Постанова 4816 № 592/15733/19

Справа №592/15733/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Фоменко І. М. Номер провадження 33/816/72/20 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 472 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравченка П.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кравченка П.А. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 грудня 2019 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 27 187 грн 58 коп. з конфіскацією вилучених предметів, а саме: кофта жіноча, в кількості 1 шт., вартістю 363 грн. 38 коп. за штуку, кардиган жіночий, в кількості 46 шт., вартістю 586 грн. 62 коп. за штуку, що зберігаються на складі Сумській митниці ДФС, на користь держави. Вилучені речі, згідно протоколу про порушення митних правил №0780/80500/19 від 23.08.2019 року, а саме: блуза жіноча, в кількості 36 шт., та кофта жіноча, в кількості 6 шт., загальною вартістю 13714,68 грн., повернуто ОСОБА_2 . Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп., - В С Т А Н О В И В: 23.08.2019 року о 07 год. 25 хв., в пункт пропуску «Бачівськ» Сумської митниці ДФС, в напрямку в`їзд в Україну, в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» заїхав мікроавтобус марки Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , пасажир якого ОСОБА_2 в салоні автомобіля без ознак приховування переміщував товар, а саме: блуза жіноча, в кількості 36 шт., кофта жіноча, в кількості 7 шт., кордіган жіночій, в кількості 46 шт., про які не задекларував письмово до митної декларації та заявив під час усного опитування, чим порушив вимоги ст. 318 та ч. 1 ст. 374 МК України, оскільки вартість переміщуваних товарів перевищувала 500 євро. Загальна вартість вилученого товару згідно висновку №14200590-0970 від 20.09.2019, складає 41 062 грн 58 коп. Своїми діями ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ст. 472 МК України. Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 грудня 2019 року, визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 27 187 грн 58 коп. з конфіскацією вилучених предметів, а саме: кофта жіноча, в кількості 1 шт., вартістю 363 грн. 38 коп. за штуку, кардиган жіночий, в кількості 46 шт., вартістю 586 грн. 62 коп. за штуку, що зберігаються на складі Сумській митниці ДФС, на користь держави. Вилучені речі, згідно протоколу про порушення митних правил №0780/80500/19 від 23.08.2019 року, а саме: блуза жіноча, в кількості 36 шт., та кофта жіноча, в кількості 6 шт., загальною вартістю 13714,68 грн, повернуто ОСОБА_2 Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп В апеляційній скарзі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 адвокат Кравченко П.А., посилаючись на недотримання вимог процесуального законодавства, просить постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.12.2019 по даній справі в частині визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення, а також в частині стягнення судового збору скасувати, та винести в цій частині нову постанову про проведення додаткової перевірки. У своїх доводах вказує на те, що в оскаржуваній постанові неправильно викладені його пояснення, оскільки він звертався до суду не з клопотання про припинення провадження у справі про порушення митних правил, шляхом компромісу, а просив суд винести постанову про проведення додаткової перевірки. На переконання захисника, в пункті 1 частини 2 статті 521 МК України передбачено безумовне право особи, яка вчинила порушення митних правил, обирати один з двох видів альтернативних стягнень. Вважає, помилковою позицію представника митниці про те, що митниця допускає можливість обирати вид стягнення, в порядку ст. 521 МК України, лише в тих випадках, коли санкція відповідної статті передбачає альтернативність видів стягнення. Стверджує, що виходячи з системного аналізу ст. 521 МК України, якою визначено обов`язок, а не право митного органу припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення здекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму. Захисник наголошує, що правильним процесуальним способом вирішення даного конкретного спору на стадії розгляду справи про порушення митних правил є винесення судом постанови в порядку п. 1 ч. 1 ст. 527 МК України. Вказує на наступні обставини, які потребують додаткової перевірки : - помилкове посилання у тексі протоколу на ст. 318 МК України, які самі по собі містять загальні положення щодо митного контролю і безпосередньо не кваліфікують дії ОСОБА_2 , як правопорушення, дана норма не містить положення щодо порогу декларування товарів; - за даним протоколом тимчасово вилучено в порядку ст. 511 МК України всі товари ОСОБА_2 , без урахуванням тих, які за законом декларуванню не підлягають (вартість до 500 Євро); - у тексті висновку експертизи від 20.09.2019 наявні посилання на постанови КМУ від 10.09.2013 та від 26.12.2001, що за предметом правового регулювання не поширюються на митні експертизи даної категорії; - у постанові про призначення експертизи від 16.09.2019 дії ОСОБА_2 кваліфіковані не з ст. 472 МК України, а за ч. 1 ст. 483 МК України. В судове засідання представник митниці, який був належним чином повідомленим про час і місце апеляційного розгляду, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, не з`явився, не з`явився до апеляційного суду також і ОСОБА_2 , який був теж повідомленим про апеляційний розгляд, що підтвердив його захисник Кравченко П.А., враховуючи що явка зазначених осіб не є обов`язковою в судове засідання, тому апеляційний розгляд проведено без їх участі, що відповідає вимогам п.6 ст.294 КУпАП. Тому, заслухавши захисника Кравченка П.А., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову в оскаржуваній частині скасувати, матеріали справи направити для проведення додаткової перевірки, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП та ст. 489 МК України - посадова особа при розгляді справи про правопорушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи суддя першої інстанції, всебічно розглянув справу, об`єктивно оцінив добуті докази, з`ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм вірну оцінку. Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Зокрема, за ст. 472 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Частиною 1 статті 374 МК України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Відповідно до висновку №142005901-0970, складеного 20.09.2019 року експертом Приходько В.В. Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, загальна вартість товарів, а саме: блуза жіноча, в кількості 36 шт., кофта жіноча, в кількості 7 шт., кордіган жіночій, в кількості 46 шт., становить 41 062 грн 58 коп. Тобто, виходячи з положень ч. 1 ст. 374 МК України, ОСОБА_2 повинен був задекларувати вказані товари, які він переміщував з собою через митний кордон. Згідно протоколу опитування в справі про порушення митних правил від 23.08.019, по суті справи ОСОБА_2 повідомив, що 23.08.2019 о 07 год. 25 хв. він в якості пасажира в`їхав в пункт пропуску «Бачівськ» Сумської митниці ДФС в напрямку в`їзду в Україну, при проходженні митного контролю по смузі руху «Червоний коридор». Працівниками митниці йому було запропоновано заповнити письмову митну декларацію та товари які він переміщував. Письмово та при усному опитуванні він підтвердив про відсутність будь-яких товарів. Причиною недекларування товарів ОСОБА_2 вказав незнання про обов`язкове декларування товарів, вартість яких перевищує 500 євро, правопорушення вчинено неумисно. З огляду на викладене та аналізуючи вказані докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення передбаченого ст. 472 МК України, а саме недекларування товарів, які переміщаються через митний кордон України, вартість яких перевищує 500 Євро. Щодо доводів апеляційної скарги захисника про винесення постанови про проведення додаткової перевірки, з підстав неправомірної відмови Сумської митниці ДФС в укладенні мирової угоди то їх слід визнати безпідставними, з наступних підстав. Так, статтею 521 МК України встановлено, що за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак кримінального правопорушення провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та органом доходів і зборів, посадова особа якого здійснює провадження у справі. За умовами мирової угоди сторони зобов`язуються: 1) особа, яка вчинила порушення митних правил, - у визначений строк, який не може перевищувати 30 днів, внести до державного бюджету кошти в сумі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті цього Кодексу, та/або задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а у відповідних випадках - також товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Якщо за висновком органу доходів і зборів реалізація зазначених товарів, транспортних засобів є неможливою, а також якщо ці товари, транспортні засоби не можуть бути випущені у вільний обіг, вони підлягають декларуванню в митний режим знищення або руйнування; 2) орган доходів і зборів - припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму. Особа, яка вчинила порушення митних правил, звертається до керівника органу доходів і зборів із заявою довільної форми з проханням про припинення справи про це порушення митних правил шляхом компромісу. Факт подання такої заяви фіксується у порядку, визначеному частинами третьою і четвертою статті 264 цього Кодексу. У разі відсутності законних підстав для припинення справи про порушення митних правил шляхом компромісу орган доходів і зборів протягом одного робочого дня, наступного за днем подання заяви, надає заявнику вмотивовану відповідь про причини незастосування процедури компромісу. Мирова угода укладається у письмовій формі. Право її підписання від імені митниць надається керівникам цих митниць або їх заступникам, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - посадовим особам, уповноваженим на це відповідно до посадових інструкцій. Типова мирова угода затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невиконання особою, яка вчинила порушення митних правил, у визначений мировою угодою строк, який не може перевищувати 30 днів, дій, зазначених у частині другій цієї статті, угода вважається недійсною і провадження у справі про порушення митних правил поновлюється. Тобто, з вказаної норми слідує, що провадження у справі про порушення митних правил може бути припинено шляхом укладення податкового компромісу, у випадку досягнення між відповідним органом доходів і зборів та особою, яка порушила митні правила компромісу, уклавши мирову угоду, та виконання правопорушником у строк не більше 30 днів, зазначених в мировій угоді дій. Проте, як вказує захисник Кравченко П.А. із заявою, в порядку ст. 521 МК України, ОСОБА_2 звернувся до керівника Сумської митниці ДФС, в якій він просив припинити справу про порушення митних правил шляхом компромісу та укласти з ним мирову угоду, він зобов`язався на протязі 30 днів, задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари безпосередні предмети порушення митних правил. 12 листопада 2019 року на адресу ОСОБА_2 від Сумської митниці ДФС надійшов лист від 01.11.2019 №7313/м/18-70-20, в якому повідомлено про незастосування процедури компромісу щодо справи про порушення митних правил №780/80500/19. Тобто, з вказаного вбачається, що між Сумською митницею ДФС та ОСОБА_2 , в порядку ст. 521 МК України не було досягнуто компромісу. За таких обставин, оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції, керівником Сумської митниці ДФС відмовлено у застосуванні процедури компромісу, суддя вирішив митну справу по суті, якою виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, і жодних правових підстав ініціювати, зобов`язувати, чи якимось іншим чином впливати на повторне вирішення питання між ОСОБА_2 та Сумською митницею ДФС щодо компромісу у справі про порушення митних правил, у суду першої інстанції не було, тому були відсутні правові підстави і для винесення постанови про проведення додаткової перевірки. Крім того, доводи апеляційної скарги захисник Кравченка П ОСОБА_3 А ОСОБА_3 фактично зводяться до оскарження рішення керівника Сумської митниці ДФС про відмову в застосуванні процедури митного компромісу, проте дані обставини не є предметом даного апеляційного розгляду . На переконання апеляційного суду наведені в апеляційній скарзі обставини, а саме щодо посилання в тексті протоколу на порушення ст. 318 МК України, тимчасове вилучення всіх товарів ОСОБА_2 та неправильна кваліфікація дій ОСОБА_2 в постанові про призначення експертизи, не підлягають додатковій перевірці, оскільки не впливають на правильність висновків судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Посилання захисника Кравченка П.А. на те, що постанови КМУ від 10.09.2003 №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та від 26.12.2001 №1724 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним» не поширюються на митні експертизи даної категорії, є безпідставними. Більш того, стороною захисту не ставиться під сумнів визначену, в результаті проведеної експертизи, вартість товарів які переміщувались ОСОБА_2 через митний кордон України. Враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги захисника Кравченка П.А., апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, вмотивованим та законним і не вбачає підстав для його скасування та винесення постанови про проведення додаткової перевірки, як того просить захисник, а тому, воно повинно бути залишено без зміни, а вимоги апеляційної скарги - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 грудня 2019 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 27 187 грн 58 коп. з конфіскацією на користь держави товару, що став предметом порушення митних правил, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Кравченка П.А. на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.