Постанова 4854 № 1540/3790/18

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 1540/3790/18 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018р. по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Дружба" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И Л А: У липні 2018р. СВК "Дружба" звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.07.2018р.: - за №0029561401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 912 453грн., та нараховані штрафні санкції на вказану суму у розмірі 228 113грн.; - за №0029571401, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 411 337,71грн., у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ 822 675,42грн.. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період з 30.05.2018р. по 19.06.2018р. посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено планову виїзну документальну перевірку СВК "Дружба" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2015р. по 31.12.2017р., за результатами якої 25.06.2018р. контролюючим органом складено Акт перевірки за №1404/15-32-14-01/03769497, у висновках якого встановлено низку порушень податкового законодавства України. На підставі встановлених порушень, 13.07.2018р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення за №0029561401 та за №0029571401. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що суперечать чинним нормам законодавства України, а тому звернувся в суд із відповідним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0029561401 від 13.07.2018р.. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0029571401 від 13.07.2018р.. Стягнуто з ГУ ДФС за рахунок його бюджетних асигнувань на користь СВК "Дружба" судовий збір у розмірі 23 278,56грн.. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права. Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, представником СВК «Дружба» подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, інші сторони в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили. З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв з порушенням норм податкового законодавства України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних рішень, чим порушено права СВК «Дружба». Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень ГУ ДФС в Одеській області, від 24.05.2018р. за №3980/14-01, за №3981/14-01, за №3982/14-01, за №3983/14-01, за №3984/14-01, 3985/14-01, за №3986/14-01, 3987/14-01, за №3988/14-01, та наказу ГУ ДФС в Одеській області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки СВК ДРУЖБА код за ЄДРПОУ 03769497» за №3113 від 8.05.2018р., посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області з 30.05.2018р. по 19.06.2018р. проведено планову виїзну документальну перевірку СВК «Дружба» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2015р. по 31.12.2017р.. За результатами проведеної перевірки ДФС 25.06.2018р. складено акт за №1404/15-32-14-01/03769497, у висновках якого встановлено низку порушень норм законодавства України, а саме: - п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, 201.2, 201.7, 201.10 ст.201, п.209.14, 209.15 ст.209 ПК України від 2.12.2010р. за №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження нарахованої суми податку на додану вартість по декларації спеціального режиму оподаткування за період з 1.01.2015р. по 31.12.2016р. всього в розмірі 638 899грн.; - п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, 201.2, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України від 2.12.2010р. №2755-VІ, із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено заниження нарахованої суми податку на додану вартість по загальній декларації за період з 1.01.2015р. по 31.12.2017р. всього в розмірі 273 554грн.; - п.119.2 ст.119 ПК України від 2.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, а саме подання не у повному обсязі Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми №1ДФ за III, IV кв.2015р., III, IVкв.2016р., I,III,IV кв.2017р.; - пп.14.1.54 п.14.1 ст.14. пп.162.1.1. пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163. пп.164.1.1. пп.164.1.2 п.164.1. п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167. п.168.1. п.168.3. пп.168.4.1. пп.168.4.2. пп.168.4.7. п.168.4 ст.168, п.171.2(а) рт.17.1, п.176.2(а) ст.176 ПК України від 2.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, а саме не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб за період з 1.01.2015р. по 31.12.2017р. на загальну суму 752 328,05грн. у тому числі за 2015р. 148 515,69грн., за 2016р. - 214 791,15грн., за 2017р. 389 021,21грн.; - пп.1.2 п.16-1 підрозділу, 10 розділу XX «Інші перехідні положення», п.162.1 ст.162. п.163.1 ст.163. п.168.1 ст168. п.171.2 ст.171 .п.176.2 ст.176 ПК України від 2.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями, встановлено заниження зобов`язання з військового збору у загальній сумі 46 284,65грн, у тому числі за 2015р. 12 623,84грн. за 2016р. - 14 185,53грн., за 2017р. - 19 475,28грн.. На підставі встановлених порушень, 13.07.2018р. податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: - за №0029561401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 912 453грн., та нараховані штрафні санкції на вказану суму у розмірі 228 113грн.; - за №0029571401, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 411 337,71грн., у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку податкових накладних на суму ПДВ 822 675,42грн.. Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податковим органом, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність, незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин) - Податковим кодексом України від 2.12.2010р. №2755-VI (надалі ПК України), законами України: «Про оплату праці» від 24.03.1995р. за №108/95-ВР (надалі ЗУ №108/95-ВР), «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997р. за №469/97-ВР (надалі ЗУ №469/97-ВР). Приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Положеннями пп.77.1 ст.77 ПК України встановлено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Згідно п.77.4 ст.77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, виключено, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Згідно п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених ст.216 ЦК України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст.50 цього Кодексу. Згідно п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. За правилами п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. У відповідності до п.187.1 ст.187 ПК України, зокрема, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За правилами п.188.1 ст.188 ПК України, зокрема, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни). Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Приписами п.201.7 ст.201 ПК України, зокрема визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, зокрема, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відповідно до пп.14.1.13, 14.1.36, 14.1.181, п.14.1 ст.14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: - безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею; - господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно пп.291.4.4 п.291.4 ст.291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%. Положеннями ст.1 ЗУ №469/97-ВР, зокрема встановлено, що сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об`єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов`язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням, збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Згідно з ст.12 ЗУ №469/97-ВР членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об`єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов`язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу. За правилами ст.13 ЗУ №469/97-ВР сільськогосподарські виробничі кооперативи провадять господарську діяльність, основною метою якої є отримання прибутку, та реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно на договірних засадах з покупцем, і є суб`єктами підприємницької діяльності. У відповідності до ст.1 ЗУ №108/95-ВР, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно з ч.2 ст.2 ЗУ №108/95-ВР, додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ №108/95-ВР джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Згідно з ч.1 ст.5 ЗУ №108/95-ВР організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів. Відповідно до ч.1 ст.15 ЗУ №108/95-ВР, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Згідно з ч.3 ст.23 ЗУ №108/95-ВР колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць, у тих галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється КМУ. Відповідно до п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції чинній протягом 2015р.) тимчасово до 31.12.2017р. включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників. Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, норми ст.199 цього Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом. Як вбачається із матеріалів справи, а саме із акту перевірки, що проведеною перевіркою податковим органом встановлено, що в перевіреному періоді СВК ДРУЖБА здійснювало відвантаження сільськогосподарської продукції (озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, рису сирцю та рису крупи), в тому числі фізичним особам в якості оплати за послуги збирання врожаю, чергування, інші послуги без нарахування податкових зобов`язань по податку на додану вартість та складання і відповідної реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Так, судова колегія зазначає, що по-перше, фізичні особи, яким позивач відвантажив вищенаведену сільськогосподарську продукцію в якості оплати за послуги збирання врожаю, чергування, інші послуги є працівниками СВК Дружба (членами кооперативу, в т.ч. асоційованими). Судова колегія зазначає, що визначення ДФС правової природи спірних правовідносин, як операції з безоплатної передачі не відповідає значенню поняття «безоплатно надані товари, роботи, послуги», передбаченому пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України; повному змісту застосованого відповідачем пп. а п.185.1 ст.185 ПК України, зокрема, щодо умов такої передачі тощо; змісту вищенаведених положень ЗУ №108/95-ВР щодо можливості на певних умовах та порядку часткової виплати заробітної плати, в т.ч. додаткової, натурою. По-друге, у відповідності до висновків акту перевірки, позивачем нібито не включені доходи, які надавалися у не грошовій формі (зерном) у вигляді заохочень, преміювань працівникам СВК Дружба. Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що щодо одних й тих самих обставин здійснення СВК «Дружба» відвантаження сільськогосподарської продукції (озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, рису сирцю та рису крупи) фізичним особам в якості оплати за послуги збирання врожаю, чергування, інші послуги відповідачем здійснено висновок про допущені позивачем порушення з податку на доходи фізичних осіб. Тобто, податковий орган, фактично, визнано правову природу спірних правовідносин, як грошові зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб. Саме в такому правовому статусі встановлені порушення визнані позивачем та сплачені, що підтверджуються матеріалами справи. По-третє, у відповідності до п.15-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) у 2015р. СВК «Дружба» був звільнений від оподаткування податком на додану вартість. Що стосується порушення встановленому в акті перевірки, що в складі податкового кредиту по ПДВ декларації спеціального режиму оподаткування підприємством СВК ДРУЖБА в перевіреному періоді з 1.01.2015р. по 31.12.2016р. було враховано суми податку на додану варись по ПДВ по діяльності, яка не відноситься до виробництва сільськогосподарської продукції, а придбані ТМЦ були використані при здійсненні іншої господарської діяльності (робота їдальні). Проте, встановлені ДФС обставини спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: актами витрат насіння і садивного матеріалу, відповідно до яких, зокрема, ячмінь, пшениця та горох висіювались позивачем; податковими накладними, за якими позивачем продано, зокрема, кавуни, помідори, морква, диня, неплатнику податку. Крім того, слід зазначити, що при розрахунку фінансових санкцій СВК «Дружба2 за відсутність складання та реєстрації ПН/РК відповідачем фактично та законодавчо безпідставно здійснено розрахунок відповідних фінансових санкцій щодо кожного окремого показника за номенклатурою товару, виходячи з загальної суми цих податкових накладних, які містять декілька товарів за номенклатурою. Що стосується несвоєчасної реєстрації СВК «Дружба» податкових накладних, які детально відображено в п.3.1.3.1 та 3.1.3.4 акту перевірки, судова колегія звертає увагу на те, що вказані пункти не містять вказаних даних. Також, жодних пояснень з цього питання представником ДФС не надавалось, та інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які могли б потягнути зміну вищенаведених висновків суду, з дотриманням вимог абз.2 ч.2 ст.77 КАС України, податковим органом не наведено та не надано. Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДФС не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню. Отже, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову СВК «Дружба». В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018р. залишити без змін. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одесса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) на Держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993473; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA9089 9998 03131 1125 60000 26001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 34 917,84грн.. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв