Постанова 4823 № 740/430/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 14 січня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 740/430/19 Головуючий у першій інстанції - Пантелієнко В. Г. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/6/20 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Бобрової І.О., Висоцької Н.В., сторони: позивач: Комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства», відповідач: ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2019 року (ухвалене о 10:00, повний текст рішення складено 27 лютого 2019 року) у справі за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, - У С Т А Н О В И В: У січні 2019 року Комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства» (далі - КП «ВУКГ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього на його користь заборгованість за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів в сумі 1 407,41 грн за період з 01.02.2016 по 31.12.2018. Позов обґрунтовувало тим, що КП «ВУКГ» є єдиним виконавцем послуг з вивезення та захоронення побутових відходів відповідно до рішень виконавчого комітету Ніжинської міської ради. Відповідач користувався та продовжує користуватись належної якості послугами позивача з вивезення та захоронення побутових відходів, при цьому порушує терміни сплати за спожиті комунальні послуги і своєчасно не вносить плату за надані послуги на рахунок КП «ВУКГ», в результаті чого утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «ВУКГ» 1 394,41 грн за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів за період з 01.02.2016 по 31.12.2018. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що договору на збирання, вивезення та захоронення ТПВ з позивачем щодо кв. АДРЕСА_3 він не укладав і в подальшому йому було відмовлено в його укладенні. Заявник зазначає, що квитанції за спірний період надходили за адресою: АДРЕСА_3 , на ім`я - ОСОБА_1 , однак його прізвище « ОСОБА_1 ». Наголошує, що він є учасником бойових дій та має право на відповідні пільги, але у квитанціях та довідці по особовому рахунку за спірний період позивачем вказані пільги не враховані. У відзиві на апеляційну скаргу КП «ВУКГ» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не впливають на вирішення справи по суті. Позивач зазначає, що особовий рахунок у КП «ВУКГ» було відкрито саме на ОСОБА_1 і помилку у прізвищі відповідача було допущено при роздрукуванні квитанції в друкарні. Відповідач взагалі ігнорував отримані платіжки, хоча і не заперечує, що користувався і продовжує користуватись комунальною послугою, тобто усвідомлено своєю бездіяльністю накопичував борг, безвідповідально поставився до своїх прав та обов`язків, як споживач комунальної послуги (не скориставшись правом на отримання пільги, не надавши документи). Наголошує, що між сторонами укладено публічний договір з урахуванням вимог ч. 3 ст. 205, ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, процедура укладення договору відповідає Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та вимогам ЦК України. Заперечень та зауважень до публічного договору від ОСОБА_1 не надходило. Позивач зауважує, що ОСОБА_1 звернувся до позивача для уточнення даних та надав підтверджуючі документи про право на пільгу як учасник бойових дій у січні 2019 року. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року апеляційне провадження у даній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 646/834/17, оскільки у справі № 646/834/17 (провадження № 61-33084св18) за позовом ТОВ «Харків Екоресурс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за касаційною скаргою ТОВ «Харків Екоресурс» на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 21 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2017 року та справі, яка переглядається Чернігівським апеляційним судом за позовом КП «ВУКГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги наявні подібні правовідносини. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08 січня 2020 року поновлено апеляційне провадження у даній справі у зв`язку і закінченням перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 646/834/17 (провадження № 61-33084сво18) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково позов КП «ВУКГ», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушені зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг, що виникли з укладеного між сторонами публічного договору, у зв`язку з чим наявна заборгованість по їх сплаті. З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_3 , зареєстрований та проживає в ній з 10 лютого 2009 року (а.с. 20, 26-27). З 20.07.2017 відповідач має статус учасника бойових дій (а.с. 28). 02.07.2015 від ОСББ «Бірюза», до якого входить позивач, до КП «ВУКГ» було подано заяву відповідно до прийнятого рішення мешканцями будинку АДРЕСА_3 , про прийняття на абонентське обслуговування з вивозу та утилізації ТПВ мешканців зазначеного будинку та 24.07.2015 направлено матеріали до КП «ВУКГ» зі списком мешканців вказаного будинку, до якого включено і відповідача (а.с. 7-8, 31, 35). З серпня 2015 року мешканці вказаного будинку, в тому числі і відповідач, були переведені на по квартирну оплату послуг з вивезення та утилізації відходів безпосередньо до КП «ВУКГ» як виконавцю вказаних послуг. Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 30.07.2009 № 361 визначено як окрему комунальну послугу для будинків послугу з вивезення побутових відходів, виконавцем послуги зі збору, зберігання, вивезення та утилізації побутових відходів у м. Ніжині визначено КП «ВУКГ» (а.с. 9, 13-14). У спецвипуску Ніжинської міської газети «Вісті» від 14.11.2016 № 46 (1113) було опубліковано Публічний Договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів з публічною офертою до нього. Вказаний публічний договір знаходиться у постійному доступі на офіційному сайті Ніжинської міської ради за посиланням, http://www.nizhynrada.gov.ua/article/1083/publchniy-dogovr-pro-nadannya-poslug-z-vivezennya-tazahoronennya-pobutovih-vdhodv-.html, та на офіційному сайті КП «ВУКГ» за посиланням http://unenizh.org.ua/нормативні-документи/pryvatni-ogoloshennya/. Підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1 вказаного договору передбачено, що виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів (далі - Послуги), а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати Послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Виконавцем послуг з вивезення та захоронення побутових відходів у м. Ніжині визначено Комунальне підприємство «Виробниче управління комунального господарства» згідно з Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 30.07.2009 р. № 361 «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів як окремої комунальної послуги» та Рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 14.07.2016 р. № 192 «Про введення в дію рішення комісії з визначення переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Ніжина та встановлення терміну надання послуг». За пп. 5.2.1 п. 5 споживач зобов`язується оплачувати в установлений договором строк за надані йому послуги з вивезення та захоронення відходів. Споживач несе відповідальність згідно з законом і цим договором, зокрема, за несвоєчасне внесення плати за послуги та невиконання зобов`язань, визначених цим договором і законом (п.