Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/10395/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/10395/25 Номер провадження: 33/819/94/26 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі судді Майданіка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , В С Т А Н О В И В : Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 28.06.2025 року о 21.05 год. у м.Херсоні по проспекту 200-річчя Херсону, біля будинку №5, керував транспортним засобом Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», або в медичному закладі у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову змінити, залишити стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, але скасувати покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому послався на те, що він є військовослужбовцем ЗСУ, електрик-моторист у військовій частині НОМЕР_2 , а керування транспортними засобами та плавзасобами є його щоденним обов`язком. Позбавлення водійського посвідчення на рік фактично відсторонить його від виконання обов`язків, що в умовах воєнного стану негативно вплине на боєздатність підрозділу. Свою вину у скоєному правопорушенні визнає у повному обсязі, щиро кається, а посвідчення водія йому необхідне виключно для виконання службових завдань та захисту України. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Положеннями ч.7 ст.294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до положень п.п.1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п.2.5 "Правил дорожнього руху" водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За положеннями ст.266 КУпАП: --- особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина 1); --- огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2); --- у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина 3); --- огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (частина 4); --- огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частина 5); --- направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 6). Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735. Згідно з пунктом 3 Розділу І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Натомість, за пунктом 4 Розділу І вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Із аналізу вказаних норм слідує, що підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у такому стані на основі виявлених ознак сп`яніння. Згідно з пунктами 6 та 7 Розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. Згідно п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабміну України від 17.12.2008 року (зі змінами внесеними постановою №57 від 20.01.2023 року): у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність факту порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи. Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №702737 від 28.06.2026 року, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема останнім порушено п.2.9 а ПДР України (а.с.2); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.4); рапорт інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Херсонській області ДПП рядового поліції Рибальченка О., з якого вбачається, що під час несення служби у складі екіпажу «Вежа 401» було зупинено транспортний засіб Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався під час комендантської години. Під час спілкування з метою перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», або в медичному закладі у встановленому законодавством порядку. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився у зв`язку з чим відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, вилучено посвідчення водія, видано тимчасовий дозвіл, транспортний засіб було передано тверезому водію (а.с.6); розписка про передачу керування транспортним засобом Opel Vectra, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_2 (а.с.7); довідка, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_4 від 05.10.2024 року; відеозапис. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Крім того, як в судовому засіданні суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує свою провину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння), та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Доводи апеляційної скарги щодо зміни обраного судом першої інстанції виду адміністративного стягнення та не застосування щодо ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній є діючим військовослужбовцем і право керування йому необхідне для виконання бойових завдань, позбавлені правових підстав з огляду на наступне. Відповідно до ст.24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно зі встановленими нормами законів держави Україна. Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ч.1 ст.130 КУпАП, є одним з найбільш тяжких порушень у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями. Водій ОСОБА_1 повинен розуміти, що кожна особа, яка керує транспортним засобом, не може перебувати у стані сп`яніння, оскільки у разі наявності стану сп`яніння водій ставить у небезпеку для кожного потенційного учасника дорожнього руху. Суд не має права при визнанні особи винуватою за ч.1 ст.130 КУпАП призначити інше стягнення, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки законодавством встановлена пряма заборона застосування пом`якшення стягнення чи звільнення від стягнення. Обраний судом першої інстанції вид стягнення у вигляді штрафу із позбавленням права керування транспортним засобом відповідає тяжкості та характеру вчиненого правопорушення. Доводи апелянта про те, що йому необхідне посвідчення водія з метою виконання своїх службових обов`язків, як військовослужбовця, не можуть слугувати підставою для задоволення вимог апеляційної скарги з урахуванням встановленої законодавцем безальтернативної санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, а також не позбавляти його посвідчення водія, що надає право на керування транспортними засобами. Крім того, клопотання ОСОБА_1 про призначення йому адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами було предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано залишено без задоволення. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність події та наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, законність та обґрунтованість призначеного виду стягнення, передбаченого санкцією статті інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, які, на переконання апеляційного суду, були в повній мірі досліджені судом першої інстанції. За таких обставин, постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2026 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування чи зміни - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Майданік