Постанова 4801 № 127/12338/19

Справа № 127/12338/19 Провадження № 22-ц/801/186/2020 Категорія: 47 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач:Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 рокуСправа № 127/12338/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах: судді-доповідача Денишенко Т. О., суддів Рибчинського В. П., Голоти Л. О., за участі секретаря судових засідань Куленко О. В., позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Когутницького В. М., представника відповідача Го-ловного управління національної поліції у Вінницькій області Бешлея І. В., роз-глянувши за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спроще-ного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Держав- ної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника Державної казначейської служби Украї-ни Сімонової Наталії Сергіївни на рішення Вінницького міського суду Вінниць-кої області від 04 листопада 2019 року, ухвалене в приміщенні суду в м. Вінни-ці за головування судді Ан О. В., повний текст якого складений 07 листопада 2019 року, В С Т А Н О В И В: 06 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся у Вінницький міський суд Вінницької області з позовом до Держави Україна в особі Головного управлін-ня Національної поліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої діями та безді-яльністю органу державної влади. Позов обгрунтований тим, що 05 серпня 2012 року приблизно о 19.00 годині ОСОБА_1 були нанесені тілесні ушко-дження, які згідно висновку судово-медичної експертизи від 16 жовтня 2012 ро-ку № 2722 належать до тілесних ушкоджень легкого та середнього ступенів тяжкості. Як наслідок за рішенням МСЕК позивач став інвалідом третьої, наразі другої групи. За зверненням ОСОБА_1 у серпні 2012 року порушена кримінальна справа № 12010429 по факту вчинення злочину, де позивач визна-ний потерпілим, відомості внесено до ЄРДР за № 12012010380000162. Особа, яка скоїла злочин, не встановлена. Розслідування у справі ведеться вкрай неза-довільно, по даний час не закінчене. Скарги ОСОБА_1 у різні державні правоохоронні органи позитивних наслідків не дали. Мали місце скарги позива-ча на бездіяльність слідчого, судом кілька разів ухвалювалися рішення про за-доволення його скарг. Бездіяльність органу досудового розслідування, його протиправна поведінка тривають шість років дев'ять місяців, що завдає мораль-них страждань потерпілому. Зазначаючи про втрату здоров'я, обмеження жит-тєдіяльності, істотні вимушені зміни у способі життя, систематичні перенесен-ня хвилювань, стресів, душевних страждань, позивач просив суд стягнути з дер-жави на його користь шляхом списання у безспірному порядку з Державного бюджету України без урахування будь-яких податків, що можуть нараховувати-ся на цю суму, 500 000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої рішеннями, діями та бездіяльністю органу державної влади ( досудового слідст-ва ) при здійсненні ним своїх повноважень. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року позов задоволений частково. З Державного бюджету України на ко-ристь ОСОБА_1 шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України у відшкодування моральної шкоди стягнуто 50 000,00 гривень. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 від- мовлено. Стягнуто у рівних частинах з Головного управління Національної по-ліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України на користь держави 500,00 гривень судового збору, на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування судових витрат 400,00 гривень (а. с. 155-160). Рішення суду першої інстанції від 04 листопада 2019 року оскаржувалося в апеляційному порядку ОСОБА_1 . Постановою Вінницького апеляційно-го суду від 12 грудня 2019 року апеляційна скарга позивача залишена без задо-волення, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листо-пада 2019 року - без змін ( а. с. 204-207 ). 16 грудня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга представника скаржника, відповідача Державної казначейської служби України Сімонової Н. С., яка просить скасувати рішення суду першої інстанції від 04 листопада 2019 року у цій цивільній справі, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Скаржниця вважає, що рішення підлягає скасуванню через не врахування судом норм ЦК України. Виклавши у скарзі норми чинного законодавства, які регулюють питання гро-шового відшкодування моральної шкоди, порядок процесуального проваджен-ня у цивільних справах, представник Державної казначейської служби України наголошує, що даний державний орган лише здійснює обслуговування держав-ного бюджету. До його компетенції відноситься виконання судових рішень, за якими передбачено безспірне списання коштів Державного бюджету. Спір, по-рушений ОСОБА_1 , не пов'язаний з виконанням рішення суду, Держав-ною казначейською службою України не порушено прав та інтересів позивача. В апеляційній скарзі представника ОСОБА_3 інших доводів, підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не міститься. Інші учасники справи не скористалися наданою ухвалою від 27 грудня 2019 року суду апеляційної інстанції можливістю подати відзив на апеляційну скар-гу представника Державної казначейської служби України. Скаржниця в судове засідання не з`явилася з невідомих причин, клопотань про відкладення розгляду справи через поважні обставини суду не подавала. Про місце, день та час розгляду справи відповідач Державна казначейська служба України повідомлений завчасно в установленому порядку, про що свід-чить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, до-дане до матеріалів справи. У відповідності до норм статті 372 ЦПК України ко-легія суддів апеляційного суду ухвалила розглянути дану справу у відсутності представника скаржника Державної казначейської служби України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу позивача, його адвоката Когутницького В. М., пояснення представника відпові-дача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Бешлея І.В., який вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, дослідив-ши матеріали справи, проаналізувавши наявні у ній докази в їх сукупності, пе-ревіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазна-ченим вимогам, судом помилково у вступній частині рішення та абзаці першо-му його резолютивної частини вказані не всі відповідачі у справі, що є суттєвим та потребує коригування. Крім цього потребує викладення у новій редакції аб-зац другий резолютивної частини рішення суду. Такий висновок апеляційного суду грунтується на тих доводах апеляційної скарги Державної казначейської служби України, що відповідачем за позовом ОСОБА_1 є Держава Україна в особі визначених ним органів державної влади. У відшкодування зав-даної моральної шкоди визначені судом кошти підлягають стягненню не з Дер-жавного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, а з Держави Україна. Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним су-дом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність, обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати су-дове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рі-шення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення пов-ністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або змі-ни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесу-ального права або неправильне застосування норм матеріального права. Непра-вильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлу-мачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України Сімонової Наталії Сергіївни задоволити частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 листопада 2019 року змінити. У вступній частині рішення суду та абзаці першому його резолютивної час-тини зазначити, що позов ОСОБА_1 пред'явлений до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Державної казначейської служби України. Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в такій редакції: «Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 шляхом списання з відповідного рахунку Державного бюджету України 50 000,00 гривень ( п'ятдесят тисяч гривень 00 коп. ) у відшкодування мораль-ної шкоди». У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлений 24 січня 2020 року. Суддя-доповідач Т. О. Денишенко Судді В. П. Рибчинський Л. О. Голота