Постанова Черкаський апеляційний суд № 693/1410/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2020 року м. Черкаси Справа № 693/1410/19 Провадження № 22-ц/821/84/20 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І., суддів: Єльцова В. О., Карпенко О. В. секретаря: Анкудінова О. І. учасники справи: позивач: - ОСОБА_1 , відповідач: - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації, у складі: головуючого судді Пічкур С.Д. в с т а н о в и в : 07 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації. Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку загального позовного провадження, про що повідомлено учасників справи. Учасникам справи надіслані копії ухвали. Встановлено строк відповідачу для надання до суду відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали. Своєю хвалою суд визнав, що справа підсудна Жашківському районному суду Черкаської області та є всі підстави для відкриття провадження у справі (а.с. 17 - 18). Не погодившись з даною ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на недотримання судом першої інстанції правил підсудності, через неповне дослідження судом обставин справи та змісту позовної заяви, просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до іншого суду відповідно до правил підсудності. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при відкритті провадження жодним чином не перевірив, в порушення вимог п. 6 ст. 187 ЦПК України, місця реєстрації відповідачів, при тому, що зазначеною правовою нормою прямо передбачено, що коли відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця проживання такої фізичної особи. Водночас в оскаржуваній ухвалі суду вказано, що відповідачі зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, оскільки скаржниця разом з іншим відповідачем та малолітньою ОСОБА_4 , яка зокрема навчається в Літківській ЗОШ I-III ст. ім. М.П. Стельмаха Броварського району Київської області, постійно проживає в с. Літки Броварського району Київської області. Крім цього, вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого нею надано довідку про реєстрацію свого місця проживання видану Виконавчим комітетом Літківської сільської ради Броварського району Київської області (а.с. 31). Зазначає, що суд формально підійшов до визначення територіальної підсудності даної справи не врахував вищевикладених обставин та не перевірив інформації про місце проживання відповідачів. Вважає, що дана справа територіально підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів. Заперечуючи, щодо задоволення поданої апеляційної скарги, ОСОБА_1 скористалася наданим їй відповідно до ст. 360 ЦПК України правом, та подала до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила наступне. При подачі вказаного позову, нею з урахуванням вимог ст. 27 ЦПК України, та того, що відповідачі проживають в с. Літки Броварського району Київської області, додано довідку Соколівської сільської ради Жашківського району Черкаської області про місце реєстрації відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме по АДРЕСА_1 . Водночас до апеляційної скарги скаржницею додано довідку про реєстрацію місця проживання № 135 від 12 листопада 2019 року, де зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 , тобто після винесення ухвали суддею про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Крім того, інший відповідач по справі ОСОБА_3 залишився зареєстрованим по АДРЕСА_1 . А тому відповідно до вимог п. 15 ст. 28 ЦПК України, де зазначено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача та наполягає на тому, що вказаний позов має розглядатися Жашківським районним судом Черкаської області. У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Згідно із положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» кожна особа має право, в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Питання про підсудність справ визначається ЦПК України, зокрема, параграфом 3 главою 2 розділу I - Територіальна юрисдикція (підсудність). Відповідно норм ЦПК України територіальна підсудність цивільних справ поділяється на загальну - за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативну - за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключну (ст. 30 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Реєстрація проживання або перебування фізичних осіб на території України регулюється Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №

207. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Згідно із п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування Разом з тим процесуальний закон, який регулює питання територіальної юрисдикції суду при розгляді цивільних справ і в порядку позовного провадження встановлює, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Враховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи. Згідно із ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 10 ст.187 ЦПК України). Судом встановлено, що 07 листопада 2019 року позивач звернулася до відповідачів з позовом про усунення перешкод у вихованні малолітньої дитини, вказавши в якості третьої особи орган опіки та піклування Броварської РДА Київської області. В поданій позовній заяві позивач, зазначила, що відповідачі зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . Однак, в якості фактичного місця проживання вказала адресу: АДРЕСА_3 . Одним із додатків долучених до поданої позовної заяви ОСОБА_1 являється довідка Виконавчого комітету Соколівської сільської ради від 29 жовтня 2019 року в якій зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем реєстрації фактично не проживають (а.с.11). Відкриваючи провадження у вказаній справі суд виходив з того, що даний спір підсудний саме Жашківському районному суду Черкаської області, при цьому в порушення норм регламентованих ч. 6 ст. 187 ЦПК України не надіслав запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідачів, щодо можливості надання інформації про їх зареєстроване місце проживання чи перебування на час постановлення оскаржуваної ухвали. До суду апеляційної інстанції скаржницею ОСОБА_2 , в якості додатку до апеляційної скарги, додано довідку Виконавчого комітету Літківської сільської ради про реєстрацію її місця проживання датовану 12 листопада 2019 року зі змісту якої вбачається, що скаржниця зареєстрована в АДРЕСА_2 , унікальний номер 19670529-04564 (а.с.31 ). Крім того, згідно довідки цього ж органу місцевого самоврядування від 16 серпня 2019 року відповідачі постійно проживають разом з онукою ОСОБА_4 2012 року народження, відносно якої позивач просила усунути перешкоди у вихованні, саме в с. Літки Броварського району Київської області, однак адреса проживання на момент видачі довідки зазначена: АДРЕСА_3 . Неповнолітня дитина за даною адресою не зареєстрована, що в свою чергу не є перешкодою для відвідування останньою 1-А класу Літківської ЗОШ I-III ст. ім М. П. Стельмаха Броварського району Київської області (а.с. 32, 33). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. За приписами ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Аналіз вищевказаних норм законодавства дає апеляційному суду підстави дійти висновку про те, що після надходження до суду позовної заяви і отримання її головуючим суддею, останній зобов`язаний здійснити всі можливі дії для встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи. Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру, що не було враховано судом при постановлення оскаржуваної ухвали. З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги, про те, що суд першої інстанції при відкритті провадження у справі в порушення вимог п. 6 ст. 187 ЦПК України не перевірив місця реєстрації відповідачів заслуговують на увагу. Аргументи відзиву поданого в якості заперечення на апеляційну скаргу, щодо надання позивачем довідки про місце реєстрації відповідачів за адресою, що територіально відноситься за підсудністю до Жашківського районного суду Черкаської області, однак з посиланням в ній на фактичне не проживання останніх за вказаною адресою не заслуговують на увагу, оскільки її подання не звільняє суд від безумовного обов`язку перевірки місця реєстрації відповідачів на момент вирішення питання про відкриття провадження. За викладених обставин надання скаржницею ОСОБА_2 довідки до суду апеляційної інстанції датованої 12 листопада 2019 року, тобто після відкриття судом першої інстанції провадження у справі, про місце її фактичної реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідає вимогам передбаченим нормативно-правовими актам, що регулюють правовідносини в сфері реєстрації місця проживання фізичної особи, суд констатує як надання належних допустимих доказів, які вказують на місце реєстрації одного з відповідачів, та відповідно дає можливість суду визначити підсудність вказаної справи, враховуючи ту обставину, що місце реєстрації обох відповідачів, як зазначалося вище, судом при відкритті провадження, не перевірялося. З огляду на вказане посилання позивача у відзиві на можливість вибору підсудності безпосередньо позивачем за місцем реєстрації іншого відповідача ОСОБА_3 , не заслуговують на увагу. Крім того, на думку суду, позивач за умови пред`явлення вказаного позову, виходячи з інтересів малолітньої дитини у вихованні якої вона бажає усунути перешкоди, до відповідачів які знаходяться в різних місцях, за умови належно встановленого місця їх реєстрації, мала б виходити з інтересів дитини, яка фактично знаходиться на утриманні останніх та проживає за місцем реєстрації одного з них. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про підсудність позовної заяв ОСОБА_1 Жашківському районному суду Черкаської області є передчасним. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю. Згідно ст. 380 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності. Оскільки судом першої інстанції ухвалу про відкриття провадження прийнято з порушенням правил підсудності, колегія суддів дійшла висновку про її скасування з направленням справи на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст. 367, 374, 380, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 11 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації, скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації, направити до Броварського міськрайонного суду Київської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 січня 2020 року. Головуючий Л .І. Василенко Судді В. О. Єльцов О. В. Карпенко