Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/5366/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/84/20 Справа № 216/5366/19 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 384 гривень 20 копійок, - В С Т А Н О В И Л А: Згідно викладених у постанові судді першої інстанції обставин, 27 серпня 2019 року, о 09 год. 55 хв., у м. Кривому Розі, по вул. Довженка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора "Alcotest 6820 ARHK-0052". Результат огляду становить 1,22 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_1 поза межами строку на його апеляційне оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного. Апелянт в апеляційну інстанцію не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги, про що свідчить довідка про доставку йому СМС повідомлення, наявна в матеріалах справи, тому апеляційний суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю ОСОБА_1 , який не скористався своїм правом бути присутнім при апеляційному розгляді. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Правила ст. 294 КУпАП слід розглядати, як конкретні аспекти права на доступ до суду. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що справа розглянута 26 листопада 2019 року, за відсутності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Що стосується доводів ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження постанови, а саме, постановлення судового рішення за його відсутністю, приходжу до висновку про те, що вони не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку. Як вбачається з матеріалів справи, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 знав про існування справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що підтверджується матеріалами справи, а саме особистим підписом ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), про те, що останній повідомлений про час та місце розгляду справи відносно нього, а також, телефонограмою про сповіщення ОСОБА_1 та захисника про дату та час розгляду справи (а.с.9а, 10). Крім того, в матеріалах справи містяться клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Ярошевської С.В. про неодноразові перенесення слухання справи на іншу дату (а.с.13, 26, 29, 30), що підтверджує обізнаність ОСОБА_1 та захисника про дату та час розгляду справи. На думку апеляційного суду, враховуючи строки накладення адміністративного стягнення, які на момент розгляду справи судом першої інстанції майже спливли, вищезазначене свідчить про небажання ОСОБА_1 приймати участь у розгляді справи та свідоме затягування її розгляду, з метою уникнення відповідальності за скоєне. Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Таким, чином не можна погодитися з тим, що ОСОБА_1 мав які-небудь перешкоди для звернення з апеляційною скаргою у строки, передбачені законом. Виходячи з вище викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що не надано переконливих даних про поважність причин порушення строків, та фактично його підстави зводяться до неправильного тлумачення норм чинного законодавства, оскільки згідно до ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, потерпілим та його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Інших обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску строку, передбаченого законом на оскарження постанови, ОСОБА_1 при апеляційному розгляді не надано, а тому, не вбачається поважних причин для його поновлення. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Оскільки апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 26 листопада 2019 року було подано тільки 16 грудня 2019 року, тобто після закінчення 10-денного строку апеляційного оскарження, передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП, визнати доводи пропуску строку поважними не уявляється можливим, у зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає безумовному поверненню особі, яка її подала, як таку, яка подана після закінчення строків апеляційного оскарження. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Н.І. Калініч