Постанова 4814 № 528/660/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 528/660/19 Номер провадження 22-ц/814/54/20Головуючий у 1-й інстанції Шевченко В. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 січня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі: головуючого судді : Одринської Т.В. суддів: Лобова О.А. Панченка О.О., за участю секретаря судових засідань - Ряднини І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк " ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2019 року В С Т А Н О В И Л А : У липні 2019 року представник АТ КБ « ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором. В обґрунтування позову вказав, що 03.03.2011 року між учасниками справи був укладений кредитний договір №б/н, згідно з яким відповідачу було надано кредит в розмірі 12000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 23.06.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 52014,85 грн, з яких: заборгованість за кредитом 23037,81 грн, заборгованість за простроченим тілом кредиту -11949, 86 грн ; пеня за порушення строків погашення кредиту -13324,09 грн; пеня за несвоєчасність сплату боргу від 100 грн - 750 грн, штраф ( фіксована частина) 500 грн, штраф ( процентна складова) -2453, 09 грн, яку він прохає стягнути. Заочним рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2019 року позов Акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ " ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 23037, 81 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ " ПриватБанк" судовий збір в сумі 1921 грн. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено існування між учасниками у справі кредитного зобов`язання, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частинні стягнення заборгованості за тілом кредиту. Разом з тим, відмовляючи в стягненні іншої частини заборгованості судом вказано, що позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді заяви - анкети не підписав жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати таких платежів як стягнення процентів, пені та штрафних санкцій за користування кредитними коштами. Не погодившись із вказаним рішенням представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги Банку. В обґрунтування скарги зазначає, що судом не враховано, що відсутність підпису Позичальника на спірних Умовах та правилах не свідчить про те, що останній з ними не ознайомлений, та не підтверджує відсутність договірних відносин між сторонами саме на цих умовах, оскільки позичальник підписуючи Анкету та довідку про умови кредитування засвідчив свою згоду на отримання кредиту саме на таких умовах. Також, вказав, що відповідач не звертався до Банку із письмовими заявами про розірвання кредитного договору, а продовжував знімати кошти та здійснювати відповідні погашення, що вказує, на визнання умов кредитного договору. Відзив на апеляційну скаргу не поданий. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 березня 2011 року між учасниками по справі укладено кредитний договір б/н, шляхом звернення відповідача до банку з заявою про надання кредиту. У вказаній заяві строк дії договору не встановлений/ а.с.13/. Згідно зазначеної заяви відповідач погодився з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також, відповідачем 03.03.2011 року було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій зазначено, зокрема: розмір % ставки в місяць за користування кредитним коштами та порядок їх нарахування; розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості, а саме пеня складається з суми пені(1) та пені (2), де пеня (1)- (базова відсоткова ставка за договором) / 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн; штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, визначених договором, більше ніж на 30 днів /а.с. 14/. Додані банком до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, відповідачем не підписані /а.с. 15-29/. У пункті 2.1.1.2.3 умов та правил надання банківських послуг, зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до пункту 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг. Згідно пункту 2.1.1.5.5 умов надання банківських послуг позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Звертаючись з позовом до суду, Банком вказано, що у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, станом на 23.06.2019 року утворилась заборгованість в розмірі 52014,85 грн, з яких: заборгованість за кредитом 23037,81 грн, заборгованість за простроченим тілом кредиту -11949, 86 грн ; пеня за порушення строків погашення кредиту -13324,09 грн; пеня за несвоєчасність сплату боргу від 100 грн - 750 грн, штраф ( фіксована частина) 500 грн, штраф ( процентна складова) -2453, 09 грн. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як встановлено судом першої інстанції, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 03.03.2011 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 23037,81грн. Що стосується вимог про стягнення пені та штрафів, то вказані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Як вбачається з Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», підписаної відповідачем, в ній містить лише порядок обрахування розміру пені, проте не визначено підстави (конкретні умови) її застосування за порушення кредитного зобов`язання, що є істотною умовою кредитного договору у разі застосування неустойки. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву позичальника, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати штрафів та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом , тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який повно встановивши фактичні обставини справи, із дотриманням норм процесуального права, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає закону. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу представника АТ КБ " ПриватБанк" - Крилової О.Л. - залишити без задоволення. Заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2019 року- залишити без змін.. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 02 січня 2020 року. головуючий суддя: _______________ Т.В. Одринська судді: ___________________О.А.Лобов ______________ О.О.Панченко