Постанова 4855 № 580/8179/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/8179/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Паламар П.Г. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 квітня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року (розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2023 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить: -визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради щодо не призначення грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 ; -зобов`язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради повторно розглянути заяву та призначити грошову допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 з жовтня 2022 року. В обґрунтування заявлених вимог представник зазначив, що позивач є внутрішньо переміщеною особою. Звернувшися з заявою про надання допомоги на проживання ВПО, відповідачем відмовлено, аргументуючи це тим, що позивач була облікована як внутрішньо переміщена особа у м. Києві до 24.02.2022. Позивач вказує, що з 10.10.2017 перебувала на обліку у м. Києві та жодних виплат не отримувала. У 2018 році повернулася до покинутого місця проживання де проживала станом на 24.02.2022. Зазначено, що до органу соціального захисту з повідомленням про повернення до покинутого місяця проживання не зверталася, а 21.10.2022 повторно перемістилася до м. Київ, а з 16.12.2022 перемістилася до м. Черкаси де стала на облік як ВПО. Позивач вказує, що при повторному переміщенні, зокрема у м. Черкаси у неї відбулася зміна фактичного місця проживання/перебування. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 , згідно паспорта гр. України серії НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 . Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.10.2022 №3007-5002281029, стала на облік як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_2 ). Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.12.2022 №7101-5002415341, стала на облік як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_3 ). 31.01.2023 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. 07.02.2023 рішенням Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради №57101-19521382-2023-1 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання відмовлено, оскільки адреса, звідки перемістилася особа, не відноситься до території, територіальних громад, у яких проводять воєнні дії, або які перебувають під окупацією, оточенням. Згідно листа управління соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві Державної адміністрації від 15.03.2023 №147/19, ОСОБА_1 була зареєстрована в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб з 20.10.2017 по 28.10.2022. Допомога не призначалася і не виплачувалася, а 28.12.2022 знята з обліку у зв`язку з вибуттям в інший район. 14.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради зі скаргою щодо відмови у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в якій зазначено, що в липні 2018 році вона повернулася до покинутого місця проживання в м. Маріуполь де проживала станом на 24.02.2023 без повідомлення органів соціального захисту. Однак в жовтні 2022 повторно перемістилася до м. Київ, а в подальшому перемістилася до м. Черкаси де стала на облік як ВПО. 17.08.2023 на скаргу позивача, відповідач листом повідомив, що позивачка була облікована як внутрішньо переміщена до 24.02.2022, окрім того, облікована в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, що не знаходяться на території територіальної громади, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також на дату звернення до департаменту не отримувала допомогу на проживання, їй було відмовлено у наданні грошової допомоги на підставі абз.7 частини 3 Порядку. Позивач вважаючи, що відповідач протиправно позбавив її допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. (ч. 1 ст. 4 Закону №1706-VII). Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №1706-VII, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості. Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання. До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок № 505). Пунктом 2 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. 20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332). Відповідно до пункту 1 Порядку № 332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога). Пунктом 2 Порядку №332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №

204. Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: - для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; - для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року. Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, після 24 лютого 2022 року. Аналіз вищезазначених приписів вказує на те, що для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам встановленої Постановою №332 має бути дотриманою одна з таких умов: - особа має отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022 відповідно до Постанови № 505; - або бути облікованою на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п. 2 Порядку № 332 або переміщеним з такої території; -або які повторно перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, після 24 лютого 2022 року. Як встановив суд, позивачка до 24.02.2022 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання/перебування: в м. Києві з 20.10.2017 по 28.10.2022, що підтверджується листом управління соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві Державної адміністрації від 15.03.2023 №147/19 та не заперечується позивачем. В редакції Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п. 2 Порядку № 332, станом на початок війни, м. Київ входило до відповідного переліку, що свідчить про те, що позивачка станом на 24.02.2022 обліковувалась на території, що включена до відповідного переліку територій, на яких ведуться бойові дії. Матеріалами справи встановлено, що позивачці станом на 24.02.2022 не призначалась щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови №505. Враховуючи, що станом на 24.02.2022 позивачка була облікована на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в п. 2 Порядку № 332 однак звернулась до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам після 30 квітня 2022 року (31.01.2023), суд доходить висновку, що позивачка не має право на призначення та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови №332. Щодо повторно переміщення позивача з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, після 24 лютого 2022 року, колегія суддів зазначає наступне. З 20.10.2017 по 28.10.2022 гр. ОСОБА_1 перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа в управлінні соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, що не заперечується позивачем. Згідно з п. 1 Порядку оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 (в редакції станом на 2018 рік), передбачено, що останній регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Порядком №509, у разі зміни місця проживання/перебування (крім зміни місця проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці: району, міста без поділу на райони, району в місті, селища, села) заявник звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. У разі зміни місця проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста без поділу на райони, району в місті, селища, села) внутрішньо переміщена особа інформує (зокрема за допомогою телефонного зв`язку) про це уповноважений орган, який вносить інформацію про зміну фактичного місця проживання особи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а також за зверненням внутрішньо переміщеної особи - до довідки. До Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб вносяться відомості про смерть внутрішньо переміщених осіб на підставі даних органів державної реєстрації актів цивільного стану Мін`юсту. Однак, в порушення норм ст. 12 Закону №1706-VII та Порядку №509, позивач не повідомила відповідний структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про повернення до покинутого місця проживання, і весь цей час до 28.10.2022 продовжувала перебувати на обліку в управлінні соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на обліку як внутрішньо переміщена особа. Враховуючи, що на момент звернення гр. ОСОБА_1 до департаменту із заявою про взяття на облік та отримання допомоги, позивач була облікована як внутрішньо переміщена до 24.02.2022, окрім того, облікована в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення, що не знаходяться на території територіальної громади, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також на дату звернення до департаменту не отримувала допомогу на проживання, їй було правомірно відмовлено у наданні грошової допомоги. Посилання позивача на повторне переміщення з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України після 24 лютого 2022 року є безпідставні та спростовуються ст. 12 Закону №1706-VII і Порядком №509, оскільки з 2017 року позивач перебувала на обліку в м. Києві, як внутрішньо переміщена особа. Фактичне місцезнаходження позивача в м. Маріуполь не змінює юридично визначену площину встановлену Постановою для виплати допомоги. Крім того, не заслуговує уваги і посилання позивача на ст. 12 Закону №1706-VII, яка передбачає підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно рішення про скасування дії довідки в наслідок тривалої відсутності (понад 60 днів) особи за місцем проживання, оскільки матеріали справи та пояснення сторін вказують на відсутність такого рішення. Колегія суддів вказує, що питання про скасування довідки в наслідок тривалої відсутності особи за місцем проживання не відноситься до даного спору. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, з урахуванням зазначеного, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №332, у задоволенні позовних вимог належить відмовити. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль