Постанова Київський апеляційний суд № 760/21482/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/1760/2020 справа №760/21482/19 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2020 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Капітал Фінанс" на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Коробенка С.В. 23 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Капітал Фінанс" про визнання договору недійсним,- встановив: В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги за кредитним договором №1387/К від 15 травня 2019 року, укладений між ТОВ "Фінансова компанія Капітал Фінанс" та ПАТ "Дельта Банк", в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором №1067-0201001/Zфкіп-08 від 28 липня 2011 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк". Вимоги обґрунтовує тим, що іпотечний договір укладено з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором №1067-0201001/ФК-08 від 27 травня 2011 року, проте між ОСОБА_2 та банком не укладався зазначений кредитний договір, відтак не може бути його забезпечення і за ним не могло бути відчужено права вимоги. Одночасно вказує, що він є поручителем за кредитним договором від 27 травня 2019 року. Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Необхідність у забезпечення позову обґрунтовує тим, що іпотекодержателем розпочата процедура позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки та майно в подальшому може бути відчужено. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року заяву задоволено, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ "Фінансова компанія Капітал Фінанс" подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. В апеляційній скарзі посилається на те, що заходи забезпечення позову не співвідносяться із заявленими вимогами, які мають немайновий характер. Також вказує, що на момент постановлення ухвали товариство вже набуло права власності на квартиру, а тому будь-які зобов`язання з договору іпотеки припинились. Зазначає, що можливе рішення про задоволення позову не призведе до очікуваних результатів, оскільки товариство набуло власність на квартиру у встановленому законом порядку. Посилається на непорушність права власності. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, вказав, що він виступив майновим поручителем за кредитним договором від 27 травня 2011 року, а не за кредитним договором від 28 липня 2011 року, отже ПАТ "Делта Банк" передав ТОВ "Фінансова компанія Капітал Фінанс" за іпотечним договором право вимоги, яке в нього не виникло. В судовому засіданні представник скаржника адвокат Башаков О.М. доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що є підстави уважати про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, які є співмірними із заявленими вимогами. З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується. Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; Як роз`яснено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Правова природа арешту майна, вчиненого у зв`язку із провадженням по цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим. Предметом цього позову є оспорювання з підстав недійсності договору відступлення права вимоги за кредитним договором №1387/К від 15 травня 2019 року, що укладений між ТОВ "Фінансова компанія Капітал Фінанс" та ПАТ "Дельта Банк", в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором №1067-0201001/Zфкіп-08 від 28 липня 2011 року, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк". В свою чергу предметом Іпотечного договору є квартира АДРЕСА_1 , яка на час укладення договору належала ОСОБА_1 . Згідно даних Довідки до акта огляду МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом другої групи (довічно). Згідно даних Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію квартири АДРЕСА_1 зареєстрована за ТОВ "Фінансова компанія Капітал Фінанс" на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48210456 від 13 серпня 2019 року, дата державної реєстрації зазначена 30.07.2019 року. Доводи апеляційної скарги в частині неспівмірності вжитих заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам відхиляються колегією суддів, оскільки відповідач за відсутності таких заходів має можливість вільно розпорядитися цим нерухомим майном, що в свою чергу унеможливить застосування ефективного захисту прав позивача, у разі встановлення їх порушення. Доводи апеляційної скарги в частині порушення права власності скаржника є безпідставними та відхиляються колегією суддів, оскільки установлені ухвалою про забезпечення позову обмеження в розпорядженні нерухомим майном не пов`язані з позбавленням права власності, є тимчасовими заходами, що діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають. Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Капітал Фінанс" залишити без задоволення, а на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 січня 2020 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова