LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/34212/25

від 16.07.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 р…

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 16 липня 2026 року м. Київ справа №420/34212/25 адміністративне провадження №К/990/29995/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №420/34212/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив: - визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 18 червня 2025 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2025 рік, для проведення з 01 липня 2025 року перерахунку основного розміру пенсії ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 18 червня 2025 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-XII, положень постанови КМУ №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2025 рік, для проведення з 01 липня 2025 року перерахунку основного розміру пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року, позов задоволено повністю. Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ІНФОРМАЦІЯ_1 26 червня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою до Верховного Суду. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статті 19 Конституції України, статей 1-1, 43, 51 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), пункту 4 постанови КМУ №704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» від 12 травня 2023 року №481 (далі - постанова КМУ №481)), а також Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45). Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно виходили з наявності у позивача права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року лише у зв`язку з набранням законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/29450/24, тоді як після цієї дати Кабінетом Міністрів України не внесено змін до пункту 4 постанови КМУ №704, а фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців не відбулося. На думку скаржника, посадові оклади продовжують визначатися виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн відповідно до постанови КМУ №481, а тому відсутні передбачені законом підстави для видачі нової довідки та проведення перерахунку пенсії. Скаржник також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано положення Закону №2011-XII, відповідно до яких визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а також положення частини третьої статті 1-1 Закону №2262-XII, згідно з якими зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Крім того, скаржник посилається на неправильне застосування судами положень пункту 4 постанови КМУ №704 у редакції постанови КМУ №481 та Порядку №45, оскільки, на його переконання, станом на 18 червня 2025 року не відбулося зміни розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, що є необхідною передумовою для оформлення довідки про грошове забезпечення та подальшого перерахунку пенсії. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 вересня 2025 року у справі №120/1081/25. Зокрема, скаржник зазначає, що Верховний Суд дійшов висновку про те, що зміна правового регулювання пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, можлива лише шляхом внесення відповідних змін до Закону №2262-XII, а закон про Державний бюджет України не може змінювати чи доповнювати правове регулювання, встановлене спеціальним законом. Також, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не враховано висновок Верховного Суду щодо необхідності застосування принципу пріоритетності спеціального закону у разі конкуренції правових норм. Поряд із цим скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень Закону №2262-XII та постанови КМУ №704 у правовідносинах, які виникли після набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ №481. У касаційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_1 просить Верховний Суд скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року, з метою з`ясування правильності застосування судами положень , пункту 4 постанови КМУ №704 (у редакції постанови КМУ №481), а також Порядку №45, оцінки наслідків набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/29450/24, перевірки доводів про неврахування висновку Верховного Суду у справі №120/1081/25 та необхідності формування відповідного висновку Верховним Судом. Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд». Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua. Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №420/34212/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/34212/25.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді С.М. Чиркін Н.В. Шевцова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»