Постанова КАС ВС № 460/5445/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2026 року м. Київ справа №460/5445/25 адміністративне провадження № К/990/19131/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шевцової Н. В., суддів Коваленко Н. В., Стеценка С. Г., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 (судді Гудима Л. Я., Заверуха О. Б., Матковська З. М.) у справі № 460/5445/25 за позовом ОСОБА_1 , яка також звертається в інтересах своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинення певних дій, УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі також позивачка), яка також діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 звернулись до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також відповідач), у якому просили: - визнати протиправним та скасувати пункт 48 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.04.2024 № 18/975, про призначення матері, дружині та двом синам одноразової грошової допомоги, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_5 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини в сумі 2 013 000 грн; - зобов`язати Міністерство оборони України призначити матері, дружині та двом синам одноразову грошову допомогу, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_5 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168) та Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) в розмірі 15 000 000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що не погоджуються з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю їх сина, чоловіка та батька дітей відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975) у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, та вважають, що мати, дружина та діти загиблого військовослубовця мають право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн відповідно до Постанови № 168, оскільки ОСОБА_5 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебував у районі ведення бойових дій та хвороба, яка призвела до смерті, пов`язана із захистом Батьківщини. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 позов задоволено.

4. Визнано протиправним та скасовано пункт 48 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.04.2024 № 18/975, про призначення матері, дружині та двом синам одноразової грошової допомоги, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_5 , внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини в сумі 2 013 000 грн.

5. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити матері, дружині та двом синам одноразову грошову допомогу, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_5 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови № 168 та Закону № 2011-XII у розмірі 15 000 000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

6. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а, від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23 у подібних правовідносинах дійшов висновку, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою № 168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, ніж це було визначено Порядком № 975.

7. За висновком суду першої інстанції, оскільки смерть ОСОБА_5 настала 17.01.2023 внаслідок захворювання під час здійснення військовослужбовцем заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, пов`язана з проходженням військової служби та не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини, то мати, дружина та її діти є суб`єктами, які відповідно до положень статтею 161 Закону № 2011-XII мають право на призначення та отримання спірної допомоги відповідно до Постанови № 168.

8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

9. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. При цьому виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги згідно із пунктом 2 Постанови № 168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

10. Суд апеляційної інстанції, зазначив, що на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

11. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, констатував, що оскільки ОСОБА_5 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер внаслідок захворювання «Гострий трансмуральний інфаркт міокарда. Набряк легень», то він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузій, травм, каліцтв) військовослужбовців, що давало б його матері, дружині та дітям право на отримання допомоги у збільшеному розмірі, а саме в розмірі 15 000 000 грн. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи

12. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі № 460/5445/25 та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2025.

13. Обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення, позивачка зазначила, що вона подана на підставі пунктів 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та наголосила, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме частини 3 статті 162 Закону № 2011-ХІІ та пункту 2 Постанови № 168, викладені у постановах Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23.

14. Скаржниця зазначає, що спір у цій справі стосується правильного застосування частини третьої статті 162 Закону №2011-ХІІ та пункту 2 Постанови № 168 щодо визначення права членів сім`ї військовослужбовця, смерть якого настала в період дії воєнного стану та визнана військово-лікарською комісією такою, що пов`язана із захистом Батьківщини, на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.

15. Вважає, що Порядок № 975 стосується виключного вичерпного кола осіб, а саме: військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві й не стосується осіб, які були призвані під час мобілізації під час дії воєнного стану.

16. Позивачка доводить, що Постанова № 168 була прийнята на виконання статей 16, 161 Закону № 2011-XII, де поняття «загибель» та «смерть внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини» є юридично рівнозначними щодо права членів сім`ї на соціальний захист.

17. На переконання позивачки, обґрунтовуючи відмову у позові, суд апеляційної інстанції фактично перебрав на себе функції спеціалізованого медичного органу (ВЛК), самостійно оцінюючи медичні показники (набряк легень, інфаркт) як такі, що «не належать до категорії загиблих».

18. Станом на час виникнення спірних правовідносин позивачі мали право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 під час дії воєнного стану відповідно до пункту 2 Постанови № 168, тобто у розмірі 15 000 000 грн.

19. У відзиві на касаційну скаргу позивача Міністерство оборони України вважає оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, ухваленою судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин у справі, підтверджених сукупністю доказів, які були наявні в матеріалах справи та досліджені судом під час прийняття рішення.

20. У додаткових поясненнях, які надійшли до Верховного Суду 30.06.2026, позивачка звернула увагу на те, що правові висновки, викладені у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.06.2026 р. у справі № 620/10029/24, не є релевантними, не можуть бути застосовані до справи № 460/5445/25, оскільки, на її думку, фактичні обставини цих справ є принципово відмінними, адже у зазначеній постанові відсутні будь-які посилання, дослідження чи правова оцінка обставин щодо призову особи на військову службу за мобілізацією.

21. Позивачка доводить, що Порядок № 975 визначає механізм виплати одноразової грошової допомоги для військовослужбовців, які проходять регулярну (контрактну, кадрову, строкову) службу в мирний час та звичайні періоди, однак цей нормативно-правовий акт не розрахований і не регулює специфіку правового захисту осіб, примусово мобілізованих державою виключно для відсічі повномасштабної збройної агресії. Обставини справи

22. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.01.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23. ІНФОРМАЦІЯ_3 19.01.2023 надіслав позивачці сповіщення № 35, у якому зазначив, що рядовий військової служби по мобілізації, 1983 р.н., зарахований у списки в/ч НОМЕР_2 15.06.2022 як мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в лікарні міста Констянтинівка, Донецької області, де перебував внаслідок погіршення стану здоров`я, подія настала при здійсненні заходів із забезпечення заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Причина смерті уточняється. Смерть рядового ОСОБА_5 настала під час проходження ним військової служби. Це сповіщення є документом для порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) і надання пільг, установлених законодавством.

24. Згідно із витягом з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії від 12.07.2023 № 809, захворювання і причина смерті ОСОБА_5 , 1983 р.н.: «Гострий трансмуральний інфаркт міокарда. Набряк легень.», яке згідно із витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19.01.2023 № 19, сповіщенням про смерть № 35 від 18.01.2023 виданого командиром військової частини НОМЕР_2 , лікарського свідоцтва про смерть № 26 від 18.01.2023, виданого КЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи. Костянтинівське відділення», свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 21.01.2023, виданим Білокриницькою сільською радою, послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - Захворювання і причина смерті, Так пов`язані із захистом Батьківщини.

25. Як видно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (про результати спеціального розслідування, встановлено, що смерть номера обслуги 1 кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 рядового ОСОБА_5 настала 17.01.2023 внаслідок набряку легень, гострого трансмурального інфаркту міокарда, під час виконання обов`язків військової служби.

26. Згідно із довідкою, виданою військовою частиною НОМЕР_2 від 19.05.2023 № 5597, рядовий ОСОБА_5 дійсно в період з 25.10.2022 до 17.01.2023 брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи: в Баштанському та Миколаївському районі, Миколаївської області; Херсонському районі, Херсонської області; Краматорському та Бахмутському району, Донецької області. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_2 № 290 від 24.10.2022; бойове розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 1771 від 04.04.2022; наказ командира військової частини НОМЕР_2 №350 від 23.12.2022, бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № 2042 від 15.12.2022; наказ командира військової частини НОМЕР_2 : №19 від 19.01.2023. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

27. Відповідно до довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_2 від 11.05.2024 № 2418, рядовий ОСОБА_5 дійсно брав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи: в Баштанському та Миколаївському районі Миколаївської області; в Бахмутській (в районі н.п. Бахмут) територіальній громаді Донецької області. Підстава: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 290 від 24.10.2022; бойове розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » № 1771 від 04.04.2022; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 350 від 23.12.2022, бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » №1314/4/9/290т/окп від 14.12.2022; витяг із підсумкового бойового донесення командира військової частини НОМЕР_2 №6952/дск від 25.12.2022; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №8 від 04.01.2023; витяг з Додатку 2 до наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 8 від 04.01.2023; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №19 від 19.01.2023. Ця довідка є підставою для надання особі статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

28. У 2024 році позивачі звернулись до посадових осіб відповідача із заявами щодо виплати їм одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_5 .

29. Згідно із витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02.04.2024 № 18/975, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975: Матері, дружині та синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 21.01.2023 - в розмірі від 750- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2 013 000 (два мільйони тринадцять тисяч гривень) грн 00 коп. у рівних частках кожному.

30. Не погодившись з рішенням комісії, позивачі звернулись до суду з позовом, оскільки вважають, що спірна виплата має бути проведена відповідно до Постанови № 168 та Закону № 2011-XII з розрахунку 15 000 000 грн у рівних частках кожному, з урахування здійснених виплат. Процесуальні дії у справі

31. Верховний Суд ухвалою від 12.05.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі № 460/5445/25.

32. Верховний Суд призначив розгляд справи № 460/5445/25 у порядку письмового провадження за наявними матеріалами. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

33. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд виходить із такого.

34. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

36. Частинами першою, другою та четвертою статті 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

37. Ключовим питанням, яке має бути вирішено при розгляді цієї справи, чи мають члени сім`ї загиблого внаслідок загального захворювання військовослужбовця право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови № 168 у розмірі у розмірі 15 000 000 грн.

38. Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24 сформулювала такі висновки:

1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

39. Застосовуючи наведені висновки в контексті обставин конкретної справи, Верховний Суд зауважив, якщо причиною смерті військовослужбовця було загальне захворювання, а згідно з висновком Центральної військово-лікарської комісії захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини, то саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови №

168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

40. Водночас якщо не встановлено та немає доказів причинного зв`язку смерті військовослужбовця з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони, то за таких обставин, передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

41. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24 також наголосила, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, також породжує права членів його сім`ї на соціальний захист і така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975 якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

42. У справі, що переглядається в касаційному порядку, суди попередніх інстанцій установили, що рядовий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання «Гострий трансмуральний інфаркт міокарда. Набряк легень». Захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

43. Водночас суди не встановили та матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_5 саме з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

44. Верховний Суд відхиляє посилання позивачки на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, оскільки Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала, що висновки, викладені в цих постановах про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

45. Доводи позивачки про те, що Порядок № 975 не розрахований і не регулює специфіку правового захисту осіб, примусово мобілізованих державою виключно для відсічі повномасштабної збройної агресії, натомість запроваджена Постановою № 168 одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 грн є спеціальною, екстреною виплатою, спрямованою на нівелювання ризиків для осіб, залучених до оборони країни під час воєнного стану (передусім мобілізованих) є необґрунтованими, оскільки жоден із наведених нормативно-правових актів, як і Закон № 2011-XII, не містять посилання на вид призову до військової служби, а Порядок № 975 застосовується як до військовослужбовців, так і до військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

46. Отож твердження позивачки про те, що висновки, сформульовані у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24, не є релевантними до обставин цієї справи, тому не можуть бути застосовані є безпідставними.

47. Застосовуючи правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформульовані в постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24, до спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстав для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн дружині ОСОБА_1 та дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, рядового ОСОБА_5 , немає.

48. Отже, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, дійшовши обґрунтовано висновку про відсутність у дружини померлого та його дітей права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 та, відповідно, наявність права на одноразову грошову допомогу відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII та Порядку № 975 у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

49. Інші міркування і твердження позивачки в касаційній скарзі не спростовують правильності правових висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

52. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. З огляду на викладене, касаційну скаргу позивачки слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі № 460/5445/25 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується. Суддя-доповідач Н. В. Шевцова Судді Н. В. Коваленко С. Г. Стеценко