Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/4445/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/4445/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 20 липня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Окрім іншого, вказаним рішенням: - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 24.03.2021 року №53/21-75 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року та з 01.04.2021 року на підставі довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 24.03.2021 року №53/21-74 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2021 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, постанови Верховної Ради України від 12.10.1994 року №199/94-ВР та постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355, враховуючи відомості зазначені в грошовому атестаті від 15.08.2003 року №090201 і довідках виданих Управлінням СБУ у Вінницькій області, які містяться в матеріалах пенсійної справи з врахуванням раніше виплачених сум пенсії; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення, а також здійснити виплату перерахованої пенсії у розмірі 100% без відстрочення платежу та без обмеження її граничним розміром. В період з часу набуття рішенням законної сили (18.11.2021 року) до жовтня місяця 2023 року (часу прийняття судом звіту про виконання рішення), позивачем п`ять разів ставилося питання щодо встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України, щодо належного виконання судового рішення. 09.03.2026 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду в чергове надійшла заява від ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 19.08.2021 року. На обґрунтування заявником зазначено, що Відповідач перестав виконувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року, у даній справі. Зазначав, що вказане рішення є не скасованим, воно є чинним і як безстрокове повинно виконуватися до внесення змін або до Закону №2262-ХП, за яким призначено йому пенсію, як військовому пенсіонеру, або зміни статусу особи-позивача. Відповідач, вчергове, здійснюючи обрахунок розміру пенсії через визначення меншого загального відсотка від грошового забезпечення (70% замість 86%), а також через виключення певних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат) з визначенням лише загальної середньомісячної суми по залишеним таким видам, як складовим, а крім того обмежуючи виплату пенсії граничним розміром, вчиняє протиправні дії не виконуючи судове рішення у даній справі. Просив: здійснити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року по справі №120/4445/21-а в зв`язку з ігноруванням ГУ ПФУ у Вінницькій області даного рішення та вимог постанов Сьомого ААС від 18.11.2021р., 20.09.22р., 16.02.23р., 05.07.23р., 26.10.23, 20.04.24р. щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років (32 роки) з 86% до 70% грошового забезпечення та протиправного виключення перерахунку та виплати поновлених судом додаткових видів грошового забезпечення, - "За Указом Президента" в розмірі 100% від посадового окладу, звання та 50% від їх суми, "За безперервну службу 25 років" в розмірі 90% всього грошового забезпечення, "Пенсійної надбавки" в розмірі 50% від посадового окладу та звання станом на 2008 рік та надбавки "За службу в підрозділі "К" в розмірі 50% від посадового окладу та звання) станом на 2012 рік; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надати звіт щодо виконання судового рішення Вінницького ОАС та вимог постанови Сьомого ААС по справі від 19.08.2021р. №120/4445/21-а в частині, що стосується відсотку основного розміру пенсії від грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 на час його звільнення, а також повного переліку та розмірів у відсотках і гривнях кожного додаткового виду його грошового забезпечення. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №120/4445/21 - повернуто заявнику. В обґрунтування прийнятої ухвали, суд першої інстанції зазначив, що 16.02.2026 через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яку було повернуто заявнику без розгляду ухвалою від 17.02.2026 року. Судом було роз`яснено, що в разі незгоди з діями суб`єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку його пенсії в 2026 році, він має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження відповідного рішення Відповідача чи його дій в загальному порядку, оскільки вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку статті 249 КАС України. Вказана ухвала набрала законної сили 04.03.2026 та не оскаржувалась заявником. Незважаючи на викладене, ОСОБА_1 , як вважав суд, зловживаючи правом на звернення до суду, 09.03.2026 в чергове звернувся з заявою про встановлення судового контролю, також посилаючись на протиправність перерахунки його пенсії, здійсненому з 01.01.2026 року. Суд виходив з того, що в силу п.1 ч.2 ст.45 КАС України, неодноразове повторне звернення до суду першої інстанції із заявами, що містять аналогічні вимоги, які вже були розглянуті судом по суті з ухваленням судового рішення, свідчить про вчинення позивачем дій, які слід розтлумачити як зловживання правом на звернення до суду. Частиною третьою статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. За наведених обставин суд вважав необхідним повернути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду ініціатору звернення. Не погоджуючись з ухвалою суду від 16 березня 2026 р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, з врахуванням заяви про уточнення вимог апеляційної скарги від 14.04.2026 року, просить: - скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 р. у справі №120/4445/21-а у повному обсязі; - здійснити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.21 №120/4445/21-а, в зв`язку з ігноруванням ГУ ПФУ у Вінницькій області даного рішення та вимог постанов Сьомого ААС від 18.11.21р., 20.09.22р., 16.02.23р., 05.07.23р. та 20.02.24р. про необхідність врахування та виплати додаткових видів грошового забезпечення, «За указом Президента» в розмірі 100% від посадового окладу, звання та 50% від їх суми, «За безперервну службу 25 років» в розмірі 90% всього грошового забезпечення, «Пенсійної надбавки» в розмірі 50% від посадового окладу та звання станом на 2008 рік та надбавки «За службу в підрозділі «К»» в розмірі 50% від посадового окладу та звання» станом на 2012 рік, протиправного обмеження пенсії максимальним розміром, а саме - неврахування при здійсненні розрахунків вимог постанов КМ України щодо щорічних індексацій доходів населення, збільшень розмірів прожиткового мінімуму, а також доплат до пенсії, у відповідності з рішеннями адміністративних судів 2023 - 2026 рр. - Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надати звіт щодо виконання рішення Вінницького ОАС та вимог постанови Сьомого ААС у справі від 19.08.21 №120/4445/21-а, в частині, що стосується відсотку основного розміру пенсії від грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 на час його звільнення, повного переліку та розмірів у відсотках і гривнях кожного додаткового виду його грошового забезпечення станом на час останнього перерахунку, наявності підстав до виключення із розрахунків наявних у грошовому атестаті та інших матеріалах пенсійної справи поновлених Вінницьким ОАС та Сьомим ААС у справі від 19.08.2021 №120/4445/21-а додаткових видів грошового забезпечення, обмеження пенсії максимальним розміром та застосування коефіцієнтів зменшення пенсії. На підтвердження невиконання Відповідачем судового рішення, 04.06.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява щодо приєднання до справи додаткових матеріалів - листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.02.2026 року з додатками: розрахунками пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2022 року по 01.01.2026 року. Враховуючи положення ст.312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного. Так, приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що попередне прийняття судом звіту (26.10.2023р.) свідчить про повне виконання пенсійним органом рішення суду в справі №120/4445/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Чергове звернення позивача з подібною заявою, після того як останньому було роз"яснено про невірно обраний ним спосіб захисту порушеного права (необхідність звернення з позовною заявою, а не в порядку ст.383 КАС України) суд розцінив, як зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, що і стало підставою для повернення заяви. Крім того, суд зазначив, що до вказаної заяви заявником не додані докази її надсилання з додатками відповідачу, що є окремою підставою для повернення її заявнику. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та наданих Відповідачем документів з пенсійної справи заявника, що до порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року, за період з 26.10.2023 по 09.03.2026. Так позивач, стверджуючи, що відповідач допустив протиправні дії щодо подальшого невиконання рішення суду від 19 серпня 2021 року в адміністративній справі №120/445/21-а, звернувся до суду з цією заявою. Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Також, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з частиною 8 статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України), оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (ст.287 КАС України). Так, у постанові від 20.02.2019 року по справі №806/2143/15 Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені правові норми КАС України (ст.ст.382, 383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. До того ж, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, установленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Отже, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Таким чином, оскільки між сторонами новий спір не виникає, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, то суд не вправі розглядати таке звернення особи в порядку позовного провадження, а у разі звернення з позовною заявою повинен відмовити у відкритті провадження у такій справі. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 20.02.2019 року (справа №806/2143/15), від 03.04.2019 року (справа №820/4261/18). Виходячи з вищенаведеного, твердження суду першої інстанції про те, що позивач звернувшись з заявою в порядку судового контролю, а не з позовною заявою і, тим самим, невірно обрав спосіб захисту порушеного права, не є правомірними. Проте, оскільки ухвала суду від 17.02.2026 року не оскаржується то суд апеляційної інстанції, останній, не надає правової оцінки, а піддає такій оцінці ухвалу суду від 16.03.2026р. яка є предметом оскарження та яка пов"язана з попередньою ухвалою. Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов`язання суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17. Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства. На час звернення до суду з заявою та її розглядом, норми КАС України (ч.1 ст.382) передбачають, як обов`язкове, так і факультативне застосування судом своїх контрольних повноважень. Так, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про його виконання. Вказаний різновид судового контролю має факультативний характер та застосовується за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою суду. Разом з тим, у певних категоріях справ (з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг) застосування судового контролю є обов`язком суду за умови надходження письмової заяви заявника. Для таких випадків законодавець використовує формулювання «суд зобов`язує», що свідчить про відсутність судової дискреції при вирішенні вказаного питання. Норми КАС України передбачають можливість встановлення судового контролю як під час ухвалення судового рішення (ч.5 ст.382), так і на стадії його виконання (ч.3 ст.382). Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.382 КАС України). Виходячи з наведеного, колегія суддів констатує, що незважаючи на те, що по даній справі, 23.10.2023 року судом уже приймався звіт в порядку ст.382 КАС України, проте законодавець не позбавляє можливості сторону, на користь якої ухвалено рішення, протягом подальшого виконання такого рішення, в чергове, звертатися до суду, по встановленню судового контролю що до його належного виконання, за умови доведеності заявником "неналежного" виконання рішення уже після прийняття такого звіту. В такому разі, застосування судом своїх контрольних повноважень, передбачених ст.382 КАС України, «стимулюватиме» відповідача - суб`єкта владних повноважень до подальшого належного виконання судового рішення. Виходячи з наведеного, апеляційний суд зауважує, що оскільки обов`язок здійснення судового контролю є безперервним і триваючим - до повного виконання судового рішення, то, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач позбавлений права звертатися до суду із заявою про встановлення судового контролю знову (повторно), з підстав наведених в заяві і що таке звернення є зловживанням процесуальними правами заявника. Колегією суддів встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 24.03.2021 року №53/21-75 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року та з 01.04.2021 року на підставі довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 24.03.2021 року №53/21-74 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2021 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, постанови Верховної Ради України від 12.10.1994 року №199/94-ВР та постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355, враховуючи відомості зазначені в грошовому атестаті від 15.08.2003 року №090201 і довідках виданих Управлінням СБУ у Вінницькій області, які містяться в матеріалах пенсійної справи з врахуванням раніше виплачених сум пенсії; Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення, а також здійснити виплату перерахованої пенсії у розмірі 100% без відстрочення платежу та без обмеження її граничним розміром. Звертаючись до Вінницького окружного адміністративного суду 09.03.2026 року з заявою в порядку ст.382 КАС України позивач зазначав, що відповідач перестав виконувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021р. по справі №120/4445/21-а. На підтвердження заявленого до заяви долучив додатки - перерахунки пенсії станом на 01.01.2021 року та станом на 01.01.2026 року від 12.01.2026 та 30.01.2026. Заявник вказував, що розрахунки пенсії за 2026 рік, станом на одне і те ж число - 01.01.2026 є різними. Перший за окладами по посаді та званню 7640,00 грн. та 1480,00, відповідно, за основним розміром пенсії 86% від грошового забезпечення в сумі 42630,01 грн.; другий, станом на цю ж дату, після рішення Вінницького ОАС від 30.09.2025 по справі №120/10749/25 за підвищеними окладами по посаді та званню 11490,00 грн. та 2250,00, відповідно, за іншим, значно нижчим, основним розміром пенсії 70% від грошового забезпечення в сумі 34266,90 грн. Крім того, Відповідач протиправно припинив перерахунок та виплату зазначених в грошовому атестаті поновлених судом додаткових видів грошового забезпечення (надбавок: «За указом Президента» в розмірі 100% від посадового окладу, звання та 50% від їх суми; «За безперервну службу 25 років» в розмірі 90% всього грошового забезпечення; «Пенсійної надбавки» в розмірі 50% від посадового окладу та звання станом на 2008 рік та надбавки «За службу в підрозділі «К»» в розмірі 50% від посадового окладу та звання». Після повернення судом заяви (ухвала від 16.03.2026), ОСОБА_1 , на підтвердження доводів невиконання Відповідачем судового рішення, 04.06.2026 року надав суду апеляційної інстанції лист-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.02.2026 року з додатками: розрахунками своєї пенсії за період з 01.02.2022 року по 01.01.2026 року, з яких вбачається що в зазначеному періоді основний розмір пенсії Відповідачем визначався як з 70% грошового забезпечення. Підстава рішення суду від 30.09.2025 (справа №120/10749/25) яким не було визначено відсотковий розмір пенсії. Тому перерахунок проведений відповідно до редакції Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", чинний на дату проведення перерахунку, а саме виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зв"язку з неподанням Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу позивача, судом апеляційної інестанції, ухвалою від 22.06.2026, за власною ініціативою від Відповідача витребувано інформацію/розрахунок щодо порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року, за період з 26.10.20.23 року (часу прийняття судом звіту про виконання рішення суду) до 09.03.2026 року (часу звернення ОСОБА_1 із заявою про становлення судового контролю), із долученням до інформації завірених копій розрахунків пенсії позивача (пенсійна справа N/A 2221) які мали місце у визначеному періоді, з обов`язковим зазначенням дати здійснення такого перерахунку, підстав для перерахунку, переліку всіх складових та відсотків (сум) грошового забезпечення з яких обраховувався підсумок пенсії для її виплати. На виконання ухвали суду, 26.06.2026 Відповідачем до суду надано копії витребуваних документів з пенсійної справи заявника за період з 26.10.2023-09.03.2026 та зазначено, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року в адміністративній справі №120/4445/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що оскільки відповідачем виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду у відповідності до його мотивувальної та резолютивної частин з врахуванням зауважень та доповнень визначених, як судом першої так і апеляційної інстанцій протягом всього періоду його виконання, то, доводи наведені позивачем у запереченнях на звіт не свідчать про неналежне виконання судового рішення від 19.08.2021 року. Отже, прийняття судом звіту від пенсійного органу свідчить про повне виконання останнім рішення суду в справі №120/4445/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. З 2023 року заявнику проведено перерахунок пенсій на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду у справах №120/18255/23, №120/4225/24 та №120/10749/25. На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі 120/10749/25, яким зобов`язано Головне управління з 01.02.2022 та з 01.02.2023 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 03.06.2025 №53/21-37ві та №53/21-138ві, виданих Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області, з урахуванням раніше виплачених сум. Також зобов`язано виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсію без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат та з 01.03.2025 виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум. Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року на підставі довідок про розмір грошового забезпечення від 03.06.2025 №53/21-137ві та №53/21-138ві, 01.01.2025, 1.03.2025 без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. Як зазначає відповідач, вищевказаним рішенням Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/10749/25 не визначено відсотковий розмір пенсії, тому перерахунок був проведений відповідно до редакції Закону №2262, чинної на дату проведення перерахунку, а саме виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення. За матеріалами справи судом встановлено, що з часу прийняття судового рішення від 19.08.2021 року та до 26.10.2026 року - часу прийняття звіту, питання судового контролю виконання зазначеного рішення вирішувалось в судах першої та апеляційної інстанції 10 разів: (07.04.2022, 13.06.2022, 20.09.2022, 31.10.2022, 07.12.2022, 16.02.2023, 13.04.2023, 05.07.2023, 17.08.2023, 26.10.2023). Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 року прийнято звіт Відповідача у зв"язку з виконанням зазначеного рішення (т.3 а.с.17-20). За інформацією Відповідача, з 2023 року заявнику проведено перерахунок пенсії на виконання інших рішень Вінницького окружного адміністративного суду, а саме у справах №120/18255/23, №120/4225/24 та №120/10749/25. Після зазначених перерахунків, у 2026 році між сторонами знову виник спір стосовно повноти виконання рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року, оскільки, як встановлено, під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 по справі №120/10749/25 де судом не було визначено відсотковий розмір пенсії позивача, то Відповідачем перерахунок з 01.02.2022 (початок періоду перерахунку за вказаним рішенням) був проведений відповідно до редакції Закону №2262, чинної на дату проведення перерахунку, а саме виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, Відповідач після виконання судового рішення від 19.08.2021 року та прийняття судом звіту про його виконання - 26.10.2023 року, в чергове, уже при виконанні іншого судового рішення (справа №120/10749/25) здійснюючи перерахунок пенсії позивача, змінив розмір відсотка (з 86% на 70%) від грошового забезпечення, а також виключив певні види доплат (з 8 доплат залишено - 5). З цього приводу колегія суддів зазначає, що зміна складових або відсотків грошового забезпечення при черговому перерахунку пенсії на підставах, які раніше вже були визнані судом протиправними, є повністю НЕПРАВОМІРНОЮ та незаконною. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Якщо суд уже визнав певні дії чи підстави Пенсійного фонду України (ПФУ) або уповноваженого органу протиправними, повторне застосування цих самих підстав прямо порушує принципи верховенства права та обов`язковості судових рішень. Тому, якщо суд у даній, як попередній справі, встановив конкретний розмір відсотка (86%) або визначився з певною кількістю та видами доплат (надбавки, премії, доплати), ПФУ не має права самовільно зменшувати цей відсоток чи виключати складові при наступних загальних перерахунках. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доводяться знову при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони (принцип Res Judicata (остаточності рішення)). Велика Палата та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово наголошували (зокрема, у зразкових справах щодо пенсій військовослужбовців), що відсоток грошового забезпечення, призначений при виході на пенсію, є постійним і не може бути зменшений подальшими змінами в законодавстві чи новими довідками. Як слідує з наданих Відповідачем розрахунків при перерахунках пенсії з 01.02.2022 року позивачу протиправно, всупереч рішенню Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року обмежено відсоткове значення розміру пенсії з 86% відповідних сум грошового забезпечення до 70%. Водночас, надаючи вказані розрахунки з визначенням загальної середеньомісячної суми грошового забезпечення (ГЗ), відповідачем, крім зменшення кількості визначених судовим рішенням додаткових видів грошового забезпечення також не вказано який відсоток/сума по кожному з додаткових видів грошового забезпечення була нарахована ОСОБА_1 , адже у поданих на вимогу суду відповідачем розрахунках, у графі зазначених надбавок (доплат) така інформація відсутня. Зазначене позбавляє позивача можливості, в цілому, визначитись в правильності проведеного Відповідачем розрахунку. Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідач, в часі після прийняття судом звіту (26.10.2023) до звернення Позивача із заявою від 09.03.2026, продовжує маніпулювати як зі складовими грошового забезпечення позивача так і сумами при перерахунку останньому пенсії, про що раніше також зазначалось у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 та 16.02.2023 року, що вказує на наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі починаючи з 01.02.2022 року (як часу зміни Відповідачем кількості складових та відсотків при перерахунку пенсії позивача за рішенням суду від 30.09.2025 по справі №120/10749/25). Враховуючи встановленні вище обставини, а саме невідповідність поданих ГУ ПФУ у Вінницькій області розрахунків пенсії за вислугу років ОСОБА_1 рішенню Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.21 у справі №120/4445/21-а, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 від 16.03.2026 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст.382 КАС України у справі №120/4445/21-а. Зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт щодо належного продовження виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.21 у справі №120/4445/21-а. Щодо до посилання суду першої інстанції, як на окрему підставу для повернення заявнику вказаної заяви, щодо не надання доказів надсилання заяви з додатками відповідачу, то колегія суддів зазначає, що навіть відсутність доказів надсилання такої заяви іншим учасникам справи - не є законною підставою для повернення заяви про встановлення судового контролю, поданої в порядку статті 382 КАС України. Таке посилання суду є проявом надмірного процесуального формалізму і з зазначеної підстави повернення є неправомірним. Стаття 382 КАС України не містить чітких формальних вимог до структури заяви про встановлення судового контролю та не зобов`язує заявника самостійно надсилати її копію відповідачу перед подачею до суду. Відсутність імперативної вимоги у ст.382 КАС України в порівнянні зі статтею 383 КАС України (заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень), де у частині 5 статті 383 КАС України дійсно прямо прописано обов`язок додавати докази надсилання копії заяви іншим учасникам, свідчить, що Закон такої вимоги для статті 382 КАС України - не встановлює. Згідно з положеннями КАС України, розгляд заяви за ст.382 здійснюється судом протягом 10 днів (у письмовому провадженні або в судовому засіданні). Тому, саме на суд покладено обов`язок належним чином повідомити учасників справи про розгляд цього питання. Вимоги апеляційної скарги, щодо встановлення судового контролю як за виконанням рішення у даній справі шляхом визнання протиправного обмеження пенсії максимальним розміром через неврахування при здійсненні розрахунків вимог постанов КМ України щодо щорічних індексацій доходів населення, збільшень розмірів прожиткового мінімуму, а також доплат до пенсії, у відповідності з рішеннями адміністративних судів 2023-2026 рр. задоволенню не підлягають, оскільки стосуються інших справ (№120/18255/23, №120/4225/24 та №120/10749/25). Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Згідно з приписами п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року скасувати. Прийняти нове рішення. Заяву ОСОБА_1 в частині заявленої повноти встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року у справі №120/4445/21-а задовольнити частково. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.21 №120/4445/21-а, з урахуванням наведених у даній постанові мотивів та вимог попередніх постанов Сьомого апеляційного адміністративного суду прийнятих в період до 23.10.2023 року, щодо прортиправності змін відсотку основного розміру пенсії від грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 на час його звільнення та змін повноти переліку з визначенням розмірів у відсотках і гривнях по кожному додатковому виду грошового забезпечення заявника, як складових пенсійного забезпечення, починаючи з часу внесення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області таких змін, як на підставі виконання судових рішень у інших справах. Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї постанови до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення у справі №120/4445/21-а. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.