Ухвала КГС ВС № 927/84/16

УХВАЛА 23 січня 2020 року м. Київ Справа № 927/84/16 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Жукова С.В. розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стефан" ЛТД до Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про визнання банкрутом, - ВСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 викладено в наступній редакції "1. Визнати вимоги Головного управління ДФС у м. Києві в розмірі 1 447 721,03 грн. та 3 842,00 грн. судового збору.

2. Відхилити вимоги Головного управління ДФС у м.Києві в розмірі 1 097 280,66 грн.

3. Включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980) у таких сумах та з зазначеною черговістю задоволення: 3 842,00 грн. - І черга задоволення, 1 447 185,81 грн. основного платежу - ІІІ черга задоволення, 535,22 грн. штрафу - VІ черга задоволення." Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 (повний текс складено 09.12.2019) у справі №927/84/16 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у місті Києві) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2019 у справі №927/84/16 залишено без змін. 23.12.2019 ГУ ДФС у місті Києві звернулось безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 927/84/16, в якій скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору, скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні кредиторських вимог скаржника. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 927/84/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Ткаченко Н.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.01.2020. Дослідивши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на таке. Відповідно п. 1 ст. 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень. Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Дослідивши касаційну скаргу ГУ ДФС у місті Києві, судом встановлено, що до скарги не додано доказів надсилання копії касаційної скарги учасникам справи. Крім того, відповідно п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, перелік підстав відстрочення сплати судового збору у відповідності до приписів наведеної норми, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (редакція закону, яка була чинна станом на дату звернення із заявою про визнання грошових вимог), ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство. Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, 22.02.2019 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ГУ ДФС у місті Києві про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 2 545 001,69 грн. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921, 00 грн. Враховуючи викладене, за подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 927/84/16 розмір судового збору становить 7 684,00 грн (1 921, 00 грн *2 *200%). Згідно ч. 2 ст. 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку та у розмірі 7 684,00 грн. При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - отримувач коштів - УК у Печерському районі, - код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, - банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), - номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, - код класифікації доходів бюджету - 22030102, - найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому, підлягає залишенню без руху на підставі ч.2 ст. 292 ГПК України. Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування. Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті. Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону заявником касаційної скарги дотримано не було. З огляду на викладене, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, а подана касаційна скарга не містить обґрунтування того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, тому ГУ ДФС у місті Києві необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом уточнення її змісту. Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 927/84/16 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб: - надати суду докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи №927/84/16; - надати суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 7 684,00 грн за подання касаційної скарги; - уточнити зміст касаційної скарги, зокрема, навести обґрунтування, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

4. Роз`яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.В. Жуков