LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824753/3537/18

від 30.03.2021 ·

Постанова Іменем України 30 березня 2021 року м. Київ провадження № 22-ц/824/4839/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О.В., Кравець В.А., за участю секретаря Ратушного А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва про залишення позову без розгляду в складі судді Заставенко М.О. від 20 січня 2021 року у справі №753/3537/18 Дарницького районного суду м. Києва за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди, В С Т А Н О В И В: В червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди. Постановою Верховного Суду від 06 лютого 2018 року скасовано рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 лютого 2016 року і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв`язку з повторною неявкою позивача, та вирішено питання про поворот виконання рішення суду. Не погоджуючись з ухвалою суду про залишення позову без розгляду, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що ухвала суду в цій частині є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, проігнорував її права позивача на належне повідомлення про розгляд справи, вирішив питання про права та обов`язки без її участі при повторному розгляді справи. Зазначила, після направлення справи на новий розгляд ухвалу про відкриття провадження від суду першої інстанції не отримувала. Також зазначила, що в судове засідання 20.01.2021 не з'явилася з поважних причин. Прибула до суду в день судового засідання, але після визначеного судом часу та дізналася, що позов вже залишено без розгляду. Вважала, що за таких обставин у суду були відсутні підстави для залишення позову без розгляду. Також зауважила, що в матеріалах справи міститься її номер телефону, проте судом жодного разу не було проінформовано її про розгляд справи. За наведених обставин, просила скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Позивачка в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених в ній. Пояснила суду, що про судові засідання була повідомлена судом під розписку. Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив. Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Третя особа - ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання, та їхніх представників. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача. Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Також, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Дійсно, як правильно встановлено судом, в судові засідання, призначені на 13 жовтня 2020 року та 20 січня 2021 року позивач не з`явився (т. 2, а.с. 99, 102). Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з наступних підстав. Згідно з положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України. За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка. З матеріалів справи вбачається, що дана справа перебуває в провадженні суду з 2015 року, судові засідання призначалися неодноразово. В судовому засіданні, яке було призначено на 03.08.2020, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду на 13.10.2020 (т. 2, а.с. 90-91). Згідно розписки від 13.08.2020, ОСОБА_1 повідомлена про дату судового засідання, яке призначено на 13.10.2020 (т. 2, а.с. 92). У судове засіданні призначене на 13.10.2020 ОСОБА_1 не з'явилася. У зв`язку з неявкою позивача судове засіданні відкладено на 20.01.2021 (т. 2, а.с. 99). 20 січня 2021 року в призначене судом засідання позивач повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (т. 2, а.с. 100). В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердила, що вона була належним чином повідомлена про судові засідання. За правилами пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляду справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Оскільки ОСОБА_1 під розписку була повідомлена про судові засідання, призначені на 13.10.2020 та 20.01.2021, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення права позивачки на належне повідомлення про розгляд справи та не повідомлення її за номером телефону. Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про скасування оскаржуваної ухвали, у зв'язку з поважністю причини (за станом здоров'я перебувала у ПП "Європейський стоматологічний центр") неявки в судове засідання, оскільки про дані обставини завчасно не повідомила суду. Крім того, результати системного аналізу вищевказаних п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 цього Кодексу свідчать про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне, тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду. Це пов`язано з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Отже, суд може залишити позовну заяву без розгляду в разі повторної (другої підряд) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, незважаючи на причини неявки в судове засідання. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Посилання в апеляційній скарзі на не отримання ухвали про відкриття провадження у справі після направлення справи на новий розгляд не можуть бути підставою для скасування ухвали про залишення позову без розгляду, оскільки провадження у справі відкрито ухвалою суду першої інстанції від 16 червня 2015 року. Після направлення судом касаційної інстанції справи на новий розгляд, у зв`язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, провадження у справі продовжується. Суд першої інстанції, отримавши судове рішення суду касаційної інстанції, не вирішує питання про відкриття провадження у справі. Більше того, як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2020 судом першої інстанції учасникам справи, в тому числі ОСОБА_1 , направлено судову про призначення підготовчого судового засідання на 25.03.2020 та копію ухвали від 03.02.2020 про прийняття справи до провадження судді. Судова повістка разом з копією ухвали отримані ОСОБА_1 16.03.2020 (т. 2, а.с. 54-58). З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу про залишення позову без розгляду судом першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права. Апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з ухвалою суду в частині вирішення питання про поворот виконання рішення суду. Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу про залишення позову без розгляду. А тому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не переглядає ухвалу суду в частині вирішення питання про поворот виконання рішення суду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року в частині залишення позову без розгляду - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Повний текст постанови складено 30 березня 2021 року. Головуючий О.Ф. Мазурик Судді О.В. Желепа В.А. Кравець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»