Постанова Тернопільський апеляційний суд № 604/455/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 604/455/22Головуючий у 1-й інстанції Сіянко В.М. Провадження № 22-ц/817/681/22 Доповідач - Міщій О.Я. Категорія - 310040000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 вересня 2022 року м. Тернопіль Колегія суддів судової палати в цивільних справах Тернопільського апеляційного суду в складі: головуючого - Міщій О.Я. суддів - Костів О. З., Шевчук Г. М., секретар с/з - Романська К.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Тернополі цивільну справу № 604/455/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06.06.2022 року, постановлену суддею Сіянко В.М., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Підволочиської селищної ради (орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною, ВСТАНОВИЛА: 03.06.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Ухвалою судді Підволочиського районного суду від 06.06.2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Підволочиської селищної ради (орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною передано на розгляд Суворовського районного суду м. Одеси. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу судді скасувати та направити справу до Підволочиського районного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Позивачка зазначила, що у зв`язку із збройною агресією рф, в Одеській області, де вона проживала, часто лунали вибухи та сигнали повітряної тривоги, тому з метою збереження психоемоційного стану сина ОСОБА_3 та племінника ОСОБА_4 , вона змінила місце проживання та виїхала в Тернопільську область. Так, 06 травня 2022 року позивачка разом з малолітніми дітьми стали на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідкою від 06.05.2022 року № 6112-7001142549, виданою Підволочиською селищною радою, та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, рішенням Підволочиської селищної ради від 06.05.2022 року № 124 вирішено тимчасово влаштувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитину, яка залишилась без батьківського піклування, в сім`ю ОСОБА_1 . Позивачка зазначила, що суд першої інстанції, направивши справу на розгляд Суворовського районного суду м. Одеси, змушує її повернутись назад у небезпечне місце, не врахувавши, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 не відоме. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю, суддя, із урахуванням приписів ч. 1 ст. 27 ЦПК України, виходила з того, що справа підсудна Суворовському районному суду міста Одеси, оскільки місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2 . Однак, з таким висновком погодитись неможливо. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, а також постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» кожна особа має право, в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до належного за підсудністю суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Питання про підсудність справ визначається ЦПК України, зокрема, параграфом 3 главою 2 розділу I - територіальна юрисдикція (підсудність). Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Реєстрація проживання або перебування фізичних осіб на території України регулюється Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правилами реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №

207. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон) реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Згідно із п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування Разом з тим процесуальний закон, який регулює питання територіальної юрисдикції суду при розгляді цивільних справ і в порядку позовного провадження встановлює, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі, якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Враховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи. Згідно із ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 10 ст.187 ЦПК України). З матеріалів справи видно, що 03.06.2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет (орган опіки та піклування) Підволочиської селищної ради про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною. В поданій позовній заяві, позивачка зазначила, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. За приписами ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави дійти висновку про те, що після надходження до суду позовної заяви і отримання її головуючим суддею, останній зобов`язаний здійснити всі можливі дії для встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи. Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що суд звертався до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. В апеляційній скарзі позивачка зазначила, що їй невідома адреса місця проживання відповідача. З огляду на викладене, суддя, в порушення вимог частини 6 ст. 187 ЦПК України не зясувала зареєстроване місце проживання відповідача, що унеможливлює визначення підсудності даної справи. Враховуючи викладене, висновок судді про необхідність надіслати справу за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси не відповідає вимогам цивільно-процесуального закону та є передчасним. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Оскільки суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Суворовського районного суду м. Одеси, ухвалу судді від 06.06.2022 року слід скасувати, направивши справу для продовження розгляду до Підволочиського районного суду Тернопільської області. Керуючись ст. ст. 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06.06.2022 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа виконавчий комітет Підволочиської селищної ради (орган опіки та піклування) про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над малолітньою дитиною направити до Підволочиського районного суду Тернопільської області для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України Повний текст постанови апеляційного суду складено 28.09.2022 року. Головуючий Судді