Постанова 4875 № 922/823/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" січня 2020 р. Справа № 922/823/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М. при секретарі Пархоменко О.В. позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - адвокат Ульяненко І.Г., свідоцтво №1031 від 12.08.2011 року, довіреність від 17.07.2019 року; відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - адвокат Пелецький В.О., свідоцтво ХВ №002309 від 08.02.2019 року, довіреність №3 від 13.01.2020 року; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс", Харківська обл., смт. Пісочин (вх. № 3733 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 року у справі №922/823/19 ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя М.І. Шатерніков) повний текст якого складено 11.11.2019 року за первісним позовом Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс", Харківська обл., смт. Пісочин про стягнення 411 014,23 грн. та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс", Харківська обл., смт. Пісочин до Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Київ про стягнення 316 887,58 грн. ВСТАНОВИЛА: Рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2019 року у справі №922/823/19 первісний позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" на користь Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю 230544,00 грн. - основного боргу; 69599,35 грн. - пені; 6268,33 грн. - 3% річних, 14580,94 грн. - інфляційних втрат, а також 4814,89 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу первісного позову; у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" до Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 316 887,58 грн. - відмовлено повністю. Приватне акціонерне товариство "Куряжський домобудівний комплекс" з рішеннями суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 року у справі частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути за первісним позовом з Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" на користь Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю 28538,25 грн. пені, 14580,94 грн. інфляційних втрат, 2611,21 грн.-3% річних, в іншій частині у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити; зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" 211767,58 грн. пені та 105 120,00 грн. збитків; вирішити питання про розподіл судових витрат. Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про наступне. Відповідач за первісним позовом своєчасно, у відповідності до умов Договору, повідомив позивача за первісним позовом про наявність недоліків у виконаних будівельних роботах, надавши письмову мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2018 року. Позивач за первісним позовом своїх представників для складання акту про усунення недоліків не направив. Будь-яким іншим чином спонукати підрядника усунути недоліки у виконаних роботах відповідач за первісним позовом не міг, тому що Фірма "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю, в порушення умов Договору безпідставно припинила роботи і зняла всіх своїх працівників з об`єкту будівництва з 29.09.2018 року. Факт наявності недоліків у виконаних роботах позивач за первісним позовом підтвердив під час проведення переговорів у 2019 році, також він підтверджував наявність недоліків та пропонував під час розгляду справи судом першої інстанції їх усунення здійснити замовником і на їх вартість зменшити вартість виконаних робіт у вересні 2018 року, а тому висновок суду першої інстанції, про відсутність своєчасно заявлених відповідачем за первісним позовом зауважень щодо якості виконаних робіт не відповідає фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції визнав встановленою обставину нібито неналежного забезпечення підрядника будівельними матеріалами, яку не доведено належними, допустимими та достовірними доказами. У відповідності до введеного в дію додатковою угодою №2 від 31.01.2018 року календарного графіку виконання робіт встановлювався термін завершення робіт - перша декада серпня 2018 року, однак Фірмою "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю роботи на об`єкті виконані не в повному обсязі, а з 29.09.2018 року підрядник взагалі зняв з об`єкту усіх своїх працівників та безпідставно припинив виконання робіт. Договір підряду №11-9/17 від 11.04.2017 року на теперішній час не розірваний, тривають правовідносини за ним та порушення відповідачем за зустрічним позовом зобов`язань, передбачених договором. Договір на охорону об`єкту будівництва був укладений у січні 2017 року, тобто ще до укладення договору підряду; позивач за зустрічним позовом не заявляв про те, що за інших умов цей договір міг би бути неукладений, а вимога полягала у тому, що внаслідок невиконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань будинок не був завершений будівництвом до кінця 2018 року, як то було передбачено планом фінансово-господарської діяльності АГ "КДБК" та договорами з покупцями житла, що спричинило збитки у вигляді переплати охоронній фірмі - ТОВ "Ратник" за послуги з охорони вказаного об`єкту будівництва за січень - квітень 2019 року у сумі 105 120 грн., які на теперішній час збільшились, а тому висновок суду першої інстанції щодо відсутності збитків є необґрунтованим. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 року у справі; учасникам справи встановлено строк до 10.01.2020 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 13.01.2020 року о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №115. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2020 року, у зв`язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А., суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М. В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін; представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду від 30.10.2019 року у справі частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути за первісним позовом з Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" на користь Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю 28538,25 грн. пені, 14580,94 грн. інфляційних втрат, 2611,21 грн.-3% річних, в іншій частині у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити; зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне. 11.04.2017 року між Приватним акціонерним товариством "Куряжський домобудівний комплекс" (далі - замовник, відповідач за первісним позовом) та Фірмою "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - підрядник, позивач за первісним позовом) укладено Договір підряду №П-9/17 (далі-Договір), за умовами якого позивач за первісним позовом зобов`язався власними силами та засобами замовника виконати, а замовник (відповідач) прийняти від підрядника та оплатити роботи з улаштування монолітного каркасу будівлі на об`єкті "Будівництво багатоповерхових житлових будинків в мікрорайоні "Мобіль" (квартал № 2) смт. Пісочин, Харківського р-ну, Харківської області - 16-ти поверховий житловий будинок (Нове будівництво)". Пунктом 3.4 Договору сторони узгодили, що підрядник (позивач) зобов`язаний розпочати виконання робіт впродовж 10 календарних днів від дня отримання авансу від відповідача. Замовник (відповідач) зобов`язався сплатити позивачу аванс в сумі 300000,00 грн. впродовж 10 робочих днів після підписання Договору. Згідно п. 2.1 Договору сторони домовились, що орієнтовна ціна Договору становить 6417675,00 грн., із розрахунку 1650 грн. - вартість 1 м.куб залізобетону. Орієнтовний об`єм монолітних конструкцій необхідний до виконання складає 3889,5 м.куб. Відповідно до п.3.1 Договору, за домовленістю сторін, строки виконання робіт визначаються в Календарному графіку, який є обов`язковим додатком до Договору. Згідно з Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 1 до Договору), роботи з улаштування монолітного каркасу будівлі повинні були розпочатись в травні 2017 року та завершитись в березні 2018 року. За умовами п.3.2 Договору, строки виконання робіт можуть бути змінені шляхом внесення відповідних змін до Договору, у разі виникнення обставин непереборної сили, збільшення або зменшення об`ємів робіт, невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань щодо своєчасного надання будівельного майданчика, проектної документації, будівельних матеріалів, ресурсів, оплати робіт та інше, призупинення робіт за рішенням замовника. За матеріалами справи, сторонами двічі вносились зміни до умов Договору щодо строків виконання робіт підрядником. Додатковою угодою № 1 від 29.09.2019 року затверджено Календарний графік виконання робіт у новій редакції, яким передбачено строк завершення робіт протягом червня 2018 року. Додатковою угодою № 2 від 31.01.2018 року сторони дійшли згоди викласти в новій редакції Календарний графік виконання робіт, яким передбачено строк завершення робіт протягом першої декади серпня 2018 року. Цією ж додатковою угодою у п. 2.1 Договору сторони визначили, що орієнтовна ціна договору становить 6777402,00 грн., із розрахунку вартості 1 м.куб залізобетону - 1650 грн. по 28.02.2018 року, а з 01.03.2018 року - 1800,00 грн. Орієнтовний об`єм монолітних конструкцій необхідний до виконання складає 3889,5 м.куб. Відповідно до 5.2.1 Договору, в ході виконання умов Договору використовуються матеріальні ресурси замовника (бетон, арматура, закладні деталі), які передаються за накладними або за Актом приймання - передавання із зазначенням кількості, а також з одночасним наданням сертифікату якості та паспортів для своєчасного оформлення підрядником виконавчої документації. Згідно розділу 8 Договору, підрядник кожного місяця передає замовнику підписані та скріплені печаткою зі свого боку Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Замовник перевіряє та приймає виконані підрядником роботи та підписує Акт протягом 5 робочих днів з моменту його отримання. У випадку, якщо замовник не підписав Акт виконаних робіт і не повернув його з мотивованою відмовою від його підписання протягом 5 робочих днів з дня отримання, такий акт вважається підписаним замовником, а виконані роботи прийнятими. У випадку виявлення замовником недоробок або недоліків, які наявні з вини підрядника, комісією, яка складається з представників замовника та підрядника протягом 3-х днів складається та підписується акт про усунення недоробок або недоліків у виконаних роботах , а також строки їх усунення підрядником. Підрядник у узгоджені строки сторонами строки зобов`язаний усунути такі недоліки за власний рахунок. Після усунення недоліків замовник підписує акт виконаних по договору робіт (п. 8.1. - 8.3 Договору). Згідно п. 9.3. Договору, оплата виконаних по договору робіт здійснюється замовником протягом 10 робочих днів з моменту підписання замовником кожного акта виконаних робіт. Згідно п. 11.2 Договору за порушення замовником строків оплати робіт більше ніж на 10 банківських днів, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до п. 11.3 Договору, за порушення строків виконання всього комплексу робіт зазначених в Календарному графіку робіт встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних у строк робіт, за кожен день прострочення. За умовами п. 14.1 Договору, він набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Позивач за первісним позовом посилається на таке. Він приступив до виконання своїх зобов`язань за Договором одразу, після отримання авансу в сумі 300 000,00 грн. (15.08.2017 року), який в порушення строку фінансування робіт було перераховано на користь підрядника тільки 11.08.2017 року, тобто через 3,5 місяці після обумовленого Договором строку. Відповідно до умов Договору ним виконано роботи на загальну суму 5 333 741,97 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Актами виконаних робіт (форма КБ-2в): № 1 від 30.09.2017 року на суму 91855,50 грн., № 2 від 31.10.2017 року на суму 476 289,00 грн., № 3 від 30.11.2017 року на суму 228 475,50 грн., № 3 від 20.12.2017 року на суму 211 200,00 грн., №5 від 29.12.2017 року на суму 335 445,29 грн., № 5 від 31.01.2018 року на суму 447 638,99 грн., № 7 від 28.02.2018 року на суму 669 916, 51 грн., № 8 від 30.03.2018 року на суму 710 246,76 грн., № 9 від 27.04.2018 року на суму 686 754,70 грн., № 9 від 31.05.2018 року на суму 397 683,05 грн., № 10 від 30.06.2018 року на суму 226 116,74 грн., № 11 від 31.07.2018 року на суму 495 665,11 грн., № 12 від 31.08.2018 року на суму 356 454,82 грн., та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та затрати (форма КБ-3): від 30.09.2017 року, від 31.10.2017 року, від 30.11.2017 року, від 20.12.2017 року, від 29.12.2017 року, від 31.01.2018 року від 28.02.2018 року, від 30.03.2018 року, від 27.04.2018 року, від 31.05.2018 року, від 30.06.2018 року, від 31.07.2018 року, від 31.08.2018 року. Виконання робіт позивачем на суму 230 544,00 грн. підтверджується Актом виконаних робіт (форма КБ-2в) №14 від 28.09.2018 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати (форма КБ-3) за вересень 2018 року, підписаними позивачем. В порушення договірних зобов`язань, відповідач за первісним позовом здійснив лише часткову оплату виконаних за період серпень 2017 року - серпень 2018 року робіт, а саме в сумі 5 204 827,05 грн., зокрема: 11.08.2017 року - 300 000,00 грн.; 13.09.2017 року - 1 008 315,00 грн.; 05,10,2017 року - 145 800,00 грн.; 10.11.2017 року - 476 289,00 грн., 14.12.2017 року, - грн.., 22.12.2017 року -105 600,00 грн., 12.01.2018 року-408 545,29 грн., 16.02.2018 року,- 417 638,99 грн., 14.03.2018 року- 629 916,51 грн., 24.04.2018 року - 364 246,76 грн., 25.06.2018 року - 700 000,00 грн., 02.08.2018 року - 150 000,00 грн., 07.09.2018 року - 100 000,00 грн., 12.10.2018 року - 200 000,00 грн. Станом на час звернення з позовом до суду виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи за серпень 2018 року згідно підписаного обома сторонами Акту форма КБ-2в на суму 356454,82 грн., були оплачені відповідачем 12.10 2018 року частково в сумі 200 000,00 грн. А виконані позивачем у вересні 2018 року роботи згідно підписаного позивачем та не повернутого відповідачем Акту форма КБ-2в на суму 230 544,00 грн. не оплачені взагалі. Вказане вище й стало підставою для звернення позивача Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" про стягнення 411014,23 грн., що складається з: суми основного боргу у розмірі 359458,92 грн., пені у розмірі 37114,18 грн., 3 % річних у розмірі 3101,17 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11339,96 грн. Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2019 у справі було повернуто заявнику зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства" Куряжський домобудівельний комплекс" до Фірми "Т.М.М." Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення про стягнення збитків у розмірі 105 120,00 грн. та пені у розмірі 211 767,58 грн. (вх. № 12188) та додані до неї матеріали на підставі ст. ст. 180, 234 ГПК України. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.05.2019 року у справі задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 27.05.2019 року у справі № 922/823/19 скасовано. Справу передано до господарського суду Харківської області для розгляду. Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2019 року прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Призначено підготовче засідання суду для спільного розгляду зустрічного позову разом із первісним позовом на 18.07.2019 року об 11:00. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2019 року прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 15777 від 01.07.2019 року), розгляд справи вирішено здійснювати з її врахуванням та визначено ціну позову у розмірі 332133,69 грн., що складається з: суми основного боргу у розмірі 230544,00 грн. (вартість виконаних робіт згідно підписаного позивачем та не повернутого відповідачем Акту форма КБ-2в за вересень 2018 року на суму 230 544,00 грн.), пені у розмірі 80285,65 грн., 3 % річних у розмірі 6723,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14580,94 грн. В зустрічному позові позивач посилається на таке. Термін завершення робіт за спірним договором було зафіксовано додатковою угодою № 2 від 31.01.2018 року, якою було введено в дію нову редакцію Календарного графіку виконання робіт, у відповідності до якого відповідач за зустрічним позовом, як підрядник, зобов`язався завершити обумовлені у Договорі роботи протягом першої декади серпня 2018 року. Роботи Фірмою "Т.М.М." Товариства з обмеженою на об`єкті виконані не в повному обсязі, а з 29.09.2018 року підрядник взагалі зняв з об`єкту своїх працівників та припинив виконання робіт. А тому у АТ "КДБК", позивача за зустрічним позовом, виникло право за порушення строків виконання всього комплексу робіт, вказаних в Календарному графіку робіт, в порядку п. 11.3 Договору підряду на нарахування пені на вартість невиконаної частини підрядних робіт, виходячи з суми прострочення 1180800,00 грн. за Договором, у зв`язку з чим ним заявлено до стягнення 211767,58 грн. пені. Така бездіяльність підрядника призвела до заподіяння позивачу за зустрічним позовом збитків у розмірі 105120,00 грн., які в порядку приписів ст. 225 ГК України та ст. 22 ЦК України повинен відшкодувати підрядник. Як на підставу виникнення збитків вказує на витрати, які поніс замовник у зв`язку із здійсненням охорони об`єкту будівництва, а саме: 16-ти поверхового житлового будинку по вул. Кушнарьова Є.П., 3А у смт. Пісочин, за період з 1 січня 2019 року по 30 квітня 2019 року. 30.10.2019 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище. Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства. З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права. Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Статтею 844 ЦК України, передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. За умовами ст. 854 ЦК України, передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. За матеріалами справи сторони домовились про те, що прийняття робіт замовником відбувається шляхом підписання та скріплення печаткою зі свого боку Акту виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). Замовник перевіряє та приймає виконані підрядником роботи та підписує Акт протягом 5 робочих днів з моменту його отримання. Відповідно до п. 9.3. Договору, оплата виконаних по договору робіт здійснюється замовником протягом 10 робочих днів з моменту підписання замовником кожного акта виконаних робіт. Акт форми КБ-2в виконаних позивачем за первісним позовом