Постанова Чернівецький апеляційний суд № 720/423/20
від 07.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року м. Чернівці справа №720/423/20 провадження 822/813/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів Перепелюк І.Б., Литвинюк І.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , апеляційні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Вівчар Г.А. ВСТАНОВИВ:
Описова частина Короткий зміст позовних вимог В березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2018 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1000 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення ними повноліття, але не менше як 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказувала на те, що її матеріальне становище погіршилося. Визначений судом розмір аліментів на утримання дітей є недостатнім для створення їм необхідних умов для її всебічного розвитку. Просила суд, змінити розмір аліментів, який було встановлено рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2018 року та стягувати із відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 3000 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення ними повноліття, але не менше як 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року позов задоволено частково. Збільшено розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та в подальшому стягувати аліменти у твардій грошовій сумі у розмірі 1700 гривень на місяць, починаючи з дня набрання рішення законної сили на кожну дитину до повноліття але не менш як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано ти, що визначений рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2018 року розмір аліментів є менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що є недостатнім для забезпечення належного утримання дітей і їх гармонійного розвитку, виховання, навчання, психологічного та фізичного розвитку дитини. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, всупереч вимогам закону, без законних підстав, при відсутності належних та допустимих доказів, а також, не даючи належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, задовольнив частково позовні вимоги, стягнувши аліменти на утримання дітей в розмірі 1700 гривень на кожну дитину, щомісячно до досягнення ними повноліття, але не менше як 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивачем не надано належних та допустимих доказів зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів, що могло бути підставою для зміни визначеного розміру аліментів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, всупереч вимогам закону, не врахував матеріальне становище відповідача, його роботу за кордоном, придбання нового автомобіля та дохід за платними договорами про право користування земельними ділянками.
Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, починаючи з 24 червня 2010 року по 17 квітня 2018 року. За час шлюбу в них народилося двоє синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17 квітня 2018 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень на кожну дитину, починаючи з 19 січня 2018 року до повноліття дитини, але не менше як 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_2 станом на 04 червня 2020 року є власником земельних ділянок площею 1.1358 га, 0.6136 га та 0.263 га, які передані в користування за договором емфітевзису від 16 серпня 2018 року терміном на 50 років та отримана плата в розмірі 74115 гривень за одну земельну ділянку, оплата за решту земельних ділянок буде визначена додатковим договором. З головного сервісного центру МВС також отримана інформація, що ОСОБА_2 22 лютого 2019 року придбав автомобіль марки Мерседес Бенс Е 270, 2003 року випуску. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково. Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Задовольняючи частково позов в частині збільшення розміру аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; при цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для збільшення раніше визначеного розміру аліментів на дітей до 1700 гривень щомісячно, виходячи з наступного. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною другою статті 182 СК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Щодо доводів апелянта ОСОБА_2 проте, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі про часткове задоволення позову не взяв до уваги, що матеріальний стан платника аліментів не змінився, слід зазначити наступне. Розмір стягуваних з відповідача аліментів по 1000 гривень, щомісячно на утримання синів є нижчим, ніж встановлений законом мінімум, а тому суд першої інстанції обґрунтовано в оскаржуваному рішенні зазначив, що розмір аліментів, які сплачує відповідач на утримання дітей, не забезпечує належного рівня їх життя, а саме, необхідного харчування, медичного догляду, лікування, навчання тощо. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню. Він як батько має обов`язок щодо належного забезпечення своїх дітей. Крім того, визначений раніше судом розмір аліментів є не значним та не відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності. Ураховуючи встановлені судом обставини справи, що стосуються матеріального стану відповідача, його здоров`я, розміру витрат, які несе позивач на утримання дітей, виходячи з того, що обов`язок утримувати дітей рівною мірою покладається як на матір, так і батька, суд першої інстанції, виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, дійшов обґрунтованого висновку про те, що розмір стягуваних аліментів підлягає збільшенню до 1700 гривень. З урахуванням вказаного, встановивши, що раніше визначений судом розмір аліментів становить менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, що є недостатнім для забезпечення належного утримання дітей і їх гармонійного розвитку, що свідчить про погіршення її майнового стану, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визначення аліментів у розмірі 1700 грн на місяць, врахувавши при цьому відсутність доказів покращення майнового стану платника аліментів. Доводи апелянта ОСОБА_2 по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обгрунтовано їх спростував. Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта ОСОБА_2 , про те, що суд першої інстанції не врахував, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину, встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 12 вересня 2018 року у справі №459/2181/17. Наведені у апеляційній скарзі доводи апелянта ОСОБА_1 є аналогічними із доводами її позовної заяви, які були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід змінити, а саме, з другого абзацу резолютивної частини рішення слід виключити слова «але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». В решті рішення суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст.374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2020 року змінити. З другого абзацу резолютивної частини рішення виключити слова «але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий М.І. Кулянда Судді: І.Б. Перепелюк І.М. Литвинюк