Постанова КГС ВС № 922/5110/21 (922/4755/23)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Київ cправа № 922/5110/21 (922/4755/23) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М. за участі секретаря судового засідання Громак В.О., учасники справи: позивач, керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Артюх Юрій Володимирович - не з`явився, відповідач (боржник) - ОСОБА_1 , не з`явився, представник відповідача (боржника) - не з`явився, відповідач - ОСОБА_2 , не з`явилася, представник відповідача - не з`явився, відповідач - ОСОБА_3 , не з`явився, представник відповідача - не з`явився, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_2 та керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у складі колегії суддів: Мартюхіної Н.О. (головуюча), Здоровко Л.М., Лакізи В.В. у справі за позовом арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича, до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , про визнання недійсною угоди та витребування майна, в межах справі № 922/5110/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст руху справи

1. У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/5110/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач, боржник), провадження у якій відкрите ухвалою суду від 06.01.2022 відповідно до ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 затверджено план реструктуризації боргів боржника, відповідно до якого передбачено подання позову про визнання договору дарування від 20.10.2016. реєстр. №4149 недійсним внаслідок його укладення на шкоду кредитора (кредиторів) боржника і повернення нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до власності боржника.

3. У листопаді 2023 року керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Артюх Юрій Володимирович (далі - АК Артюх Ю.В., позивач) у межах справи про банкрутство № 922/5110/21 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач), в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив: - визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір дарування від 20.10.2016 нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., у житловому будинку літ. А-5, які розташовані на АДРЕСА_1 ; - витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вказане нерухоме майно та визнати право власності ОСОБА_1 на це майно.

4. Позовні вимоги обґрунтовані наступним: - оспорюваний договір дарування від 20.10.2016 між боржником та його дружиною був укладений за наявності заборгованості перед ОСОБА_4 , яка була стягнута на підставі рішення суду. - боржнику було відомо про існування такої заборгованості, оскільки вона була стягнута на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Європейська ліга правових інновацій" від 06.10.2016 та майже відразу після укладення оспорюваного договору, а саме через п`ять днів, ОСОБА_2 здійснила відчуження спірного майна на користь своїх батьків, що дає підстави вважати, що договір дарування був укладений з метою уникнення можливого звернення стягнення на спірне майно з боку ОСОБА_4 ; - на переконання позивача, оспорюваний договір містить ознаки фраудаторного правочину, що був вчинений боржником на шкоду кредитору ОСОБА_4 ; - позивач при зверненні до суду із цією заявою визначив правовими підставами для визнання договору дарування недійсним та повернення спірного майна боржникові загальні засади цивільного законодавства, зокрема, пункт 6 статті 3, частини 2 та 3 статті 13, частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) у задоволенні позову відмовлено.

6. Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цьому випадку наявні ознаки фраудаторності договору дарування від 20.10.2016 нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належали боржнику ОСОБА_1 та безоплатно відчужені (подаровані) дружині боржника - ОСОБА_2 , у період наявності невиконаних зобов`язань за договором позики перед кредитором - ОСОБА_4 .

7. Водночас, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що суб`єктом порушених прав у цьому випадку є кредитор, а не арбітражний керуючий, а тому, визначаючи початок перебігу позовної давності щодо вимог про визнання правочинів фраудаторними слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись кредитор, а не інша особа, у тому числі й та, якій за законом надано повноваження із захисту цього права.

8. Кредитор ОСОБА_4 звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про визнання недійсним спірного правочину, яка датована 20.01.2017, тобто на той час він був обізнаний про наявність такого правочину та про порушення свого цивільного права.

9. Отже, саме з цього моменту почався перебіг позовної давності у спірних правовідносинах, а відповідно, станом на дату звернення арбітражного керуючого Артюха Ю.В. з цим позовом до господарського суду в межах провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 є таким, що сплинув.

10. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 20.10.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування нежитлових приміщень першого поверху № 1-1--:-1-4, 2-1-:-2-4 загальною площею 92,0 кв. м. в житловому будинку літ. А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. за реєстровим № 4149.

11. Вартість приміщення відповідно до п. 3 договору дарування була оцінена сторонами на момент вчинення правочину в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень. 12. 25.10.2016 на підставі договору дарування нежитлових приміщень реєстр. №4215 ОСОБА_2 (2-й відповідач) подарувала спірне майно в розмірі 1/2 частки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є батьками ОСОБА_2 . 13. 09.11.2016 ОСОБА_6 був оформлений заповіт на 1/2 частки в спірному майні на користь ОСОБА_2 . 14. 03.07.2018 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 - ОСОБА_2 (донька) набула у власність 1/2 частину спірного майна. 15. 04.07.2019 р. на підставі договору дарування реєстр. №2236 ОСОБА_2 подарувала 1/2 частки спірного майна на користь ОСОБА_3 (Відповідач 3), який є її сином.

16. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 і ОСОБА_2 було подано заяву про прийняття спадщини.

17. На теперішній час ОСОБА_2 є власником 3/4 нежитлових приміщень першого поверху № 1-1--:-1-4, 2-1-:-2-4 загальною площею 92,0 кв. м. в житловому будинку літ. А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 власником 1/4 спірного майна.

18. На момент укладення договору дарування у ОСОБА_1 була в наявності заборгованість перед ОСОБА_4 (далі - Третя особа), яка виникла на підставі укладеного договору позики від 10.03.2010 та додаткової угоди № 1 до нього від 04.02.2015.

19. Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Європейська ліга правових інновацій" від 06.10.2016 по справі № 02/09/2016 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто заборгованість з неповернутої Боржником позики за договором позики від 10.03.2010 у розмірі 10 714 800,00 грн.

20. У 2017 ОСОБА_4 звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з вимогою про визнання недійсним договору дарування від 20.10.2016 реєстровий №4149 нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

21. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.10.2017 по справі № 638/855/17 суд відмовив в задоволенні позову. Із змісту наданого до матеріалів справи рішення вбачається, що ОСОБА_4 зазначав про фіктивність вказаного правочину та стверджував, що укладенням спірного договору дарування сторони умисно з метою унеможливлення виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Європейська ліга правових інновацій" від 06.10.2016 по справі № 02/09/2016 уклали цей договір та відчужили майно, на яке могло бути звернуто стягнення у разі примусового виконання рішення.

22. Відтак, спірний договір вже був предметом судового розгляду щодо його недійсності як фіктивного та місцевий суд відмовив у його визнанні недійсним як фіктивного. Проте зараз зазначений договір розглядається з огляду на наявність критеріїв фраудаторності. Короткий зміст постанов суду апеляційної та касаційної інстанції 23. 12.06.2024 Східний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 та ухвалив нове рішення про відмову у позові за необґрунтованістю.

24. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оспорюваний договір дарування від 20.10.2016 був укладений між сторонами не є таким, що підпадає під критерії фраудаторності, оскільки сторони вчинили реальний правочин, який було фактично виконано, доказів у підтвердження того, що оскаржуваний договір укладено з метою ухилення від виконання рішення третейського суду, а також, що після відчуження спірного майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором, матеріали справи не містять.

25. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що договір дарування від 20.10.2016 укладений поза межами підозрілого періоду, оскільки провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відкрито ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2022.

26. Інші заявлені позовні вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння є похідними від основної вимоги, а тому, за висновком суду апеляційної інстанції, задоволенню не підлягають.

27. У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позову, зазначив про не застосування у цій справі позовної давності.

28. Постановою Верховного Суду від 14.11.2024 касаційну скаргу керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) скасовано. Справу № 922/5110/21 (922/4755/23) направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

29. Суд касаційної інстанції зауважив на тому, що критерієм для застосування статті 42 КУзПБ або статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дата відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а не дата вчинення правочину як помилково зазначили суди обох інстанцій.

30. У цій справі арбітражний керуючий правовою підставою для визнання договору дарування недійсним визначив саме загальні засади цивільного законодавства, зокрема, пункт 6 статті 3, частину другу та третю статті 13, частину першу статті 203 ЦК України, наполягаючи на його фраудаторності, а вимог про витребування майна - статтю 387 та частину третю статті 388 ЦК України.

31. Суд апеляційної інстанції в порушення приписів статті 269 ГПК України не здійснив належного апеляційного перегляду справи та не надав оцінки оспорюваному договору дарування на предмет його фраудаторності та не перевірив обставин, на які посилався позивач у своєму позові, а лише процитував висновки суду місцевого загального суду у справі № 638/855/17 щодо недоведеності фіктивності правочину.

32. Верховний Суд вказав і на те, що у разі, якщо за наслідками нового розгляду справи судом апеляційної інстанції буде встановлено обґрунтованість позовних вимог арбітражного керуючого, суд має вирішити питання про застосування до таких вимог позовної давності та надати оцінку відповідним висновкам рішення суду першої інстанції у цій частині.

33. При тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності слід керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, дізналася або могла довідатися особа, що є носієм права, а не інша особа, у тому числі й та, якій за законом надано повноваження із захисту цього права. У справах про банкрутство цією особою є арбітражний керуючий, на якого за законом на підставі рішення суду покладаються обов`язки та надаються повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.

34. При цьому, і в разі пред`явлення у межах справи про банкрутство позову самою особою, право якої порушене, і у разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, якою може бути арбітражний керуючий, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції за результатами нового апеляційного розгляду

35. За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Артюха Ю.В на рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) - задоволено частково.

36. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог арбітражного керуючого Артюха Ю.В. до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

37. Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволені.

38. Визнаний недійсним договір дарування від 20.10.2016 (реєстр. № 4149) нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

39. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3/4 частини нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1060083863101).

40. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) (в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про витребування нерухомого майна (1/4 частки) та про визнання права власності на спірне нерухоме майно) - залишено без змін з мотивів, викладених у постанові суду апеляційної інстанції.

41. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що в цьому випадку наявні ознаки фраудаторності договору дарування від 20.10.2016 нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належали боржнику ОСОБА_1 та безоплатно відчужені (подаровані) дружині - ОСОБА_2 , у зв`язку з чим наявні підстави для визнання такого правочину недійсним.

42. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач-1 (боржник) є безпосередньо причетними до укладення фраудаторного договору, на підставі якого спірне майно вибуло з володіння боржника, та, уклавши оспорюваний договір дарування від 20.10.2016, ОСОБА_1 , діяв недобросовісно, на шкоду кредитору ОСОБА_4 , та не маючи на меті відновлення порушеного права кредитора, своїми діями посприяв укладанню оспорюваного договору, який визнається судом фраудаторним, таким, що укладений на шкоду кредитора.

43. Колегія суддів суду апеляційної інстанції прийняла до уваги, що сторонами оспорюваного договору дарування є саме боржник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому позивач - арбітражний керуючий Артюх Ю.В. як особа, що звертається з захистом прав кредиторів, до моменту свого призначення керуючим реструктуризацією боржника у справі не міг знати про укладення між відповідачами такого правочину та наявності ознак фраудаторності оспорюваного договору.

44. Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 частки в розмірі 3/4 спірного нерухомого майна на підставі ст. 387, ч. 3 ст. 388 ЦК України.

45. Колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, і апелянтом у скарзі цього висновку не спростовано.

46. Відтак, такий добросовісний набувач не може нести відповідальність через допущені правопорушення іншими особами. Короткий зміст вимог касаційних скарг

47. ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23), з вимогою зазначену постанову в частині часткового задоволення позовних вимог скасувати, рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) залишити в силі.

48. Керуючий реструктуризацією, арбітражний керуючий Артюх Ю.В. звернувся з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23), з вимогою скасувати постанову в частині в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про витребування нерухомого майна (1/4 частки), ухвалити в оскарженій частині нове судове рішення, яким заявлені вимоги задовольнити в повному обсязі. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

49. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/5110/21 (922/4755/23) за касаційною скаргою ОСОБА_2 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.05.2025.

50. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/5110/21 (922/4755/23) за касаційною скаргою Керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Артюха Ю.В. було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2025.

51. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) за касаційними скаргами ОСОБА_2 та керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Ю.В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025. Об`єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича у справі № 922/5110/21(922/4755/23). Засідання суду призначено на 15.07.2025. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційні скарги до 01.07.2025. Витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/5110/21 (922/4755/23).

52. Матеріали справи № 922/5110/21 (922/4755/23) надійшли до Верховного Суду 24.06.2025 у кількості 5т. із супровідним листом від 18.06.2025 № 922/5110/21 (922/4755/23)/001015/25 від Господарського суду Харківської області. 53. 04.07.2025 до Верховного Суду від керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Артюха Ю.В. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 з запереченнями проти вимог та доводів скаржника

54. У зв`язку з неможливістю визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 922/5110/21 (922/4755/23), що підтверджується протоколами неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, судове засідання 15.07.2025 не відбулося.

55. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/5110/21 (922/4755/23) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025.

56. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг ОСОБА_2 та керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Ю.В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/5110/21(922/4755/23) відбудеться 05.08.2025 о 11:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.

57. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2025 відкладено розгляд касаційних скарг ОСОБА_2 та керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича, датою судового засідання визначено 16.09.2025. 58. 11.09.2025 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі. 59. 10.09.2025 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судових засідань у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) в режимі відеоконференції.

60. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2025 заяву ОСОБА_1 про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

61. Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2025 відкладено розгляд касаційних скарг ОСОБА_2 та керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Ю.В., датою судового засідання визначено 07.10.2025. 62. 03.10.2025 від арбітражного керуючого надійшло клопотання про зупинення розгляду касаційної скарги керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Ю.В. до розгляду апеляційної скарги останнього на ухвалу від 23.09.2025 у справі №922/5110/21. 63. 06.10.2025 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про скасування оскаржених судових рішень та залишення позову керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Ю.В. без розгляду.

64. Ухвалами Верховного Суду від 07.10.2025, 04.11.2025, 02.12.2025, 16.12.2025 відкладено розгляд касаційних скарг ОСОБА_2 та керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Ю.В.

65. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2025 вказано Східному апеляційному господарському суду невідкладно надіслати матеріали справи № 922/5110/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

66. Матеріали справи № 922/5110/21 (922/4755/23) надійшли до Верховного Суду 05.01.2026 у кількості 6т.(1-5,2А) із супровідним листом від 29.12.2025 № 5093/19 від Східного апеляційного господарського суду.

67. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2026 зупинено касаційне провадження за касаційними скаргами керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Ю.В. та ОСОБА_2 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 922/5110/21 та оприлюднення повного тексту відповідного судового рішення.

68. Постановою Верховного Суду від 31.03.2026 у справі № 922/5110/21 касаційну скаргу керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Ю.В. залишено без задоволення.

69. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі (якою задоволено заяву ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, припинення процедури реструктуризації боргів боржника та повноважень керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Ю.В. та закрите провадження у справі про неплатоспроможність боржника № 922/5110/21 залишено без змін. 70. 27.04.2026 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 922/5110/21 (922/4755/23).

71. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2026 поновлено касаційне провадження за касаційними скаргами керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Ю.В. та ОСОБА_2 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) , засідання суду призначено на 26.05.2026. 72. 25.05.2026 до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд касаційних скарг без участі останньої та її представника, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, позов керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Артюха Ю.В. залишити без розгляду.

73. Учасники провадження у справі, зокрема, скаржники, у призначене судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

74. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 26.05.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 26.05.2026. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 26.05.2026.

75. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 №4857-IX), Верховний Суд розглядає справу № 922/5110/21 (922/4755/23) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника (арбітражного керуючого Артюха Ю.В.)

76. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції вимог пункту 6 статті 3, частини 2 статті 13, частини 1 статті 203, частини 4 статті 388 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц та постанові від 22.05.2024 у справі № 924/408/21(924/287/23). Доводи скаржника ( ОСОБА_2 )

77. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявниця зазначає про неврахування правових позицій Верховного Суду викладених у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/3706/23, постанові від 18.02.2025 у справі №916/5751/23, постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11258/16, постанові від 06.03.2021 у справі № 317/3272/16, постанові від 07.10.2020 у справі №755/17944/18, постанові від 24.02.2021 у справі № 757/33392/16, постанові від 14.12.2020 у справі № 372/437/20, постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, постанові від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, постанові від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, постанові від 30.06.2022 у справі № 922/2960/17, постанові від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13ц щодо застосування положень ст. ст. 3, 13, 234, 238, 267 ЦК України; окремо зазначає про наявність підстав визначених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо відсутності правової позиції Верховного Суду у частині визнання правочину недійсним з підстав фраудаторності, у випадках викладених в касаційній скарзі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

78. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

79. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

80. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

81. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

82. Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

83. Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

84. Призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги добросовісним (чесним) боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

85. У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

86. За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної поведінки, волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

87. Отже, при застосуванні норм про неплатоспроможність фізичних осіб суб`єктам відповідних правовідносин, а також і судам слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не визначена.

88. Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

89. За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

90. Верховний Суд зауважує, що таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

91. За змістом приписів Книги п`ятої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

92. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

93. Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

94. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

95. Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

96. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

97. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

98. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

99. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 було затверджено план реструктуризації боргів боржника.

100. Умовами плану реструктуризації боргів боржника передбачено погашення вимог кредиторів за рахунок доходів, які боржник розраховував отримати протягом процедури реструктуризації боргів (пункт 5.2), зокрема, 4 800 000,00 грн. шляхом подання позову про визнання договору дарування від 20.10.2016 реєстр. №4149 недійсним внаслідок його укладення на шкоду кредитора (кредиторів) боржника. Повернення нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до власності боржника. Подальша реалізація цього майна в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

101. Так, на виконання пункту 5.2. Плану реструктуризації (затверджений ухвалою від 07.06.2023), керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Артюх Ю.В. у межах справи про банкрутство № 922/5110/21 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив: - визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір дарування від 20.10.2016 нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., у житловому будинку літ. А-5, які розташовані на АДРЕСА_1 ; - витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вказане нерухоме майно та визнати право власності ОСОБА_1 на це майно.

102. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

103. Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

104. Аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника (в тому числі фізичної особи) справи про банкрутство (неплатоспроможність) він перебуває в особливому правовому режимі, який передбачає концентрацію спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство задля судового контролю в межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів.

104. Так, відповідно до положень статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

105. Розгляд та захист порушених прав у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

106. Колегія суддів звертає увагу на встановлені у справі №922/5110/21 (постанова Верховного Суду від 31.03.2026) обставини, зокрема:

107. У справі про неплатоспроможність господарський суд визнав вимоги двох кредиторів боржника (ухвала від 07.03.2023, пункт 1.2): фізичної особи ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 , яка є дружиною Боржника, з якою шлюб розірвано, а відповідні грошові вимоги до Боржника визнані як такі, що визначені згідно з судовим рішенням про поділ майна подружжя (за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2019 у справі № 638/20714/16-ц, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13.09.2021, про стягнення з Боржника на користь ОСОБА_2 2 941 300 грн 00 коп.).

108. Відповідно до змісту рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 13.05.2019 по справі № 638/20714/16-ц, предметом поділу між подружжям ОСОБА_2 та Боржником, стало, зокрема таке майно: - за вимогами ОСОБА_2 (як позивача у справі №638/20714/16-ц) кошти у сумі 150 000 доларів США, передані за договором про сумісне придбання майна, що еквівалентно 3 957 000 грн 00 коп. за курсом Національного банку України станом на 30.05.2017; -за зустрічними вимогами боржника (як відповідача у справі № 638/20714/16-ц) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4 загальною площею 92,0 кв. м у житловому будинку літ. А-5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (шляхом визнання удаваним укладеного між сторонами (подружжям) договору дарування зазначеного нерухомого майна зі стягненням з позивачки ОСОБА_2 на користь Боржника в рахунок компенсації вартості частки у спільному майні 3 039063 грн 75 коп. як вартості часток зазначених нежитлових приміщень).

109. Згідно із зазначеним судовим рішенням відповідні вимоги ОСОБА_2 були задоволені та за нею визнано право власності на 1/2 частки майна, а саме на суму в 1 978 500 грн 00 коп., тоді як у наведених зустрічних вимогах Боржника суд відмовив.

110. Відтак, спір про поділ між подружжям ОСОБА_2 та боржником майна, щодо якого сторони заявили вимоги про поділ, був остаточно вирішений судом (рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2019 у справі № 638/20714/16-ц, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 13.09.2021).

111. За умовами плану реструктуризації боргів боржника, до заходів та джерел отримання боржником доходів для погашення визнаних у цій справі вимог кредиторів належить вирішення в судовому порядку трьох майнових спорів за участі боржника, предметом яких із заявленням вимог, зокрема до ОСОБА_2 , є те саме майно, що було предметом спору між боржником та ОСОБА_2 у справі № 638/20714/16-ц про поділ майна подружжя та щодо якого існує рішення про його поділ, що набрало законної сили.

112. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 31.03.2026 у справі № 922/5110/21, до закінчення розгляду якої було зупинено розгляд касаційних скарг у цій справі.

113. Так, постановою Верховного Суду від 31.03.2026 у справі №922/5110/21 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 у справі № 922/5110/21, якою припинено процедуру реструктуризації боргів Боржника, повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Ю.В. та закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зі скасуванням мораторію на задоволення вимог кредиторів та заборону на відчуження майна, введених ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2022.

114. Підставою закриття провадження у справі №922/5110/21 стала встановлена судами недобросовісність боржника.

115. Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

116. Своєю чергою, зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам господарських процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у господарських справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах.

117. Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий господарський спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

118. Відповідно до частини другої статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

119. Так, враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини (пункти 7.11 - 7.13 постанови від 31.03.2026 у справі №922/5110/21), Верховний Суд виснував: "… і процедура неплатоспроможності Боржника у цій справі, і процедура реструктуризації боргів Боржника були використані ним не для здійснення розрахунку з кредиторами та отримання сприятливих умов для погашення боргів шляхом їх реструктуризації (висновки у пунктах 7.3, 7.4, 7.5 цієї постанови), а з метою домогтися настання інших наслідків, ніж згідно із судовим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2019 у справі № 638/20714/16-ц про поділ майна подружжя, яке не скасоване та набрало законної сили, однак з яким, виходячи з вимог Боржника у цій справі та умов плану реструктуризації боргів Боржника, він не погоджується. А саме, процедура неплатоспроможності Боржника у цій справі і процедура реструктуризації боргів Боржника використані ним для перегляду/зміни майнових відносин, що склалися в результаті набрання чинності зазначеного судового рішення про поділ майна подружжя, тобто для отримання іншого майнового результату - здійснення іншого поділу (перерозподілу) майна подружжя Боржника та ОСОБА_2 (шлюб яких розірваний), ніж той, що був здійснений згідно із судовим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2019 у справі № 638/20714/16-ц. Таким чином, процедура неплатоспроможності Боржника у цій справі, зокрема і реструктуризації боргів Боржника всупереч вимогам та визначеним КУзПБ правилам та цілям здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та процедури реструктуризації боргів (висновки у пунктах 7.3, 7.4, 7.5 цієї постанови) були недобросовісно використані Боржником у цій справі для продовження вирішення (іншого вирішення) в порядку іншого судочинства (господарського) та у межах іншого провадження (у межах справи про неплатоспроможність) вже вирішеного судом по суті цивільного спору про поділ майна подружжя, що суперечить приписам і статті 18 ГПК України, і статті 18 Цивільного процесуального кодексу України щодо обов`язковості судового рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з чим є недопустимим за правилами КУзПБ та є підставою для закриття провадження у цій справі.".

120. З чого вбачається, що ініціювання боржником відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не мало на меті відновлення платоспроможності як реабілітаційної процедури щодо боржника, визначеної Книгою п`ятою КУзПБ, а процедура реструктуризації боргів використана боржником з метою перегляду у непроцесуальний спосіб рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2019 у справі № 638/20714/16-ц, щодо розподілу майна подружжя, що вказує на зловживання як матеріальними, так і процесуальними правами.

121. Предметом цього судового розгляду є позов керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Артюха Ю.В. у межах справи №922/5110/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , заявлений на виконання пункту 5.2. Плану реструктуризації (затверджений ухвалою від 07.06.2023), з метою повернення у власність боржника нерухомого майна та здійснення розрахунків з кредиторами за рахунок цього майна на умовах Плану реструктуризації.

122. Відповідно до статті 1 КУзПБ керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.

123. В статті 12 КУзПБ з процедур банкрутства, яка визначає права та обов`язки арбітражного керуючого, передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до суду у випадках, передбачених цим кодексом.

124. Тобто, арбітражний керуючий є самостійним учасником у справі про банкрутство з визначеним КУзПБ та ГПК України обсягом повноважень.

125. Відповідно до частини 1 статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, відтак, має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом.

