Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/11448/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження №33/821/852/19 Справа № 712/11448/19 Головуючий по першій інстанції Калашник В.Л. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 грудня 2019 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого викладачем ЗОШ №15, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 066688 від 24.08.2019, ОСОБА_1 24.08.2019 о 19 год. 10 хв. в с.Леськи, вул.Побережна, 2, Черкаського району, керував транспортним засобом PEUGEOT BIPPER д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп. Не погодившись із даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2019 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі посилається на те, що порушення норм процесуального та матеріального права в сукупності, а також неповне та необ`єктивне дослідження усіх обставин даної справи судом першої інстанції, призвели до винесення протиправної постанови, та як наслідок, незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що в зв`язку з тим, що він не був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання в суді першої інстанції, не мав можливості надати пояснення з даного приводу, тому зміст та суть самого протоколу не відповідає реальній дійсності, оскільки він не керував транспортним засобом, а підійшов до працівників поліції з метою детального з`ясування інформації щодо його місцезнаходження для подальшого повідомлення вказаної інформації ОСОБА_2 . Зазначає, що надавав працівникам поліції своє посвідчення водія та паспорт, та проходив огляд на приладі «Драгер» і ставив свій підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Одночасно зазначає, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу того, що він був зупинений і керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, так як ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування особи в стані алкогольного сп`яніння транспортного засобу та відповідальність, передбачена даною нормою, настає виключно за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП. Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2019 ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, копію оскаржуваної постанови отримано ним в суді першої інстанції 12.12.2019, тоді як апеляційну скаргу подано 16.12.2019. За таких обставин, вважаю, що апелянтом не пропущений строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 066688 від 24.08.2019, складеного поліцейським СРПП №2 Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Обрусним Ю.І., про те, що ОСОБА_1 24.08.2019 о 19 год. 10 хв. в с.Леськи, вул.Побережна, 2, Черкаського району, керував транспортним засобом PEUGEOT BIPPER д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП; - роздруківки з приладу «Драгер» від 24.08.2019, згідно якої результат тесту: 0,44 ‰; - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатами якого погодився ОСОБА_1 , в якому розписався; - пояснень від 24.08.2019, отриманих від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно яких, ОСОБА_1 в їх присутності пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав результат 0,44 проміле; - рапорту поліцейського СРПП №2 Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Обрусного Ю.І., згідно якого, 24.08.2019 перебуваючи в добовому наряді було зупинено в с.Леськи, вул.Побережна, 2, Черкаського району, транспортний засіб PEUGEOT BIPPER д.н.з. НОМЕР_1 та в ході спілкування зводієм виникла підозра, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», в присутності двох свідків, на що він погодився, результат тесту: 0,44 ‰, в в`язку із чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обгрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. Не можуть бути підставою для задоволення апеляційних вимог доводи апелянта про те, що він не був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання в суді першої інстанції, не мав можливості надати пояснення з даного приводу, тому зміст та суть самого протоколу не відповідає реальній дійсності, оскільки він не керував транспортним засобом, а підійшов до працівників поліції з метою детального з`ясування інформації щодо його місцезнаходження для подальшого повідомлення вказаної інформації ОСОБА_2 . Як вбачається із матеріалів справи судом першої інстанції вжито необхідних заходів об`єктивного розгляду даної справи та для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, та що по даній категорії справи присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, враховуючи положення ст.38 КУпАП, відповідно до якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, та, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, враховуючи, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи, тому вважаю, що в суду першої інстанції були всі підстави провести судове засідання у його відсутність. Крім того, з метою поновлення ОСОБА_1 в його правах, судом апеляційної інстанції вжито заходи до безпосередньої участі в розгляді справи останнього, на виконання вимог ст.294 КУпАП, з наданням можливості надати пояснення по суті складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається також на те, що він не керував транспортним засобом, а підійшов до працівників поліції з метою детального з`ясування інформації щодо його місцезнаходження для подальшого повідомлення вказаної інформації ОСОБА_2 та те, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу того, що він був зупинений і керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, так як ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування особи в стані алкогольного сп`яніння транспортного засобу та відповідальність, передбачена даною нормою, настає виключно за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. В свою чергу, під час розгляду справи в апеляційній інстанції викликалася свідок ОСОБА_6 , яка пояснила, що 24.08.2019 вони святкували на березі р. Дніпро День Незалежності України. Повертаючись додому, її чоловік, ОСОБА_1 виїхав з місця їх відпочинку на березі р.Дніпро, заїхав у пісок та очерет, після чого пішов до працівників поліції з`ясувати інформацію щодо його місцезнаходження для подальшого повідомлення вказаної інформації ОСОБА_2 , а працівники поліції попросили його надати посвідчення водія. Тобто, із наданих свідком пояснень вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що не був присутній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а приїхавши до місця перебування ОСОБА_1 , його дружина повідомила, що він пішов до працівників поліції дізнатися координати свого місця знаходження, а відносно нього було складено адміністративний протокол. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , будучи водієм джерела підвищеної небезпеки зобов`язаний був об`єктивно оцінити свій стан, враховуючи при цьому, що вживання алкогольних напоїв знижує увагу та швидкість реакції, а посилання на те, що він не керував транспортним засобом, спростовується матеріалами справи, поясненнями свідка ОСОБА_6 , що свідчить про протилежне та не дає підстав для його звільнення від адміністративної відповідальності. Що стосується накладеного судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, то воно відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33, 34 КУпАП, щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є розмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів. З огляду на наведене, постанова судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба