Постанова 4852 № 160/10228/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 січня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10228/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремсервіс - АТП 11211» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року (головуючий суддя Лозицька І.О.) про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Ремсервіс - АТП 11211» до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Приймак Андрія Вікторовича, виконавчого комітету Марганецької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Експрес-логістик» треті особи Антимонопольний комітет України, Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дій, скасування договору та стягнення упущеної вигоди, - ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Ремсервіс АТП 11211» (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Приймак Андрія Вікторовича (далі Відповідач-1), виконавчого комітету Марганецької міської ради (далі Відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Експрес-логістик» (далі Відповідач-3), треті особи: Антимонопольний комітет України (далі Третя особа-1), Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі Третя особа-2), в якому просив суд: - визнати протиправними дії заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Приймака Андрія Вікторовича зі зловмисної домовленості його з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Експрес-логістик» щодо укладення виконавчим комітетом Марганецької міської ради договору № 11 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Марганці від 01.07.2019 року в частині терміну роботи цього автомобільного перевізника на автобусному маршруті № 1 «Міська лікарня Городище 1-А», графік № 1, до закінчення терміну роботи Приватного підприємства «Ремсервіс АТП 11211» на цьому ж автобусному маршруті; - визнати протиправним і скасувати укладений виконавчим комітетом Марганецької міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Експрес-логістик» договір № 11 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Марганці від 01.07.2019 року в частині терміну роботи на автобусному маршруті № 1 «Міська лікарня Городище 1-А», графік № 1, до закінчення терміну роботи Приватного підприємства «Ремсервіс АТП 11211» на цьому ж автобусному маршруті, або визнати його нечинним чи недійсним у цій же частині; - стягнути з виконавчого комітету Марганецької міської ради на користь Приватного підприємства «Ремсервіс АТП 11211» завдані збитки за період, починаючи з 15.07.2019 року по 15.10.2019 року в розмірі упущеної вигоди в сумі 214 318,50 грн. (двісті чотирнадцять тисяч триста вісімнадцять грн. 50 коп.). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року по справі №160/10228/19 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Приватного підприємства «Ремсервіс АТП 11211» до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Приймака Андрія Вікторовича, виконавчого комітету Марганецької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Експрес-логістик», треті особи: Антимонопольний комітет України, Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дій, скасування договору та стягнення упущеної вигоди (а.с. 2-5). Позивач Приватне підприємство «Ремсервіс АТП 11211», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (а.с. 82-85). В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що Договір №11 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Марганці від 01.07.2019, укладений між Виконавчим комітетом Марганецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Експрес-логістик», є адміністративним договором, що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин. 08 січня 2020 року від Антимонопольного комітету України надійшло клопотання про розгляд справи №160/10228/19 без участі представника останнього. 09 січня 2020 року від Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло клопотання про розгляд справи №160/10228/19 без участі представника останнього. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, в межах спірних правовідносин, не погоджується з укладенням між виконавчим комітетом Марганецької міської ради та ТОВ «Транспортна компанія «Експрес-логістик» договором № 11 від 01.07.2019 року про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Марганці, який вважає нікчемним в силу закону та просить суд визнати цей договір недійсним. Адже, вважає, що ПП «Ремсервіс АТП 11211» може здійснювати перевезення пасажирів на маршруті № 1 «Міська лікарні Городище 1-А», графік № 1, відповідно до договору № 5 від 24.04.2013 року, укладеного раніше з виконавчим комітетом Марганецької міської ради. Також, у зв`язку з цим, позивач вважає, що розмір його упущеної вигоди становить 214 318,50 грн. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами має приватноправовий характер та фактично стосується договірних правовідносин, визнання договору недійсним, упущеної вигоди, що свідчить про те, що позовну заяву ПП «Ремсервіс АТП 11211» не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За змістом п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі, делегованих повноважень. Водночас, суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції, є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Натомість, однією з визначальних ознак приватноправових відносин, є наявність, зокрема, майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Разом з тим, участь суб`єкта владних повноважень, є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень, є публічно-правовим, оскільки такий суб`єкт владних повноважень в межах спірних правовідносин має здійснювати владні управлінські функції. При цьому, спір у справі, що розглядається, виник щодо законності дій з укладення угоди між виконавчим комітетом Марганецької міської ради та Відповідачем-3 до закінчення терміну роботи Позивача за раніше укладеною угодою між виконавчим комітетом Марганецької міської ради та Позивачем, якою вже були встановлені певні права та обов`язки сторін. Аналіз зазначених обставин справи дає підстави суду апеляційної інстанції вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а стосується захисту господарських інтересів, відповідно до попередньо укладеної угоди. Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що посилання останнього на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.06.2019 у справі №903/605/17, від 12.06.2019 у справі №910/2175/18 не підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин, оскільки обставини, за яких Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про публічно-правовий характер спірних правовідносин у справах №903/605/17 та №910/2175/18, не є тотожними обставинам даної справи. Більш того, у справах №903/605/17 та №910/2175/18 предметом судового розгляду є визнання протиправним та скасування рішення конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування, що дійсно свідчить про публічно-правовий характер відносин між Позивачами як учасниками конкурсу та Відповідачами як організаторами такого конкурсу. При цьому, колегія суддів зазначає про те, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів є суб`єктом владних повноважень, в розумінні КАС України, до моменту виникнення договірних правовідносин між організатором та перевізником-претендентом, саме тому спори щодо визнання недійсними вже укладених договорів на виконання пасажирських перевезень згідно зі статтею 20 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 10.05.2016 у справі №21-713а16. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Підсумовуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що спір між сторонами має приватноправовий характер та фактично стосується договірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що, у свою чергу, свідчить про правильність застосування судом першої інстанції положень п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України та відмови у відкритті провадження у справі №160/10228/19. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення питання юрисдикційності спірних правовідносин, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, ухвала суду першої інстанції у даній справі про відмову у відкритті провадження прийнята без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому остання підлягає залишенню без змін. Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування ухвалу суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ремсервіс - АТП 11211» - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року по справі №160/10228/19 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов