LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд758/12594/24

від 20.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Заяву ОСОБА_4 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 задовольнити. Передати справу на повторний автоматизований розподіл справи між суддями.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи 758/12594/24 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження № 3-зв/824/26/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді ОСОБА_2 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_4 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Енергетичної митниці, поданою представником ОСОБА_6 , на постанову Подільського районного міста Києва від 12 березня 2026 року щодо притягнення : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування) - АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, - ВСТАНОВИВ: Постановою Подільського районного міста Києва від 12 березня 2026 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник Енергетичної митниці - ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу 20 березня 2026 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2026 року для розгляду апеляційної скарги у справі визначено суддю доповідача - ОСОБА_5 . 10 липня 2026 року ОСОБА_4 подала заяву про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 від розгляду даної справи. Заява про відвід мотивована тим, що постановами від 18 грудня 2025 року у справах № 758/957/25 та № 758/10377/24 суддя ОСОБА_5 вже надав остаточну оцінку тим самим доказам і фактичним обставинам, які є предметом дослідження у цій справі. Зокрема, суд відхилив доводи захисту щодо договору транспортного експедирування № 02/07, умов поставки DAP Incoterms, не визнав належними окремі докази оплати транспортно-експедиційних послуг та дійшов висновку про наявність у заявниці прямого умислу і доведеність її вини поза розумним сумнівом. Дана справа ґрунтується на тотожній доказовій базі: тих самих контрактах, тих самих правовідносинах, аналогічних первинних документах та тому самому предметі доказування. За таких обставин для задоволення доводів захисту судді необхідно було б фактично переглянути власні письмово сформульовані висновки щодо тих самих доказів і тієї самої особи, що з точки зору об`єктивного критерію безсторонності може викликати обґрунтовані сумніви у його неупередженості. Крім того вказує, що у справах № 758/957/25 та № 758/10377/24 подані нею клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції залишилися фактично нереалізованими, а постанови ухвалені без забезпечення участі сторони захисту. У цій справі клопотання про надання копії апеляційної скарги Енергетичної митниці також залишилося невирішеним, що позбавило її можливості ознайомитися з доводами апеляційної скарги та підготувати заперечення. Наведені обставини не заявляються як самостійна підстава для відводу, а лише як додатковий об`єктивний індикатор, який викликає у неї сумніви щодо забезпечення реальної участі сторони захисту та гарантій справедливого апеляційного розгляду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2026 року розгляд питання про відвід судді ОСОБА_5 призначено судді-доповідачу ОСОБА_2 . У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала заявлений нею відвід судді ОСОБА_5 та просила його задовольнити. Представник Енергетичної митниці ДМС України ОСОБА_7 при розгляді вказаного питання заперечувала щодо задоволення поданої ОСОБА_4 заяви про відвід судді ОСОБА_5 та просила залишити її без задоволення. Вивчивши матеріали справи та перевіривши обґрунтування, що викладені в заяві про відвід, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відвід, виходячи з наступного. Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно до положень ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають право судді на самовідвід і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви. Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Як вбачається з численних рішень Європейського Суду з прав людини, найбільш наближеними до процесуальних норм з розгляду справ про адміністративні правопорушення є норми КПК України. Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Відповідно до положень ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. Положеннями частин 1, 2 ст. 75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. У ч. 1 ст. 81 КПК України зазначено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схваленими Резолюцією економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, встановлені стандарти етичної поведінки суддів. Відповідно до змісту Бангалорських принципів «неупередженість» та «об`єктивність» ці принципи є необхідною умовою для належного виконання суддею своїх обов`язків. Неупередженість та об`єктивність виявляються не лише у змісті рішення, але й в процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Застосування цього принципу проявляється у необхідності заявлення суддею самовідводу у тому випадку, коли існують обставини, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості та об`єктивності судді. Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно п.п. 46-48 рішення ЄСПЛ у справі Моґенса Гаусшильдта (Mogens Hauschildt ) проти Королівства Данії (заява № 10486/83), наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, у будь-якому випадку, особиста упередженість судді має бути презумпцією доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Згідно з об`єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з`ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі провадження/кримінального, в особи/обвинуваченого. Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. У п. 32 рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15 липня 2010 року зазначено, що навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п.26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, п.45. У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу. При цьому у справі "Морріс проти Об`єднаного королівства" Європейський суд з прав людини пояснив: "Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також бути безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього". Звертаючись із заявою про відвід судді, ОСОБА_4 посилалася на те, що постановами від 18 грудня 2025 року у справах № 758/957/25 та № 758/10377/24 суддя ОСОБА_5 вже надав остаточну оцінку тим самим доказам і фактичним обставинам, які є предметом дослідження у цій справі. Предмет доказування у справах, щодо порушення митних правил за ст. 485 МК України вирішується виключно шляхом безпосереднього дослідження сукупності первинних документів. Отже предметом оцінки в даній справі є тотожними предмету оцінки та доказування справах у справах № 758/957/25 та № 758/10377/24, яким суддя ОСОБА_5 вже надав остаточну оцінку тим самим доказам і фактичним обставинам, які ґрунтуються на тій самій доказовій конструкції і мають те саме правове обґрунтування. Враховуючи викладене, хоча сам по собі факт розподілу декількох матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 на суддю ОСОБА_5 не викликає в останнього суб`єктивного ставлення до розгляду даної справи, однак, об`єктивно свідчить про наявність обставин, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості цього судді у даному провадженні, а тому заява про відвід підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 245, 246, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_4 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_5 задовольнити. Передати справу на повторний автоматизований розподіл справи між суддями. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»