Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/8515/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 липня 2026 року м. Чернівці справа №725/8515/25 провадження 822/1182/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів Височанської Н.К., Перепелюк І.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Чернівецького районного суду м.Чернівці від 15 квітня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Піхало Н.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2017 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Вказувала на те, вказаних коштів для забезпечення належного матеріального утримання доньки недостатньо, оскільки в силу свого віку дитина природно потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, тощо, що тягне відповідну зміну її матеріального становища. Крім того, в обґрунтування підстав для збільшення розміру аліментів позивачка посилалася на те, що в дитини погіршився стан здоров`я, а саме має проблеми із зором, та дитина постійно потребує регулярних перевірок зору, заміни лінз та оправ, а також можливе майбутнє ортопедичне лікування зубів, та у зв`язку з чим необхідно витратити чимало грошей, й відповідно на її лікування вона витрачає кошти. В свою чергу, зазначала, що відповідач з моменту винесення рішення і по теперішній час сплачує лише зазначені 1000 гривень, та будь-якої іншої допомоги на утримання дитини не надавав і не надає. Посилаючись на вказане, просила суд збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень, до досягнення дитиною повноліття. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Чернівецького районного суду м.Чернівці від 15 квітня 2026 року позов задоволено. Збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 гривень, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано ти, що визначений рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2017 року розмір аліментів є недостатнім для забезпечення належного утримання дитини і їх гармонійного розвитку, виховання, навчання, психологічного та фізичного розвитку дитини, а тому зазначений розмір підлягаю до збільшення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, всупереч вимогам закону, без законних підстав, при відсутності належних та допустимих доказів, збільшив розмір стягуваних аліментів до 5000 гривень. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що аргументи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Під час шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 10 жовтня 2017 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Задовольняючи позов в частині збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для збільшення раніше визначеного розміру аліментів, виходячи з наступного. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною другою статті 182 СК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Щодо доводів апелянта ОСОБА_2 проте, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі про часткове задоволення позову не взяв до уваги, що матеріальний стан платника аліментів не змінився, слід зазначити наступне. Розмір стягуваних з відповідача аліментів 1000 гривень, щомісячно на утримання дочки є нижчим, ніж встановлений законом мінімум, а тому суд першої інстанції обґрунтовано в оскаржуваному рішенні зазначив, що розмір аліментів, які сплачує відповідач на утримання дитини, не забезпечує належного рівня його життя, а саме, необхідного харчування, медичного догляду, лікування, навчання тощо. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню. Він як батько має обов`язок щодо належного забезпечення свою дитину. Крім того, визначений раніше судом розмір аліментів є не значним та не відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності. Ураховуючи встановлені судом обставини справи, що стосуються матеріального стану відповідача, його здоров`я, розміру витрат, які несе позивач на утримання дитини, виходячи з того, що обов`язок утримувати дітей рівною мірою покладається як на матір, так і батька, суд першої інстанції, виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір стягуваних аліментів підлягає збільшенню. Посилання апелянта на те, що у нього на утриманні перебуває батько ОСОБА_5 , який є інвалідом, то суд вважає, що вказана обставина навпаки свідчить про те, що батько апелянта отримує дохід за рахунок пенсії, а не перебуває на утриманні сина ОСОБА_2 . Доводи апелянта ОСОБА_2 по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував. Будь-яких доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Чернівецького районного суду м.Чернівці від 15 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий М.І. Кулянда Судді: Н.К. Височанська І.М. Перепелюк