Постанова 4823 № 731/325/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 20 січня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 731/325/19 Головуючий у першій інстанції - Семенченко О. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/161/20 Чернігівський апеляційний суд у складі: голови судового засідання - судді Кузюри Л.В., суддів: Вінгаль В.М., Губар В.С., позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач: ОСОБА_1 , особа, яка подала скаргу: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», оскаржується заочне рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, прізвище судді: Семенченко О. М.; місце ухвалення рішення: м. Варва; УСТАНОВИВ: У липні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 125338,43 грн. Позов обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 06.06.2014, згідно якої отримав кредит у сумі 500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконав, що призвело до виникнення станом на 31.05.2019 року вказаної вище заборгованості. Заочним рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2019 року у задоволенні позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» було відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до постановлення незаконного рішення. Апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про приєднання, які регулюються положеннями статті 634 ЦК України. Укладення вказаного виду договору підтверджується змістом анкети-заяви, за умовами якої позичальник своїм підписом приєднується і погоджується виконувати Умови та Правила банківських послуг, Тарифи банку, що в цілому складають договір банківського обслуговування. Відсутність підпису позичальника на Умовах та Правилах надання банківських послуг не свідчить про те, що він не був ознайомлений із ними, а також відсутності між сторонами договірних правовідносин та наявності заборгованості за кредитом. Вказувало, що виходячи з виписки по картковому рахунку відповідач неодноразово здійснював переказ коштів на погашення заборгованості зі своїх карт, у тому числі і з кредитної карти, що підтверджує отримання і користування карткою, а також оформлення послуги оплата частинами саме відповідачем, отримання картки також підтверджується фотографуванням клієнта з карткою. Оскільки позивачем подано докази щодо наявності заборгованості за договором, водночас відповідач не спростував докази, подані банком щодо цього факту, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України за правилами спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи. Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Датою постановлення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення. Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. З матеріалів справи встановлено, що 06.06.2014 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, у якій було зазначено, що він згоден з тим, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Також, відповідачем було підтверджено, що він ознайомився і згоден з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Позивачем подано розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що станом на 31 травня 2019 року заборгованість за договором № б/н від 06 червня 2019 року становить 125 338 грн. 43 коп., що складається з заборгованості за кредитом в сумі 5 172 грн. 25 коп. та 120 166 грн. 18 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом з 06 червня 2014 року по 31 липня 2018 року (а.с. 5-6 ). Відповідно до положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною(сторонами). Як вбачається з матеріалів справи, наявні «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною картою» та «Тарифи банку», які долучені банком до позовної заяви, та на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, не містять жодних ознак домовленості сторін щодо встановлення розміру кредиту, терміну його повернення, розміру та підстав нарахування відсотків, а також не містять підпису позичальника ОСОБА_1 . Таких відомостей не містить і додана до позовної заяви анкета-заява позичальника від 06.06.2014 року. Отже, за таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що банком не було подано належних доказів, у розумінні ст. 76-81 ЦПК України, щодо отримання відповідачем кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 500 грн. Заповнення анкети-заяви, за висновком суду першої інстанції, зазначений факт не доводить, оскільки належних доказів про загальну заборгованість відповідача за кредитом у сумі 5172 грн 25 коп. суду не було подано. Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції надав правильну правову оцінку доказам, поданим позивачем та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову. Апеляційний суд погоджується із зазначеним висновком, оскільки оцінку поданих доказів було здійснено судом першої інстанції у відповідності з приписами цивільного процесуального законодавства. Посилання АТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі на те, що отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується Випискою про рух коштів по картковому рахунку а також фото відповідача з отриманою карткою не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення, постановленого з дотриманням вимог процесуального закону. Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України, подання доказів позивач має здійснювати разом з поданням до суду першої інстанції позовної заяви, такий обов`язок лежить в силу приписів ч.1 ст. 81 ЦПК України, саме на позивачеві в той час, як суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, окрім випадків передбачених законом (ч.7 ст. 81 ЦПК України). Оскільки, всупереч вимогам процесуального закону, позивачем належні докази щодо суті даного спору було додано лише до апеляційної скарги, з посиланням на те, що судом першої інстанції вони не були витребувані у позивача для повного та всебічного розгляду справи, як на підставу для скасування судового рішення, апеляційний суд доходить висновку, що порушень закону під час ухвалення рішення судом першої інстанції допущено не було. За таких обставин, відповідно до положень ст.375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 315, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а заочне рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2019 року без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Голова судового засідання: Судді: