Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3380/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3380/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року у справі № 280/3380/19 (суддя І інстанції - Сіпака А.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив (а.с. 20-24): - визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу під час перерахунку та виплати пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення та зменшення розміру пенсії з надбавками позивачу за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року протиправними; - зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплачувати пенсію в розмірі 80 % грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року, однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року у справі № 280/3380/19 адміністративний позов задоволений. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки на момент проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ ст. 13 Закону № 2262 визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, в органів Пенсійного фонду немає правових підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи із розміру, вищого ніж 70%. Також вказує, що лише з 05.03.2019 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 підлягає виплаті 100% перерахованих сум пенсій. Крім цього, вимога позивача щодо виплати 100% перерахованих сум є передчасною, у зв`язку з тим, що відповідачем не було проведено перерахунку пенсії з розрахунку 100% підвищення, а оскільки такий перерахунок буде здійснено лише 01.01.2020, тому до того часу не можливо ставити питання щодо виплати сум, які ще не є нарахованими. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ Позивач народився 12 червня 1961 року, є пенсіонером органів внутрішніх справ. З 22.08.2012 позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" виходячи з вислуги років 34 років (календ.34) у розмірі 80 % грошового забезпечення. Відповідно до розрахунку станом на 01.12.2017 розмір пенсії ОСОБА_1 складав 3608,62 грн (основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 3205,62; надбавки до пенсії: бойові дії в інших країнах учасник бойових дій (ст.6) - 363 грн, учасник бойових дій - 40 грн). (а.с. 45) 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України винесено постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом першим якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Пунктом 2 постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Відповідачем, на підставі довідки від компетентного органу про розмір грошового забезпечення військовослужбовців за аналогічною посадою, яку останній займав на день звільнення, позивачеві здійснено з 01.01.2018 та з 01.01.2019 перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчислено її основний розмір, виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення, та визначено у розмірі 9286 грн та 9314 грн, відповідно. (а.с. 43, 44, 41, 42) Тобто, відповідач перерахував пенсію позивачу в сторону збільшення і визначив її в розмірі 9286 грн та 9314 грн, відповідно, а потім зменшив виплату підвищення у відсотковому відношенні: з 01.01.2018 по 31.12.2018 у значенні 50%, з 01.09.2019 - у значенні 75%, керуючись приписами Постанови № 103. 6 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою в якій зазначив, що йому стало відомо, що при розрахунку його основного розміру пенсії застосовується не 80%, а 70% грошового забезпечення та встановлено виплату пенсії у розмір 50% суми підвищення пенсії, перерахованої з 01.01.2018. У зв`язку з чим просив провести йому перерахунок пенсії з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення та з урахуванням 100% суми підвищеної пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. (а.с. 13) Листом від 21.06.2019 № 1479/Д-9, відповідач повідомив, що згідно з вимогами ст. 63 Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах передбачених Кабінетом Міністрів України. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018 проведено перерахунок Вашої пенсії. Статтею 13 Закону передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Також повідомлено, що Рішення Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, набрало законної сили 05.03.2019. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», після дати набрання рішенням суду законної сили не приймалося. (а.с. 14) Вважаючи протиправними дії відповідача щодо: 1) проведення перерахунку пенсії зі зміною показника за вислугу років з 80 % на 70% грошового забезпечення; 2) зменшення розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року та з 1 січня 2018 року, позивач звернувся до суду із цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перерахунок пенсії позивачу був пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної пенсії, при перерахунку пенсії не може бути застосований інший показник відсоткового відношення пенсії до грошового забезпечення. Крім цього зазначив, що Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", який для спірних правовідносин є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування, відтак, оскільки Закон має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України № 103, тому позов щодо виплати пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, однією сумою, підлягає задоволенню. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. 4 лютого 2019 року Верховним судом розглянуто зразкову справу № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18) та прийнято відповідне рішення, яке набрало законної сили 16 жовтня 2019 року. Суд апеляційної інстанції зауважує, що у рішенні Верховного Суду від 4 лютого 2019 року у справі № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18), винесеному за результатами розгляду зразкової справи визначено ознаки типової справи, а саме: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ № 103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №

704. Суд апеляційної інстанції вважає, що передана на розгляд колегії суддів справа № 280/3380/19 підпадає під ознаки типової справи, визначеної у рішенні Верховного Суду, в частині позовних вимог про визнання протиправною зміну відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ № 103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення військовослужбовців. В іншій частині справа під ознаки типової не підпадає. Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. За таких обставин суд апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи застосовує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18). Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, військовослужбовців, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" ( 1763-15 ) (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. У серпні 2012 року позивачеві була призначена пенсія за вислугою років у розмірі, передбаченому пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII. Тобто, відсоток, з якого обчислювалася пенсія позивача, становив 80% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням вислуги років - 34 (календарних 34). Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно яких цифри « 80» замінено цифрами «70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року. Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (ч. 1 ст. 63 Закону). Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (ч. 2 ст. 63 Закону). Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських (ч. 3 ст. 63 Закону). Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №

45. Згідно з положеннями пунктів 1-3 Порядку № 45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками. Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 1 березня 2018 року. У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до Постанови КМУ №

704. Пунктом 2 Постанови КМУ № 103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Як зазначалось вище, відповідачем на підставі довідки компетентного органу про розмір грошового забезпечення військовослужбовців за аналогічною посадою, яку останній займав на день звільнення, здійснено перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 . При цьому, при перерахунку пенсії позивачу відповідачем застосовано редакцію ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 чинну на час проведення перерахунку та зменшено відсоткове значення пенсії з 80% до 70% від розміру грошового забезпечення. З цього приводу суд зазначає, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262 на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. Застосування під час перерахунку пенсії відповідача показника у 70% є протиправним як тому, що останній має застосовуватись при призначенні нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 та від 21 лютого 2018 року № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. При вирішенні спору у зразковій справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Враховуючи таку позицію Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 протиправно зменшив основний розмір пенсії за вислугу років, призначеної у розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення до 70% таких сум, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому Законом. Стосовно вимог позивача про визнання протиправними дій та зобов`язання виплатити пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року, однією сумою, колегія суддів зазначає таке. У ст. 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України. Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262 законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Як вказувалось вище, відповідач перерахував пенсію позивачу в сторону збільшення і визначив її в розмірі 9286 грн та 9314 грн, відповідно, а потім зменшив виплату підвищення у відсотковому відношенні, керуючись приписами Постанови №

103. Апеляційний суд вважає, що зменшивши виплату пенсії позивачу, зокрема, упродовж 2018 року, відповідач фактично частково припинив її виплату на підставі підзаконного нормативно-правового акту. Проте, згідно з приписами пунктів 1 та 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Приписами частини 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Отже, як приписи статті 1-1 Закону № 2262, так і приписи пункту 5 частини 1 ст. 49 Закону № 1058 визначають, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, зокрема і припинення виплати пенсії, може бути здійснена лише шляхом внесення змін до законів, а не шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів, які по іншому, ніж в законі, визначають такі умови і норми. Законодавець в цих випадках не делегував право встановлювати інші випадки припинення виплати пенсії іншим владним суб`єктам. Оскільки виплата пенсії позивачу в частині припинена не з підстав, передбачених Законом № 1058, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на неправомірність таких дій відповідача, з чим погоджується колегія суддів. Постанова КМУ № 103 є підзаконним нормативно-правовим актом, у зв`язку з чим при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися правовим актом, який має вищу юридичну силу, в даному випадку Законами № 2262 і № 1058, які не передбачають можливості невиплати особі-пенсіонеру частини нарахованої пенсії на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Такий підхід суду першої інстанції при застосуванні норм права узгоджується з приписами ч. 3 ст. 7 КАС України, відповідно до якої у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. При цьому, колегія суддів враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції вказав на відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії, оскільки системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати. Також зазначив, що пунктом 2 Постанови № 103 передбачено обмеження виплати перерахованих сум підвищених пенсій у період з 01 січня 2018 року по 01 січня 2020 року, що є власністю осіб, яким така пенсія нарахована. Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. З огляду на викладене, судова колегія вказує на безпідставність апелянта у сказі на те, що вимога позивача щодо виплати 100% перерахованих сум є передчасною, у зв`язку з тим, що відповідачем не було проведено перерахунку пенсії з такого розрахунку підвищення (100%), а оскільки такий перерахунок буде здійснено лише 01.01.2020, тому до того часу не можливо ставити питання щодо виплати сум, які ще не є нарахованими. Доводи відповідача у апеляційній скарзі, що лише з 05.03.2019 після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18 підлягає виплаті 100% перерахованих сум пенсій також є безпідставними, оскільки постанова № 103 встановлювала правила, відмінні від визначених Законами № 1058 та № 2262, не з 5 березня 2019 року, а саме з 1 січня 2018 року, отже і права позивача повинні бути поновлені саме з останньої дати. При цьому підставою задоволення позову є саме невідповідність пунктів 1 та 2постанови № 103 зазначеним вище Законам, а не визнання пунктів 1 та 2 постанови № 103 нечинними в судовому порядку судом. Остання обставина лише підтвердила висновки про незаконність цих пунктів постанови №

103. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії зі зміною показника за вислугу років з 80% на 70% грошового забезпечення є обґрунтованими, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2018 року, виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум). Оскільки постанова КМУ № 103 є підзаконним нормативно-правовим актом, у зв`язку з чим при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися правовим актом, який має вищу юридичну силу, в даному випадку Законами № 2262 і № 1058, тому позов про визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 та зобов`язання щодо виплати йому пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року, однією сумою, також підлягає задоволенню. З огляду на вказане, колегія суддів приходить висновку про правомірність задоволення адміністративного позову судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду - без змін. На підставі викладеного, керуючись статями 242, 243, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2019 року у справі № 280/3380/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в частині ознак типової справи може бути оскаржена до Верховного Суду виключно з підстав, зазначених у частині 5 статті 291 КАС України, протягом 30 днів з того ж часу. В іншій частині постанова суду оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко