Постанова 4855 № 640/19195/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19195/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Шурка О.І., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про відмову у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії за заявою ОСОБА_1 від 18.05.2018. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що рішення Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.07.2018 № 15/35-5134 про відмову у призначенні субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням норм чинного законодавства. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 18.05.2018 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою про призначення субсидії. Листом від 30.07.2018 року № 15/35-5134, відповідач відмовив позивачу у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, у зв`язку з наявністю заборгованості перед «КК «Центр комунального сервісу» за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 31613,86 грн та перед «АК «Київводоканал» у розмірі 3339,16 грн. Вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного: - доказів скасування, перерахунку вказаного боргу з боку «КК «Центр комунального сервісу» та «АК «Київводоканал» скасування в судовому порядку, укладання договору про реструктуризацію чи сплати позивачем не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено; - Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, відмовивши позивачу в призначенні субсидії, діяло в межах наданих законом повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог; - після надання позивачем належних доказів щодо сплати заборгованості, укладення договору про реструктуризацію такої заборгованості, або оскарження заборгованості в судовому порядку, позивач має право на призначення субсидії. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з нормами п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Так, умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо -, тепло -, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначаються Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива». Відповідно до п. 1 Положення №848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках). Житлова субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення. Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу. Якщо в установленому порядку здійснено відключення споживачів від централізованого опалення (теплопостачання) і громадяни для обігріву приміщень використовують побутові електроприлади, для розрахунку житлових субсидій в опалювальний сезон застосовуються соціальні нормативи на комунальну послугу з постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення. Зазначені розрахунки здійснюються на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та акта обстеження стану зовнішньо- і внутрішньобудинкових електромереж щодо їх відповідності вимогам нормативно-правових актів, що проведені організаціями, які здійснюють обслуговування таких мереж. Форма акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства затверджується Мінсоцполітики. Згідно з приписами п. 4 Положення № 848, житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, у відповідності до норм п. 6 Положення № 848 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: 1) загальна площа житлового приміщення перевищує 120 кв. метрів для квартири і 200 кв. метрів для індивідуального будинку (крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, а також сімей, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування); 2) будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства має у своєму володінні транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації і з дати випуску якого минуло менше п`яти років (крім мопеда). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля. Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб транспортних засобів зазначається у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Якщо право власності або володіння на транспортний засіб набуто під час отримання житлової субсидії, громадянин, якому призначено житлову субсидію, протягом 30 календарних днів зобов`язаний повідомити про це структурному підрозділу з питань соціального захисту населення незалежно від розміру вартості транспортного засобу; 3) у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії. Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами другим - четвертим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду: навчалися за денною формою навчання у закладах середньої освіти, професійно-технічних навчальних закладах, закладах вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості; отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю; 4) будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень; 5) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії; 6) структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність у домогосподарства, що одержувало житлову субсидію у попередньому опалювальному (неопалювальному) сезоні, простроченої понад два місяці заборгованості з оплати обов`язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, обов`язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон. Житлова субсидія у випадках, передбачених підпунктами 5 і 6 цього пункту, призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, наступного за тим, в якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі). Під час розгляду спору по суті, судом першої інстанції було досліджено, що підставою для відмови позивачу в призначення субсидії слугувала наявність у останнього заборгованості з оплати послуги «водопостачання» та «утримання будинку та прибудинкової території». Відповідно до інформації надавачів послуг: за інформацією «КК «ЦКС», за утримання будинку та прибудинкової території заборгованість складає 31613,86 грн.; за інформацією «АК «Київводоканал», за водопостачання заборгованість складає 3339,16 грн. Крім того, відповідачем повідомлено, що при наданні нового пакету документів до відділу субсидії не надано доказів оскарження заборгованості в судовому порядку. (а.с. 10-11) Щодо доводів апелянта про наявність судового спору у межах справи № 761/18114/15-ц про стягнення заборгованості, що, у свою чергу, не давало відповідачу підстав для відмови у призначенні субсидії, у силу приписів абз. 2 п. 6 Положення, колегія суддів зазначає таке. Слід звернути увагу на те, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 761/18114/15-ц за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Провадження у справі відкрито ухвалою від 17.07.2015. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.10.2018 позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задоволено частково. Стягнуто на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.07.2012 року по 01.07.2014 року в розмірі основної суми боргу - 11253 грн. 23 коп.; інфляційні нарахування в розмірі - 1326 грн. 04 коп. та 3% річних від суми боргу у розмірі - 676 грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі - 243 грн. 60 коп., а всього в розмірі - 13 498 грн. 99 коп., а саме, вказану загальну суму боргу стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зокрема, по - 4499 грн. 66 коп. з кожного. В задоволенні іншої частини позовних вимог Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 19.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року - без змін. У свою чергу, згідно з приписами абз. 2 п. п. 6 п. 6 Положення № 848, на які посилається апелянт, передбачено, що житлова субсидія у випадках, передбачених підпунктами 5 і 6 цього пункту, призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, наступного за тим, в якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі). Проте, колегія суддів наголошує на тому, що зазначеними положеннями передбачено, зокрема, таку можливість для призначення субсидії, як оскарження споживачем заборгованості в судовому порядку, тобто, звернення саме споживача до суду з позовною заявою про оскарження правомірності нарахування плати за надані послуги, а у даному випадку, апелянт посилається на розгляд цивільної справи № 761/18114/15-ц, предметом якої є стягнення надавачем послуг з споживача вже виниклої заборгованості, що не є тотожним. Висновки суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доказів скасування, перерахунку вказаного боргу з боку «КК «Центр комунального сервісу» та «АК «Київводоканал», та/або його скасування в судовому порядку, укладання договору про реструктуризацію чи сплати (погашення), позивачем не було надано ні відповідачу, ні суду. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було порушено норм матеріального права, а також, повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді О.І. Шурко В.В. Кузьменко