LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд380/1237/24

від 16.07.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/1237/24 пров. № А/857/33666/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Мандзія О.П., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., за участю секретаря судового засідання Гепфель А.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №380/1237/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В : На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №с/16219 від 16.10.2023 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №с/16219 від 16.10.2023 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у цій справі задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2023 С/16219 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2023 року С/16219 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 у цій справі заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №380/1237/24 в частині, що стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2023 С/16219 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 253497,73 грн. Не погоджуючись із такою ухвалою, її оскаржив відповідач, оскільки, як вважає апелянт, таку прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 за №821. Після прийняття вказаної Постанови відбувається виплата коштів за відповідними судовими рішеннями в межах бюджетних призначень в порядку черговості та надходження відповідних асигнувань. Своєю чергою, відповідно до вказаного Порядку заявнику виплачено частково кошти в жовтні-грудні 2025 року, лютому-квітні 2026 року. Пістявтрати чинності відповідним Порядком №821 внаслідок її скасування в судовому порядку, нового порядку не встановлено. Часткова виплата відповідних коштів унеможливлює застосування ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), оскільки судове рішення все ж виконується. Акцентовано, що у ч. 3 ст. 378 КАС України мова йде конкретно про невиконання судового рішення. Крім того, виплата відповідних коштів залежить від асигнувань на відповідну мету. Крім того, встановлюючи спосіб та порядок виконання судового рішення суд, визначивши конкретну суму стягнення, фактично змінить її суть, що є неприпустимим. Апелянт просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 про зміну способу виконання судового рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви - відмовити. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Крім того, від позивача надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності. Апелянт явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла переконання, що вона не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пенсійний орган (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача). Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у цій справі задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2023 С/16219 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2023 року С/16219 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 30.04.2024 позивач за його заявою одержав копію рішення та виконавчих листів (підтверджується особистою відміткою на заяві від 20.03.2024). 30.05.2025 позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, яку відповідно до ухвали від 04.06.2026 задоволено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 у цій справі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено та ухвалу від 04.06.2025 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/1237/24 скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №380/1237/24 відмовлено. Позивач звертався до відповідача із запитом на отримання інформації щодо виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/1237/24, а відповідач листом від 24.04.2026 повідомив, що відповідне судове рішення виконане, перерахунок пенсії проведено, а доплата на виконання зазначеного вище судового рішення з 01.04.2019 по 31.03.2024 становить 254383,78 грн, яка буде здійснена після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України. Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача, сума до виплати 254383,78 грн. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким. Положенням ч.1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Законом України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Так, ч. 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Вказане свідчить про те, що з 19.12.2024 приписи ст. 378 КАС України доповнені самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Зміни до ч. 3 ст. 378 КАС України, внесені Законом №4094-IX, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення. У постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначено, що прийняттям Закону №4094-IX Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України. Верховний Суд дійшов висновку, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Своєю чергою, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою власне відповідачем. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи пенсійного органу, що визначивши конкретну суму стягнення, суд першої інстанції фактично змінив суть рішення суду від 19.02.2024. З позиції апеляційного суду, боржник фактично ігнорує приписи чинного законодавства та наводить аргументи, котрі були релевантними в минулому - з огляду на дію редакції статті 378 КАС України, що була чинною до 18.12.2024, за якою зміна способу виконання рішення про перерахунок та виплату пенсії на стягнення заборгованості по пенсії трактувалася як зміна рішення по суті, що не допускається на стадії його виконання. Проте, з 19.12.2024 відповідний правовий підхід змінено та такий безпосередньо визначено законом за умови, що суб`єкт владних повноважень не виконує судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили. Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, з огляду на зміст абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, у редакції Закону України №4094-IX та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили рішенням, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заяву про зміну способу виконання рішення суду слід задовольнити. Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року залишено без змін. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача та з врахуванням часткової виплати коштів стягнути таку з відповідача. Проте, як позивач, так і суд першої інстанції невірно обчислили суму стягнення, яка залишилася до виплати після здійснення часткових виплат органом Пенсіного фонду на виконання судового рішення. Так, згідно з розрахунком доплати розмір такої 254383,78 грн. Згідно з листом від 24.04.2026 позивачу виплачено: в жовтні-грудні 2025 року 187,35 грн/місяць, у лютому 2026 року 103,00 грн, в березні 2026 101,00 грн, в квітні 2026 року 100,00 грн. Загальна сума виплат 866,05 грн. Отже залишок невиплачених коштів - 253 517,73 Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України. Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З врахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції належить змінити в частині суми стягнення з відповідача з 253497,73 грн. на 253517,73 грн. В решті рішення суду першої інстанції, є законним та обґрунтованим та відповідно до приписів ст. 316 КАС України слід залишити без змін. Керуючись статтями 2, 229, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №380/1237/24/23 змінити в частині визначення суми нарахованої та невиплаченої пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №380/1237/24 та визначити таку в розмірі 253517,73 грн. В іншій частині ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №380/1237/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя О. П. Мандзій судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»