Постанова 4855 № 640/2737/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2737/19 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Кучми А.Ю. суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В. за участю секретаря Островської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року (м. Київ, дата складання тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2016 № 0005821306 та № 0005831306. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що єдиною підставою для нарахування податкового зобов`язання з податку на доходи і відповідно військового збору є відомості з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та банківських виписок ТОВ «АРЧІ КАПІТАЛ» по рахунку № НОМЕР_1 в ПУАТ «Фідобанк», якими встановлено, що за період з 21.05.2015 по 16.10.2015 на рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПУАТ «Фідобанк» ТОВ «АРЧІ КАПІТАЛ» перерахувано кошти на загальну суму 16 394 280,00 грн за акції прості іменні, що вільно обертаються в депозитарній системі України. Проте, позивач зазначає, що ним дійсно протягом 2015 року було укладено ряд договорів купівлі-продажу цінних паперів та отримано від торгівця цінними паперами ТОВ «Арчі Капітал» за договорами купівлі - продажу цінних паперів грошові кошти за продані цінні папери на загальну суму 16 093 680,00 грн, у той же час, протягом 2015 року позивачем було понесено витрати на придбання цінних паперів за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів з ТОВ «ЛІМ СЕРВІС» на загальну суму 16 082 950,88 грн. Таким чином, його інвестиційний прибуток у 2015 році склав 10 729,12 грн. Крім того, позивач зазначає, що акт перевірки та податкові повідомлення рішення ним не були отримані через фактичне проживання за іншою адресою, а відтак у позивача з об`єктивних причин не було фізичної можливості надати документи, що підтверджуються понесені витрати на придбання інвестиційного активу, а також оскаржити в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що з метою залучення до декларування доходів, отриманих платником податків, та на виконання вимог норм Податкового кодексу України позивача було запрошено до ДПІ в Оболонському р-ні ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується листами ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2016 №382 та від 18.04.2016 №838. Проте, на зазначені запрошення позивач до ДПІ в Оболонському р-ні ГУ ДФС у м. Києві не з`явився та податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2015 рік станом на 28.11.2016 до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві не подав. Відповідач вважає законними дії з проведення перевірки позивача та винесені на підставі такої перевірки податкові повідомлення-рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року вищевказаний адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин у справі. Доводи апеляційної скарги зводяться до позиція відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу від 09.11.2016 № 887, ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету з 01.01.2015 по 31.12.2015. За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 28.11.2016 №322-26-54-13-06-17-3384015479, яким встановлено порушення: - пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік; - пп. 164.2.8, 164.2.9 п. 164.2 ст. 164, пп. 170.2.1, пп. 170.2.2, пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170, п. 176.1 ст. 176 та п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, що полягало у не оподаткуванні пасивних доходів, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 3 278 856,00 грн; - п. 16.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у наслідок чого не нараховано та не сплачено військовий збір за 2015 рік у сумі 245 914,20 грн. Перевіркою встановлено, що згідно даних Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, платник податків-фізична особа ОСОБА_2 , у період з 21.05.2015 по 16.10.2015, отримав кошти (з ознакою 112) від ТОВ «АРЧІ КАПІТАЛ» за акції прості іменні, що вільно обертаються в депозитній системі України, у розмірі 16394280,00 грн. Вказаний факт підтверджується також і банківськими виписками ТОВ «АРЧІ КАПІТАЛ» по рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ «Фідобанк», які у ході перевірки отримані від співробітників слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Вказані обставини підтверджуються також доданими до матеріали справи договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ4-3-1/16 від 12.05.2015 (а.с. 23), актом виконаних робіт від 16.10.2015 (а.с. 24), випискою про операції з цінними паперами за період з 12.05.2015 по 12.05.2015р. (а.с. 25), квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с. 26-52). На підставі висновку акту перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 15.12.2016, а саме: - №0005821306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 4 980 740,00 грн, у т.ч. 3 278 856,00 грн - за основним платежем та 819 884,00 грн - штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); - №0005831306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 307 392,75 грн, у т. ч 245 914,20 грн - за основним платежем та 61 478,55 грн - штрафних (фінансових) санкцій (штрафу). Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок щодо утримання та сплати податку з інвестиційного прибутку від продажу цінних паперів покладається на податкового агента, який здійснює операції з інвестиційними активами. Оскільки цінні папери були продані позивачем за договором купівлі-продажу цінних паперів за участю професійного торговця - ТОВ «Арчі Капітал», відповідальність та відповідні донарахування згідно з наведеними нормами законодавства покладаються на податкового агента - ТОВ «Арчі Капітал». Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Спірним питанням у даній справі є те, що позивач стверджує про понесенні ним протягом 2015 року витрати на придбання цінних паперів за укладеними договорами купівлі продажу цінних паперів з ТОВ «ЛІМ СЕРВІС» на загальну суму 16 082 950,88 грн, у зв`язку з чим інвестиційний прибуток отриманий позивачем у 2015 році склав лише 10 729,12 грн. Проте, про вказане придбання позивач податковий орган не повідомив, декларацію про дохід за 2015 рік не подав. Відповідно до пунктів 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент. Отже, відповідно до вимог податкового законодавства, зокрема статті 162 Податкового кодексу України, до переліку осіб, які є платниками податку з доходів фізичних осіб віднесено також податкових агентів. За визначенням підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом ІV цього Кодексу. Відповідно до положень статті 168 Податкового кодексу України передбачено порядок нарахування та сплати податку особою, що є податковим агентом, зокрема: - за підпунктом 168.1.1 - податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковує дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу; - за підпунктом 168.1.2 - податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету; - за підпунктом 168.1.3 - якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. З наведених норм вбачається, що податок на доходи фізичних осіб утримується податковим агентом, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу. Якщо окремі види доходу не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплат але не є звільненими від оподаткування, платник податку - фізична особа зобов`язана самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Згідно підпункту 168.4.5 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі, коди така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід, а контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює контролюючий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. У підпункті 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Відповідно до підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). Положеннями підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті. Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. За приписами пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу (підпункти 1.1-1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України). Аналізуючи вищевикладені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов`язок щодо утримання та сплати податку з інвестиційного прибутку від продажу цінних паперів покладається на податкового агента, який здійснює операції з інвестиційними активами. За таких обставин, оскільки цінні папери були продані позивачем за договором купівлі-продажу цінних паперів за участю професійного торговця - ТОВ «Арчі Капітал», відповідальність та відповідні донарахування згідно з наведеними нормами законодавства покладаються на податкового агента - ТОВ «Арчі Капітал». Щодо доводів податкового органу про ненадання до перевірки документів, що підтверджують понесення позивачем витрат, колегія суддів зазначає наступне. 10.11.2016 відповідачем було надіслано на адресу позивача повідомлення № 9705/К/26-54-13-06-26 від 09.11.2016 про надання до податкового органу всіх необхідних документів, що підтверджують отримання доходу та понесені витрати від операцій з інвестиційним активами протягом 2015 року, які підлягають декларуванню згідно чинного законодавства. Отримання позивачем 15.11.2016 вказаного повідомлення та наказу № 887 від 09.11.2016 про проведення перевірки підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0421306940606. 28.11.2016 працівниками Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було складено акт № 186 про неможливість вручення позивачу акту перевірки від 28.11.2016 № 322-26-54-13-06-17-3384015479 у зв`язку з його неякою до податкового органу. У зв`язку з чим супровідним листом від 28.11.2016 № 10300/к/ зазначений Акт перевірки було надіслано на адресу позивача, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 28.11.2016. Отримання 02.12.2016 позивачем вказаного листа та акту перевірки підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0421307074651. Відповідно до п 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведена норма Податкового кодексу України лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, та порядок використання цих документів податковим органом у разі їх подання платником до прийняття рішення. Однак, ця норма Податкового кодексу України жодним чином не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки (крім випадків, коли законом прямо передбачено необхідність подання конкретних документів під час перевірки). За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано належні докази відсутності у нього зобов`язань щодо утримання та сплати податку з інвестиційного прибутку від продажу цінних паперів та військового збору, натомість контролюючим органом не було проаналізовано правову позицію суду першої інстанції та не наведено аргументованих доводів у чому полягає порушення судом норм матеріального та процесуального права, тому податкові повідомлення-рішення від 15.12.2016 № 0005821306, № 0005831306 є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 вересня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 20.01.2020. Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Л.В. Бєлова