робіт за серпень 2018 року на суму 356454,82 грн., прийнято відповідачем та підписано обома сторонами без зауважень, а тому у відповідача за первісним позовом виник кореспондуючий обов`язок оплатити виконані роботи в порядку п. 9.3 Договору протягом 10 робочих днів, тобто до 14.10.2018 року включно. Наявними у справі доказами підтверджується той факт, що оплата виконаних у серпні 2018 року підрядних робот здійснена відповідачем за первісним позовом 12.10.2018 року на суму 200 000,00 грн. та 05.04.2019 року на суму 128914,92 грн. Господарським судом першої інстанціії вірно вказано на те, що виконання взятих на себе обов`язків щодо строків оплати виконаних за серпень робіт були порушені відповідачем за первісним позовом та прострочено виконання зобов`язання з оплати робіт виконаних позивачем за первісним позовом у серпні 2018 року: на суму 200 000,00 грн. у період з 15.09.2018 року по 12.10.2018 року; на суму 128914,92 грн. у період з 15.09.2018 року по 05.04.2019 року. Судом першої інстанції щодо стягнення заборгованості за виконані позивачем у вересні 2018 року роботи заявленої з посиланням на Акт форма КБ-2в за вересень 2018 року на суму 230 544,00 грн., який не підписано та не повернуто відповідачем обгрунтовано враховано, що позивачем за первісним позовом зазначено, що Акт форма КБ-2в за вересень 2018 року було вручено безпосередньо представникам замовника, в той час як будь-яких доказів такого вручення матеріали справи не містять та прийнято як доказ надання на адресу замовника Акту форма КБ-2в за вересень 2018 року, що визнається самим замовником, лист Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю № 259 від 23.11.2018 року, який отримано АТ "КДБК" 30.11.2018 року за вх.

444. Доказів підписання цього акту замовником матеріали справи також не містять. За таких обставин не приймаються аргументи апелянта на те, що він своєчасно повідомив позивача за первісним позовом про наявність недоліків у виконаних будівельних роботах, надавши письмову мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2018 року, факт наявності недоліків у виконаних роботах позивач за первісним позовом підтвердив під час проведення переговорів у 2019 році та пропонував їх усунення здійснити замовником і на їх вартість зменшити вартість виконаних робіт у вересні 2018 року та, що у відповідності до введеного в дію додатковою угодою №2 від 31.01.2018 року календарного графіку виконання робіт встановлювався термін завершення робіт - перша декада серпня 2018 року. З матеріалів справи вбачається, що в запереченнях проти настання строку оплати робіт за цим актом, відповідач за первісним позовом посилається на лист № 1139 від 04.12.2018 року, в якому замовник вказує на укладення між АТ "КДБК" та ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Південтрансбуд" договору на технічний нагляд за будівництвом спірного об`єкту, пропонує надати документи, усунути зауваження, підписати форму технічного нагляду та підписати акт. Фірма "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю в листі № 270 від 07.12.2018 року, просила відповідача за первісним позовом виконати взяті на себе зобов`язання за Договором в частині організації та прийняття виконаних Фірмою "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю у вересні 2018 року робіт, підписати акт і довідку та повернути по одному примірнику Фірмі "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідач за первісним позовом вказаний акт не підписав та не повернув позивачу, мотивованої відмови щодо їх прийняття, підписання та оплати позивачу у строки визначені укладеним між сторонами Договором. Так, сторони у п.п. 8.2.-8.3 Договору передбачили таке: у випадку, якщо замовник не підписав Акт виконаних робіт і не повернув його з мотивованою відмовою від його підписання протягом 5 робочих днів з дня отримання, такий акт вважається підписаним замовником, а виконані роботи прийнятими; у випадку виявлення замовником недоробок або недоліків, які наявні з вини підрядника, комісією, яка складається з представників замовника та підрядника протягом 3-х днів складається та підписується акт про усунення недоробок або недоліків у виконаних роботах, а також строки їх усунення підрядником; підрядник у узгоджені строки сторонами строки зобов`язаний усунути такі недоліки за власний рахунок; після усунення недоліків замовник підписує акт виконаних по договору робіт. До матеріалів справи підрядником не надавалось доказів надання замовником протягом 5 робочих днів з дня отримання акту -30.11.2018 року, тобто до 07.12.2018 року, вмотивованої відмови та заперечень щодо підписання акту; складання та підписання комісією, яка складається з представників замовника та підрядника протягом 3-х днів, акту про усунення недоробок або недоліків у виконаних роботах, а також зазначення строків їх усунення. Посилання відповідача за первісним позовом на лист № 1139 від 04.12.2018 року, щодо обов`язку підрядника підписати форму у технічного нагляду та після цього стороною АТ "КДБК" буде підписано вказаний акт, обгрунтовано не прийнято до уваги місцевим господарським судом як такі що спростовуються умовами розділу 8 Договору. Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. А тому, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання такого акту. Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт в порядку п. 8.2) законом покладений на замовника. Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), то він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду. Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем за первісним позовом до 07.12.2018 року вмотивованої відмови та заперечень щодо підписання акту виконаних робіт за вересень 2018 року, в тому числі з посиланням на невиконання або неналежне виконання позивачем за первісним позовом робіт. Передання та прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Господарський суд першої інстанції вірно зазначив на те, що відповідачем за первісними позовом не подано доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем за первісним позовом роботах та доказів в обґрунтування відмови від підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідно до приписів статей 853, 882 ЦК України та розділу 8 Договору та, що відсутність своєчасно заявлених зауважень щодо якості та кількості виконаних робіт свідчить про їх прийняття, а відмова відповідача за первісним позовом від підписання актів виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень не звільняє його від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду, а також, що спірний акт виконаних робіт за вересень 2018 року в порядку п. 8.2 Договору вважається підписаним, а роботи прийнятими з 08.12.2018 року. У відповідача за первісним позовом обов`язок оплатити виконані позивачем у вересні 2018 року роботи на суму 230544,00 грн. виник на підставі Договору та акту виконаних робіт. Господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що акт здачі-приймання робіт у вересні 2018 року на суму 230544,00 грн. не підписаний відповідачем за первісними позовом, однак є прийнятими відповідно до ст.ст 853, 882 ЦК України та умов Договору, а тому первісні позовні вимоги Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з ПАТ "Куряжський домобудівний комплекс" 230544,00 грн. заборгованості за Договором є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню та, що в частині заявлених позивачем за первісним позовом вимог про стягнення з відповідача, у зв`язку із неналежним виконанням останнім зобов`язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт за серпень та вересень 2018 року пені, 3% річних та інфляційних збитків позивачем за первісним позовом не вірно визначено період виникнення прострочення оплати за виконані у вересні 2018 року роботи. Статтями 216-218 ГК України, передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції. За змістом частин 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання. Умовами п.11.2 Договору визначено, що за порушення замовником строків оплати робіт більше ніж на 10 банківських днів, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Здійснюючи відповідні нарахування, заявником враховано наступні періоди:період наявності заборгованість за серпень 2018 року у розмірі 328914,92 грн. з 15.09.2018 по 12.10.2018; період наявності заборгованість за серпень 2018 року у розмірі 128914,92 грн. з 13.10.2018 по 05.04.2019; період наявності заборгованість за вересень 2018 року у розмірі 230544,00 грн. з 22.11.2018 по 26.06.2019. Втім, за Актом форми КБ-2в виконаних робіт за вересень 2018 року на суму 230544,00 грн., у відповідача за первісним позовом виник кореспондуючий обов`язок оплатити виконані роботи в порядку п. 9.3 Договору протягом 10 робочих днів, тобто до 14.12.2018 року включно. А тому, виконання взятих на себе обов`язків щодо строків оплати виконаних за вересень робіт були порушені відповідачем за первісним позовом, а саме прострочено виконання зобов`язання з оплати робіт виконаних позивачем за первісним позовом у період з 15.12.2018 року. Господарським судом першої інстанції вірно встановлено порушення позивачем шестимісячного строку нарахування пені, передбаченої частиною шостою статті 232 ГК України, тобто, розрахунок пені здійснено позивачем за період більший ніж це унормовують вимоги статті 232 ГК України. Перевіривши за допомогою калькулятору "ЛІГА. ЗАКОН" здійснений судом першої інстанції самостійний розрахунок пені за період наявності заборгованості за серпень 2018 року з 15.09.2018 по 12.10.2018, яка становить 9083,46 грн; за період наявності заборгованість за серпень 2018 року з 13.10.2018 по 15.03.2019, яка становить 19453,79 грн; за період наявності заборгованість за вересень 2018 року з 15.12.2018 по 15.06.2019, яка становить 41062,10 грн., колегія суддів зазначає , що господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що є обгрунтованим нарахування позивачем за первісним позовом пені у загальному розмірі 69599,35 грн., та задовольнив ці вимоги та що, в іншій частині правові підстави для стягнення пені у розмірі 10686,30 грн. відсутні. Також, місцевий господарський суд вірно вказав на те, що в заявлених до стягнення 14580,94 грн. інфляційних втрат та 6723,10 грн. - 3% річних позивачем застосовано наведені періоди розрахунку вказаних нарахувань, без урахування обмежень щодо шестимісячного строку, здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням встановлених обставин та обгрунтовано визначив, що за періоди наявності заборгованості 3% річних становить 6286,33 грн., сума інфляційних втрат становить 24898,16 грн., який перевірений колегією суддів за допомогою калькулятору "ЛІГА. ЗАКОН" та є правомірним. Матеріалами справи підтверджений той факт, що позивачем при здійсненні розрахунків інфляційних втрат втрати нараховані на всі три суми заборгованості за періодами вказаними вище, проте заявлена до стягнення сума інфляційних 14580,94 грн., реально є сумою нарахованою лише за заборгованість за виконані роботи за серпень 2018 року, а інфляційні втрати за заборгованість за виконані роботи за вересень 2018 року до суми заявленої до стягнення позивачем за первісним позовом не враховано, а тому сума інфляційних втрат за заявлений позивачем період є більшою, ніж розраховано самим позивачем та заявлено до стягнення. Щодо зустрічного позову, предметом якого є вимога Приватного акціонерного товариства" Куряжський домобудівельний комплекс" про стягнення з Фірми "Т.М.М." Товариства з обмеженою відповідальністю збитків у розмірі 105 120,00 грн. та пені у розмірі 211 767,58 грн., нарахованих позивачем за зустрічним позовом в порядку приписів 11.3 Договору слід зазначити наступне. Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Вище зазначено та також слідує з матеріалів справи, що строки остаточного виконання робіт були за домовленістю сторін пролонговані. Так, відповідно до первісного Календарного графіка виконаних робіт (Додаток № 1 Договору), роботи з улаштування монолітного каркасу будівлі повинні були розпочатись в травні 2017 року та завершитись в березні 2018 року. Додатковою угодою № 1 від 29.09.2017 року затверджено Календарний графік виконання робіт у новій редакції, яким передбачено строк завершення робіт протягом червня 2018 року; додатковою угодою № 2 від 31.01.2018 року узгоджено новий Календарний графік виконання робіт, яким передбачено строк завершення робіт протягом першої декади серпня 2018 року. Матеріали справи не містять доказів завершення у повному обсязі всього передбаченого комплексу робіт з боку підрядника (відповідача за зустрічним позовом). Також, вказані обставини не заперечуються самим підрядником. Пунктом 11.3 Договору, встановлена відповідальність підрядника, за порушення строків виконання всього комплексу робіт зазначених в Календарному графіку робіт, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних у строк робіт, за кожен день прострочення. Місцевий господарський суд вірно зазначив, що з наданих до матеріалів справи документів неможливо встановити беззаперечної вини підрядника у не завершенні всього комплексу робіт у строк першої декади серпня 2018 року. Так, за умовами Договору своєчасному обов`язку підрядника виконати будівельні роботи у строки визначені у Календарному графіку виконання робіт, передує кореспондуючий обов`язок замовника своєчасно надати підряднику будівельні матеріали необхідні для виконання робіт. Позивач за зустрічним позовом в порядку п. 5.2 Договору зобов`язався своєчасно забезпечити підрядника (відповідача за зустрічним позовом) матеріальними ресурсами і послугами. Так, відповідно до п. 5.2.1 Договору, в ході виконання умов Договору використовуються матеріальні ресурси замовника (бетон, арматура, закладні деталі), які передаються за накладними або за Актом приймання - передавання із зазначенням кількості, а також з одночасним наданням сертифікату якості та паспортів для своєчасного оформлення підрядником виконавчої документації. Господарський суд першої інстанції обгрунтовано погодився з доводами відповідача щодо неналежного забезпечення підрядника з боку замовника будівельними матеріалами та вірно встановив, що підрядником було подано замовником заявки на поставку арматури в обсязі 621,903 тони та бетону в обсязі 2631,1 куб.м., а фактично було поставлено арматури в обсязі 359,425 тони та бетону в обсязі 1719,4 куб.м., врахувавши, що сторонами пунктом 3.2. Договору узгоджено, що строки виконання робіт можуть бути змінені шляхом внесення відповідних змін до договору, у разі виникнення обставин непереборної сили, збільшення або зменшення об`ємів робіт, невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань щодо своєчасного надання будівельного майданчика, проектної документації, будівельних матеріалів, ресурсів, оплати робіт та інше, призупинення робіт за рішенням замовника. Відповідач за зустрічним позовом посилається на те, що він був змушений неодноразово звертатися до замовника для усунення недоліків щодо затримки поставки будівельних робіт. Вказані обставини позивачем за первісним позовом не спростовані, не надано доказів своєчасної та у повному обсязі поставки будівельних матеріалів, а тому господарський суд першої інстанції вірно вказав те, що ним не доведено, вини підрядника у не завершенні всього комплексу будівельних робіт. За матеріалами справи зміни первісних строків виконання будівельних робіт відбулись за домовленістю сторін та саме замовником було допущено ряд відступів від умов договору, зокрема щодо прострочення внесення авансового платежу. Місцевий господарський суд вірно вказав на те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено, що прострочення виконання зобов`язання підрядником щодо завершення всього комплексу робіт у строк першої декади серпня 2018 року виникло з вини самого підрядника, при цьому не надано доказів виконання замовником передуючого обов`язку щодо поставки будівельних матеріалів, що виключає можливість застосування до підрядника відповідальності у вигляді пені в порядку п. 11.3 Договору та є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені. Щодо вимоги позивача за первісним позовом про стягнення збитків, які складаються із здійснених ПАТ "КДБК" витрат на охорону об`єкту будівництва у період з 01.01.2019 року слід зазначити наступне. Згідно ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. За змістом частин 1 та 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків (зв`язок протиправної поведінки і збитків, що настали, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком); розмір збитків (їх наявності та розміру); вина. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків. А отже, кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором. Господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом, лише констатовано, що підрядником не виконано зобов`язання у строк першої декади серпня 2018 року. Не приймаються аргументи апелянта на те, що договір на охорону об`єкту будівництва був укладений у січні 2017 року, позивач за зустрічним позовом не заявляв про те, що за інших умов цей договір міг би бути неукладений, а вимога полягала у тому, що внаслідок невиконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов`язань будинок не був завершений будівництвом до кінця 2018 року, що спричинило збитки у вигляді переплати охоронній фірмі - ТОВ "Ратник" за послуги з охорони за січень - квітень 2019 року у сумі 105 120 грн.. Матеріали справи не містять доказів в розумінні ст.ст.76-79 ГПК України на підтвердження розміру завданих позивачеві за зустрічним позовом збитків, причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням робіт у строк та понесеними витратами, вини підрядника у відносинах, які склались між сторонами, а тому місцевий господарський суд вірно вказав на те, що позивачем не доведено у комплексі наявності обов`язкових передумов задоволення вимог щодо відшкодування збитків Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову частково, відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції. Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року) Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року) Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівний комплекс" залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2019 року у справі №922/823/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20.01.2020 року. Головуючий суддя О.І. Терещенко Суддя В.І. Сіверін Суддя М.М. Слободін