Постанова 4818 № 638/17192/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/17192/19 Головуючий суддя І інстанції Хайкін В. М. Провадження № 22-ц/818/443/20 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Бровченка І.О., Хорошевського О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Кислого Андрія Матвійовича на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2019 року, постановлену у складі судді Хайкіна В.М., по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 в особі представника Кислого Андрія Матвійовича , заінтересована особа приватний виконавець Кудряшов Дмитро В`ячеславович на дії, бездіяльність органу примусового виконання, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2019 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець Кудряшов Д.В. на дії, бездіяльність органу примусового виконання передано на розгляд за територіальною підсудністю до Новозаводського районного суду міста Чернігова. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кислий А.М. просить зазначену ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам ст. 260 ЦПК України, що є підставою для її скасування. Вказав, що хибним є висновок районного суду про порушення правил територіальної підсудності при зверненні зі скаргою на дії приватного виконавця. Відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на те, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду, оскарження якої передбачено п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи. Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає. Судом встановлено, що ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кислого Андрія Матвійовича 06.11.2019 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із скаргою, в якій просила: 1) визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 6-2381/09, виданий 31.12.2009 Новозаводським районним судом міста Чернігова; 2) скасувати постанову приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 21.10.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60367739; 3) скасувати постанову приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 21.10.2019 про накладення арешту на майно боржника; 4) скасувати постанову приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 29.10.2019 про розшук майна боржника. З матеріалів скарги, поданої заявником до суду, вбачається, що виконавчий лист, на підставі якого вчинялися виконавчі дії, незгода з якими стала підставою звернення заявника до суду, видавався Новозаводським районним судом міста Чернігова, який і є судом першої інстанції, який розглянув справу. Передаючи справу на розгляд іншого суду, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що вирішуючи питання про прийняття скарги до розгляду, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявники звертаються до суду для захисту, а також дотримання ними вимог, передбачених цивільним процесуальним кодексом, та оскільки нормою частини 1 статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга на дії виконавця подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, та скарга ОСОБА_1 належить до територіальної підсудності Новозаводського районного суду міста Чернігова. При цьому, судом першої інстанції було застосовано принцип аналогії закону, який закріплено у ч. 9 ст. 10 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками. За правилом п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Нормою статті 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Положенням частини 1 статті 448 ЦПК України передбачено, що така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Аналогічне правило закріплене і у спеціальному нормативно-правовому акті - статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», у якій визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. У статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Згідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Встановивши, що у даному випадку ОСОБА_1 оскаржує дії приватного виконавця, вчинені при здійсненні виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова, районний суд дійшов вірного та належним чином вмотивованого висновку про необхідність передачі справи на розгляд іншого суду - до суду, який є судом першої інстанції, який розглянув справу. Згідно із ч. 1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам вказаної норми права, оскільки з тексту ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2019 року вбачається , що вона містить всі конструктивні та змістові елементи, як того вимагає ч. 1 ст. 260 ЦПК України. Адвокатом Кислим А.М. у апеляційній скарзі відсутні обґрунтовані доводи стосовно змісту порушення вказаної норми права. Наведе свідчить, що доводи скарги не доведені та висновків суду не спростовують, а судом першої інстанції постановлено ухвалу із дотриманням вимог закону. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2020 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді колегії І.О. Броченко. О.М. Хорошевський.