Постанова 4876 № 904/5204/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.01.2020 Справа № 904/5204/19 м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач) суддів: Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/5204/19 за позовом Дніпровської міської ради, м.Дніпро до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал Центр Сілма", м.Дніпро відповідача-2: Дніпропетровської обласної ради, м.Дніпро третя особа: Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня №8" Дніпровської міської ради, м.Дніпро про розірвання договору оренди та скасування запису ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/5204/19 (суддя Назаренко Н.Г.) позовну заяву Дніпровської міської ради до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал Центр Сілма" та відповідача-2: Дніпропетровської обласної ради, третя особа: Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня №8" Дніпровської міської ради про розірвання договору оренди та скасування запису, передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Дніпровська міська рада (позивач) звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/5204/19 і направити справу для розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу такою, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що предметом спору в даній справі є нерухоме майно, яке належить територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради на праві комунальної власності, яке було передано Дніпропетровською обласною радою в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал Центр Сілма", тому вказана обставина є самостійною підставою для розгляду справи Господарським судом Дніпропетровської області у відповідності до ч. 3 ст. 30 ГПК України (виключна підсудність). Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2019 поновлено Дніпровський міській раді пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/5204/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/5204/19; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 13.01.2020. ТОВ "Медікал Центр Сілма", Дніпропетровська обласна рада та КЗ "Міська клінічна лікарня №8" ДМР відзиви на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надали. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи встановлено, що у листопаді 2019 року Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал Центр Сілма" та Дніпропетровської обласної ради про розірвання договору оренди №294-11/VІІ-2/5, укладеного 06.03.2018 між Дніпропетровської обласною радою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Медікал Центр Сілма" та Комунальним закладом "Міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської міської ради, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А та зареєстрованого в реєстрі за №204; скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - договір оренди №294-11/VІІ-2/5, укладеного 06.03.2018, номер запису про інше речове право: 25170090. Звертаючись з означеним позовом, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що ТОВ "Медікал Центр Сілма" відповідно до умов договору оренди №294-11/VІІ-2/5 від 06.03.2018 не було укладено договір страхування об`єкта оренди. Рішенням міської ради №49/43 від 20.03.2019 "Про надання згоди на передачу із спільної власності у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра комунальних закладів охорони здоров`я Дніпропетровської обласної ради та їх майна" надано згоду на передачу комунального закладу "Міська клінічна лікарня №8" Дніпровської міської ради у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра. Актом приймання-передачі від 07.05.2019 Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня №8" Дніпровської міської ради було прийнято у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра. 20.06.2019 державним реєстратором департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Каско О.В. за територіальною громадою міста в особі Дніпровської міської ради зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на комплекс будівель та споруд по вул.Космічна, 19 у м. Дніпрі. Посилаючись на ч.1 ст.770 ЦК України позивач вказав на те, що до Дніпровської міської ради перейшли всі права та обов`язки орендодавця по договору оренди №294-11/VІІ-2/5 від 06.03.2018. На виконання рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 №41/11 "Про оренду нерухомого майна, що належить до комунального власності територіальної громади міста" Департаментом охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради було надано інформацію щодо непогодження переукладення договору оренди №294-11/VІІ-2/5 від 06.03.2018, нерухомого майна ТОВ "Медікал Центр Сілма", загальною площею 248,9 кв.м, яке розташовано за адресою: вул. Космічна, 19, на другому поверсі будівлі, що перебуває на балансі підпорядкованому департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради Комунального закладу "Міська клінічна лікарня №8" Дніпровської міської ради. Отже позов в порядку ч.1 ст.27 ГПК України пред`являється до Господарського суду Дніпропетровської області. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/5204/19 позовну заяву Дніпровської міської ради передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва. Суд першої інстанції вважав помилковим висновок позивача про підсудність цієї справи Господарському суду Дніпропетровської області та дійшов висновку, що відповідачем-2 за позовом є Дніпропетровська обласна рада, тому з огляду на зміст частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України вказаний спір у будь-якому випадку підлягає розгляду у Господарському суді міста Києва. Предметом господарського процесу як форми діяльності суду є господарські спори або інші справи віднесені до компетенції господарських судів Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. За змістом частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи. Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено такі юрисдикції: предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23); інстанційна юрисдикція (статті 24-26); територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31). Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких Господарського процесуального кодексу України встановлює інший вид підсудності. Відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Водночас, за деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору в таких справах процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ. Виключна підсудність це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді. Встановлення виключної підсудності має на меті забезпечити найкращі умови для правильного та оперативного вирішення певних категорій справ, характер яких викликає труднощі розгляду їх в іншому місці. Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключну підсудність справ. Відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Разом з тим, за приписами частини п`ятої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. За пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. У постановах від 15.05.2018 у справі №905/1566/17 та від 16.08.2019 у справі №916/142/19 Верховний Суд вказав, що виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність за змістом частини 5 статті 30 ГПК України визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування. За висновками Верховного Суду, викладеними у вказаних постановах, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є вимоги Дніпровської міської ради до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал Центр Сілма" та відповідача-2: Дніпропетровської обласної ради, третя особа: Комунальний заклад "Міська клінічна лікарня №8" Дніпровської міської ради про розірвання договору оренди нерухомого майна та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З огляду на зазначені вище обставини, оскільки одним з відповідачів у даній справі є Дніпропетровська обласна рада, спір не може бути розглянутий Господарським судом Дніпропетровської області, а відтак справа №904/5204/19 відповідно до приписів ч.5 ст.30 ГПК України підлягає передачі за правилами виключної підсудності до Господарського суду міста Києва. Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За викладеного вище суд апеляційної інстанції доходить висновку, що доводи, які наведені апелянтом у скарзі, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 27.11.2019 про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва. Тому апеляційну скаргу Дніпровської міської ради слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст.ст. 269, 270-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 у справі №904/5204/19 - залишити без змін. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Дніпровську міську раду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 20.01.2020. Головуючий суддя І.М. Подобєд Суддя Л.П. Широбокова Суддя І.Л. Кузнецова