Постанова Херсонський апеляційний суд № 662/2456/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 662/2456/19 Головуючий в І інстанції: Тимченко О.В. Провадження №33/819/13/20 Доповідач: Литвиненко І.І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 січня 2020 року м. Херсон Суддя Херсонського апеляційного суду Литвиненко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю ОСОБА_1 . апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 27 листопада 2019 року, в с т а н о в и л а: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 07.11.2019 року о 03-00 год. в смт.Новотроїцьке по вул. Соборній керував автомобілем Opel Vectra д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в Новотроїцькій ЦРЛ. Крім того, ОСОБА_1 07.11.2019 року о 03-00 год., керуючи автомобілем Opel Vectra д/н НОМЕР_1 в смт. Новотроїцьке по вул. Соборній, не вибрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду (паркан). В результаті ДТП постраждалі відсутні, транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачені ст. 130 ч.1, ст.124 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою суду, в частині визнання винним, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі відносно нього, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не було враховано того факту, що 07.11.2019 року о 04:45 у нього в приймальному відділенні Новотроїцької центральної районної лікарні, було здійснено відбір зразків біологічного матеріалу (крові) на предмет наявності в ній алкоголю, за результатами якого, відповідно до токсикологічного дослідження №1971 від 22.11.2019 року, в його крові не знайдено етилового спирту. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходить із наступного. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення. Частина 1 ст. 130 КУпАП в тому числі, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності складу адміністративного правопорушення у його діях заслуговують на увагу. Так, суд першої інстанції, як на докази вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення та на висновок Новотроїцької центральної районної лікарні від 07.11.2019 року № 275/269 щодо результатів медичного огляду. Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитись із висновком суду І інстанції з наступних підстав. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд. За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення. Виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»). Зокрема, в даному випадку судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер. В деяких інших справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції. Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії 2, пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу ДРАГЕР, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.9), після цього поліцейським Новотроїцького ВП Генічеського ГУНП в Херсонській області цього ж дня о 04:40 оформлено направлення на огляд ОСОБА_1 до Новотроїцької ЦРЛ, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, а також висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до запису з журналу реєстрації відбору зразків біологічного матеріалу приймального відділення Новотроїцької ЦРЛ №14 від 07.11.2019 року о 04:45, у ОСОБА_1 було відібрано кров для проведення аналізу на стан алкогольного сп`яніння та передано до комунального некомерційного підприємства «Обласний Наркологічний Центр» Херсонської обласної ради. Відповідно до результату токсикологічного дослідження № 1971 від 22.11.2019 року КУ «Обласний наркологічний диспансер» ХОР клініко-діагностична лабораторія, у крові ОСОБА_1 етилового алкоголю не знайдено. Відповідно до п.15 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України, № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Згідно п.16. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Суд першої інстанції, як на докази вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення та на висновок Новотроїцької центральної районної лікарні від 07.11.2019 року № 275/269 щодо результатів медичного огляду. Разом із цим, враховуючи, що висновок Новотроїцької ЦРЛ від 07 листопада 2019 року, ґрунтується на акті медичного огляду, який не містить результатів лабораторного дослідження відібраних зразків біологічного середовища ОСОБА_1 , з огляду на надані апелянтом результати токсикологічного дослідження №1971, вказаний висновок не може вважатися належним доказом перебування ОСОБА_1 07 листопада 2019 року в стані алкогольного сп`яніння. Із аналогічних підстав не є належним доказом і протокол про адміністративне правопорушення. Згідно ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи, що матеріали провадження містять суттєві суперечності щодо факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, наведені вище факти у відповідності до ст.62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з чим є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст. 247, ст. 294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 27 листопада 2019 року, в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду І.І.Литвиненко