Постанова 4855 № 320/380/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/380/19 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Мєзєнцева Є.І., за участю секретаря: Войтковської Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року відмовлено у прийнятті звіту про виконання рішення. Встановлено Головному управлінню ПФУ у Київській області новий строк для подання звіту про виконання рішення. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким прийняти звіт про виконання рішення. В обґрунтування апелянт зазначив, що ОСОБА_1 з 25.04.2019 року проведено перерахунок пенсії в порядку, визначеному частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з урахуванням раніше виплачених сум, а не у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Зазначає, що так як в резолютивній частині рішення суду не зазначено чіткого зобов`язання множення п`яти на суму мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, управлінням було проведено перерахунок із застосуванням абзацу першого пункту 9-1 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210. На думку апелянта, п`ятикратний розмір заробітної плати не є розміром пенсії, який має призначатися, а є лише однією зі складових, з якої необхідно здійснювати розрахунок пенсії. З огляду на вказане, на думку пенсійного фонду, рішення Київського окружного адміністративного суду у даній справі виконано у повному обсязі. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати дії Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області при вирішенні звернення ОСОБА_1 як дискримінаційними щодо перерахунку пенсії, яке було подано до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області; - визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 01.10.2017 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року вказаний позов задоволено частково. Зобов`язано Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2, код 41249051) здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої частиною третьою статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" на 1 січня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 року апеляційну скаргу Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року повернуто апелянту. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року - без змін. 26.12.2019 Київським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 320/380/19. Згідно з ухвалою від 18.03.2020 року, Київський окружний адміністративний суд замінив сторону виконавчого провадження - боржника у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження - Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (місцезнаходження Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, код ЄДРПОУ 41249051) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548). Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року, суд зобов`язав сторону виконавчого провадження - боржника Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548) надати суду в тридцятиденний термін з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 року в адміністративній справі № 320/380/19 за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. 30 жовтня 2020 року суд постановив ухвалу, згідно з якою встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548) новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 в адміністративній справі № 320/380/19 - протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали. Відповідно до ухвали від 03 березня 2021 року, суд встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548) новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 в адміністративній № 320/380/19 - протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали. 14 липня 2021 року суд постановив ухвалу, згідно з якою встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548) новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 в адміністративній № 320/380/19 - протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали. Ухвалою від 29 червня 2022 року судом у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06.08.2021 № 1000-0903-7/78761 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 320/380/19 - відмовлено, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про продовження строку для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 320/380/19 - відмовлено, встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 в адміністративній справі № 320/380/19 - протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та прийнятті окремої ухвали. У подальшому, 08.08.2022 року на виконання ухвали від 29.06.2022 року відповідач направив звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року. Не приймаючи до уваги вказаний звіт та встановлюючи новий строк для його подачі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не подано жодних доказів, що свідчили б про повне виконання рішення суду від 11.06.2019 року, тому звіт про виконання судового рішення, поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не приймається судом. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Крім того, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. У силу вимог статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Таким чином, такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» Суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. З матеріалів справи вбачається, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року набрало законної сили 21.10.2019 року. Відтак, відповідач з дня набрання вказаного законної сили, зобов`язаний був виконати вказане рішення суду. При цьому, Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). З матеріалів справи вбачається, що подаючи звіт про виконання судового рішення у даній справі, відповідач зазначив про повне виконання рішення суду. Однак, з наданих апелянтом до суду документів вбачається, що основний розмір пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції була надана правова оцінка розміру та порядку призначення пенсії позивачу. Зокрема зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2019 складає 4 173, 00 грн. Відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" основний розмір пенсії позивача має скласти 5 х 4 173, 00 = 20 865, 00 грн. Відтак, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу відповідачем не враховано розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на

5. Відповідно до наданого протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 зазначено, що на виконання постанови суду ОСОБА_1 проведено перерахунок виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний рік. Середньомісячний заробіток становить 11 765,21 (4 404,35х (5х4 173/78 100,88)), де: 4 173 - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідного року ( на 01.01.2019); 7 810,88 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року (за 2018); 4 404,35 показник середньої заробітної плати, який застосовується для обчислення пенсії з 01.03.2019. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 25.04.2019 складав 10 440, 57 грн, де: 9 412, 17 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (11 765, 21 х 50, 00 грн - цільова допомога інвалідам війни 2 групи; 598, 80 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 1 497 грн); 379, 60 грн - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС. З 24.10.2019 перерахований розмір пенсії становить 10 467, 37 грн, з 01.12.2019 - 10 496, 97 грн (розпорядження 932480157101 від 21.11.2019). Сума боргу по перерахунку пенсії за період з 24.10.2019 по 30.11.2019 та сума пенсії за грудень 2019 року нараховані до виплати у грудні 2019 року в сумі 13 553, 99 грн. Колегія суддів критично оцінює зазначений протокол, оскільки у рішенні суду чітко зазначено, що відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основний розмір пенсії позивача має скласти 5х4 173,00 = 20 865,00 грн. При цьому, судом попередньої інстанції вірно зауважено, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про повне виконання рішення суду від 11.06.2019 року. Більше того, колегія суддів звертає увагу, що у резолютивній частині зазначеного рішення, суд не вказав про те, що перерахунок потрібно зробити із застосуванням формули, визначеної пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, що зробив відповідач. Колегія суддів звертає увагу, що положення частини третьої статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на відміну від приписів п.9-1 Порядку №1210, не містять будь-яких застережень щодо врахування інших показників при обчисленні пенсії, тому застосування формули обчислення пенсії згідно п.9-1 Порядку №1210 суд вважає неправомірним. Отже, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку №1210. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року у даній справі, та необхідність встановлення нового строку для надання звіту про виконання рішення у справі № 320/380/19. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскаржена ухвала суду від 30.08.2022 року винесена за результатами повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування немає. Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Мєзєнцев Є.І. Повний текст постанови виготовлено - 19 грудня 2022 року.