Постанова 4851 № 550/1401/19
від 23.01.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 р.Справа № 550/1401/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. , за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Поліцейського роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Вінтя Інни Віталіївни на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 10.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Ланна Я.О., вул. Набережна, 15, смт. Чутово, Чутовський, Полтавська, 38800, повний текст складено 10.12.19 року по справі № 550/1401/19 за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Вінтя Інни Віталіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №681412, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Чутівського районного суду Полтавської області позовом до Поліцейського роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Вінтя Інни Віталіївни, в якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 681412 від 26.10.2019 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 та ч.2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що його незаконно зупинено та притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки інспектором поліції на підтвердження вчинення вказаних правопорушень, а саме, що на автомобілі не було включене ближнє світло фар та не користування ременем безпеки, не було надано жодних доказів. Крім того, було допущено процесуальні порушення, а саме особою, що розглядала справу не надано можливості надати йому письмові пояснення та клопотання. Враховуючи викладене, просив задовольнити позовні вимоги та скасувати вищевказану постанову. Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 10.12.2019 року позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону УПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Вінтя Інни Віталіївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №681412 - задоволено. Скасовано постанову серії ДПО18 № 681412 від 26.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в сумі 425,00 грн. Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 та ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Ввімкнення ближнього світла фар на транспортному засобі, який рухається у світлу пору доби, використовується для виділення його в потоці інших транспортних засобів, попередження про йожливу небезпеку та інформує інших учасників дорожнього руху для завчасного сприйняття і вжиття додаткових заходів бля безпеки. Увімкнення денних ходових вогнів (ближнього світла фар) поза населеними пунктами в осінньо-зимово-веснянйй час спрямоване на привернення уваги всіх учасників дорожнього руху до транспортного засобу, що рухається. Відповідно відеозапису доданому до матеріалів справи, зафіксовано факт порушення позивачем позивачем п. 2.3.в) та 9.8 ПДР України. Відповідач зазначає, що на відео №1 зафіксовано факт керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту в період з 1 жовтня по 1 травня ( о 11:50:31 чітко видно номерний знак транспортного засобу, а саме НОМЕР_1 ), а на відео № 2 - факт керування ТЗ, не будучи пристебнутим ременем безпеки. Щодо відхилення у часі, пояснюється тим, що час на технічних приладах визначається автоматично за допомогою GPS навігатора з визначенням відповідного, часового поясу. Так дана процедура здійснюється під час підключення технічного пристрою до загального серверу УПП в Полтавській області (так зване оновлення, що здійснюється після кожної зміни). Коли пристрій відключається та знаходиться автономно від сервера, допустиме незначне відхилення в точності визначення часу (до наступного підключення та оновлення). Дане відхилення в часі не є критичним і різниця жодним чином не впливає на факт вчиненого правопорушення водієм. Тому фактичним часом порушення позивачем ПДР України є 12:19 год, однак через так звану технічну похибку на нагрудній камері зазначено 11:50 год. Даний відеозапис містить інформацію щодо предмета доказування (на відеозаписі чітко зафіксовано факт порушення ПДР, а саме порушення позивачем п. 9.8 та 2.9.в) ПДР України (зафіксований на технічний засіб, що має функції відеозапису і використовується органами Національної поліції для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку). Даний доказ є достовірним, за допомогою нього можна встановити дійсні обставини справи, а саме наявність факту порушення ПДР з боку водія автомобіля. Крім того, відповідач зазначає, що у матеріалах справи міститься копія постанови, де в п. 8 зазначено «Додається відео бодікамери ВІ-00135 та ВІ-0033». Таким чином, на думку відповідача, дотримано всі вимоги чинного законодавства та в постанові міститься посилання на відеозапис як на додаток до постанови. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 26.10.2019 поліцейським роти №2 БУПП в Полтавській області ДПП, капралом поліції Вінтя І.В. була винесена постанова серії ДПО18 № 681412 про накладення адміністративного стягнення по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 та ч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням штрафу в сумі 425,00 грн (а.с.7). Із оскаржуваної постанови вбачається, що 26.10.2019 о 12.19 год на 395 км а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «ЗАЗ 110307-42» д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки, але був не пристебнутий та рухався без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту у період з 01 жовтня по 01 травня, чим порушив п.2.3в) та п.9.8 ПДР. Як вбачається із змісту даної постанови, додатком до неї є відеозаписи з б/к ВІ-00135, ВІ-0033, які були надані до суду в якості доказу підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним вищевказаних адміністративних правопорушень (а.с.40). Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що на відеозаписі час вчинення правопорушення, вказаний на відео з бодікамери поліцейського : а саме «11:50 год» не збігається з часом, зазначеним в постанові «12:19 год». Отже, постанова серії ДПО18 №681412 в справі про адміністративне правопорушення, винесена відносно позивача 26.10.2019, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки при її винесенні поліцейським зазначено час вчинення правопорушення, який суперечить обставинам вчинення правопорушення та наданими доказами, а тому підлягає скасуванню. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року" (далі - ПДР). Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Згідно п.1.10 ПДР денні ходові вогні - зовнішні світлові прилади білого кольору, передбачені конструкцією транспортного засобу, установлені спереду транспортного засобу і призначені для покращення видимості транспортного засобу під час його руху у світлий час доби. Ближнє світло фар також відноситься до зовнішніх освітлювальних приладів. Пунктом 19 ПДР передбачено умови користування зовнішніми світловими приладами. Згідно п. 9.8 ПДР України, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях. З 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. Правило п. 9.8 ПДР фактично визначає порядок використання зовнішніх світлових приладів протягом певного періоду на рівні із вимогами розділу 19 Правил, незважаючи на положення п.9.1 Правил, якими передбачено, що увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби є також попереджувальним сигналом. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Таким чином, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом та у разі його не ввімкнення відповідно до вимог ПДР передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Досліджений судом апеляційної інстанції носій відеоінформації підтвердив обставини, викладені у спірній постанові та спростував твердження позивача, що він рухався з увімкненим світлом фар, оскільки при огляді відеозапису чітко видно, що на автомобілі ЗАЗ-110307-42 н.з. НОМЕР_1 не було ввімкнено ближнього світла фар. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в п. 8 оскаржуваної постанови зазначено, що "Додається відео бодікамери ВІ - 00135 та ВІ-0033". Тобто, матеріали справи містять належні докази у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наданий суду відеозапис є належним та допустимим доказом, узгоджується із іншими дослідженими доказами. Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині скасування постанови серії ДПО18 № 681412 від 26.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та зазначає, що не виконання позивачем вимог щодо ввімкнення денних ходових вогнів або ближнього світла фар під час руху транспортного засобу поза населеним пунктом, та як наслідок порушення вимог п. 9.8 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами. Щодо доводів апеляційної скарги позивача, стосовно того, що на відеозаписі час вчинення правопорушення, вказаний на відео з бодікамери поліцейського : а саме « 11:50 год» не збігається з часом, зазначеним в постанові « 12:19 год», колегія суддів зазначає, що дана неточність містить формальний характер. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16 (провадження №К/9901/50453/18) та в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі справа №826/15341/15 (провадження №К/9901/19896/18) Проте, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги позивача, щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення п.2.3 ПДР України, з огляду на таке. Так, згідно із ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 121 КУпАП встановлено, що порушення правил користування ременями безпеки тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 2.3 в Правил, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремні безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Як вбачається з матеріалів справи, що 26.10.2019 о 12.19 год на 395 км а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «ЗАЗ 110307-42» д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки, але був не пристебнутий та рухався без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту у період з 01 жовтня по 01 травня, чим порушив п.2.3в) та п.9.8 ПДР. Колегія суддів, дослідивши додані відповідачем відеозаписи, зазначає, що на ньому не вбачається факт порушення ОСОБА_1 пункту 2.3. «в» Правил дорожнього руху України, оскільки друга частина відео починається з моменту коли інспектор патрульної поліції починає йти до автомобіля позивача ззаду, який вже зупинився, отже позивач мав достатньо часу для того, щоб відстебнути ремінь безпеки. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). На підставі викладеного, колегія суддів в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова Поліцейського роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Вінтя Інни Віталіївни серії ДПО18 № 681412 від 26.10.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 по справі про адміністративне правопорушення, є незаконною, з огляду на що підлягає скасуванню. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, зробив передчасні висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 10.12.2019 року по справі № 550/1401/19, в частині скасування постанови серії ДПО18 № 681412 від 26.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.2 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Поліцейського роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Вінтя Інни Віталіївни задовольнити частково. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 10.12.2019 року по справі № 550/1401/19 скасувати в частині скасування постанови серії ДПО18 № 681412 від 26.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Поліцейського роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Вінтя Інни Віталіївни - відмовти. В іншій частині рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 10.12.2019 року по справі № 550/1401/19 - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 23.01.2020 року