Постанова 4850 № 200/7389/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2020 року справа №200/7389/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мар`їнської райдержадміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 200/7389/19-а (головуючий суддя І інстанції - Бабаш Г.П.), складене у повному обсязі 24 вересня 2019 року у м. Слов`янську Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар`їнської райдержадміністрації, Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області, Курахівської міської ради Мар`їнького району Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 07 червня 2019 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Мар`їнської райдержадміністрації, Курахівської міської ради Мар`їнького району Донецької області в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення прийняте згідно протоколу №4 від 03.04.2019 районною комісією з розгляду заяв щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про відмову у призначенні компенсації за належні для отримання жилі приміщення, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 ; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації розглянути повторно заяву ОСОБА_1 , про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет га територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції під час її проведення, та визнані учасниками бойових дій відповідно пунктів 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням висновків суду; - визнати незаконним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації щодо скасування довідки внутрішньо переміщеної особи від 18.06.2015 року №1443012980, виданої на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язати Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації внести відповідну інформацію до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАСУ України (ас. 4-14). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2019 року Курахівську міську раду Мар`їнського району Донецької області залучено до участі у справі в якості другого відповідача (а.с. 58-59). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення прийняте згідно протоколу №4 від 03.04.2019 районною комісією з розгляду заяв щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про відмову у призначенні компенсації за належні для отримання жилі приміщення, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет га територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції під час її проведення, та визнані учасниками бойових дій відповідно пунктів 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням висновків суду. Визнано незаконним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо скасування довідки внутрішньо переміщеної особи від 18.06.2015 року №1443012980, виданої на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язати Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області внести відповідну інформацію до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (а.с. 139-145). Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, Управління соціального захисту населення Мар`їнської райдержадміністрації звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач маючи статус внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, проживає менш ніж один рік у межах м. Курахове згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (довідка ВПО №1443049436, яка діє з 29.11.2018 року), члени районної комісії з розгляду заяв щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, керуючись пунктом 14 абзацу 9 Порядку 280 прийнято рішення (протокол №4 від 03.04.2019 року) щодо відмови у наданні позивачу компенсації за належні для отримання жилі приміщення. При цьому, зазначено, що до компетенції управління не входить розглядати заяви про виплату грошової компенсації. Вважає, що довідка внутрішньо-переміщеної особи позивача скасована правомірно, у зв`язку з не перебуванням позивача за місцем фактичного проживання більш ніж 60 днів (а.с. 173-176). Сторони в судове зсідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апелянт просив розглянути справу у відсутність їх представника. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18.06.2015 року позивачем отримано довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції №1443012980 (а.с. 26, 127). Рішенням Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області від 08.11.2018 року №105 скасовано дію довідки №1443012980 про що внесено відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (а.с. 134-135). У зв`язку зі скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.06.2015 року позивачем 29.11.2018 року отримано довідку 0000657899 (1443049436) про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 126). 26.02.2016 року рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) за №3/І/V7 позивачу надано статус учасника бойових дій за безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с. 20, 121). З матеріалів справи вбачається, що позивач з 16.01.2019 року перебуває на квартирному обліку в Курахівській міській раді як внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (а.с. 110-111). На запит Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області від 27.03.2019 року №1747/02-09 Курахівською міською радою надано копії облікової справи ОСОБА_1 за №1369. Відповідно до протоколу №4 від 03.04.2019 року рішенням районної комісії з розгляду заяв щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, позивачу відмовлено у призначенні компенсації за належні для отримання жилі приміщення. Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що позивач проживає менш як один рік у межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (а.с. 22-23). У зв`язку з вищевикладеним, спірним питанням даної справи є правомірність відмови у надані грошової компенсації протиправними та скасування довідки внутрішньо-переміщеної особи. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні рішення є такими, що підлягають скасування, а порушене право позивача на належний розгляд його заяви щодо грошової компенсації має бути відновленим. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХIV (далі - Закон № 1105-ХIV), Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII). Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області щодо скасування довідки внутрішньо переміщеної особи від 18.06.2015 року №1443012980, виданої на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язання Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області внести відповідну інформацію до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Статтею 12 Закону України №1706 встановлено вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а саме: 1)особа подала заяву про відмову від довідки; 2)особа скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3)особа повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4)особа виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5)особа подала завідомо недостовірні відомості. Приписами абзацу сьомого частини першої статті 12 Закону № 1706 встановлено, що рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. З аналізу приписів Закону №1706 суд виходить, що Управлінням соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області не дотримано встановлених норм при прийняті рішення про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи №1443012980 від 18.06.2015 року, відтак, спірне рішення є таким, що підлягає скасуванню. При цьому, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, щодо необхідності зобов`язання Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області внести відповідну інформацію до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб для повного відновлення прав позивача. Інших доводів в вищевказаній частині апеляційна скарга не містить. Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення прийняте згідно протоколу №4 від 03.04.2019 районною комісією з розгляду заяв щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України про відмову у призначенні компенсації за належні для отримання жилі приміщення, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 та зобов`язання повторно розглянути заяви позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Правові та організаційні засади, основні принципи, порядок та умови виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України». Так, п.4 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від 18.04.2018 №280, субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку нерухомості або на інвестування в об`єкти житлового будівництва відповідно до Законів України "Про інвестиційну діяльність";Про кооперацію" шляхом призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які потребують поліпшення житлових умов та перебувають протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Вказаною Постановою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі - Порядок). Право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (далі - квартирний облік), та перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації (п.2 Порядку). Як встановлено судом, позивач є пенсіонером за вислугою років та учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням №2934211811 та рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками війни) від 26.02.2016 року №3/I/V/7 (а.с. 19, 20). Пунктами 4-5 Порядку визначено, що для розгляду подання про виплату грошової компенсації утворюються за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - органи соціального захисту населення) за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (в разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі - комісія). До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських об`єднань ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою). Згідно із п.п. 6-7 Порядку заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник особисто подає органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку. Орган соціального захисту населення не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики (п. 9 Порядку). Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, орган соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочих дні вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації (п. 10 Порядку). Комісія протягом п`яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або її законного представника приймає рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації. За наявності письмового клопотання комісія може розглядати питання щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації за відсутності внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або її законного представника. У разі відсутності такого клопотання та/або неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії (п.п. 11-12 Порядку). У рішенні комісії зазначається: 1) прізвище, ім`я та по батькові внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України; 2) прізвище, ім`я та по батькові законного представника і документ, що підтверджує його повноваження; 3) належність внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, до осіб, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 або пунктами 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 4) факт спільного або окремого проживання із внутрішньо переміщеною особою, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, неповнолітніх і малолітніх дітей та інших членів її сім`ї; 5) прізвище, ім`я та по батькові членів сім`ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на яких нараховується грошова компенсація, із зазначенням членів сім`ї внутрішньо переміщеної особи відповідно до абзацу п`ятого пункту 19 цього Порядку; 6) факт перебування внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на квартирному обліку; 7) інформація про надання раніше внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або членам її сім`ї жилого приміщення або виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетних коштів (п. 13 Порядку). Комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у призначенні грошової допомоги з таких підстав: 1) невідповідність в документах, що посвідчують внутрішньо переміщену особу, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, чи законного представника, від імені якого подається заява; 2) подання недостовірних відомостей; 3) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції (відсутня довідка, передбачена підпунктами 4-6 пункту 7 цього Порядку); 4) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не є особою, визначеною у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6, пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 5) скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; 6) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, володіє майновими правами чи правом власності на нерухоме майно, що відповідає житловим нормам, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території; 7) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не перебуває на квартирному обліку; 8) внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, вже надавалося жиле приміщення або виплачувалася грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення. Нормами п. 15 Порядку передбачено, що у разі відмови в призначенні грошової компенсації комісія не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття рішення надсилає внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, його копію із зазначенням підстав відмови. Як вбачається з матеріалів справи та спірного рішення, позивачу відмовлено в призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно пункту 14 абзацу 9 Порядку, а саме: внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, проживає менш як один рік у межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Однак, висновок стосовно проживання позивача менше ніж один рік у межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є таким, що не відповідає нормам законодавства. В порядку, затвердженому Постановою КМУ № 280 визначено умови і механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та потребують поліпшення житлових умов відповідно до Житлового кодексу Української РСР і перебувають протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Відповідні зміни внесені до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР затверджених постановою Кабінету Міністрів України 11.12.1984 №

470. Абзацом четвертим пункту 8 передбачено, що внутрішньо переміщені особи, визначені в підпункті 8 пункту 13 цих Правил, беруться на квартирний облік у населеному пункті в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, незалежно від наявності майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, що розміщується в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або розташованих на лінії зіткнення. При цьому, ні у тексті Порядку, ні у тексті Правил, не зазначено, що така внутрішньо переміщена особа, має перебувати на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб протягом року, що передує зверненню особи до уповноваженого органу з заявою про призначення грошової компенсації. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що приписами чинного законодавства не встановлено обов`язку щодо перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб протягом останнього року, що передує такому зверненню. Такої ж позиції дотримується Міністерство соціальної політики України, яке надало роз`яснення на запит Курахівської міської ради Марийського району Донецької області щодо визначення терміну перебування протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (лист №01-24/469 від 12.02.2019 «Про надання інформації»). Дійсно, відповідно до останнього абзацу ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Однак, вказана норма не передбачає одночасного виключення особи з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а зобов`язує вносити до ЄІБД ВПО відомості про скасування довідки. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення про відмову у призначенні компенсації за належні для отримання жилі приміщення, прийняте за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 є таким, що підлягає скасування, оскільки прийнято з порушеннями норм діючого законодавства, при цьому, порушене право позивача має бути відновленим шляхом повторного розгляду відповідної заяви позивача. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Інших доводів щодо незаконності рішення суду першої інстанції апеляційна скарга не містить. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99). Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередньої інстанції. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мар`їнської райдержадміністрації - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 200/7389/19-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 січня 2020 року. Судді Т.Г.Арабей І.В. Геращенко Г.М. Міронова