Ухвала КАС ВС № 310/6279/17(2-а/310/179/17)

УХВАЛА 13 січня 2020 року м. Київ справа №310/6279/17(2-а/310/179/17) адміністративне провадження №К/9901/50796/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 310/6279/17 за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання поновити виплату пенсії УСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті їй пенсії, починаючи з 01.08.2017; - зобов`язати відповідача поновити пенсію з 01.08.2017.

2. Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.12.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2017 та зобов`язано поновити виплату пенсії з 01.08.2017.

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 30.09.2019 касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Галемського Сергія Миколайовича задоволено. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 та постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.12.2017 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 серпня 2017 року. Зобов`язано Бердянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 серпня 2017 року. 5. 07.11.2019 від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Покликається на те, що постановою Верховного Суду від 30.09.2019 не вирішено вимогу щодо визначення порядку виплати пенсії. Відповідач поновив виплату пенсії. Але сплату заборгованості за 26 місяців (01.08.2017 по 30.09.2019) не зробив. Відповідач не оскаржує заборгованість, але невірно посилається на Постанову КМ України від 05.11.2014 № 673, яку він наводить у листі від 15.10.2019 № 12/Л-4/ВЕБ. Позивачка вважає, що зазначена постанова не стосується її ситуації. В її ситуації заборгованість виникла не з її вини. Таким чином виконання рішення суду має відбуватися відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

6. На її думку, Верховний Суд не відобразив у постанові норми Закону, на підставі якого має сплачуватися заборгованість. Зважаючи на це, просить ухвалити додаткове рішення, яким визнати неправомірність застосування підзаконних актів у сфері внутрішньо переміщених осіб (Постанови КМУ № 637, 788) замість статті 46 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати відповідача провести виплату заборгованості, яка утворилася з 01.08.2017 року, на загальних підставах без застосування законодавства у сфері внутрішньо переміщених осіб.

7. Відповідач надав Суду пояснення від 19.12.2019 та просить залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без задоволення. Вважає, що судом вирішено усі позовні вимоги. Задоволення вимоги про незастосування норм права, які регулюють правовідносини щодо внутрішньо переміщених осіб, фактично змінює спосіб виконання рішення суду. Позивач фактично просить змінити порядок і спосіб виконання постанови суду і вирішити вимогу про неправомірність застосування підзаконних актів у сфері внутрішньо переміщених осіб, яка не була предметом розгляду.

8. При вирішенні заяви Суд керується ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

9. У позовній заяві позивач просила: (1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті їй пенсії, починаючи з 01.08.2017 та скасувати дане рішення; (2) зобов`язати відповідача поновити пенсію з 01.08.2017.

10. Судом ухвалено постанову, резолютивна частина якої містить відповідь суду щодо кожної з цих вимог. Спір, що виник з приводу протиправності припинення виплати пенсії, Судом вирішено. Виплату пенсії відновлено.

11. Що стосується механізму стягнення заборгованості, зокрема застосування Постанови КМУ № 637 та статті 46 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то ці правовідносини не були предметом судового розгляду. З огляду на це, підстави для ухвалення додаткової постанови відсутні.

12. Якщо позивач вважає, що рішенням, діями чи бездіяльністю органу Пенсійного фонду порушуються його право на пенсію, він має право звернутися до суду за захистом своїх прав з окремим позовом. Враховуючи наведене, керуючись ст. 252 КАС України, Суд УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Кравчук Суддя Я.О. Берназюк Суддя Н.В. Коваленко