Постанова Київський апеляційний суд № 759/21059/19

Справа № 759/21059/19 Головуючий в суді І інстанції - Бандура І.С. Провадження № 33/824/620/2020 Доповідач - Габрієль В.О. Категорія: ст.124 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 січня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Уразгільдєєва Т.Н., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , його захисників Максименко Л .О. та Бондарєвої Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , - до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №300973 від 02.11.2019 року, ОСОБА_1 02.11.2019 року приблизно о 17 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 по просп. А. Палладіна в м. Києві, здійснював поворот ліворуч та не переконався, що це є безпечним, створив небезпечну ситуацію іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги в русі транспортним засобам, що рухалися по головній дорозі внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1, 16.6 ПДР України. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції іншим учасником ДТП ОСОБА_2 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, у яких він просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2019 року, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Свої вимоги мотивує тим, що про постанову суду першої інстанції йому стало відомо лише 26.12.2019 року, під час ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Про час та місце справи він не був належним чином повідомлений. В зв`язку з вказаними обставинами він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом термін. ОСОБА_2 зазначає, що районним судом не проведений всебічний, повний і об`єктивний розгляд справи, не досліджено всіх обставин справи в їх сукупності, а також порушено право рівності сторін при розгляді справи. При наданні оцінки доказам у справі, судом першої інстанції взагалі не було враховано пояснення, надані ним відразу ж після дорожньо-транспортної пригоди. Не вірно застосовано судом першої інстанції і норми матеріального права, а саме п.16.6 ПДР України, згідно яких чітко встановлено порядок проїзду перехресть. В матеріалах справи та схемі ДТП чітко зазначено, що правопорушник рухаючись по головній дорозі, з метою виконання повороту ліворуч, виїхав на перехрестя, а тому зобов`язаний повертаючи ліворуч дати дорогу транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку. Натомість суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не зобов`язаний був додержуватись п.16.6 ПДР України при проїзді перехрестя. При цьому будь-яких доказів, про невинуватість ОСОБА_1 в постанові суду не зазначено. Також є незрозумілим, чому районний суд дійшов висновку про невинуватість ОСОБА_1 в порушенні п.10.1 ПДР України. Оскільки зі схеми місця ДТП, та і самим правопорушником не заперечується той факт, що останній виїхав на перехрестя на зелений сигнал, повертаючи ліворуч з головної дороги, а тому був зобов`язаний перед початком руху та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Апелянт також вважає необґрунтованими висновки районного суду про те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на будь-які достовірні, належні та допустимі докази вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП. ОСОБА_1 та його захисником Уразгільдієвим Т.Н. подано пояснення щодо апеляційної скарги, в яких вони просять залишити її без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2019 року - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначають, що подана апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а постанова суду не може бути скасована з формальних підстав. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_2 та його захисників Максименко Л.О. , Бондарєвої Я.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, думку ОСОБА_1 та його захисника Уразгільдієва Т.Н., які вважали апеляційну скаргу необґрунтованою, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не був присутній під час ухвалення оскаржуваного рішення. Копію постанови суду першої інстанції отримав лише 26.12.2019 року, після ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується копією заяви від 26.12.2019 (а.с.25). Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_2 строку на подачу апеляційної скарги. Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Мотивував це тим, що протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на будь-які достовірні, належні та допустимі докази вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Протокол містить лише твердження про створення небезпечної ситуації іншим учасникам руху. Разом з тим, свідки та потерпілі відсутні, а твердження про ненадання переваги в русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі спростовуються схемою ДТП, на якій зазначено, що транспортні засоби рухались по зустрічних напрямках руху, а також схемою розташування дорожній знаків, відповідно до якої у напрямку руху 1н та 2н встановлені дорожні знаки 2.3 (головна дорога). Однак, із такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та належним чином не мотивовані. У суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що 02.11.2019 року приблизно о 17 годині 10 хвилин він, керуючи автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , з дотриманням ПДР України, рухався з боку станції метро «Академмістечко» та з метою виконання повороту ліворуч, виїхав на дозволений (зелений) сигнал світлофора на середину перехрестя з увімкненим світловим сигналом лівого повороту. Оцінивши дорожню обстановку та переконавшись у безпечності свого маневру, розуміючи що інші учасники дорожнього руху знаходяться на безпечній відстані почав поступово рух у напрямку лівого повороту. Подолавши більше ніж три смуги зустрічного руху відчув удар в задню частину автомобіля. До пояснень ОСОБА_1 апеляційний суд ставиться критично, оскільки вони спростовуються іншими доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №300973 від 02.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_6 02.11.2019 року приблизно о 17 год. 10 хв., керуючи автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 по просп. А. Палладіна в м. Києві, здійснював поворот ліворуч та не переконався, що це є безпечним, створив небезпечну ситуацію іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги в русі транспортним засобам, що рухалися по головній дорозі внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.1, 16.6 ПДР України (а.с.1). В суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 пояснив, що 02.11.2019 року о 17 годині 10 хвилин керуючи автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись на перехресті вул. Плодова та просп. А. Палладіна на зелений сигнал світлофора зіткнувся з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .. На думку ОСОБА_7 саме водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.10.1 та 16.6 ПДР України. Зі схеми місця ДТП, складеної за місцем пригоди слідує, що вона містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася ДТП, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, які в своїй сукупності свідчать, про те що автомобілі зіткнулись в межах перехрестя на якому водій автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 виконував маневр повороту ліворуч (а.с.2). Відповідно до п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно п.16.6 ПДР України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Враховуючи вищевикладене, а також характер та локалізацію механічних пошкоджень, які були отримані транспортними засобами внаслідок ДТП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки останній в умовах даної дорожньої обстановки рухаючись на дозволений сигнал світлофору (зелений) перед початком руху та здійсненням маневру - повороту наліво не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку прямо на дозволений сигнал світлофора (зелений). Доводи ОСОБА_1 та його захисника Уразгільдєєва Т.Н. про необґрунтованість апеляційної скарги, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому, по справі слід прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та призначити стягнення в межах санкції вказаної статті. Крім того, відповідно до положень ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір. Керуючись ст.ст.247, 283, 294 КУпАП апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : ОСОБА_2 поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.О. Габрієль