Постанова Київський апеляційний суд № 753/3537/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2020 року м. Київ справа №753/3537/18 провадження № 22-ц/824/1092/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач), суддів - Шкоріної О.І.,Махлай Л.Д. секретаря судового засідання - Парфенюк В.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 третя особа - ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року у складі судді Гальонкіної Ю.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, - В С Т А Н О В И В: У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення моральної та матеріальної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 11 листопада 2014 року по вул. Петлюри, 7/9 у місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Даймлер Бенз Л508, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Тойота Рав 4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що призвело до пошкодження транспортного засобу останньої. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Вказувала, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Даймлер Бенз застрахована в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта» відповідно до договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 вересня 2014 року №АІ 1798488. Зазначала, що 19 листопада 2014 року звернулась до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та надала страховій компанії необхідний перелік документів для виплати страхового відшкодування. Стверджувала, що 12 січня 2015 року, після винесення постанови Шевченківського районного суду м. Києва, позивач звернулась до НАСК «Оранта» з заявою про страхове відшкодування у справі №9851. 20 січня 2015 року спеціаліст гарячої лінії зазначеної страхової компанії повідомив позивача про рішення НАСК «Оранта» від 15 січня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_1 підлягає відшкодування матеріальних збитків у розмірі 2 900 грн. Уважала розмір відшкодування неприйнятним, оскільки вартість ремонту пошкоджень транспортного засобу позивача є значною більшою, аніж визначено відповідачем. Указувала, що 14 січня 2015 року у відповідь на звернення позивача, ТОВ «ВІДІ Автострада» надало рахунок на ремонт автомобіля в офіційного дилера Тойота Україна №ВДиС-0000763 на загальну суму 27 551,16 грн. 04 лютого 2015 року у відповідь на заяву відповідача з вимогою виплати вказаної грошової суми, надійшов лист №09-02-09/766 він НАСК «Оранта», в якому було зазначено, що у разі надання позивачем оригіналів актів виконаних робіт зі станції технічного обслуговування та документів, що підтверджують дійсні витрати на ремонт, страховиком буде проведено аналіз та можливий перерахунок розміру вартості ремонтно-відновлювальних робіт. Уважала даний лист таким, що суперечить ст. ст. 22, 28, 29, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зазначала, що внаслідок ДТП, зазнала переживань та душевних хвилювань, що негативно вплинуло на її нервову систему, унаслідок чого просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 лютого 2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» страхове відшкодування у розмірі 46 621,19 грн. та 466,21 грн судового збору. Стягнуто матеріальну шкоду, суму франшизи, судові витрати на оплату послуг експертизи, моральну шкоду та розмір судового збору разом у сумі 6 455,71 грн із співвідповідача ОСОБА_2 . Постановою Верховного Суду від 06 лютого 2018 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 лютого 2016 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 31 травня 2018 року на адресу Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява від ПАТ НАСК «Оранта» про поворот виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду. У порядку повороту виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «НАСК «Оранта» стягнуту суму страхового відшкодування у розмірі 46 621,19 грн. Не погоджуючись з указаною ухвалою, 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року, зобов`язати головного державного виконавця Соломьянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Лєбєдєву Л.Ю. закінчити виконавче провадження, а також направити справу до суду першої інстанції для подальшого її розгляду по суті. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом під час винесення вказаної ухвали проігноровані права позивача на належне повідомлення про розгляд справи, а також вирішено питання про права і обов`язки останньої без її безпосередньої участі у повторному розгляді справи. Зазначає, що не була належним чином проінформована про дату і час розгляду справи по суті, оскільки жодного разу не отримувала ані ухвали про відкриття провадження, ані судових повісток з указаними відомостями, з огляду на що, вважає за потрібне зупини виконавче провадження на час розгляду справи судом апеляційної інстанції. 02 грудня 2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ПАТ НАСК «Оранта» - Негрича С.Ю., в якому останній просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування відзиву зазначає, що позивач, не повідомивши належним чином суд, змінила місце свого проживання, у зв`язку з чим не отримала надіслані їй в установленому порядку судові повістки та ухвалу про відкриття провадження. Позивач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, зазначених у скарзі. Представник ПАТ «НАСК «Оранта» у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала та просила у задоволенні скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходили. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду та про поворот виконання рішення, суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не з`явилась у судові засідання, призначені на 18.04.2018 року, 24.05.2018 року та 15.06.2018 року і не просила суд розглядати справу у її відсутність та відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 444 ЦПК України вирішив питання про поворот виконання рішення, оскільки під час нового розгляду справи позов залишено без розгляду. Проте, з таким висновком суду колегія не погоджується з огляду на наступне. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, яка у такому разі визначається як друга поспіль неявка, при ненадходженні від нього заяви про розгляд справи за його відсутності. Оскаржуваною ухвалою, поряд з іншим, залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з підстав її повторної неявки в судове засідання та ненадходження від позивача заяв про розгляд справи за її відсутності чи оголошення перерви. Дійсно, у судові засідання, призначені на 18 квітня 2018 року та 24 травня 2018 року позивач не з`явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 220, 239-а), проте повідомлення про вручення поштових відправлень повернуто до суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання". В апеляційній скарзі та у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вказувала на те, що повісток про виклик до суду вона не отримувала, уважала, що розгляд справи закінчено, оскільки нею було отримано страхове відшкодування, тому про повторний розгляд справи та поворот виконання рішення вона дізналася лише після відкриття виконавчого провадження у жовтні 2019 року з підстав повороту виконання рішення. Як убачається з матеріалів справи, жодного процесуального документу та судових повісток позивач не отримувала, тому колегія доходить висновку, що підстави для залишення позову без розгляду на час постановлення такої ухвали були відсутні та суд мав можливість повідомити позивача засобами зв`язку, які містяться у матеріалах справи, аби уникнути порушень прав позивача на участь у судовому засіданні. Відповідно до п.2 ч.2 ст.444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання , якщо під час нового розгляду справи він залишає позов без розгляду. Судом установлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року частково задоволено позов ОСОБА_1 , зокрема, стягнуто на її користь з ВАТ «НАСК «Оранта» суму страхового відшкодування у розмірі 46 621,19 грн. Відповідно до платіжного доручення № 71784 від 28.12.2015 року, ПАТ «НАСК «Оранта» виконало рішення суду та сплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у визначеному судом розмірі (а.с.236). Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року в цій частині та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 31 травня 2018 року ПАТ «НАСК «Оранта» звернулось до суду із заявою про поворот виконання рішення суду (а.с.234-235). Оскільки рішення суду від 12 листопада 2015 року, яким стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 46 621,19 грн, скасовано і під час нового розгляду справи суд залишив позов без розгляду, то місцевий суд уважав, що заява ПАТ «НАСК «Оранта» про поворот виконання рішення суду підлягає задоволенню. Проте, з урахуванням того, що, залишаючи без розгляду позовну заяву, суд порушив норми процесуального права з огляду на неналежне повідомлення позивача про день і час розгляду справи, колегія дійшла висновку, що підстави для залишення позову без розгляду на час постановлення такої ухвали були відсутні і, як наслідок, відсутні підстави до повороту виконання рішення. Отже, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, така ухвала підлягає до скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 червня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 14 січня 2020 року. Головуючий В.А. Кравець Судді О.І. Шкоріна Л.Д. Махлай