Постанова Рівненський апеляційний суд № 562/3278/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 липня 2026 року м. Рівне Справа № 562/3278/25 Провадження № 22-ц/4815/913/26 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В., секретар судового засідання Хлуд І.П., учасники справи: позивач ТзОВ "Західна агровиробнича компанія", відповідач ОСОБА_1 , ТзОВ "Агро-Консалт АВ", розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2026 року (ухвалене у складі судді Ковалика Ю.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Консалт АВ" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, в с т а н о в и в : У жовтні 2025 року ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" звернулося до Здолбунівського районного суду із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Консалт АВ" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки. Позов обґрунтовувало тим, що 30 травня 2014 року між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТзОВ "Вир" (Орендар) було укладено Договір оренди землі, згідно Додаткової угоди від 23.02.2018, визначено нового орендаря: ТОВ "Західна агровиробнича компанія", також укладено Додаткову угоду від 20.06.2018 року. Згідно Додаткової угоди № 1 від 20.06.2018 року Договір укладено строком на 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі від 30.05.2014 року, 25.03.2025 року ТОВ "Західна агровиробнича компанія" надіслано ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі вих. № 1775 від 06.03.2025 року. До закінчення строку дії договору оренди позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідач не надав, тобто не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення не заперечив проти продовження Договору на новий строк. Вважає, що дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Таким чином, позивач (орендар) скористався своїм переважним правом на поновлення договору та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, позивач (орендар) належно виконував свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди. Разом з тим, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.09.2025 року, право оренди вказаної земельної ділянки, яка знаходиться на території Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 60808733. Таким чином, позивач дізнався про те, що ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з ТОВ "Агро-Консалт АВ". Укладенням вищезазначеного договору, ОСОБА_1 та ТОВ "Агро-Консалт АВ" порушили переважне право позивача на укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:05:001:0038 на новий строк. Просили суд визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 06.03.2025 до договору оренди землі №б/н від 30.05.2014 між ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та ОСОБА_1 , визнати відсутнім право оренди у ТОВ "Агро-Консалт АВ" на земельну ділянку з кадастровим номером 5622682000:05:001:0038, загальною площею 3,4028 га. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Консалт АВ" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі, відтак позов задоволенню не підлягає. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ТзОВ "Західна агровиробнича компанія" оскаржило його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення зробив помилковий висновок про повідомлення відповідачем (орендодавцем) позивача про своє небажання продовжувати орендні відносини. Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про те, що відповідачем було направлено позивачу саме заперечення про небажання продовжувати орендні відносини. ОСОБА_1 переговорний процес взагалі проігнорував, виявивши свою недобросовісну поведінку стосовно скаржника перебуваючи у статусі орендодавця, хоча скаржником цей процес був ініційований належним чином. Просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову. 29 квітня 2026 року ТОВ "Агро-Консалт АВ" подано відзив апеляційну скаргу, у якому покликається на законність оскаржуваного рішення. Вказує, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт вчасного повідомлення ОСОБА_1 , у строки визначені ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивача про небажання поновлювати, продовжувати, переукладати, укладати в новій редакції договір оренди землі або в будь-який інший спосіб надавати йому право користування належною їй земельною ділянкою. Просить про залишення рішення без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 30 травня 2014 між ОСОБА_1 та ТОВ "Вир" було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:05:001:0038, загальною площею 3,40 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Здовбицької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області (а.с. 15), в подальшому згідно додаткової угоди № 2 від 23.02.2018 до договору оренди землі від 30.04.2014 (а.с. 18) відбулася заміна сторони орендаря на ТОВ "Західна агровиробнича компанія", а також змінено розмір орендної плати на 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 12027,78 грн за рік оренди. Додатковою угодою № 1 (про внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі від 30.05.2014 року від 20 червня 2018 року змінено строк дії оренди до 20.06.2025 (а.с. 17). Відповідні зміни було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав № 361631855, 361631733 від 12.01.2024 року (а.с. 10-11). Відповідно до умов вищезазначеного договору оренди землі (в редакції додаткової угоди від 20.06.2018), договір укладено строком на 7 років (до 20.06.2025). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 17). Маючи намір продовжити договірні відносини з ОСОБА_1 ТОВ "Західна агровиробнича компанія" листом-повідомленням вих. №1775 від 06.03.2025 р. звернулося до відповідача з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки. До вказаного листа було долучено додаткову угоду від 06.03.2025 р., в якій запропоновано: 1.1 доповнити розділ "Строк дії Договору "наступним пунктом: Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялись; 1.2. доповнити розділ "Умови використання земельної ділянки" наступним пунктом: Поновлення Договору оренди. Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається. Лист-повідомлення та додаткову угоду було направлено ОСОБА_1 поштовим відправленням, що підтверджується описом вкладення в пріоритетний лист, адресованим орендодавцю (а.с. 22). Вищевказані лист-повідомлення та додаткову угоду було направлено ОСОБА_1 25.03.2025 поштовим відправленням, що підтверджується описом вкладення в пріоритетний лист та фіскальним чеком Укрпошти від 25.03.2025 (а.с. 22-32). ОСОБА_1 , не бажаючи продовжувати договірні відносини з ТОВ "Західна агровиробнича компанія", 10.04.2025 направив на адресу ТОВ "Західна агровиробнича компанія" лист-повідомлення, в якому заперечив проти поновлення орендних відносин з ТОВ"Західна агровиробнича компанія" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:05:001:0038, просив залишити земельну ділянку та не приступати до її обробітку. Направлення вищевказаного листа про не продовження договору для ТОВ "Західна агровиробнича компанія" підтверджується фіскальним чеком про направлення рекомендованого листа № 3574000194899 АТ "Укрпошта" № lw05_w6m0AM від 10.04.2025 та описом вкладення до поштового відправлення № 3574000194899 (а.с. 56). Після спливу строку дії договору оренди від 30 травня 2014, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Західна агровиробнича компанія", 14.07.2025 ОСОБА_1 укладено новий договір оренди землі з ТОВ "Агро-Консалт АВ" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:05:001:0038, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією договору оренди землі від 14.07.2025 року (а.с. 67). ТОВ "Західна агровиробнича компанія", вважаючи порушеним своє переважне право на поновлення договору оренди землі, звернулося з цим позовом до суду. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі". Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі". Згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Зазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої статті 777 ЦК України. У постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) Великою Палатою Верховного Суду сформульовано висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою-п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі. У справі, яка переглядається в апеляційному порядку встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру продовжувати дію договору оренди належної йому на праві власності земельної ділянки та направив 10.04.2025 року на адресу товариства лист, в якому він вказував, що не буде продовжувати орендні відносини з ТОВ "Західна агровиробнича компанія" та дію договору оренди належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 5622682000:05:001:0038, площею 3,40 га. Крім того, ТОВ "Західна агровиробнича компанія" знало, що направлений ОСОБА_1 проєкт додаткової угоди до договору оренди землі від 06 березня 2025 року не був погоджений з ОСОБА_1 , він його не отримував та не підписував, чим висловив своє волевиявлення на відмову в пролонгації договору оренди землі від 30 травня 2014 року. Відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі є можливою лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, тоді як встановлені у зазначеній справі обставини свідчать про відсутність такого волевиявлення орендодавця, право власності якого на розпорядження належною йому земельною ділянкою шляхом укладення нового договору оренди землі на більш вигідних умовах є визначальним, у порівнянні з переважним правом орендаря на поновлення договору оренди землі. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року № 695/992/18 (провадження № 61-6237св19). Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року а справі № 143/591/20). Право орендаря на поновлення договору оренди землі не є абсолютним, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря не порушено. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, врахував відсутність волевиявлення орендодавця на продовження орендних відносин з ТОВ "Західна агровиробнича компанія", яке ОСОБА_1 виклав у письмовому повідомленні від 10.04.2025 року до позивача та підтвердив укладенням 14.07.2025 нового договору оренди з іншим орендарем на більш вигідних для себе умовах, строк дії якого розпочинався після закінчення дії договору оренди від 30 травня 2014 року. Укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендатором не порушило переважного права ТОВ "Західна агровиробнича компанія", оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася, а новий договір укладений відповідачем вже після його припинення. За встановлених обставин, місцевим судом правомірно відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Консалт АВ" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2026 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Хилевич С.В.