п. 7.1.1, 7.1.2 п. 7). Відповідно до пп. 10.1 - 10.3 п. 10 договору даний Договір укладається з урахуванням вимог ч. 3 ст. 205, ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України без підписання письмового примірника Сторонами. Якщо протягом 30 днів з дня опублікування даного Договору не буде письмових заперечень Споживача, він вважається укладеним. Даний Договір набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного оприлюднення в засобах масової інформації і діє до 14 липня 2024 р. Підпунктами 11.3-11.6 п. 11 договору даний договір розроблено відповідно до типового договору, затвердженого Постановою КМУ від 10.12.2008р. № 1070. У випадках, непередбачених цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України. Цей Договір публічно доводиться до відома усіх Споживачів шляхом його публікації в офіційному виданні - газеті «Вісті». Текст Договору постійно доступний Споживачам в мережі Інтернет на офіційному сайті Ніжинської міської ради www.nizhynrada.org та на офіційному сайті комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» www.unenizh.org.ua. Відповідач за надані послуги з вивезення побутових відходів не розраховувався, внаслідок чого станом на 31 грудня 2018 року утворилась заборгованість у сумі 1394,41 грн. Зазначена сума заборгованості підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості, який відповідачем спростований не був (а.с.4), з урахуванням сплати 13 грн за грудень 2018 року (а.с. 38). Позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2018 скасовано судовий наказ Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.10.2018 у справі № 740/4656/18, провадження № 2-н/740/442/18 за заявою КП «ВУКГ» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги, що було підставою для звернення до суду з позовною заявою (а.с. 6). Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні. Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом. Разом з тим, згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом. Таким чином, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання). Договір з вивезення відходів містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина третя пункт 1 та 5 статті 20). Такі положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання. Згідно з пунктом б частини першої статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів. У частинах другій та третій статті 35-1 Закону України «Про відходи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. На виконання зазначеного закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 про затвердження «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», за положеннями пунктів 6-13 цієї постанови визначення норми вивозу відходів, контроль якості послуг, графік надання послуг визначається замовником послуг - органом місцевого самоврядування, а оплата за послуги здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010. Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У справі, що переглядається, встановлено, що КП «ВУКГ» в якості пропозиції для підписання споживачами в спецвипуску Ніжинської міської газети «Вісті» від 14.11.2016 № 46 (1113) був опублікований Публічний Договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів з публічною офертою до нього. Також, вказаний публічний договір знаходиться у постійному доступі на офіційному сайті Ніжинської міської ради за посиланням, http://www.nizhynrada.gov.ua/article/1083/publchniy-dogovr-pro-nadannya-poslug-z-vivezennya-tazahoronennya-pobutovih-vdhodv-.html, та на офіційному сайті КП «ВУКГ» за посиланням http://unenizh.org.ua/нормативні-документи/pryvatni-ogoloshennya/. Підпунктами 10.1 - 10.3 п. 10 вказаного договору передбачено, що даний Договір укладається з урахуванням вимог ч. 3 ст. 205, ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України без підписання письмового примірника Сторонами. Протягом 30 днів з дня опублікування даного Договору позивачем у засобах масової інформації відповідач про свою відмову укласти договір про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до відповідача у письмовому вигляді не направив, а тому ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв пропозицію КП «ВУКГ» щодо укладення договору про надання послуг з вивезення та захоронення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору. Тобто, із встановлених судом обставин КП «ВУКГ» направило оферту, виконувало послуги по вивезенню твердих побутових відходів від будинку, де знаходиться квартира відповідача - споживача та останній не довів, що не користується цими послугами - тобто прийняв оферту. Враховуючи викладене, є вірним висновок районного суду про те, що між сторонами укладено публічний договір, а доводи заявника про неукладення договору на збирання, вивезення та захоронення ТПВ по будинку АДРЕСА_3 та відмову в його укладенні не відповідають дійсності. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. До комунальних послуг відносяться, зокрема, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) (п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). За правилами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що кореспондуються з положеннями п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 № 572, споживач, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний, серед іншого, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги КП «ВУКГ», посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань зі сплати за житлово-комунальні послуги, що виникли з укладеного між сторонами публічного договору. Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про невірне зазначення прізвища відповідача у квитанції, а саме « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 », зважаючи на те, що квитанції про сплату комунальних послуг із зазначенням особового рахунку надходили саме на адресу відповідача, при цьому зазначена помилка не звільняє останнього від обов`язку зі сплати за надані позивачем послуги з вивезення та захоронення побутових відходів. Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на неврахування в спірний період його пільги як учасника бойових дій, оскільки відповідно до постанови КМУ «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 16.02.1994 № 94 пільги надаються з дня звернення, при цьому, як зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, копію посвідчення учасника бойових дій останнім було надано позивачу у січні 2019 року. Отже, виходячи з презумпції обов`язку споживача сплачувати за надані виконавцем житлово-комунальні послуги, враховуючи відсутність належних, допустимих та достовірних доказів на спростування наявності спірної заборгованості у відповідача, колегія суддів вважає, що заявлені КП «ВУКГ» вимоги є законними і ґрунтуються на матеріалах справи та погоджується з висновком районного суду про необхідність стягнення з останнього боргу за спожиті послуги з вивезення та захоронення побутових відходів за період з 01.02.2016 по 31.12.2018, який, з урахуванням квитанції про сплату 13 грн за вказані послуги, становить 1 394,41 грн. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2019 року - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді: