Постанова 4856 № 138/601/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 138/601/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Цибульський О.Є. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 23 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О. , за участю: секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В., представника позивача: адвоката Королюк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 листопада 2019 року (рішення прийнято у м. Могилів-Подільський, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до В.о.заступника начальника - начальник управління протидії митним порушенням міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС Педосенка Ігоря Миколайовича про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати дії відповідача протиправними, скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 2103/40100/18 від 12.02.2019 та закрити провадження у справі.

2. У обґрунтування позову зазначила, що 12.02.2019 відповідачем складено постанову про порушення позивачем митних правил № 2103/40100/18, з якої слідує, що відповідно до інформації АСМО «Інспектор», за даними «Диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску», розділу «Облік транспортних засобів» встановлено, 12.10.2018 о 20 год. 05 хв. через пункт пропуску «Могилів-Подільський Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС позивач ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «MAZDA 323» кузов № VIN- НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 НОМЕР_3 (Р.Польща) в митному режимі «транзит». Станом на 26.12.2018 за формами обліку ЄАІС та АСМО «Інспектор» інформація щодо вивезення даного транспортного засобу відсутня. Таким чином, згідно постанови позивач перевищила встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару, тобто більше ніж на 10 днів, за що на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України. Позивач вважає постанову протиправною, оскільки вона жодного правопорушення не вчиняла, автомобіль не ввозила, прав на керування транспортним засобом у неї немає. Вказує, що дійсно разом з іншими членами родини в грудні 2018 року перетинала кордон в якості пасажира. Водій автомобіля надав на пункті пропуску документи позивача, щоб відмітити її. В грудні 2018 року позивача викликали до Вінницької митниці ДФС, де вона дізналася про складений відносно неї протокол від 26.12.2018. В подальшому будь-яких повідомлень позивачу не надходило. Жодних заяв про розгляд справи без її участі позивач відповідачу не подавала, вину у вчиненні правопорушення не визнавала. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Скаржник, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

5. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не встановив, що у матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення позивача щодо розгляду митним органом справи про порушення митних правил, що, як наслідок, свідчить про порушення процедури повідомлення та розгляду адміністративним матеріалів відносно позивача. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом встановлено, що 12.02.2019 відповідачем складено постанову про порушення позивачем митних правил № 2103/40100/18, з якої слідує, що відповідно до інформації АСМО «Інспектор», за даними «Диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску», розділу «Облік транспортних засобів» встановлено, що 12.10.2018 о 20 год. 05 хв. через пункт пропуску «Могилів-Подільський Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС позивач ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «MAZDA 323» кузов № VIN- НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 НОМЕР_3 (Р.Польща) в митному режимі «транзит». Станом на 26.12.2018 за формами обліку ЄАІС та АСМО «Інспектор», інформація щодо вивезення транспортного засобу марки «MAZDA 323» кузов № VIN-JMZBJ14R201264992 реєстраційний номер PL НОМЕР_3 (Р.Польща) відсутня. Таким чином, згідно постанови позивач перевищила встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару, тобто більше ніж на 10 днів, за що на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України.

7. У постанові зазначено, що позивач на розгляд справи не з`явилася, від неї надійшло клопотання про розгляд справи без її участі. Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 при складанні протоколу про порушення митних правил відповідно до ст. 63 Конституції України надати пояснення відмовилася (а.с.8).

8. Оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу про порушення митних правил №2103/40100/18 від 26 грудня 2018 року, складеного головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС Валігурською Н.К. у присутності позивача. Примірник протоколу позивач отримала одразу після складання 26.12.2018, що підтверджується її підписом. В протоколі зазначено, що претензій до складання протоколу позивач не має, захисника не потребує, а також зазначено, що розгляд справи відбудеться: 12.02.2019 об 11 год., за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 7 каб. 714 Вінницька митниця ДФС, що також підтверджується заявою позивача на ім`я начальника Вінницької митниці ДФС, де зазначено зокрема, що з положеннями ст.526 МК України вона ознайомлена, просить справу розглянути без її участі. Крім того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Конституції України надати пояснення відмовилася. При цьому, жодних додаткових пояснень з приводу вчиненого правопорушення чи доказів, які б свідчили про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, нею надано не було (а.с.42-43,44).

9. Факт перетину кордону позивачем на автомобілі, який зазначено в оскаржуваній постанові підтверджується також витягом з Журналу пункту пропуску (а.с.45).

10. Крім того, судом встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься в ЄАІС ДМСУ і АСМО «Інспектор», чітко зафіксовано той факт, що 12.10.2018 о 20 год. 05 хв. саме позивач ввезла на митну територію України вище зазначений транспортний засіб в митному режимі «транзит», що підтверджується наданою відповідачем інформацією про факти перетину Державного кордону України транспортними засобами, отриманою з використанням можливостей відомчої підсистеми Держмитслужби системи «Аркан» щодо фактів перетину державного кордону України транспортним засобом марки «MAZDA 323» кузов № VIN-JMZBJ14R201264992 реєстраційний номер PL НОМЕР_3 (Р.Польща) за період з 11.10.2018 по 13.10.2018, а також самим витягом із системи (а.с.65-69).

11. Не погоджуючись з постановою про порушення митних правил, позивач звернувся до суду про її скасування. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

12. Позивач вважає постанову протиправною, оскільки вона жодного правопорушення не вчиняла, автомобіль не ввозила, прав на керування транспортним засобом у неї немає.

13. Відповідач вважає, що позивач перевищила встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару, тобто більше ніж на 10 днів, за що на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Згідно ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

16. За ч.1, 4 ст.102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

17. При цьому, відповідно до ст. 95 Митного кодексу України граничний строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить - 10 діб, у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.

18. Згідно ст. 366 Митного кодексу України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

19. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

20. Відповідно до ч.1 ст. 318, ч.1 ст. 321 Митного кодексу України всі товари та транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України перебувають під митним контролем з моменту перетинання митного кордону України і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

21. Згідно із ч. 1 ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

22. Відповідно до ч.4 ст.526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

23. Згідно із ч.1 ст.498 Митного кодексу України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

24. Відповідно до ст.488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

25. У силу положень ч. 1 ст.467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

26. Згідно з ч.1 ст.486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

27. У силу приписів ст.531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

28. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

29. Відповідно до мотивів прийнятої постанови підставою для притягнення позивача до відповідальності стало перевищила нею встановлений ст. 95 МК України строк доставки товару, тобто більше ніж на 10 днів, за що накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України.

30. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не заперечується та не спростовується факт порушення нею митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, а зазначені позивачем обставини не є підставою для визнання постанови про порушення митних правил протиправною та її скасування.

31. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на такі мотиви.

32. Матеріалами справи підтверджено, що справа про порушення позивачем митних правил, розглянута відповідачем за відсутності позивача, проте, з дотриманням приписів матеріального закону та відповідної процедури розгляду. Позивач був сповіщений про місце і час розгляду справи і на час розгляду справи від нього надійшло клопотання про розгляду справи за його відсутності, що підтверджується протоколом про порушення митних правил та заявою позивача на ім`я начальника Вінницької митниці ДФС (а.с.42-43,44).

33. Отже, доводи апеляційної скарги про залишення судом першої інстанції того факту, що справа про порушення митних правили вирішена з порушенням процедури її розгляду, тобто без належного повідомлення позивача про дату, час та місце її розгляду, є безпідставними.

34. Згідно з ч. 3 ст.470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

35. Відповідно до положень ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 Митного кодексу України. Разом з тим нормами ч. 1 ст. 192 Митного кодексу України визначено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

36. Щодо доводів апелянта про вжиття ним заходів на спростування своєї вини та факту відкриття кримінального провадження №12019020220000131 від 24.02.2019 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.190 КК України, то суд першої інстанції правильно вказав, що сам факт звернення позивача до Могилів-Подільського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області та до прокурора з відповідною заявою, внесення відомостей до ЄРДР не підтверджує вчинення злочину третьою особою та не спростовує обставин, зазначених у протоколі про порушення митних правил та в оскаржуваній постанові і не є підставою для визнання постанови про порушення митних правил протиправною та її скасування.

37. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

38. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

39. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

40. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

41. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

42. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

43. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Боровицький О. А. Сушко О.О.