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні повноваження розглядати та надавати оцінку новим підставам для задоволення позову зазначеним в апеляційній скарзі, оскільки такі підстави не були заявлені позивачем в суді першої інстанції. За таких обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині колегією суддів не прийняті до уваги. З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на рішення Донецького окружного адміністративного від 18 грудня 2019 року у справі №200/7246/19-а задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного від 18 грудня 2019 року у справі №200/7246/19-а змінити в частині відмови у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.02.2019р. №0095001200. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.02.2019р. №0095001200, яким за затримку на 1155 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 18 085,65 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3 617,13 грн. за платежем збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ (код платежу 170 601 00). В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного від 18 грудня 2019 року у справі №200/7246/19-а залишити без змін. Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 04 серпня 2020 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 04 серпня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 04 серпня 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко