Постанова 4806 № 308/715/20

Справа № 308/715/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31.08.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю захисників - адвокатів Ігнатенка С.С., Митровки Я.В., представника Закарпатської митниці Зубенка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали справи №33/4806/633/20 про порушення митних правил за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26. 03. 2020. Цією постановою, з врахуванням постанови від 28. 09. 2020 про виправлення описки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у порушенні митних правил за ст. 472 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 164 778 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 87 коп. з конфіскацію безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: 1) спортивні кофти «Giacca Tuta Macron Nixi Fullziptop» в кількості шістнадцять штук, різних розмірів; 2) спортивні штани «Pantalone Tuta Macron Abуdos Pant» в кількості шістнадцять штук, різних розмірів; 3) ремінь шкіряний іноземного виробництва торгівельної марки «Gucci» (арт. 397660 Арооn) 1 шт.; 4) сумка жіноча іноземного виробництва, торгівельної марки «Chanel» 1 шт.; 5) шарфи жіночі іноземного виробництва, торгівельної марки «Louis Vuitton» - 3 шт. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. З протоколу про порушення митних правил № 4548/30500/19 від 02. 12. 2019 та постанови судді від 26. 03. 2020, з врахуванням постанови судді від 28. 09. 2020 вбачається, що 01. 12. 2019 о 23 год. 50 хв. в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС заїхав мікроавтобус марки «Mercedes Benz» моделі «Sprinter 319 CDI», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який повертався з Італії, де перебував у приватних справах, в Україну на адресу: вул. Сонячна, 1, м. Болехів, Долинського району, Івано-Франківської області. Формою проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор». Громадянину України ОСОБА_1 було запропоновано заповнити митну декларацію, в якій він вказав свої паспортні дані, та наявність у нього особистих речей, вина в кількості трьох пляшок. -2- При усному опитуванні громадянин України ОСОБА_1 підтвердив відомості, вказані ним у митній декларації, та заперечив наявність будь-яких інших товарів, в тому числі таких, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено. В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу та речей громадянина України ОСОБА_1 було виявлено одяг іноземного виробництва торгівельної марки «Macron», а саме: 1) спортивні кофти «Giacca Tuta Macron Nixi Fullziptop» в кількості шістнадцять штук різних розмірів, ціною 26.60 євро за штуку (16 шт.- 425.60 євро, що згідно курсу НБУ станом на 02. 12. 2019 складає 11 204 грн. 50 коп.); 2) спортивні штани «Pantalone Tuta Macron Abуdos Pant» в кількості шістнадцять штук різних розмірів, ціною 19.20 євро за штуку (16 шт. - 307.20 євро, що згідно курсу НБУ станом на 02. 12. 2019 складає 8087 грн. 45 коп.); загальна вартість одягу «Macron» становить 732 євро, що підтверджується наданим рахунком №W-100004254-2019 від 07. 11. 2019, що згідно курсу НБУ станом на 02. 12. 2019 складає 19 291 грн. 95 коп.; 3) ремінь шкіряний іноземного виробництва торгівельної марки «Gucci» (арт. 397660 Арооn) - 1 шт. вартістю згідно наявного ярлика - 450 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 02. 12. 2019 складає 10 787 грн. 52 коп.; 4) сумка жіноча іноземного виробництва, торгівельної марки «Chanel» 1 шт.; 5) шарфи жіночі іноземного виробництва, торгівельної марки «Louis Vuitton» - 3 шт. Вищезазначений товар був поміщений у трьох картонних коробках, що знаходилися у вантажному відсіку мікроавтобуса. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався. Виявлені предмети одяг та взуття ОСОБА_1 не визнав своєю власністю. Зі слів громадянина ОСОБА_1 вищезазначені предмети його просили перевезти в Україну, де по приїзду йому мали зателефонувати для подальшої передачі цих коробок. Таким чином ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які в даній кількості підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та оподаткуванню. Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 472 МК України. Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити. Вважає, що суддею неправильно застосовано ст. ст. 374, 472 МК України, оскільки товар, який ним перевозився не має комерційного призначення, не підлягав обов`язковому митному декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами. Вилучені речі були придбані різними власниками для особистих потреб, при цьому фактурна вартість та вага речей для кожного власника не перевищувала дозволених законодавством, а саме: ч. 1 ст. 374 МК України лімітів ( сумарна фактурна вартість не перевищувала еквівалент 500 євро та сумарна вага не перевищувала 50 кг ). Речі купувались власниками у Європі виключно для особистого користування, він лише перевозив їх, при цьому, усвідомлював законність своїх дій, діяв добросовісно, не приховував речі, не мав на меті незаконно перевезти речі через митний кордон України. Відтак, на його думку, справу розглянуто поверхово, не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не викликано у судове засідання власників товару, не взято до уваги, що він здійснював лише його перевезення та помилково враховано вартість речей в цілому, а не належних окремо кожному з власників. Також вважає, що судом було порушено норми процесуального права, оскільки його не було викликано у судове засідання, справу було розглянуто судом за його відсутності, а про наявність оскарженої постанови йому випадково стало відомо з ЄДРСР тільки 24. 04. 2020. Вказане вважає підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови, про що подав суду відповідне клопотання. В доповненні до апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 адвокат Митровка Я.В. просив врахувати, що згідно висновку експерта Гангура В.М. № 338-06-321 від 29. 06. 2021 вартість частини товару, вилученого у ОСОБА_1 відповідно до протоколу -2- про порушення митних правил № 4548/30500/19 від 02. 12. 2019 станом на 02. 12. 2019 складає 61 124, 40 грн., що свідчить про те, що митним органом вартість частини вилучених товарів встановлена невірно. Окрім того зазначив, що виявлені у ОСОБА_1 під час митного огляду товари не є власністю останнього, оскільки були передані йому для перевезення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, оскільки не мав права на заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товар, який був тимчасово вилучений. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисників адвокатів Митровки Я.В. та Ігнатенка С.С., які підтримали апеляційну скаргу та доповненя до неї, представника Закарпатської митниці Зубенка І.І. про безпідставність поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення, а апеляційна скарга, з урахуванням внесених до неї доповнень, задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Як вбачається з матеріалів справи про порушення митних правил, постанова судді першої інстанції винесена 26. 03. 2020 за відсутності ОСОБА_1 , водночас суддею зазначено про те, що «правопорушник у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином». Даних про те, що ОСОБА_1 надсилались повідомлення про судові засідання, про його обізнаність про розгляд справи, матеріали справи не містять. Також відсутні відомості про надіслання йому судом копії оскарженої постанови або про те, що про її наявність йому було відомо раніше вказаної ним дати 24. 04. 2020. Апеляційна скарга на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 26. 03. 2020 та клопотання про поновлення строку зареєстровані судом першої інстанції 28. 04. 2020. На підставі вищенаведеного клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження поновленню. Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом першої інстанції під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, зазначені вимоги закону були дотримані. Згідно ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. У відповідності до ч. 4 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. -3- Відповідно до ст. 472 МК Україниадміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети. Висновок судді першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, за обставин вказаних в оскаржуваній постанові місцевого суду ґрунтується на досліджених і перевірених судом доказах. За положеннями ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. З матеріалів справи та змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що суддя дотримався вимог закону при розгляді даної справи і постановленні рішення, та вжив всіх заходів, передбачених законом, для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, не допустив порушення процесуальних норм закону та неповноту розгляду справи, а висновки суду відповідають встановленим фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими і зазначеними у постанові суду доказами, яким суд дав правильну оцінку. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК Українивідповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил № 4548/30500/19 від 02. 12. 2019, митною декларацією ОСОБА_1 , актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 02. 12. 2019 та іншими матеріалами справи. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, зокрема, недекларування за встановленою формою в митній декларації точних та достовірних відомостей про переміщувані ним через митний кордон України товари, які обмежені до ввезення та в даній кількості підлягають обов`язковому письмовому декларуванню. -5- Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що старший державний інспектор ВОР №1 УПМП Закарпатської митниці ДФС Гончаров А.С. був упереджений при проведенні митного контролю та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу та обмови ОСОБА_1 у порушенні митних правил, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи, на такі дані не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказували апелянти, у ході її розгляду, в зв`язку з чим, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Доводи ОСОБА_1 та захисника про те, що в митній декларації зазначено про наявність у нього супроводжуваного багажу, що стверджується відміткою у декларації - особисті речі, що свідчить про відсутність у нього умислу на порушення будь-яких митних правил, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне. Як вбачається з протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 перетинав митний кордон України по смузі руху «червоний коридор», де письмове декларування є обов`язковим, в матеріалах справи наявна митна декларація, яку власноручно заповнив ОСОБА_1 , в якій зазначено лише про наявність особистих речей (а. с. 12). Статею 370 МК України наведено перелік товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян. З матеріалів справи вбачається, зокрема з письмових пояснень, відібраних у ОСОБА_1 від 02. 12. 2019, останній власноручно вказав на наявність супроводжуваного багажу - особистих речей, однак виявлені в ході митного огляду товари іноземного виробництва, а саме: спортивні кофти «Giacca Tuta Macron Nixi Fullziptop» в кількості шістнадцять штук, різних розмірів; спортивні штани «Pantalone Tuta Macron Abуdos Pant» в кількості шістнадцять штук, різних розмірів; ремінь шкіряний іноземного виробництва торгівельної марки «Gucci» (арт. 397660 Арооn) 1 шт.; сумка жіноча іноземного виробництва, торгівельної марки «Chanel» 1 шт.; шарфи жіночі іноземного виробництва, торгівельної марки «Louis Vuitton» - 3 шт., не відносяться до переліку речей, які можуть вважатися особистими речами громадян, а тому підлягали обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Окрім того, ОСОБА_1 визнав ввезення зазначеного товару загальною вартістю не для комерційних цілей, а для власних потреб, а причину його недекларування пояснив необізнаністю із законодавством, а також з тим, що переміщувані ним речі є новими. Доводи захисника Митровки Я.В. щодо відсутності у ОСОБА_1 права декларувати товари, власником яких він не являється та які належать іншим особам, з огляду на положення ч. 6 ст. 265 МК України, апеляційний суд відхиляє, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 4 МК України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів. Під митними формальностями розуміється сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Таким чином, щоб здійснити переміщення товару через митний кордон України, необхідно провести його декларування, а також здійснити митне оформлення зазначеного товару у відповідному митному режимі. Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. -6- Відповідно до вимог ст. 265 МК України, декларантами мають право виступати: 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені. Декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України. Митним кодексом України чітко визначені обов`язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, які закріплені статтею 266 цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Згідно ч. 6 ст. 265 МК України декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями. Оскільки ОСОБА_1 переміщував товар, який по своїй кількості та обсягах явно не відповідав ознакам товару, що призначений для особистих цілей, даний товар має ознаки товару, пов`язаного для використання в комерційних цілях, а тому при його декларуванні останній не дотримався встановленої форми декларування, при цьому з метою незаявлення точних і достовірних відомостей про переміщувані товари використав замість митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності. Посилання захисника на те, що власником виявлених товарів є інші особи, не знайшло свого підтвердження у суді апеляційної інстанції, оскільки матеріали адміністративної справи не містять жодних даних про такі особи. У ході апеляційного розгляду судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 надавав письмові пояснення недобровільно чи під тиском, а наявна в матеріалах справи, зокрема, митна декларація ОСОБА_1 свідчить про те, що останній мав можливість задекларувати переміщуваний ним товар, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не заслуговують на увагу. Посилання захисника з цього приводу на практику Львівського апеляційного суду та Херсонського апеляційного суду з розгляду ними справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 472 МК України, що мало наслідком закриття провадження у справах на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки зазначене свідчить лише про неоднозначність судової практики та не має преюдиційного значення й не є обов`язковим для суду, що розглядає справу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо незаконності та необґрунтованості постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 та інших письмових доказів, є безпідставними. Таким чином, з матеріалів справи та змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що суддя дотримався вимог закону при розгляді даної справи і постановленні рішення, та вжив всіх заходів, передбачених законом, для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, не допустив порушення процесуальних норм закону та неповноту розгляду справи, а висновки суду відповідають встановленим фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими і зазначеними у постанові суду доказами, яким суд дав правильну оцінку. -7- Разом з тим, доводи доповненої апеляційної скарги про те, що визначена експертизою вартість частини переміщуваних ОСОБА_1 товарів, є значно завищеною, підлягають задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що висновком Закарпатського відділу експертиз та досліджень №1420003800-0014 від 13. 01. 2020 визначено, що вартість переміщуваних ОСОБА_1 товарів, зокрема: сумка жіноча іноземного виробництва, торгівельної марки «Chanel» 1 шт.; шарфи жіночі іноземного виробництва, торгівельної марки «Louis Vuitton» - 3 шт., становить 134 699 грн. 40 коп. До початку розгляду справи апеляційним судом, захисник Митровка Я.В. подав звіт про оцінку (висновок експерта) № 338-06-321 від 29. 06. 2021, згідно з яким вартість вилучених у ОСОБА_1 товарів сумка жіноча іноземного виробництва, торгівельної марки «Chanel» 1 шт.; 5) шарфи жіночі іноземного виробництва, торгівельної марки «Louis Vuitton» - 3 шт. становить іншу суму, ніж указана в протоколі. Оскільки, на думку захисника Митровки Я.В. у експертному висновку, який проведений за дорученням митного органу та міститься в матеріалах справи, містились невірні відомості щодо вартості (ціни) товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, тому ним було ініційовано проведення незалежної товарознавчої експертизи, яку провів експерт-оцінювач Гангур В. М. З експертного висновку про вартість майна № 338-06-321 від 29. 06. 2021 вбачається, що ринкова вартість частини товару, вилученого згідно з протоколом про ПМП № 4548/30500/19 від 02. 12. 2019, а саме: сумки жіночої іноземного виробництва, торгівельної марки «Chanel» 1 шт.; шарфів жіночих іноземного виробництва, торгівельної марки «Louis Vuitton» - 3 шт., без урахування податків та зборів (за межами митної території України), станом на 02. 12. 2019 склала 61 124,40 грн., що складає значно меншу суму, ніж та яка була визначена висновком Закарпатського відділу експертиз та досліджень №1420003800-0014 від 13. 01. 2020. З вказаного вище висновку № 338-06-321 від 29. 06. 2021, експерта-оцінювача ОСОБА_3 вбачається, що процедура оцінки товару та експертний висновок здійснені та виконані у відповідності з МК України; Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні» № 658-ІІІ від 12. 07. 2001; Законом України «Про захист прав споживачів», зі змінами та доповненнями; Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10. 09. 2003; «Методикою оцінки майна», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10. 12. 2003; «Нормативними та додатковими матеріалами по експертизі товарів», Торгово-промислова палата України, Київ, 2003; постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25. 08. 1998 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним»; та іншими посібниками та інформаційними матеріалами інтернет - ресурсів, якими регулюються та надаються рекомендації з питань проведення оцінки товарів (майна). Відповідно до вимог ст. 495 МК України та ст. 251 КУпАП доказами в справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються також висновком експерта, проведеного відповідно до вимог ст. 515 МК України та ст. 273 КУпАП. Під час розгляду справи апеляційним судом представник Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенко І.І. не вказував на будь-які порушення вимог законодавства при проведенні експертом ОСОБА_3 товарознавчої експертизи, а також не вказував на неправильність чи неповноту при складанні експертом висновку. -8- Враховуючи наведене, апеляційним судом, належним доказом щодо частини вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - сумки жіночої іноземного виробництва, торгівельної марки «Chanel» 1 шт.; шарфів жіночих іноземного виробництва, торгівельної марки «Louis Vuitton» - 3 шт., визнається експертний висновок № 338-06-321 від 29. 06. 2021, якому надається перевага над висновком Закарпатського відділу експертиз та досліджень №1420003800-0014 від 13. 01. 2020, оскільки такий проведений експертом іншої установи, містить обґрунтування висновку експерта з посиланням на нормативні документи, вмотивований та містить чітке, повне формулювання висновків, у зв`язку з чим, вартість частини товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 61 124, 40 грн., визнається достовірною, і саме така вартість, з урахування встановленої вартості іншої частини товарів на підставі наданого ОСОБА_1 рахунку від 07. 11. 2019 повинна складати розмір штрафу, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 . За таких обставин, постанова судді в частині накладення штрафу у розмірі вартості товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню при переміщенні через митний кордон України, підлягає до зміни шляхом зменшення розміру накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАПу частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що правопорушником та його захисником надано належні та допустимі докази, які спростовують висновки суду першої інстанції про вартість вилучених товарів, що є підставами для зміни постанови суду першої інстанції в частині адміністративного стягнення накладеного на ОСОБА_1 . Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : клопотання про поновлення строку задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26. 03. 2020. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26. 03. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України в частині накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу - змінити. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 91 203 (дев`яносто одна тисяча двісті три) грн. 87 коп. У решті постанову суду від 26. 03. 2020 щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: