Постанова 4876 № 904/421/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.06.2026 м.Дніпро Справа № 904/421/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач), суддів: Кошлі А.О., Стефанів Т.В., з участю секретаря судового засідання: Кишканя М.А., представника позивача за первісним позовом (апелянта): Карасьова В.І., представника відповідача за первісним позовом: Чуміної К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 (головуючий в першій інстанції Загинайко Т.В., повний текст складений та підписаний 20.05.2026) про призначення експертизи у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС», Акціонерного товариства «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди, зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК», про стягнення коштів, в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/421/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» (надалі ТОВ «БГС РЕЙЛ») до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГТРАНС» (надалі ТОВ «Металургтранс»), Акціонерного товариства «МІЖНАРОДНИЙ РЕЗЕРВНИЙ БАНК» (надалі АТ «Міжнародний резервний банк») про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди рухомого майна, та за зустрічним позовом ТОВ «Металургтранс» до ТОВ «БГС РЕЙЛ» про стягнення витрат орендаря на проведення ремонтів. Під час розгляду справи ТОВ «Металургтранс» подано клопотання (вх.№3756/26 від 27.01.2026) про призначення у справі № 904/421/23 судової економічної експертизи, з винесенням на вирішення експертів питання визначення (проведення розрахунку) розміру орендної плати окремо за кожен місяць за період 10.11.2021 31.08.2022 згідно договору оренди № 63А від 24.06.2011 зі змінами, внесеними додатковою угодою № 68 від 13.08.2018 та додатковою угодою № 71 від 08.02.2021. Ініціатор клопотання просив проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (скорочена назва - Дніпропетровський НДЕКЦ МВС України) або Дніпропетровському Науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за вибором суду. Також клопотання містило вимогу призначити у справі № 904/421/23 судову науково-технічну експертизу, на розгляд якої ініціатор просив поставити наступні питання: у разі проведення ремонту технічних несправностей вагону у період між плановими видами ремонтів, за умови, що такі технічні несправності виникли не внаслідок порушення правил експлуатації вагонів або аварій, чи є таке технічне обслуговування таким, що проведено у гарантійний період; у разі закінчення встановленого строку служби (неможливості подальшої експлуатації) деталі вагона у період між плановими видами ремонтів, чи є заміна такої деталі вагона поточним технічним обслуговуванням у гарантійний період; чи є проведене технічне обслуговування вагонів за наданим переліком таким, що проведене у гарантійний період; з урахуванням причин необхідності проведення технічного обслуговування вагонів за наданим переліком, чи наявні підстави віднести таке технічне обслуговування на відповідальність вагоноремонтного підприємства (депо), чи така необхідність у технічному обслуговуванні виникла внаслідок порушення правил експлуатації вагонів або аварій. Проведення вказаної експертизи ініціатор просив доручити експертам Національного університету «Львівська політехніка». В обґрунтування вищезазначеного клопотання, ТОВ «Металургтранс» зазначає, що заявлений розмір орендної плати та заборгованості розраховано позивачем неправильно, не у відповідності до умов договору оренди № 63А від 24.06.2011 (з наступними змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 68 від 13.08.2018 та додаткової угоди № 71 від 08.02.2021), розмір є значно завищеним, ніж дійсні розрахунки між сторонами, що потягнуло безпідставне нарахування штрафних санкцій. Крім того, сторонами не визначено та не узгоджено ставку орендної плати (грн за один вагонодень) на період з березня по серпень 2022 року, протоколи узгодження ціни на місяці з квітня по серпень 2022 року позивачем за первісним позовом (ТОВ «БГС РЕЙЛ») не складались та не направлялись відповідачу, орендна ставка та орендна плата не погоджувалась сторонами. Звертає увагу, що згідно з п.3.2 договору оренди (з урахуванням змін згідно додаткової угоди № 71 від 08.02.2021), ставки оренди погоджуються на один місяць шляхом оформлення протоколу узгодження ціни, ставка розраховується як середньоринковий показник ставок оренди напіввагонів для роботи на внутрішньому ринку України за попередній місяць з-поміж тих даних, які публікуються у журналі «Вантажні перевезення в Україні» на сайті https://ukrvantage.com/railage, розрахунок ставки, здійснений ТОВ «БГС РЕЙЛ», викладено у заяві про зменшення позовних вимог від 02.12.2025, і з таким підходом ТОВ «Металургтранс» не погоджується. На переконання ТОВ «Металургтранс», заявлений позивачем розрахунок орендної плати не відповідає (суперечить) актам наданих послуг, які раніше виставлялись відповідачу та були надані до матеріалів справи, розрахунок орендної плати, зазначений в листах, які ТОВ «БГС РЕЙЛ» щомісяця (тобто, по результатам кожного розрахункового періоду) направляв ТОВ «Металургтранс» може відрізнятись від того, що зазначений в Детальному обґрунтованому розрахунку заборгованості до позовної заяви. Зауважує, що оскільки у сторін є істотні розбіжності щодо розрахунків з орендної плати, її розмір за кожен місяць спірного періоду, а також кінцевий розмір заборгованості має бути визначено судом, при цьому, оскільки у спірному періоді були часткові оплати, то в залежності від того, за яким підходом розраховувати орендну плату, змінюється і момент виникнення заборгованості, відповідно сума штрафних санкцій (у разі, якщо наявність заборгованості як такої буде встановлено експертом). В рамках зустрічного позову ТОВ «Металургтранс» стверджує, що дослідженню підлягають також обставини щодо проведених поточних обслуговувань вагонів, зокрема, для належного встановлення, чи відповідають вони умовам договору для цілей отримання компенсації їх вартості. Зазначає, що необхідно дослідити технічний стан вагонів до технічного обслуговування (вид несправності), причину виникнення такої несправності, і вказані дослідження вимагають наявності спеціальних технічних знань. Зауважує, що під час попереднього розгляду справи ТОВ «БГС РЕЙЛ» заперечував проти відшкодування таких витрат, зазначаючи, що технічне обслуговування проводилось не у гарантійний період, вина у виникненні потреби такого обслуговування не встановлена. При цьому, скасовуючи у даній справі судові рішення попередніх інстанцій та скеровуючи її на новий розгляд, у постанові від 30.09.2025 Верховний Суд вказав на необхідність при новому розгляді детально встановити види ремонтів, які проводились щодо вагонів, збігу періодів їх проведення з гарантійним періодом, наявності чи відсутності вини у виникненні потреби у їх проведенні. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Металургтранс» (вх.№3756/26 від 27.01.2026) про призначення судової експертизи. Також ТОВ «Металургтранс» у клопотанні (вх.№4984/26 від 03.02.2026), з урахуванням уточнень, просило призначити у справі № 904/421/23 судову інженерно - транспортну (залізнично-транспортну) експертизу, на розгляд якої поставити питання: у разі проведення ремонту технічних несправностей вагону у період між плановими видами ремонтів, за умови, що такі технічні несправності виникли не внаслідок порушення правил експлуатації вагонів або аварій, чи є таке технічне обслуговування таким, що проведено у гарантійний період; у разі закінчення встановленого строку служби (неможливості подальшої експлуатації) деталі вагона у період між плановими видами ремонтів, чи є заміна такої деталі вагона поточним технічним обслуговуванням в гарантійний період; чи є проведене технічне обслуговування вагонів за наданим переліком таким, що проведене у гарантійний період; з урахуванням причин необхідності проведення технічного обслуговування вагонів за наданим переліком, чи наявні підстави віднести таке технічне обслуговування на відповідальність вагоноремонтного підприємства (депо), чи така необхідність в технічному обслуговуванні виникла внаслідок порушення правил експлуатації вагонів або аварій. Проведення вказаної експертизи ініціатор просив доручити судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. В обґрунтування вищезазначеного клопотання, ТОВ «Металургтранс» зазначає, що предметом зустрічного позову є стягнення з ТОВ «БГС РЕЙЛ» (орендодавця) на користь ТОВ «Металургтранс» (орендаря) коштів, понесених останнім на організацію проведення ремонтів та оплату тарифів при організації ремонту орендованих напіввагонів, витрати на відстій вагонів, які підлягають компенсації з боку орендодавця, а також стягнення пені, 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму основної заборгованості, за зустрічним позовом заявлені до стягнення ті витрати, які виникли в період з 10.11.2021 (дати переходу права власності на вагони до ТОВ «БГС РЕЙЛ»), істотну частину позовних вимог складають заявлені до стягнення витрати ТОВ «Металургтранс» (орендаря) на проведення ремонтів орендованих вагонів, а також платежів, які прямо витікають з організації проведення таких ремонтів. Вказує, що ТОВ «БГС РЕЙЛ» не було підписано виставлені акти про понесені витрати, під час попереднього розгляду справи ТОВ «БГС РЕЙЛ» заперечував щодо їх відшкодування, зазначаючи, що технічне обслуговування проводилось не у гарантійний період, вина у виникненні необхідності такого обслуговування не встановлена. ТОВ «Металургтранс» у заяві (вх.№22925/26 від 12.05.2026) пропонує на розгляд судової експертизи щодо вимог первісного позову поставити питання: чи підтверджується документально заявлений ТОВ «БГС РЕЙЛ» у заяві про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог від 13.01.2026 (з урахуванням доданого розрахунку), розмір основної заборгованості ТОВ «Металургтранс» за орендну плату, з урахуванням положень договору оренди № 63А від 24.06.2011 зі змінами, внесеними додатковою угодою № 68 від 13.08.2018 та додатковою угодою № 71 від 08.02.2021 щодо порядку розрахунку орендної плати та умов щодо ненарахування орендної плати у визначені таким договором періоди, та з урахуванням інших матеріалів справи, за період з 10.11.2021 по 31.08.2022, у разі негативної відповіді визначити (розрахувати) розмір орендної плати окремо за кожен місяць за період 10.11.2021 31.08.2022 у відповідності до положень договору оренди № 63А від 24.06.2011 зі змінами, внесеними додатковою угодою № 68 від 13.08.2018, додатковою угодою № 71 від 08.02.2021 та документів, наявних у матеріалах справи. Проведення судової експертизи щодо первісного позову ТОВ «Металургтранс» просило доручити судовим експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На розгляд судової експертизи щодо вимог зустрічного позову ТОВ «Металургтранс» просило поставити наступні питання: чи мала місце невідповідність технічного стану (несправність, непрацездатність) вагонів згідно наданого переліку, вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, на момент постановки їх у ремонт, та у разі негативної відповіді - у чому саме полягає ця невідповідність; з урахуванням вимог нормативних документів залізничного транспорту України, які несправності рухомого складу, що виявляються та усуваються в період між плановими видами ремонту (міжремонтний період), відносяться до сфери відповідальності вагоноремонтного підприємства, що здійснювало плановий ремонт; відповідно до нормативних документів залізничного транспорту України, які встановлюють порядок проведення технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів, чи передбачається заміна деталей та вузлів вагона, строк служби яких вичерпано до проведення чергового планового ремонту, в рамках поточного відчіпного або безвідчіпного ремонту (технічного обслуговування), а у разі позитивної відповіді - яке підприємство несе гарантійну відповідальність за технічний ресурс таких деталей, встановлених під час останнього планового ремонту; відповідно до нормативних документів залізничного транспорту України, яким є встановлений обсяг гарантійної відповідальності вагоноремонтного підприємства за результатами проведеного планового ремонту вантажних вагонів: чи поширюється така відповідальність на вагон в цілому (справність, працездатність), чи на конкретні вузли та деталі, елементи вагона, чи лише на виконані роботи; на який нормативний строк (пробіг у кілометрах або часовий міжремонтний норматив) поширюється така відповідальність; чи підтверджується документально, що необхідність проведення ремонтів (технічного обслуговування) вагонів згідно з переліком спричинена аварією, порушенням правил експлуатації вагонів, та, у разі позитивної відповіді, які документи це підтверджують; з огляду на наявні в матеріалах справи документи щодо виявлення та усунення несправностей, які причини їх виникнення несправностей по кожному вагону згідно з наданим переліком; чи могли такі несправності виникнути внаслідок неналежної якості ремонтних робіт або встановлених деталей при попередньому плановому ремонті чи технічному обслуговуванні. Проведення судової експертизи щодо вимог зустрічного позову ініціатор клопотання просив доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 призначено у справі № 904/421/23 судову експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: Щодо первісного позову:

1. Чи підтверджується документально нарахований ТОВ «БГС РЕЙЛ» розмір орендної плати, у тому числі за орендовані вагони за кожен місяць, за період з 10.11.2021 по 31.08.2022, враховуючи умови Договору оренди № 63А від 24.06.2011 зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 68 від 13.08.2018 (т.1, а.с.32-53) та Додатковою угодою № 71 від 08.02.2021 (т.1, а.с.61-63), з урахуванням заяви про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог від 13.01.2026 (з урахуванням доданого розрахунку) (т.26, а.с.152-167). Якщо ні, то який фактично розмір орендної плати за орендовані вагони за вказаний період, у тому числі за кожний місяць, враховуючи умови Договору оренди № 63А від 24.06.2011 зі змінами (т.21, а.с.155-160), внесеними Додатковою угодою № 68 від 13.08.2018 та Додатковою угодою № 71 від 08.02.2021. Щодо зустрічного позову:

2. Чи підтверджується документально необхідність проведення ремонту (технічного обслуговування) напіввагонів згідно з переліком, що спричинена неналежною якістю ремонтних робіт або встановлених деталей при попередньому плановому ремонті або технічному обслуговуванні? Якщо так, то чи підтверджується документально визначена Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" сума відшкодування за зустрічним позовом у розмірі 1694307,54 грн, яка включає вартість проведення ремонтів, оплату тарифів, витрати на відстій вагонів згідно переліку, наведеного безпосередньо в ухвалі суду, із зазначенням номерів вагонів, ВУ23, ВУ36. Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції встановив наявність передбачених ст.99 ГПК України умов для призначення експертизи, зазначивши, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторони не надали висновку експерта з цих питань. Ключовим мотивом стали істотні розбіжності у розрахунку сторонами розміру орендної плати за первісним позовом. Суд констатував, що сторони по-різному тлумачать умови договору оренди, зокрема, порядок визначення середньоринкового показника ставок оренди напіввагонів на підставі даних з сайту https://ukrvantage.com/railage. Суд зазначив, що це питання не може бути вирішене без спеціальних економічних знань, оскільки потребує документального підтвердження правильності нарахувань за кожен місяць спірного періоду. Суд вказав, що для вирішення вимог зустрічного позову про відшкодування витрат на ремонти вагонів також необхідні спеціальні технічні знання, з урахуванням того, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 вказав на необхідність детального встановлення обставин щодо видів ремонтів, причин виникнення несправностей та належності їх до гарантійних випадків. Тому суд призначив інженерно-транспортну експертизу для визначення причин несправностей вагонів та обґрунтованості заявленої до стягнення суми. При цьому суд відхилив заперечення позивача проти призначення експертизи, виходячи з того, що для з`ясування технічних аспектів експлуатації залізничного рухомого складу необхідні спеціальні знання, а подані докази не дозволяють однозначно встановити вказані обставини.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги Не погодившись із зазначеною ухвалою, ТОВ «БГС РЕЙЛ» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт вважає, що суд першої інстанції призначив судову експертизу за відсутності законних підстав, передбачених ч.1 ст.99 ГПК України, оскільки для вирішення спору не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. На переконання апелянта, усі спірні питання стосуються виключно тлумачення умов договору та оцінки письмових доказів, що належить до компетенції суду. Зазначає, що поставлене на вирішення експертизи питання щодо розрахунку орендної плати є питаннями права, оскільки розмір орендної плати визначається простою математичною формулою на підставі даних з сайту, а спір між сторонами полягає лише в неоднаковому тлумаченні умов договору, що не потребує спеціальних економічних знань. Апелянт також вказує, що питання про причини несправностей вагонів та вартість ремонтів не мають правового значення, оскільки Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 визначив, що обов`язковою передумовою для відшкодування витрат на ремонти є погодження бюджетів з орендодавцем, а доказів вчинення орендарем таких дій матеріали справи не містять, тому навіть ствердна відповідь експерта не вплине на вирішення спору. Крім того, апелянт звертає увагу, що аналогічна ухвала про призначення експертизи у цій справі вже була скасована Центральним апеляційним господарським судом, а склад доказів та природа розбіжностей між сторонами не змінилися. Також апелянт наголошує, що суд першої інстанції спочатку ухвалою від 03.03.2026 відмовив у призначенні експертизи, дійшовши висновку про достатність наявних доказів, а в подальшому, без жодних нових обставин та мотивування, змінив свою позицію, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваної ухвали. На переконання апелянта, призначення експертизи призводить до невиправданого затягування розгляду справи, провадження у якій триває з 2023 року, що порушує засади розумності строків судочинства. У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Металургтранс» вважає, що ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи є законною, у даному випадку наявні усі передбачені ч.1 ст. 99 ГПК України умови для її призначення. Зокрема, в матеріалах справи відсутній висновок експерта з поставлених питань, а спірні обставини щодо документального підтвердження розміру орендної плати та технічних причин несправностей вагонів не можуть бути встановлені виключно шляхом правової оцінки договору, оскільки потребують спеціальних економічних та технічних знань. Зазначає, що твердження апелянта про те, що спір зводиться до простої формули «ставка помножена на кількість вагоноднів», є спрощеним, оскільки фактично спір стосується значного масиву первинних документів щодо сотень вагонів за тривалий період, а сам позивач неодноразово змінював свої розрахунки, визнавав арифметичні помилки та коригував методику визначення орендних ставок, що свідчить про необхідність експертної перевірки документальної обґрунтованості нарахувань. Стосовно призначення експертизи для вирішення вимог зустрічного позову, відповідач вказує, що питання про причини несправностей вагонів, характер ремонтів та їх зв`язок з гарантійною відповідальністю вагоноремонтних підприємств є технічними і не можуть бути вирішені судом без спеціальних знань, а Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 прямо зобов`язав суд першої інстанції при новому розгляді детально встановити ці обставини. Відповідач наголошує, що зміна позиції суду щодо необхідності експертизи не є порушенням, оскільки суд дійшов такого висновку після поглибленого дослідження матеріалів справи на стадії розгляду по суті, а не формально на початковій стадії, і ГПК України не забороняє суду призначити експертизу після попередньої відмови, якщо подальший розгляд засвідчив таку необхідність. Також зазначає, що посилання апелянта на попереднє скасування аналогічної ухвали апеляційним судом не є релевантним, оскільки наразі справа розглядається після перегляду Верховним Судом з наданням відповідних вказівок суду першої інстанції та в іншій процесуальній ситуації. Відповідач підкреслює, що призначення експертизи не порушує принципу розумності строків, оскільки швидке, проте неповне вирішення спору, без з`ясування технічних та економічних обставин, не відповідало б завданню господарського судочинства, особливо з огляду на те, що Верховний Суд вже скасував попередні рішення саме через неповне встановлення обставин справи. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. ТОВ «БГС РЕЙЛ» подало відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій наполягає, що ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам ст.236 ГПК України, оскільки не містить жодного мотивованого пояснення того, які саме обставини потребують спеціальних знань і чому без них неможливо вирішити спір, обмежуючись лише цитуванням норм процесуального закону та переліком питань для експерта. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції спочатку відмовив у призначенні експертизи (ухвала від 03.03.2026), закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, а потім, без жодних нових обставин, без пояснення причин зміни своєї позиції, призначив експертизу, що свідчить про формальний підхід та порушення принципу правової визначеності. Стосовно первісного позову апелянт зазначає, що усі спірні питання щодо розрахунку орендної плати мають виключно правовий характер, оскільки розбіжності між сторонами зводяться до трьох конкретних правових питань: чи підлягає нарахуванню орендна плата за час перебування вагонів у відстої у зв`язку з простроченням планових ремонтів; чи підлягає нарахуванню орендна плата за час прямування вагонів до місця відстою за інструкціями орендодавця; чи поширюється конвенційна заборона Укрзалізниці на конкретні вагони, і всі ці питання вирішуються виключно шляхом тлумачення умов договору та норм ЦК України, а не за допомогою спеціальних економічних знань. Крім того, апелянт вказує, що механізм визначення орендної ставки вже встановлений Верховним Судом у постанові від 30.09.2025, і для його застосування суду необхідно лише дослідити наявні в матеріалах справи інформаційні повідомлення сайту та визначити, які значення є середньоарифметичними, а які одиничними виключеннями, що є суто правовою функцією суду. Стосовно зустрічного позову апелянт стверджує, що призначення технічної експертизи є безпідставним, оскільки Верховний Суд у тій же постанові чітко визначив, що обов`язковою передумовою для відшкодування витрат на ремонти є погодження бюджетів з орендодавцем, а таких доказів в матеріалах справи немає, тому навіть ствердна відповідь експерта щодо технічних причин несправностей не матиме правового значення для вирішення спору, а призначення експертизи з ініціативи суду фактично означає перекладення на суд процесуального обов`язку позивача за зустрічним позовом щодо доказування підстав своїх вимог, що порушує засади змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у ст.13 ГПК України.

4. Процедура апеляційного провадження Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Стефанів Т.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «БГС РЕЙЛ» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 у справі № 904/421/23 за позовом ТОВ «БГС РЕЙЛ» до ТОВ «Металургтранс», АТ «Міжнародний резервний банк» про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди та за зустрічним позовом ТОВ «Металургтранс» до ТОВ «БГС РЕЙЛ», за участю третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про стягнення коштів; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.06.2026 о 14:00 год., а також витребувано матеріали вказаної справи з Господарського суду Дніпропетровської області. 08.06.2026 від ТОВ «Металургтранс» надійшов відзив на апеляційну скаргу. 09.06.2026 від представника ТОВ «БГС РЕЙЛ» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 09.06.206 задоволена. 11.06.2026 від ТОВ «БГС РЕЙЛ» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу. 19.06.2026 матеріали справи № 904/421/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. В судовому засіданні 23.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини 24.06.2011 між ТОВ «Металургтранс» (орендар) та ТОВ «Трансгруп» (орендодавець) укладено договір оренди № 63А, предметом якого є передача в оренду ТОВ «Металургтранс» залізничних напіввагонів в кількості 709 штук з метою їх комерційної експлуатації. 13.08.2018 укладено додаткову угоду № 68 до договору оренди № 63А від 24.06.2011, згідно з п.п.1, 2 якої у договір введено третю сторону АТ «Сбербанк», правонаступником якого є АТ «Міжнародний резервний банк», а сам договір оренди № 63А від 24.06.2011 викладено в новій редакції (п.3 додаткової угоди). Введення третьої сторони в договір оренди обумовлено передачею ТОВ «Трансгруп» предмету оренди в заставу АТ «Сбербанк». 08.02.2021 укладено додаткову угоду № 71 до договору оренди № 63А від 24.06.2011 (зі змінами), якою викладено в новій редакції п.3.2 договору оренди. 09.11.2021 між ТОВ «Трансгруп» (продавець) та ТОВ «Вагон-Інвест» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу напіввагонів у кількості 518 одиниць; перелік напіввагонів, які підлягають продажу, визначено у специфікації від 09.11.2021. Згідно з п.1.5 договору купівлі-продажу напіввагонів від 09.11.2021, укладеного між ТОВ «Трансгруп» та ТОВ «Вагон-Інвест», покупець підписанням договору підтверджує, що йому відомо про те, що товар не є новим. Згідно з п.1.6.2 договору купівлі-продажу напіввагонів від 09.11.2021, укладеного між ТОВ «Трансгруп» та ТОВ «Вагон-Інвест», товар на момент укладення цього договору перебуває в оренді ТОВ «Металургтранс» відповідно до договору оренди № 63А від 24.06.2011 зі всіма змінами, доповненнями, додатками та іншими документами до нього; зміст та умови договору оренди відомі покупцю, включаючи, зокрема, строк оренди, стан виконання зобов`язань за договором оренди. Згідно з п.1.6.2.1 договору купівлі-продажу напіввагонів від 09.11.2021, укладеного між ТОВ «Трансгруп» та ТОВ «Вагон-Інвест», сторони погоджують, що внаслідок укладення цього Договору права орендодавця щодо товару за договором оренди переходить до покупця, тобто товар відчужується на користь покупця на умовах, що на момент укладення та виконання цього договору він перебуває в оренді за договором оренди. Пунктом 1.6.2.2 вищезазначеного договору купівлі-продажу передбачено, що покупець після переходу до нього права власності на товар замінює продавця як сторону договору оренди у всіх правовідносинах щодо товару, які виникнуть чи можуть виникнути на підставі договору оренди з дати переходу до покупця права власності на товар, з урахуванням пп.1.6.2.3 цього Договору. Згідно з п.5.2 договору купівлі-продажу напіввагонів від 09.11.2021, укладеного між ТОВ «Трансгруп» та ТОВ «Вагон-Інвест», підписанням цього договору покупець, гарантує, що: вся інформація щодо товару, можливих судових спорів, що стосуються чи можуть стосуватися товару, підстав набуття права власності, була передана покупцю в повному обсязі до моменту укладення цього договору, та була врахована покупцем при узгодженні ціни договору, він ознайомлений з документами, що стали підставою для набуття продавцем права власності на товар і немає заперечень щодо них, відповідно; покупець підтверджує, що він провів ознайомлення з усіма документами, що стосується товару та які були наявні у Продавця; покупцю відомо, що товар (частина одиниць/деякі одиниці товару) потребує проведення ремонтів і Товар не є новим; покупець погоджується з тим, що претензій чи будь-які інші зауваження щодо якісних характеристик та/або будь-яких недоліків відчужуваного товару можуть бути пред`явлені орендарю на підставі та відповідно до умов договору оренди. Тобто покупець погоджується (підписанням цього договору приймає відповідні ризики) з тим, що продавець не несе будь-якої відповідальності, якщо на момент передачі товару з оренди (від орендаря до покупця) покупцем буде виявлено неналежний технічний стан товару чи будь-які інші недоліки товару (зокрема, якщо стан товару відрізняється від очікуваного покупцем). Згідно з Актом приймання-передачі напіввагонів від 09.11.2021, ТОВ «Трансгруп» передало, а ТОВ «Вагон-Інвест» прийняло згідно з умовами договору купівлі-продажу напіввагонів від 09.11.2021 Товар згідно умов договору - напіввагони у кількості 518 одиниць згідно переліку, наведеному у акті. Згідно п.1 цього Акту приймання-передачі, сторони зафіксували, що «товар, тобто напіввагони, які набуті у власність покупцем, не є новими та потребують проведення ремонту. Покупець приймає вагони в тому технічному стані, в якому вони фактично перебувають.» Крім цього, 07.11.2021 між ТОВ «Вагон-Інвест» (продавець) та ТОВ «БГС РЕЙЛ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу напіввагонів, предметом якого, з урахуванням додаткових угод № 1 від 09.11.2021, № 2 від 09.11.2021 та № 3 від 10.11.2021, та специфікації від 07.11.2021, № 2 від 09.11.2021 (в редакції, викладеній відповідно до додаткової угоди № 3 від 10.11.2021), є придбання напіввагонів у кількості 259 одиниць. Згідно з актом приймання-передачі напіввагонів № 1 від 10.11.2021р. ТОВ «Вагон-Інвест» передало, а ТОВ «БГС РЕЙЛ» прийняло згідно з умовами договору купівлі-продажу напіввагонів від 07.11.2021 товар, а саме: напіввагони у кількості 181 одиниць згідно переліку, наведеному в акті. Також згідно з актом приймання-передачі напіввагонів № 2 від 10.11.2021, ТОВ «Вагон-Інвест» передало, а ТОВ «БГС РЕЙЛ» прийняло згідно з умовами договору купівлі-продажу напіввагонів від 07.11.2021 товар, а саме: напіввагони у кількості 78 одиниць, згідно з наведеним в Акті переліком. У січні 2023 року ТОВ «БГС РЕЙЛ» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Металургтранс», АТ «Міжнародний резервний банк», у якому заявлено вимоги: стягнути з ТОВ «Металургтранс» основну заборгованість у розмірі 21005598,48 грн, пеню у сумі 4821546,49 грн, 3% річних у розмірі 338389,30 грн, інфляційні витрати у сумі 1909794,83 грн; нараховувати на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ» 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України від простроченої суми у розмірі 21005598,48 грн з 14.01.2022 до моменту виконання рішення суду; органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахувати 3% річних за наведеною у позовній заяві формулою, починаючи з 14.01.2022 до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, та стягнути отриману суму процентів з ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ»; розірвати договір оренди № 63А від 24.06.2011 в редакції додаткової угоди № 68 від 13.08.2018 та додаткової угоди № 71 від 08.02.2021 в частині оренди 259 вагонів, які належать на праві власності ТОВ «БГС РЕЙЛ», і щодо яких договір оренди в редакції додаткової угоди № 68 від 13.08.2018 та додаткової угоди № 71 від 08.02.2021 діє між ТОВ «Металургтранс», ТОВ «БГС РЕЙЛ» та АТ «Міжнародний резервний банк». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період з 10.11.2021 по 31.08.2022 ТОВ «Металургтранс» не в повному обсязі сплачено орендну плату за договором оренди № 63А від 24.06.2011, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання нараховано та заявлено до стягнення основний борг та штрафні санкції. ТОВ «Металургтранс» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до ТОВ «БГС РЕЙЛ» про стягнення основного боргу у розмірі 1694307,54 грн витрат, понесених орендарем на проведення ремонтів вагонів, пені у сумі 311069,74 грн, 3% річних у розмірі 45533,21 грн, інфляційних витрат у сумі 330756,72 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі № 904/421/23 первісний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ» 2972009,85 грн основного боргу; у задоволенні іншої частини позову відмовлено; стягнуто з ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ» 44580,15 грн судового збору. Зустрічний позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ «БГС РЕЙЛ» на користь ТОВ «Металургтранс» 1694307,54 грн основного боргу, 311069,74 грн пені, 45533,21 грн 3% річних, 330756,72 грн інфляційних витрат та 35725,01 грн судового збору. Зараховано вимоги по зустрічному позову щодо стягнення з ТОВ «БГС РЕЙЛ» на користь ТОВ «Металургтранс» 1694307,54 грн основного боргу, 311069,74 грн пені, 45533,21 грн 3% річних, 330756,72 грн інфляційних витрат та 35725,01 грн судового збору в рахунок погашення первісних вимог щодо стягнення з ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ» 2972009,85 грн основного боргу та 44580,15 грн судового збору. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягали до стягнення за первісним і зустрічним позовами - присуджено до стягнення з ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ» заборгованість в розмірі 590342,64 грн та 8855,14 грн судового збору. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі № 904/421/23 в частині відмови у задоволенні первісного позову щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, прийнято у цій частині нове рішення про стягнення пені у сумі 484600,55 грн, 3% річних у розмірі 29076,03 грн, інфляційних втрат у сумі 150530,08 грн та здійснено новий розподіл судового збору за первісним позовом; скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 у справі № 904/421/23 в частині стягнення пені за зустрічним позовом, прийнято у цій частині нове рішення про відмову у стягненні пені та здійснено новий розподіл судового збору за зустрічним позовом, викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: «Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ» 2972009,85 грн основного боргу, пеню у сумі 484600,55 грн, 3% річних у сумі 29076,03 грн, інфляційні втрати у сумі 150530,08 грн та 54543,25 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити. Зустрічний позов задовольнити частково. Стягнути з ТОВ «БГС РЕЙЛ» на користь ТОВ «Металургтранс» 1694307,54 грн основного боргу, 45533,21 грн трьох відсотків річних, 330756,72 грн інфляційних витрат та 31058,96 грн судового збору. В порядку ч.11 ст.238 та ч.11 ст.129 ГПК України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають до стягнення за первісним та зустрічним позовами. Зарахувати вимоги по зустрічному позову щодо стягнення з ТОВ «БГС РЕЙЛ» на користь ТОВ «Металургтранс» 1694307,54 грн основного боргу, 45533,21 грн трьох відсотків річних, 330756,72 грн інфляційних витрат та 31058,96 грн судового збору в рахунок погашення первісних вимог щодо стягнення з ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ» 2972009,85 грн основного боргу, пені у сумі 484600,55 грн, 3% річних у сумі 29076,03 грн, інфляційних втрат у сумі 150530,08 грн та 54543,25 грн судового збору. Після проведення зустрічного зарахування грошових сум та судового збору, що підлягають до стягнення за первісним і зустрічним позовами - стягнути з ТОВ «Металургтранс» на користь ТОВ «БГС РЕЙЛ» заборгованість в розмірі 1565619,04 грн та 23484,29 грн судового збору." Постановою Верховного Суду від 30.09.2025 касаційну скаргу ТОВ «БГС РЕЙЛ» задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 904/421/23 скасовано та справу № 904/421/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції у даній справі та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неукладеність договору у частині умов щодо ціни. Верховний Суд зазначив, що п.3.2 договору чітко визначає порядок розрахунку орендної ставки на розрахунковий місяць, виходячи з даних за місяць, що йому передує, а зразок розрахунку в додатку не є обов`язковим. На переконання колегії суддів Верховного Суду цей висновок підтверджується попередньою поведінкою самих сторін, які у протоколах за січень та лютий 2022 року керувалися саме цим пунктом. Вказав, що суди безпідставно застосували ч.4 ст.632 ЦК України щодо визначення ціни за звичайними цінами, що призвело до неправильного розрахунку основної заборгованості та штрафних санкцій за первісним позовом. Також Верховний Суд вказав, що рішення апеляційного суду про відмову в розірванні договору є передчасним, оскільки апеляційний суд лише послався на закінчення строку дії договору - до 31.12.2023, не дослідивши, чи було його розірвано в позасудовому порядку згідно з п.15.4.3 після направлення відповідного повідомлення, та не надавши оцінки цим обставинам. Крім того, Верховний Суд зауважив, що при розгляді зустрічного позову про відшкодування витрат на ремонти, суди не з`ясували ключових обставин, які є визначальними для правильного вирішення спору: який саме вид ремонту або технічного обслуговування проводився та чи підпадає він під обов`язки орендодавця за п.7.2 договору (гарантійний ремонт з вини заводу); чи були попередньо узгоджені бюджети цих ремонтів, як того вимагають п.п.6.5 та 7.4 договору, та чи довів орендар наявність вини заводу-виробника або вагоноремонтного підприємства. Натомість суди помилково переклали тягар доказування на орендодавця та застосували презумпцію, що всі несправності, крім пошкоджень при експлуатації, є гарантійними випадками. Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду справи № 904/421/23 Господарському суду Дніпропетровської області необхідно дослідити та встановити наступні ключові обставини: надати правильну юридичну оцінку п.3.2 договору оренди (в редакції додаткової угоди № 71), встановивши, що орендна ставка на розрахунковий місяць має визначатися як середнє арифметичне значення ставок, опублікованих на сайті https://ukrvantage.com/railage за місяць, що передує розрахунковому періоду; врахувати, що додаток до договору (Приклад розрахунку) не є обов`язковим, а попередня поведінка сторін (підписання протоколів) підтверджує саме такий порядок розрахунку; здійснити перерахунок орендної плати за спірний період (з 10.11.2021 по 31.08.2022) на підставі правильно визначеної орендної ставки, з урахуванням кількості вагонів, які фактично перебували в оренді та не були виведені з експлуатації (ремонт, відстій тощо), та визначити точний розмір заборгованості ТОВ «Металургтранс»; перевірити обґрунтованість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, зважаючи на доводи скаржника про відсутність підстав для стягнення цих санкцій; дослідити обставини, пов`язані з направленням повідомлення про розірвання договору (листи № BGSR-082622-1 від 26.08.2022 та № BGSR-120922-1 від 12.09.2022), встановити, чи мало місце розірвання договору в позасудовому порядку згідно з п.15.4.3; дослідити кожен випадок понесених витрат окремо та встановити, який саме вид ремонту або технічного обслуговування проводився: капітальний, деповський (плановий), чи позаплановий (поточний), а також, чи підпадає він під дію п.7.2 договору (гарантійне технічне обслуговування з вини заводу-виробника або вагоноремонтного підприємства); встановити, чи довів орендар наявність вини заводу-виробника або вагоноремонтного підприємства, що є обов`язковою умовою для відшкодування витрат згідно з п.7.2 договору, зокрема, дослідити відповідні документи (акти-рекламації форми ВУ-41, висновки комісій тощо), а не робити припущення, що всі несправності є гарантійними; перевірити, чи були попередньо узгоджені бюджети ремонтів між сторонами, як того вимагають п.п.6.5 та 7.4 договору, встановити, чи надавав орендар письмові доручення та чи погоджував орендодавець орієнтовні бюджети до початку виконання робіт; на підставі встановлених обставин визначити, які саме витрати підлягають відшкодуванню, та здійснити перерахунок суми основної заборгованості та відповідно, перевірити обґрунтованість нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат на цю суму. Під час нового розгляду справи, ТОВ «Металургтранс» подало клопотання від 03.02.2026), у якому, з урахуванням уточнень, просило призначити по справі № 904/421/23 судову інженерно - транспортну (залізнично-транспортну) експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання: у разі проведення ремонту технічних несправностей вагону у період між плановими видами ремонтів, за умови, що такі технічні несправності виникли не внаслідок порушення правил експлуатації вагонів або аварій, чи є таке технічне обслуговування таким, що проведено у гарантійний період; у разі закінчення встановленого строку служби (неможливості подальшої експлуатації) деталі вагона у період між плановими видами ремонтів, чи є заміна такої деталі вагона поточним технічним обслуговуванням в гарантійний період; чи є проведене технічне обслуговування вагонів за переліком, що надається нижче, таким, що проведене у гарантійний період; з урахуванням причин необхідності проведення технічного обслуговування вагонів за переліком, що надається нижче, чи наявні підстави віднести таке технічне обслуговування на відповідальність вагоноремонтного підприємства (депо), чи така необхідність в технічному обслуговуванні виникла внаслідок порушення правил експлуатації вагонів або аварій. Проведення судової інженерно транспортної (залізнично-транспортної) експертизи ТОВ «Металургтранс» просило доручити експертам Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України. ТОВ «Металургтранс» у заяві від 12.05.2026 пропонувало на розгляд судової експертизи щодо первісних позовних вимог поставити наступне питання: чи підтверджується документально заявлений ТОВ «БГС РЕЙЛ» у заяві про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог від 13.01.2026 (з урахуванням доданого розрахунку), розмір основної заборгованості ТОВ «Металургтранс» за орендну плату, з урахуванням положень договору оренди № 63А від 24.06.2011 зі змінами, внесеними додатковою угодою № 68 від 13.08.2018 та додатковою угодою № 71 від 08.02.2021 щодо порядку розрахунку орендної плати та умов про ненарахування орендної плати у визначені таким договором періоди, та з урахуванням інших матеріалів справи, за період з 10.11.2021 по 31.08.2022, у разі негативної відповіді визначити (розрахувати) розмір орендної плати окремо за кожен місяць за період 10.11.2021 31.08.2022 у відповідності до положень договору оренди № 63А від 24.06.2011 зі змінами, внесеними додатковою угодою № 68 від 13.08.2018 та додатковою угодою № 71 від 08.02.2021 та документів, наявних у матеріалах справи, з дорученням проведення судової експертизи щодо первісних позовних вимог експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України. На розгляд судової експертизи щодо зустрічних позовних вимог поставити наступні питання: чи мала місце невідповідність технічного стану вагонів (несправність, не працездатність), що вказані у переліку, вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України, на момент постановки їх у ремонт; якщо технічний стан не відповідав вимогам нормативних документів, то у чому саме полягає ця невідповідність; з урахуванням вимог нормативних документів залізничного транспорту України, які несправності рухомого складу, що виявляються та усуваються в період між плановими видами ремонту (міжремонтний період), відносяться до сфери відповідальності вагоноремонтного підприємства, що здійснювало плановий ремонт; відповідно до нормативних документів залізничного транспорту України, які встановлюють порядок проведення технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів, чи передбачається заміна деталей та вузлів вагона, строк служби яких вичерпано до проведення чергового планового ремонту, в рамках поточного відчіпного або безвідчіпного ремонту (технічного обслуговування); якщо так яке підприємство несе гарантійну відповідальність за технічний ресурс таких деталей, встановлених під час останнього планового ремонту; відповідно до нормативних документів залізничного транспорту України яким є встановлений обсяг гарантійної відповідальності вагоноремонтного підприємства за результатами проведеного планового ремонту вантажних вагонів: чи поширюється така відповідальність на вагон у цілому (справність, працездатність), чи на конкретні вузли та деталі, елементи вагона, чи лише на виконані роботи; на який нормативний строк (пробіг у кілометрах або часовий міжремонтний норматив) поширюється така відповідальність; чи підтверджується документально, що необхідність проведення ремонтів (технічного обслуговування) вагонів згідно з переліком спричинена аварією, порушенням правил експлуатації вагонів; які документи це підтверджують; з огляду на наявні в матеріалах справи документи щодо виявлення та усунення несправностей, які причини виникнення несправностей по кожному вагону згідно переліку; чи могли такі несправності виникнути внаслідок неналежної якості ремонтних робіт або встановлених деталей при попередньому плановому ремонті чи технічному обслуговуванні, з дорученням проведення судової експертизи щодо зустрічних позовних вимог експертам Львівського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України. Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Частиною 1 ст. 316 ГПК України передбачено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст.100 ГПК України). Згідно з ч.1 ст.101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Згідно з п.2 ч.1 та ч.3 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи; з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Пунктом 6 ч.1 ст.229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи. Згідно з п.п.11, 12 ч.1 ст.255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про призначення експертизи; про зупинення провадження у справі. 6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Заслухавши пояснення представників апелянта та відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла наступних висновків. Предметом апеляційного оскарження є висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для призначення у справі комплексної судової експертизи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції призначив судову експертизу за відсутності законних підстав, передбачених ч.1 ст.99 ГПК України, оскільки для вирішення спору не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, адже усі спірні питання стосуються виключно тлумачення умов договору та оцінки письмових доказів, що належить до компетенції суду, поставлені на вирішення експертизи питання за первісним позовом щодо розрахунку орендної плати є питаннями права, оскільки розмір орендної плати визначається простою математичною формулою на підставі даних з сайту, а спір між сторонами полягає лише в неоднаковому тлумаченні умов договору, що не потребує спеціальних економічних знань, питання про причини несправностей вагонів та вартість ремонтів не мають правового значення, оскільки Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 визначив, що обов`язковою передумовою для відшкодування витрат на ремонти є погодження бюджетів з орендодавцем, докази чого в матеріалах справи відсутні. Крім того, апелянт звертає увагу, що аналогічна ухвала про призначення експертизи в цій справі вже була скасована судом апеляційної інстанції, а склад доказів та природа розбіжностей між сторонами не змінилися. Крім того, суд першої інстанції спочатку ухвалою від 03.03.2026 відмовив у призначенні експертизи, дійшовши висновку про достатність наявних доказів, а в подальшому, без жодних нових обставин та мотивування, змінив свою позицію, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваної ухвали. На переконання апелянта, призначення експертизи призводить до невиправданого затягування розгляду справи, яка перебуває в суді з 2023 року, що порушує принцип розумності строків. ТОВ «Металургтранс» вважає, що ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи є законною та відповідає обставинам справи, оскільки наявні всі передбачені ч.1 ст. 99 ГПК України умови для її призначення, спірні обставини щодо документального підтвердження розміру орендної плати та технічних причин несправностей вагонів не можуть бути встановлені виключно шляхом правової оцінки договору, оскільки потребують спеціальних економічних та технічних знань, спір стосується значного масиву первинних документів щодо сотень вагонів за тривалий період, а сам позивач неодноразово змінював свої розрахунки, визнавав арифметичні помилки та коригував методику визначення орендних ставок, що свідчить про необхідність експертної перевірки документальної обґрунтованості нарахувань, питання про причини несправностей вагонів, характер ремонтів та їх зв`язок з гарантійною відповідальністю вагоноремонтних підприємств є технічними і не можуть бути вирішені судом без спеціальних знань, а Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 прямо зобов`язав суд першої інстанції при новому розгляді детально встановити ці обставини, призначення експертизи не порушує принципу розумності строків, оскільки швидке, але неповне вирішення спору без з`ясування технічних та економічних обставин не відповідало б завданню господарського судочинства, особливо з огляду на те, що Верховний Суд уже скасував попередні рішення саме через неповне встановлення обставин справи. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмету доказування, у іншому випадку у суду відсутні правові підстави для їх врахування. При цьому предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У постанові від 15.11.2019 у справі № 909/887/18 Верховний суд вказав, що сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин. Згідно зі ст.98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Як зазначив Верховний Суд у постанові 11.04.2024 у справі № 910/15160/19, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто тоді, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Питання призначення експертизи суд вирішує у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 910/15160/19). Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. При цьому підстави та мотиви призначення судової експертизи, а також перелік питань, що потребують роз`яснення, повинні бути зазначені у відповідній ухвалі. Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття є порушенням норм процесуального права. Суд має право з власної ініціативи або за клопотанням учасника справи постановити ухвалу про повернення до стадії підготовчого провадження, якщо виникла необхідність вчинення процесуальних дій, які відповідно до цього Кодексу вчиняються виключно на цій стадії. У даному випадку суд першої інстанції під час розгляду справи по суті зіткнувся з необхідністю призначення судової експертизи, яка відповідно до п.8 ч.2 ст.182 ГПК України призначається виключно на стадії підготовчого провадження. Повернення до підготовчого провадження для вирішення питання про призначення експертизи є процесуально допустимим та не суперечить завданню господарського судочинства, а навпаки, спрямоване на забезпечення повного та всебічного розгляду справи. Колегія суддів зауважує, що процесуальний закон не містить заборони для суду змінити свою процесуальну позицію щодо доцільності призначення експертизи, якщо в ході розгляду справи виникла об`єктивна необхідність у залученні спеціаліста для з`ясування обставин, що мають значення для справи. Саме така послідовність дій суду першої інстанції свідчить про виважений підхід до розгляду справи, оскільки суд не призначив експертизу автоматично, отримавши відповідне клопотання, а дійшов цього висновку після поглибленого дослідження матеріалів справи та позицій сторін, що відповідає завданню господарського судочинства, визначеному ст.2 ГПК України: справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спору. Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що питання розрахунку орендної плати є виключно питанням права, оскільки орендна плата визначається за простою математичною формулою: орендна ставка, помножена на кількість вагоноднів, а усі необхідні для розрахунку дані вже наявні в матеріалах справи. Однак такий підхід, на думку колегії суддів, є надмірно спрощеним та не враховує фактичних обставин справи. Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами щодо розміру орендної плати не зводиться до механічного множення двох показників. Сторони мають суттєві розбіжності щодо порядку визначення орендної ставки, зокрема, щодо того, які саме показники з інформаційних повідомлень веб-сайту https://ukrvantage.com/railage підлягають врахуванню при обчисленні середнього арифметичного значення та які з цих показників є одиничними або виключними та не підлягають врахуванню. Крім того, між сторонами існує спір щодо кількості вагоноднів, які підлягають оплаті, зокрема, щодо періодів перебування вагонів у ремонті, відстої, на шляху прямування до місця ремонту, а також щодо впливу конвенційних заборон на використання вагонів. Колегія суддів зазначає, що визначення розміру орендної плати за спірний період, який охоплює понад 10 місяців та сотні одиниць рухомого складу, потребує аналізу значного масиву первинних документів, зокрема: актів наданих послуг, залізничних накладних, даних автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів, документів щодо ремонтів та відстою вагонів, розпоряджень Укрзалізниці, листування сторін та інших матеріалів. Перевірка документальної обґрунтованості таких розрахунків, систематизація великої кількості первинних документів, співставлення розрахунків сторін та визначення того, чи підтверджується заявлений розмір орендної плати належними доказами, є типовим завданням судової економічної експертизи. Відповідно до пп.2.1 п.2 розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств й організацій є визначення документальної обґрунтованості розрахунків плати за оренду майна. Отже, економічна експертиза досліджує документи, що відображають господарські операції, та встановлює їх відповідність вимогам нормативних документів з бухгалтерського обліку та звітності. Саме з цією метою суд першої інстанції сформулював перше питання як питання про документальне підтвердження нарахованого розміру орендної плати. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 вже визначив порядок розрахунку орендної ставки, а тому суду залишається лише виконати арифметичні дії. За змістом ч.5 ст.310, ч.1 ст.316 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, та вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Верховний Суд у вказаній постанові встановив, що орендна ставка визначається відповідно до п.3.2 договору оренди як середнє арифметичне значень ставок оренди, опублікованих на сайті за попередній місяць. Однак це не усуває необхідності залучення експерта для встановлення фактичних обставин, зокрема: які саме числові значення були опубліковані на сайті у відповідні місяці, які з них підлягають врахуванню при обчисленні середнього арифметичного, які періоди використання вагонів документально підтверджуються, які періоди виключені з розрахунку відповідно до умов договору тощо. Визначення цих фактичних даних є передумовою для правильного застосування судом норм матеріального права, а не самостійним правовим питанням. Стосовно призначення експертизи за зустрічним позовом, апелянт стверджує, що поставлені судом питання не мають правового значення, оскільки вирішальне значення для задоволення зустрічного позову має лише обставина погодження бюджетів ремонтів, яка, на його думку, відсутня. Колегія суддів не погоджується з такою позицією, з огляду на наступне. Верховний Суд у постанові від 30.09.2025, скеровуючи дану справу на новий розгляд, чітко вказав на необхідність дослідження судами обставин щодо визначення видів ремонтів, які проводились відносно вагонів, чи є проведені поточні ремонти такими, що проведені у гарантійний період, наявності чи відсутності вини у виникненні необхідності проведення ремонтів, а також обставин наявності гарантійної відповідальності щодо кожного конкретного вагону. Відповіді на вказані питання, крім аналізу положень нормативних документів, що регулюють відповідальність вагоноремонтних підприємств, визначення, на що саме поширюється гарантійна відповідальність, з якого моменту та до якого часу вона діє, та за яких умов виключається, залежать також від вирішення питань про те, чи потребували напіввагони ремонту чи технічного обслуговування, чи було причиною такої потреби неякісне проведення попередніх планових ремонтів, чи обґрунтовано документально включення тих чи інших видів робіт до вартості кожного ремонту. Таким чином, Верховний Суд прямо вказав на необхідність встановлення обставин, що виходять за межі правових питань та потребують спеціальних знань. Для встановлення того, чи була необхідність проведення ремонту спричинена неналежною якістю попередніх ремонтних робіт або встановлених деталей, необхідно дослідити технічні аспекти, зокрема, характер несправності, час її виникнення, попередню ремонтну історію вагона, вид проведеного ремонту, можливі причини пошкодження, наявність або відсутність ознак неналежної експлуатації, зв`язок несправності з попереднім плановим ремонтом або технічним обслуговуванням, а також можливість віднесення відповідних витрат до гарантійної відповідальності вагоноремонтного підприємства. Такі питання очевидно виходять за межі компетенції суду, який не володіє спеціальними технічними знаннями у сфері побудови, експлуатації, ремонту та технічного обслуговування залізничних напіввагонів. Твердження апелянта про те, що призначення експертизи за зустрічним позовом є недоцільним через відсутність доказів погодження бюджетів ремонтів, є передчасним та таким, що спрямоване на вирішення спору по суті на стадії перегляду процесуальної ухвали. Питання про наявність або відсутність погодження бюджетів ремонтів, значення листування сторін, наслідків ненадання заперечень зі сторони ТОВ «БГС РЕЙЛ», належності повідомлення про орієнтовну вартість ремонтів, а також застосування відповідних умов договору мають бути досліджені судом першої інстанції під час розгляду справи по суті. Апеляційний суд на цій стадії не може підміняти суд першої інстанції та встановлювати обставини, які становлять предмет судового розгляду. Крім того, апеляційний суд констатує, що позиція апелянта є непослідовною та суперечливою. У межах первісного позову ТОВ «БГС РЕЙЛ» обґрунтовує свої вимоги розрахунками орендної плати, які, за твердженням ТОВ «Металургтранс», не були погоджені сторонами в установленому договором порядку. Водночас, щодо зустрічного позову ТОВ «БГС РЕЙЛ» намагається надати питанню погодження абсолютного та вирішального значення та використати його як формальну підставу для блокування будь-якого дослідження фактичних обставин щодо ремонтів. Така непослідовна правова позиція не відповідає принципу добросовісності та завданням господарського судочинства. Колегія суддів не погоджується з позицією апелянта, що призначення експертизи замінює обов`язок сторони подавати докази. Експертиза є процесуальним способом дослідження даних, які вимагають спеціальних знань. Оскільки до справи долучено велику кількість первинних документів ТОВ «Металургтранс» щодо ремонтів, суд першої інстанції правомірно вирішив призначити експертизу задля об`єктивного з`ясування питань, що виходять за межі правових. При цьому експерт готує лише технічну частину висновку, а суд, у свою чергу, оцінюватиме його в сукупності з іншими доказами та надасть правову оцінку договору, діям сторін і заявленим вимогам. Щодо аргументів апелянта, що оскаржувана ухвала не містить належного мотивування необхідності призначення експертизи, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч.1 ст.100 ГПК України, в ухвалі про призначення експертизи зазначаються підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Колегія суддів зауважує, що в ч.1 ст.99 ГПК України передбачено право суду призначити експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Процесуальний закон не зобов`язує суд вичерпно розв`язувати усі спірні питання предмета доказування в ухвалі про призначення експертизи. Детальний аналіз доказів на цій стадії був би невиправданим, оскільки може призвести до передчасного висновку суду по суті спору. Достатнім і необхідним є чітке визначення обставин, які потребують спеціальних знань, переліку запитань, вибір експерта та надання матеріалів, а також вирішення питання про зупинення провадження. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв у повній відповідності до цих вимог, не виходячи за межі наданих йому повноважень. Колегія суддів також звертає увагу на те, що призначення експертизи у даній справі відбулося після повернення справи на новий розгляд Верховним Судом, який вказав на необхідність повного та всебічного встановлення обставин справи, зокрема, щодо визначення розміру основної заборгованості та обставин, пов`язаних з ремонтами вагонів та гарантійною відповідальністю вагоноремонтних підприємств. У цьому контексті варто зазначити, що призначення експертизи є не формальним актом, а необхідним процесуальним заходом, спрямованим на виконання вказівок суду касаційної інстанції та забезпечення законності та обґрунтованості майбутнього судового рішення. Щодо тверджень апелянта про те, що призначення експертизи призведе до невиправданого затягування розгляду справи, яка перебуває у провадженні суду з 2023 року, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з п.10 ч.3 ст.2 ГПК України, розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства. Разом з тим, суд має забезпечити рівновагу між оперативністю (швидкістю) розгляду справи та справедливістю провадження, тобто забезпечення необхідного балансу між процесуальними гарантіями учасників провадження за умови дотриманням судами вимоги щодо своєчасного відправлення правосуддя. З викладеного слідує, що суд не повинен відмовитись від необхідного доказового інструменту, про застосування якого заявлено стороною у справі, лише для швидшого ухвалення рішення. Розумність строків має оцінюватися у поєднанні із завданнями господарського судочинства: справедливим, неупередженим та своєчасним вирішенням спору. Швидке, але неповне вирішення спору без з`ясування обставин, встановлення яких потребує спеціальних знань, не відповідало б завданню господарського судочинства, особливо з огляду на скасування Верховним Судом попередніх судових рішень у справі саме через неповне встановлення обставин. Колегія суддів зазначає, що у даному випадку призначення експертизи є виправданим та необхідним для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, призначаючи експертизу, діяв в умовах виникнення об`єктивної необхідності у залученні спеціальних знань для правильного вирішення спору. При цьому, зупинення провадження на час проведення експертизи є об`єктивно необхідним та передбаченим законом процесуальним наслідком призначення експертизи. 7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно зі ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 про призначення судової експертизи постановлена з дотриманням вимог ч.1 ст.99 та ст.100 ГПК України, а суд першої інстанції діяв у межах наданих йому повноважень, правильно встановив наявність обов`язкових умов для призначення експертизи, обґрунтовано визначив коло питань, які потребують спеціальних знань, та належним чином мотивував своє рішення. Доводи апеляційної скарги про те, що поставлені на вирішення експерта питання мають виключно правовий характер, є необґрунтованими, оскільки питання, поставлені на вирішення експертів, є необхідними для правильного вирішення справи та вимагають спеціальних знань, якими суд не володіє. На переконання колегії суддів призначення експертизи у даній справі є виправданим та необхідним для виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2025 та для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст.269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

8. Розподіл судових витрат Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати апелянта щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 у справі № 904/421/23 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 у справі №904/421/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України. Повна постанова складена 17.07.2026. Головуючий суддя Т.Ю.Демчина Судді А.О.Кошля Т.В.Стефанів