126. При цьому, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією, керуючий реалізацією, ліквідатор) не має ні власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ні власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна (у тому числі похідного). Отже, розпорядник майна у судовому процесі діє (за аналогією) як законний процесуальний представник боржника. При цьому за аналогією закону слід застосовувати відповідні положення статей 55, 57 ГПК України.

127. Відтак, як зазначено вище керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Артюх Ю.В. у виконання передбачених Кодексом повноважень у межах справи про банкрутство №922/5110/21, в порядку визначеному статтею 7 КУзПБ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договір дарування від 20.10.2016 та витребування майна з чужого незаконного володіння.

128. Тобто, в цьому випадку, керуючий реструктуризацією діяв в межах повноважень та в порядку визначеному КУзПБ, що вказує на відсутність ознак зловживання процесуальним правом зі сторони арбітражного керуючого , а відтак і про відсутність підстав залишення позову без розгляду в порядку статті 43 ГПК України.

129. Водночас, враховуючи підставу звернення з вказаним вище позовом (на виконання пункту 5.2. Плану реструктуризації (затверджений ухвалою від 07.06.2023)), цей позов нерозривно пов`язаний з провадженням (процедурами) у справі № 922/5110/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , які, за висновками Верховного Суду (постанова від 31.03.2026), були недобросовісно використані Боржником у цій справі для продовження вирішення (іншого вирішення) в порядку іншого судочинства (господарського) та у межах іншого провадження (у межах справи про неплатоспроможність) вже вирішеного судом по суті цивільного спору про поділ майна подружжя.

130. Як про це вже було позначено вище, розгляд справи №922/5110/21 (922/4755/23) здійснюється в порядку вимог статті 7 КУзПБ, за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

131. Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20, від 23.02.2023 у справі № 927/84/16 (927/1258/21)).

132. Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

133. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

134. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

135. За таких обставин, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

136. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 212 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 911/906/23).

137. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

138. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

139. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд вважає, що, вирішуючи питання процесуальних наслідків подання арбітражним керуючим цього позову, враховуючи обставини встановлені у справі №922/5110/21 (постанова Верховного Суду від 31.03.2026), пов`язаність справи позовного провадження та основної справи про неплатоспроможність, закриття справи №922/5110/21, колегія суддів, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, вважає, що найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин щодо її застосування є норма пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

140. Враховуючи встановлені обставини, з метою дотримання принципу пропорційності та процесуальної економії, з метою недопущення взаємовиключних висновків, колегія суддів вважає за можливе прийняти у цій справі нове рішення.

141. Таким чином, враховуючи, що справа № 922/5110/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрита за недобросовісністю та зловживанням правами боржника, позов у справі №922/5110/21 (922/4755/23) заявлено з метою виконання Плану реструктуризації, питання щодо майна (за рахунок якого мало відбутися погашення вимог кредиторів) вирішено в межах цивільного спору (справа №638/20714/16-ц), колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі №922/5110/21 (922/4755/23) на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки самостійний розгляд цього позову (за підстав закриття провадження у справі про неплатоспроможність) не призведе до досягнення легітимної мети, визначеної КУзПБ для процедури відновлення неплатоспроможності фізичної особи.

142. При цьому, колегія суддів зауважує на тому, що за встановлених обставин, враховуючи предмет спору, підстави та суб`єктний склад учасників провадження, таке провадження у подібній справі поза межами справи №922/5110/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 не може бути ні розпочате, ні закінчене.

143. За наведених вище обставин, скасуванню підлягає як оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 15.04.2025, так і рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23).

144. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що прийняте рішення не порушує принципу "незмінності складу суду" у разі закриття/припинення провадження в справі про банкрутство (постанови від 20.01.2021 у справі №5017/2833/2012, від 04.02.2026 № 922/2714/23 (752/8912/19), від 29.01.2026 у справі № 920/1167/23 (920/292/24)), оскільки, в цьому випадку, прийнято за інших обставин та нерозривного зв`язку з метою провадження у справі про неплатоспроможність. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

145. Відповідно до частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, а також скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

146. За частинами першою-другою статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

147. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційні скарги необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) - скасувати, а провадження у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) - закрити. На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 313, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_2 та керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича - задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) - скасувати.

3. Провадження у справі № 922/5110/21 (922/4755/23) - закрити. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік