LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд440/1702/19

від 16.01.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити частково.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 р.Справа № 440/1702/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калитки О. М., Суддів: Мінаєвої О.М. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, місце складання м. Полтава, повний текст складено 24.06.19 року по справі № 440/1702/19 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2006 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 14.05.2009, з 01.11.2009 по 31.10.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. - зобов`язати здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 11.11.2010 року у справі №2а-3081/10 за період з 01.01.2006 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 14.05.2009, з 01.11.2009 по 31.10.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є протиправною, оскільки таке право передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 440/1702/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач отримує пенсію згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та перебуває на обліку у Полтавському ОУ ПФУ. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11.11.2010 року у справі № 2а-3081/10 позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Україні Київського району м. Полтави задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2006 року в розмірах передбачених ст. 50, ч.4 ст. 54,ст.67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " та ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадяни які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням приписів 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по третій групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року та із 22.05.2008 року по 27.04. 2009 року по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за період з 27.04.2009 року по 14.05.2009, із 01.11.2009 року та провести виплату нарахованих сум. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Полтави здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням приписів Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по третій групі інвалідності за період із 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та із 22.05.2008 року по 27.04. 2009 року в розмірі 50% мінімальних пенсій за віком, по другій групі інвалідності в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком за період із 27.04.2009 року по 14.05.2009 року, із 01.11.2009 року та провести виплату нарахованих сум. Постанова Київського районного суду м. Полтави набрала законної сили 28 липня 2011 року (а.с. 12). Відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 27.04.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.10.2011 року та перераховано 28.11.2017 року на картковий рахунок позивача кошти у сумі 143 321 грн 80 коп. (а.с. 10). 09 квітня 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ Полтавської області із заявою про проведення розрахунку, нарахування і виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно з судовим рішенням за період 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 14.05.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.10.2011 року по день фактичної виплати, а саме: по 28.11.2017 року (а.с. 14). Листом від 26.04.2019 року № 2199/К-02 ОСОБА_1 повідомлено, що підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати відсутні. Позивач, вважаючи такі дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, протиправними, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у нарахуванні та виплаті позивачу суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01.01.2006 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 14.05.2009, з 01.11.2009 по 31.10.2011, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 143 321 грн 80 коп., є неправомірною. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного. Згідно ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Згідно статті 3 зазначеного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відповідно до статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Згідно п. 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 чт. 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. З матеріалі справи встановлено, що 28.11.2017 на виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 11.11.2010 року у справі № 2а-3081/10 ОСОБА_1 було виплачено 143 321 грн 80 коп. Отже, 28.11.2017 відповідачем у справі №2а-3081/10 було виконано судове рішення. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення розрахунку, нарахування і виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно з судовим рішенням за період 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 14.05.2009 року, з 01.11.2009 року по 31.10.2011 року по день фактичної виплати, а саме: по 28.11.2017 року (а.с. 14). Листом від 26.04.2019 року № 2199/К-02 ОСОБА_1 повідомлено, що підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати відсутні. Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень. Вказана норма про необмежений строк стосується сум пенсії, не виплаченої з вини пенсійного органу, в свою чергу, до нарахування та виплати компенсації за затримку такої виплати має застосовуватись шестимісячний строк, передбачений статтею 122 КАС України. Так, аналіз цих норм статей 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статей 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб" та статті 122 КАС дає підстави для висновку про те, що за минулий час без обмеження будь-яким строком виплачуються суми пенсії нараховані пенсіонеру, проте не отримані ним з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. Отже, існують дві умови за яких невиплачені пенсіонерові суми пенсії виплачуються без обмеження будь-яким строком: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини цього пенсійного органу. Аналогічні правові висновки викладені в окремій думці судді Верховного суду від 02.04.2019 року у справі №510/1286/16-а. Зі змісту позовної заяви та вказаних у ній позовних вимог вбачається, що суми заборгованості із виплати пенсії відповідачем не нараховані позивачу, а відтак, з огляду на вищевикладене, є спірними. Таким чином, позивач пропустив передбачений законом строк для звернення за судовим захистом свого порушеного права та не вказав поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Згідно ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, тому наявні підстави для скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі № 440/1702/19 та залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року по справі № 440/1702/19 скасувати. Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 27.01.2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»