Постанова 4854 № 400/2065/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _______________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2065/19 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Дата і місце ухвалення: 07.10.2019р., м.Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді : Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: В липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05 березня 2019 року №00014805005/38694122, яким до позивача застосовано штраф в сумі 37 447 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 10.12.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В своїй скарзі апелянт зазначає, що податковим органом безпідставно застосовано до ТОВ «Н АВТО» штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних, оскільки відповідні податкові накладні надавалися особам, які не являються платниками ПДВ, у зв`язку з чим жоден із контрагентів позивача не зазнав шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту. У статті 120-1 ПК України визначені випадки, які звільняють платника від штрафних санкцій, а саме: у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю); у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільненні від оподаткування; у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Контролюючим органом невірно трактовано умови застосування вказаної норми. Для її застосування достатньо лише однієї умови, а не їх сукупності. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати положення п.56.21 ст.56 ПК України, яким встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та прийняття нової постанови про задоволення позову. Головне управління ДПС у Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Н АВТО», в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в порядку ст.76 та відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області Богатою І.І. 08.01.2019р. проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Н АВТО» (код ЄДРПОУ 38694122) дата виписки яких припадає на лютий-березень 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки №89/14-29-50-05-06/38694122 від 08.01.2019р. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Н АВТО» граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України. Зокрема, актом перевірки зафіксовано затримку реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів на суму ПДВ 65465 грн. і затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 154 500 грн. На підставі акту перевірки №89/14-29-50-05-06/38694122 від 08.01.2019р. ГУ ДПС у Миколаївській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05 березня 2019 року №00014805005/38694122, яким, на підставі п.120-1.1 ст.120.1 ПК України, до позивача застосовано штраф в сумі 37 447 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Не погоджуючись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення ТОВ «Н АВТО» оскаржило його в судовому порядку. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову товариства, не прийняв до уваги посилання позивача на те, що контрагенти позивача по податкових накладних були неплатники податку на додану вартість, що, відповідно до приписів ст.120-1 Податкового кодексу України, є підставою для незастосування штрафних санкцій, зазначивши, що в розумінні вказаної норми санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, за висновками суду першої інстанції, у даному випадку необхідна наявність в сукупності всіх умов. За таких обставин, за висновками суду першої інстанції, позивач не підпадає під визначенні пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України випадки, за наявності яких до нього не застосовуються штрафні санкцій у разі реєстрації податкових накладних із пропуском граничного строку. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Учасниками справи не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що 33 податкові накладні зареєстровано ТОВ «Н АВТО» із порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених п.201.10 ст.201 ПК України. При зверненні з позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги товариство стверджує, що штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, до нього не підлягають застосуванню, оскільки всі податкові накладні, про які йдеться в акті перевірки №89/14-29-50-05-06/38694122 від 08.01.2019р., виписано на адресу неплатників ПДВ. Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки зі змісту пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України чітко слідує, що для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у вигляді застосування штрафних санкцій необхідним є наявність одночасно двох умов у їх сукупності: податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Такий висновок суду відповідає податковій консультації ДФС України від 29.12.2017р. №3246/6/99-95-42-03-15/ІПК «Про застосування відповідальності». Положення пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України не надають підстав для суперечливого/подвійного їх тлумачення. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року по справі № 820/2298/18, від 04 вересня 2018 року по справі № 816/1488/17. Колегія суддів вважає, що при проведенні камеральної перевірки, предметом якої було перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наявності визначених законодавством підстав коли до платника податків не застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, ГУ ДПС у Миколаївській області, перед вирішенням питання про притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафних санкцій, повинне враховувати щодо яких операцій виписано податкові накладні, зокрема: чи надається податкова накладна отримувачу (покупцю) та чи складена така накладна на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи податкових накладних, які зареєстровані позивачем з порушенням граничних строків реєстрації, відповідні податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), так як складені на постачання неплатнику податку. Зокрема, у верхній лівій частині накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» наявна помітка «X», що відповідно до положень п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів №1307 від 31.12.2015 року №1370, свідчить про те, що вказані податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю). Крім того, у верхній лівій частині податкових накладних зазначений відповідний тип причини, з яких податкова накладна не надана отримувачу (покупцю), а саме « 02» - складена на постачання неплатнику податку. При цьому, як слідує зі змісту Порядку №1307, у випадку складення податкової накладної на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, або на постачання для операцій, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість, у верхній лівій частині податкових накладних мав би бути зазначений відповідний тип причини « 08» або « 09». На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про законність податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 05 березня 2019 року №00014805005/38694122 та, у зв`язку з цим, про відсутність підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 07 жовтня 2019 року немає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності (п.6 ч.6 ст.12 КАС України) та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Н АВТО» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 29.01.2020 року. Головуючий суддя Бойко А.В. Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.