Постанова 4876 № 912/3650/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.01.2020 року Справа № 912/3650/19 м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Петренка Миколи Миколайовича, м. Кропивницький на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2019 у справі №912/3650/19 (суддя Бестаченко О.Л., повна ухвала складена 09.12.2019) за позовом Фізичної особи-підприємця Петренка Миколи Миколайовича, м. Кропивницький до: ОСОБА_1 , м. Тернівка Дніпропетровської області про стягнення 329 228,48 грн ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року Фізична особа-підприємець Петренко Микола Миколайович звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останньої 262 184,00 грн - боргу, 37 508,07 грн - пені за порушення термінів оплати товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу, 26 218,40 грн - штрафу в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, 3 318,01 грн - 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №б/н від 05.07.2019 в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого виникла спірна заборгованість та нараховані штрафні санкції відповідно до п. 5.2., 5.4. Договору та 3% річних за ст. 625 Цивільного кодексу України. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2019 у справі №912/3650/19 (суддя Бестаченко О.Л.) позовну заяву Фізичної особи-підприємця Петренка Миколи Миколайовича (вх. № 3650/19 від 06.12.2019) з додатками направлено за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області за місцезнаходженням відповідача. Ухвала суду мотивована тим, що з огляду на предмет спору (стягнення заборгованості через невиконання договірних зобов`язань) та норми процесуального закону (ст. 27 ГПК України) спір підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням відповідача (Господарським судом Дніпропетровської області). Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у загальній сумі 4191,21 грн, а саме: судовий збір за подачу апеляційної скарги- 1921,00 грн, комісію банку - 20,21 грн, поштові витрати - 50,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 2000,00 грн, витрати організаційно - технічного характеру адвоката - 200,00 грн. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: - Позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу; - у п. 8.2. договору сторони домовилися, що у разі передачі справи на розгляд господарського суду, позов пред`являється за місцем виконання договору, яким відповідно до п. 9.7. договору є зареєстроване місце проживання (знаходження) постачальника, тому позов правомірно поданий до Господарського суду Кіровоградської області. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.12.2019 апеляційна скарга передана для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.12.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Петренка Миколи Миколайовича, м. Кропивницький на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2019 у справі №912/3650/19. Розгляд апеляційної скарги призначено проводити в порядку письмового провадження. Відповідачу у строк до 15.01.2020 запропоновано надати до суду відзив на апеляційну скаргу тощо. На час розгляду апеляційної скарги від сторін жодних документів до суду не надійшло. Дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. За змістом частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частинами 1, 2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах. Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 ГПК України). Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення заборгованості внаслідок невиконання зобов`язань за договором про постачання товару від 05.07.2019, що був укладений між ФОП Петренко Миколою Миколайовичем та ФОП Семижон Мариною Вікторівною. Таким чином, спір є таким, що виник внаслідок невиконання правочину у господарській діяльності, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Водночас, з огляду на те, що ФОП Семижон Марина Вікторівна 23.09.2019 припинила свою підприємницьку діяльність, про що наявний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позов пред`явлений до ОСОБА_1 як до фізичної особи, що не суперечить нормам процесуального закону, бо у разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати. Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України такий спір підлягає розгляду у господарському суді, про що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку. Відповідно до статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування. Як вбачається з матеріалів справи, зі змісту спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.12.2019 встановлено, що місцем знаходження (проживання) Фізичної особи-підприємця Семижон Марини Вікторівни є: АДРЕСА_1 . Отже, спір за своєю територіальною юрисдикцією підсудний Господарському суду Дніпропетровської області, про що дійшов правомірного висновку суд першої інстанції. Позивач у позовній заяві зазначив, що пред`являє позов до Господарського суду Кіровоградської області за місцем виконання договору (п. 9.7. Договору) та відповідно до положень ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частин 1 та 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Відповідно до п. 8.1., 8.2. договору від 05.07.2019, що був укладений між сторонами, всі спори, які виникають між сторонами з приводу виконання умов даного договору вирішуються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди передаються на розгляд в господарський суд згідно з чинним законодавством України, з урахуванням умов, визначених даним договором. Сторони домовилися, що у разі передачі справи на розгляд господарського суду, позов пред`являється за місцем виконання договору (зареєстрованим місцем проживання (знаходження) постачальника), встановленим даним договором. Відповідно до п. 9.7. договору місцем виконання даного договору є зареєстроване місце проживання (знаходження) постачальника. Водночас, як правильно було зазначено судом першої інстанції, предметом спору є вимога про стягнення коштів за поставлений товар, а не спір про фактичну поставку за договором, тому місцем виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки щодо оплати прийнятого товару є місце державної реєстрації та здійснення господарської діяльності відповідача (на час укладення спірного договору, підприємницька діяльність якого не була припинена в установленому законом порядку), за адресою: АДРЕСА_1. Отже, посилання Позивача на ч. 5 ст. 29 ГПК України та п. п. 8.2., 9.7. договору є безпідставними, бо в ГПК України відсутня норма щодо договірної підсудності вирішення спорів, а місце виконання договору відповідачем (оплата товару) з урахуванням умов п.п. 3.2., 3.3. договору не пов`язано з місцем отримання товару та здійснюється за місцем ведення господарської діяльності останнього. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 статті 31 ГПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 8 ГПК України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]". Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов. З огляду на викладене, судом першої інстанції були правомірно застосовані положення п.1 ч. 1 ст. 31 ГПК України та вирішено позовну заяву передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області. Заперечення апелянта спростовуються наведеним. Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції, як ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги відносяться на апелянта - Фізичну особу - підприємця Петренко Миколу Миколайовича. Керуючись ст. ст. 269, 271, 280, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Петренка Миколи Миколайовича, м. Кропивницький на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2019 у справі №912/3650/19 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2019 у справі №912/3650/19 залишити без змін. Судові витрати, пов`язані з розглядом даної апеляційної скарги, покласти на апелянта - Фізичну особу - підприємця Петренко Миколу Миколайовича, м. Кропивницький. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Л.П. Широбокова Суддя І.М. Подобєд Суддя Е.В. Орєшкіна